Рішення № 80671001, 20.03.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/19041/13-ц

Провадження № 4-с/643/36/19

20.03.2019 Московський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Букреєвої І.А., за участю секретаря Леонтьєвої І.І., представника заявника адвоката ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові, розглянувши цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання дій та бездіяльності неправомірними , -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся до суду з скаргою на дії та бездіяльність Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області в якої просив суд визнати протиправними дії та бездіяльність старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 з виконання виконавчого листа виданого Московським районним судом м. Харкова 09.11.2018 по справі № 643/19041/13-ц, яка полягає у протиправному: - винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 57830215 від 04.12.2018; -винесенні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 10.12.2018; - винесенні постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 10.12.2018; - винесенні постанови про арешт майна боржника від 10.12.2018 ; - прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень від 11.12.2018; - оформленні заяви про державну реєстрацію прав та їх обмежень від 11.12.2018; - направленні запитів з мстою збору персональних даних до Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду Країни від 11.12.2018; - винесенні постанови про розшук майна боржника від 17.12.2018; - здійсненні виклику ОСОБА_2 від 21.12.2018 до державного виконавця із покладенням на нього певних обов’язків; - винесенні постанови про арешт коштів боржника від 02.01.2019; - направленні 02.01.2019 постанов про арешт коштів боржника до банківських установ; - несвоєчасному направленні ОСОБА_2 постанови про відкриття виконавчого провадження № 57830215 від 04.12.2018; - ненаправленні ОСОБА_2 постанов у виконавчому провадженні № 57830215 про стягнення з боржника виконавчого збору від 10.12.2018; - про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 10.12.2018; - про арешт майна боржника від 10.12.2018; - про розшук майна боржника від 17.12.2018; - про арешт коштів боржника від 02.01.2019.

Визнати протиправною бездіяльність начальника Московського відділу примусового виконання державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 щодо забезпечення належної організації та контролю за законність здійснення виконавчого провадження № 57830215 з виконання виконавчого листа виданого Московським районним судом м. Харкова 09.11.2018 по справі № 643/19041/13-ц.

Зобов'язати начальника Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 забезпечити належну організацію та контроль за законністю здійснення виконавчого провадження № 57830215 з виконання виконавчого листа виданого Московським районним судом м. Харкова 09.11.2018 по по справі № 643/19041/13-ц в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Обгрунтовуючи свої вимоги, заявник посилається на те, що старшим державним виконавцем Нев'ядомською Г.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 57830215 від 04.12.2018 року з порушенням положень статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», вказана постанова на думку заявника надіслано боржнику з порушенням строків, передбачених частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», та вважає протиправними рішення та дії старшого державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 57830215 від 04.12.2018; винесенні постанови про стягнення з боржника виконавчою збору від 10.12.2018; винесення постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 10.12.2018; винесення постанови про арешт майна боржника від 10.12.2018 (відсутня в АСВП); прийняття рішення державну реєстрацію прав та їх обмежень від 11.12.2018; оформлення заяви про державну реєстрацію прав та їх обмежень віл 11.12.2018; направлення запитів з метою збору персональних даних до Державної фіскальної служби України т Пенсійного фонду Країни вії 11.12.2018; винесення постанови про розшук манна боржника від 17.12.2018; здійснення виклику ОСОБА_2 від 21.12.2018 до державною виконавця із покладенням на нього певних обов’язків; винесення постанови про арешт коштів боржника від 02.01.2019; направлення 02.01.2019 постанови про арешт коштів боржника до банківських установ. Заявник вважає протиправною бездіяльність начальника Московського ВДВС ОСОБА_4, яка полягає на його думку у невжитті відповідних заходів із організації належного виконання державним виконавцем Невядомською Г.М. виконавчого листа, виданого Московським районним судом м. Харкова 09.11.2018 по справі № 643/19041/13-ц, чим було порушено законні права та інтереси ОСОБА_2

В судовому засіданні заявник заявлені вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач до суду не з’явився. Звернувся до суду з клопотанням про перенесення справи на іншу дату з підстав , що визнані судом неповажними.

Суд , вислухав позицію представника заявника, дослідив письмові докази по справі , прийшов до наступного висновку.

Дослідженням копії матеріалів виконавчого провадження № 57830215, вбачається, що 03.12.2018 року Харківською місцевою прокуратурою № 4 (як учасником виконавчого провадження) до Московського відділу ДВС пред’явлено виконавчий лист по справі № 643/19041/13-ц виданий 09.11.2018 року Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради збитки у вигляді неодержаного Харківською міською радою доходу в сумі 371252,11 грн.

04.12.2018 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копія якої направлена сторонам виконавчого провадження згідно супровідного листа від 04.12.201- за вих № 57830215/61117.

31.01.2019 року представник боржника ознайомився з матеріалами виконавчого провадження.

01.02.2019 року в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», з боку керівника відділу здійснений контроль за діями державного виконавця за виконавчим провадження та в результаті чого винесені відповідні постанови про скасування процесуальних документів винесених під час виконання судового рішення (зазначені постанови було скеровано до органів яким були направлені відповідні постанови про обмеження), в тому числі і постанови про відкриття виконавчого провадження.

Внаслідок проведення вищевказаних дій, 01.02.2019 року державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, бездіяльності органу державної влади, посадових і службових осіб.

Обравши способом захисту визнання визнання протиправними дії та бездіяльність старшого державного виконавця, позивач в силу ЦПК України зобов'язаний довести порушення його прав та інтересів внаслідок прийняття оскаржуваного рішення та правові підстави незаконності такого рішення.

Дослідивши матеріали справи , суд встановив , що підтверджено самим представником заявника , станом на 01.02.2019 року Московським відділом ДВС відповідно до постанови начальника Московського ВДВС скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження 57830215 від 04.12.2018; постанову про стягнення з боржника виконавчою збору від 10.12.2018; постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 10.12.2018; постанову про арешт майна боржника від 10.12.2018, постанову про розшук майна боржника від 17.12.2018, постанову про арешт коштів боржника від 02.01.2019. що свідчить про врегулювання спірного питання у позасудовому порядку. Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Суд вважає твердження скаржника, щодо неналежного контролю з боку керівника відділу за діями державного виконавця надуманим, а посилання скаржника на наявність в матеріалах виконавчого провадження № 57830215, вимоги державного виконавця про надання інформації від 02.01.2019, що становить банківську таємницю, яка підписана начальником відділу, та тлумачення факту підпису вказаного документу як здійснення керівником контролю за діями державного виконавця є необгрунтованим . Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» та розділом XII Інструкції з примусового виконання рішень визначено порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження. Та як свідчать матеріали виконавчого провадження станом на 02.01.2019 року керівником така перевірка не здійснювалась, а державним виконавцем у відповідності до вимог статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» начальнику відділу на підпис було надано окремий процесуальний документ (вимога державного виконавця про надання інформації від 02.01.2019).

Посилання скаржника в своїй скарзі на невжиття начальником відділу ОСОБА_4 заходів із забезпечення законності під час виконання старшим державним виконавцем Нев’ядомською Г.М. виконавчого провадження не знаходять свого підтвердження через те, що відповідно до п. 1,2 розділу ІІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, автоматичний розподіл виконавчих документів в органі державної виконавчої служби здійснюється в день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до Системи відповідальною особою. Виконавчі документи розподіляються між державними виконавцями у довільному порядку із дотриманням черговості та з урахуванням встановленого коефіцієнта й кількості виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні у державного виконавця, крім випадків, передбачених пунктами 6, 7 цього розділу. Під час пред’явлення виконавчих документів до примусового виконання, такі документи не підлягають візуванню з боку керівника, а після відповідної реєстрації одразу ж передаються відповідному державному виконавцю.

Таким чином, після виникнення обставин, 01.02.2019 року в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», з боку керівника відділу здійснений контроль за діями державного виконавця за виконавчим провадження та в результаті чого винесені відповідні постанови про скасування процесуальних документів винесених під час виконання судового рішення , в тому числі і постанови про відкриття виконавчого провадження , про що у судовому засіданні повідомив сам представник заявника.

Внаслідок проведення вищевказаних дій, 01.02.2019 року державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання.

Скаржник сам протягом майже двох місяців з дати відкриття виконавчого провадження не отримував жодного відправлення на поштовому відділенні, а саме постанову про відкриття виконавчого провадження, виклик державного виконавця, що надсилались на адресу боржника рекомендованим поштовим відправленням, та інші процесуальні документи вимконавчого провадження надсилались на адресу боржника простим поштовим відправленням, не пояснюючи чи були у нього поважні причини не з’являтися за отриманням поштових відправлень на поштове відділення.

Скаржник посилається на ті обставини, що ОСОБА_2 стало відомо про наведені в скарзі порушення лише 31.01.2019 року під час здійснення ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Суд вважає дії боржника щодо неотримання поштової кореспонденції вчинені навмисно з метою уникнення виконання судового рішення, оскільки боржником не було отримано ані постанови про відкриття виконавчого провадження, виклик державного виконавця (які направлені рекомендованими листами), ані інших процесуальних документів, що були направлені простою кореспонденцією у відповідності до вимог Закону з метою невиконання судового рішення. У скарзі, заявник посилається на той факт, що 28.01.2019 року засобами поштового зв’язку було отримано виклик старшого державного виконавця по виконавчому провадженню № 57830215. Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження виклик державного виконавця винесений 21.12.2018 року та того ж дня направлений на адресу боржника (рекомендованим листом, номер відправлення 6100140125705). Ані на той час, ані навіть на теперішній час згідно пошукової інформації на електронному порталі ПАТ «Укрпошта» зазначено, що 28.12.2018 року «відправлення не вручене під час доставки, інші причини», проте скаржник впевнено заявляє що отримав зазначений лист 28.01.2019 року, чим можливо дійти висновку що вводить в оману суд.

Відповідно Постанови Кабінету міністрів України № 270 від 05.03.2009 року Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку, пунктом 116 визначено, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. Пунктом 117 Постанови, зазначено про те, що після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Враховуючи викладене суд вважає, що боржником ще до 21.01.2019 року було отримано виклик державного виконавця та проігноровано останній, а лише 31.01.2019 року здійснено ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та 01.02.2019 року подано до суду скаргу на дії державного виконавця. Закон , а саме ст.449 ЦПК України , не пов’язує строк звернення зі скаргою до суду з часом , коли з виконавчим провадженням ознайомився представник боржника , на що представник заявника посилається у своїй заяві до суду . У відповідності до зазначеної норми , скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. З огляду на вказані обставини, суд вважає, що скаржником пропущено строк на подачу скарги до суду, а клопотання про відновлення такого строку не ставилось перед судом.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

ОСОБА_2 у задоволені скарги на дії Московського відділу державної виконавчої служби міста Харкова, Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання дій та бездіяльності з виконання виконавчого листа виданого Московським районним судом м. Харкова 09.11.2018 по справі № 643/19041/13-ц неправомірними - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів.

Повний текст рішення складений 25 березня 2019 року.

Суддя