Ухвала суду № 80670227, 22.03.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/5867/19

н/п 1-кс/640/3974/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Міжиріцької А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Київського ВП ГУНП в харківській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019220490000944 від 03.03.2019р. за ч.1 ст.190 КК України, -

встановив:

21 березня 2019р. до суду надійшло клопотання слідчого Котенка В.А., погоджене із прокурором Дзюбою І.О., про арешт майна, належного ОСОБА_2, вилученого 20.03.2019р. під час огляду за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що Київським ВП ГУНП в Харківській області (далі: Київський ВП) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019220490000944 від 03.03.2019р. за ч.1 ст.190 КК України, зареєстрованому за завою ОСОБА_2, про те, що 02.03.2019р. близько 17:30год. невстановлена особа на ім’я Руслан, шляхом обману та зловживання довірою на території перукарні "Сілует" за адресою: м. Харків, вул. Героїв Ппаці, 20/321, заволоділа належним їй мобільним телефоном "Meizu M3S 32Gb" білого кольору.

20.03.2019р. в ході огляду за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49 вилучене майно, яке слідчий просить арештувати.

Слідчий до судового засідання не з’явилась, подала заяву, у якій клопотання підтримала, просила його задовольнити, справу розглядати за своєї відсутності.

Власник майна ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, до судового засідання не з’явилась, подала заяву, в якій не заперечувала проти задоволення клопотання, просила справу розглядати за своєї відсутності.

Слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання, витяг з ЄРДР, доходить наступного:

З копій матеріалів кримінального провадження, доданих до клопотання вбачається, що Київським ВП ГУНП в Харківській області (далі: Київський ВП) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019220490000944 від 03.03.2019р. за ч.1 ст.190 КК України, зареєстрованому за завою ОСОБА_2, про те, що 02.03.2019р. близько 17:30год. невстановлена особа на ім’я Руслан, шляхом обману та зловживання довірою на території перукарні "Сілует" за адресою: м. Харків, вул. Героїв Ппаці, 20/321, заволоділа належним їй мобільним телефоном "Meizu M3S 32Gb" білого кольору.

20.03.2019р. в ході огляду за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49 вилучене майно, яке слідчий просить арештувати.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину…Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, знищення, використання, перетворення, пресування та відчуження майна. З метою забезпечення схоронності речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При тому, ст. 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об’єкти які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Таким чином, вилучений під час огляду мобільний телефон є предметом кримінально-протиправних дій, а тому підлягає арешту без позбавлення власника права користування ним у порядку п.5 ч.9 ст. 100 КПК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, за неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання не здійснюється.

Керуючись ст. ст.107, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, належне ОСОБА_2, вилучене 20.03.2019р., а саме: мобільний телефон "Meizu M3S 32Gb" білого кольору IMEI: 863246033129326, 863246033129334, s/n Y15HKCPE256TA.

Арештоване майно передати в користування власнику у порядку п.4 Постанови Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012р. «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення, а особами, відсутніми при проголошенні в той же строк з моменту отримання її копії.

Слідчий суддя: