Вирок № 80670181, 25.03.2019, Зміївський районний суд Харківської області

621/1492/18

1-кп/621/57/19

В И Р О К

іменем України

25 березня 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - Бібіка О.В.

за участю: секретаря судового засідання - Горобець Н.М.,

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора - Макаренка М.М.,

потерпілого- Кортоус О.В.

з боку захисту: обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Філіп'євої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві кримінальні провадження №12017220300001230, №№12017220300001143 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Комсомольське Зміївського району Харківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, із середньою освітою, громадянина України, розлученого, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В період часу з 30.11.2017 по 01.12.2017 у ОСОБА_1, який перебував біля території дачного домоволодіння АДРЕСА_2, виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

З метою реалізації свого умислу ОСОБА_1, того ж дня проник на територію дачного домоволодіння АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3, де, переконавшись, що його дії ніким помічені не будуть, таємно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою наживи, шляхом пошкодження навісного замку проник до господарського приміщення та викрав лом чорного металу загальною вагою 84 кг., вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 25882 від 21.12.2017, складає 378 грн. 00 к.

Викраденим ОСОБА_1 розпорядився на свій розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на вищевказану суму.

Крім того, 04.11.2017, близько 22 год. 00 хв., ОСОБА_1, направляючись по вул. Комсомольській в с. Лиман Зміївського району Харківської області зустрів ОСОБА_4, після чого, на фоні раніше неприязних відносин, у нього виник умисел на завдання ОСОБА_4 тілесного ушкодження. З метою реалізації свого умислу ОСОБА_1, в той же день та час підійшов до останнього та за допомогою дерев'яної палиці наніс ОСОБА_4 один удар в область лівого надколінника, після чого останній впав, спричинивши тим самим згідно висновку судово-медичної експертизи №109-3м/18 від 17.08.2018: закритий оскольчатий перелом лівого надколінника, який ускладнився в своїй течії розвитком посттромбофлебитичним синдромом лівої нижньої кінцівки, за ступенем тяжкості дане пошкодження кваліфікується як середнього ступеню тяжкості тілесне пошкодження по тривалості розладу здоров'я, характерне для даного виду травми і її тяжкості (згідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року).

Сторони кримінального провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставинам справи, які ними не оспорюються. З урахуванням принципів диспозитивності та змагальності сторін кримінального провадження, з огляду на визнання обвинуваченим фактичних обставин, якими обґрунтовано обвинувачення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому злочинах визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, пояснив, що кримінальні правопорушення вчинені ним при вищевикладених обставинах.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вище зазначеного злочину і його дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до сховища.

Крім того, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення і його дії правильно кваліфіковані ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, визнається його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд, досліджуючи дані про особу ОСОБА_1, враховує, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_1 враховуючи ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином та злочином середньої тяжкості, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі.

На думку суду, покарання у виді позбавлення волі на певний строк забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст. 2 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України строк перебування ОСОБА_1 під вартою з 08.01.2019 по 25.03.2019 належить зарахувати до відбутого покарання із розрахунку: один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

Враховуючи наявність таких ризиків, як можливість вчинення обвинуваченим нового злочину, виключення можливості ухилитись від відбування призначеного судом покарання, а також те, що обвинувачений ОСОБА_1 переховувався від суду, що стало підставою для оголошення його в розшук, суд вважає за необхідне, відповідно до ст. 177 КПК України, продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Питання щодо речових доказів належить вирішити згідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368-374 КПК України, суд

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

- за ч.1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили залишити у відношенні ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор".

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 08.01.2019 року, зарахувавши в строк відбутого покарання строк попереднього ув'язнення, відповідно до ч.5 ст.72 КК України, з 08.01.2019 по 25.03.2019 включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. М.С.Бокаріуса судові витрати за проведення судової - товарознавчої експертизи № 25882 від 21.12.2017 у розмірі 99 (дев'яносто дев'ять) грн 00 коп.

Речові докази: лом чорного металу, вагою 84 кг., переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_3, вважати їй повернутим.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий: