Рішення № 80670287, 19.03.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/21103/18

н/п 2/640/904/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Ніколаєнко І.В.,

за участю секретаря - Газіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини у твердій грошовій сумі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн. щомісячно, починаючи з дня пред’явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позову зазначила, що з 07.12.2007 року перебуває у шлюбі з відповідачем. У шлюбі народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею. Син перебуває на її утриманні, відповідач добровільної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, згоди про порядок утримання дитини між сторонами не досягнуто.

Позивач в судове засідання не з"явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі. В разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти прийняття рішення при заочному розгляді.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відзив на позовну заяву до суду від відповідача не надходив, заперечень відповідача проти розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 07 грудня 2007 року у Київському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 928, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-ВЛ № 082102 від 07.12.2007 року, копію якого долучено до матеріалів справи.

Від шлюбу сторони мають дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. (свідоцтво про народження серія 1-ВЛ № 159307 від 15 квітня 2009 року, актовий запис №1749).

Судом встановлено, що дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні.

Між сторонами не досягнуто домовленості про порядок та розмір утримання дитини.

Згідно зі ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 Сімейного Кодексу України у разі відсутності домовленості між сторонами щодо обрання способу виконання обов'язку утримувати дитину, питання щодо стягнення аліментів і визначення їх розміру вирішується судом.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до якого, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідачем не надано суду даних про наявність на його утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім’ї, а також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов’язку утримувати дитину.

З аналізу змісту ч.1 ст.184 СК України вбачається, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач має постійне місце роботи та регулярний дохід.

Як зазначає позивач, неповнолітня дитина ОСОБА_3 є учнем 4-г класу Харківської гімназії № 172 ХМР ХО, що підтверджується довідкою № 261 від 09.11.2018 року. Щомісяця позивач сплачує суму в розмірі 750 грн., яка полягає у витратах на шкільні обіди, потреби школи і класу, відвідування факультативних занять з англійської мови. Крім того позивач додатково витрачає щомісяця 1500 грн. на купівлю одежі, а також 1000 грн. на придбання канцелярських товарів, підручників, відвідування екскурсій. Позивач визначає тверду грошову суму в розмірі 5000 грн. щомісяця, що є достатньою для утримання дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 180-184 СК України, ст.ст. 12, 45, 79-81, 141, 258-265, 268, 280 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 5000,00 грн. щомісячно, починаючи з 13.11.2018 року та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 704,80 грн.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Ніколаєнко