Вирок № 80669823, 22.03.2019, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/367/17 Провадження №-1-кп/613/11/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Шалімова Д.В.,

за участю секретаря Герасимюк Л.А.,

прокурорів Кривошея Я.В., Мирошниченко Д.О.

захисників Неженець Т.І., Лепетюк О.Л.,

представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові кримінальне провадження №12016220220000863 від 21 жовтня 2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, освіта професійно-технічна, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:

09 серпня 1991 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 140 КК України ( в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі без конфіскації майна;

02 липня 1996 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 229-20, ч. 2 ст. 229-6, ст. 42 КК України ( в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України з іспитовим строком 2 роки;

16 липня 1998 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ст. 17, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 229-6, ст. 42, 43 КК України ( в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

19 лютого 2003 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

21 жовтня 2004 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, ст. 96 КК України - лікування від наркоманії;

07 жовтня 2009 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, з іспитовим строком 2 роки;

20 березня 2014 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт;

14 жовтня 2014 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік;

08 лютого 2017 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 місяців арешту,

13 квітня 2017 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, 70 КК України до 3 років позбавлення волі.

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Богодухів, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, освіта базова загально-середня, який мешкає за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимого:

13 грудня 2013 року Богодухівський районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

10 квітня 2014 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 297, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим терміном 3 роки;

19 січня 2017 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі;

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 будучи раніше судимим Богодухівським районним судом Харківської області 13 грудня 2013 року за ч. 1 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову скоїв злочин при наступних обставинах:

Так, ОСОБА_5, 21 жовтня 2016 року близько 05 год. 10 хв., діючи повторно, разом із ОСОБА_4, перебуваючи у м. Богодухів, Харківської області, на виконання виниклого злочинного умислу, направленого на заволодіння майном, прибули до підприємства ФОП «ОСОБА_7», розташованого за адресою: АДРЕСА_5, та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_4, за попередньої змовою між собою, проникли на територію підприємства ФОП «ОСОБА_7». Після цього, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_4, перебуваючи на території вищевказаного підприємства, із застосуванням фізичного насильства стосовно охоронця ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що виразилося в спричиненні йому тілесних ушкоджень у вигляді саден на обличчі та саден на верхній лівій кінцівці, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, в ході нападу, заволоділи грошовими коштами в сумі 103 000 грн. та майном власника ФОП «ОСОБА_7» ОСОБА_7, а саме: мобільним телефоном Microsoft Lumia 535 (Nokia) Dual sim, вартістю 1006 грн.,металевий сейф, вартістю 1800 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 105 806 грн.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у інше приміщення, вчинений у великих розмірах.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав частково, не заперечував обставини зазначені в обвинувальному акті, проте заперечив проти зазначеної в обвинувальному акті суми викрадених коштів, вказав, що ним та ОСОБА_5 було викрадено суму близько 100 000 грн., які вони на місці розподілили пополам.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину визнав частково, пояснив, що 21 жовтня 2016 року близько 05.00 год. він разом зі ОСОБА_4 проникли на територію підприємства ФОП «ОСОБА_7», на АДРЕСА_5. На вулиці побачили сторожа, вони підійшли до нього та попросили побути на вулиці, при цьому вони сторожа не зв'язували, не погрожували та не били. Сторож залишився на вулиці, вони зайшли до приміщення, взяли сейф та винесли на подвір»я, там вони помітили, що сейф відчинений, в ньому були гроші купюрами по 100 та 200 грн. перемотані по 10 000 грн., папери та банківській картки. Вони забрали лише гроші в сумі близько 103 000 грн., більше нічого не брали. Сейф залишили на подвір»ї. Гроші вони відразу розділили, вийшло приблизно по 50 000 грн., і розійшлися по домам. Затриманий він був працівниками поліції в м. Харкові. Наголосив на тому, що в сейфі було не 250 000 грн., а 103 000 грн., і саме таку суму коштів вони забрали.

Потерпілий ОСОБА_7, в судовому засіданні пояснив, що він займається виготовленням та реалізацією пам»яників, у нього своя кузня, підприємство знаходиться за адресою: АДРЕСА_5. ОСОБА_5, знає особисто, оскільки за два роки до даних подій, останній працював на його підприємстві різноробочим. Вранці 21 жовтня 2016 року йому зателефонував ОСОБА_6, який сторожує на його підприємстві та повідомив, що невідомі особи проникли до приміщення ФОП, та напали на нього. Після цього він зателефонував в поліцію та поїхав на підприємство. Ворота були зачинені, він переліз через них, та побачив ОСОБА_6, на обличчі якого були невеликі садна. Далі він помітив, що двері офісу відчинені, коли зайшов, то побачив, що відсутній сейф, який стояв на столі, та по кабінету розкидані документи. Сейф знайшли на території подвір'я за складським приміщенням, він був відчинений та в ньому догорали папери. Зазначив, що в сейфі зберігались печатка та документи ФОП, плани складських приміщень, робочі зошити із записами по обігу грошових коштів підприємства, банківські картки, також там були грошові кошти в сумі 250 000 грн., суму він пам'ятає точно, оскільки напередодні в кінці робочого дня перераховував кошти, так як вони були призначені для закупки матеріалів, крім того були дрібні кошти в сумі близько 1 500 грн. Крім того, пояснив, що на його підприємстві бухгалтера не має, документацією займається він особисто, касового апарату не має та касовий облік не ведеться, розрахунок з клієнтами проходить в готівковій формі, суми він записує у зошит по обігу грошових коштів, звіти в податкову він складає та подає самостійно. Зазначив, що надати офіційні документи на підтвердження суми, що була в сейфі, він не може, зошит, у якому він вів запис, був у сейфі та згорів разом з іншими документами.

Потерпілий ОСОБА_6, в судовому засіданні пояснив, що в ніч з 20 на 21 жовтня 2016 року він сторожував на підприємстві, що належить ОСОБА_7, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_5. Близько 05.00 год. він вийшов з приміщення на подвір'я, та побачив, що відкриті двері в одному з приміщень, він підійшов, щоб їх зачинити, та звідти вийшли двоє чоловіків обличчя яких були закриті, вони були різного зросту, крім того один з них розмовляв російською мовою. Чоловіки повалили його на землю, зв'язали скотчем руки та ноги, при цьому сказали, що шкоди йому не спричинять, вони забрали його ліхтарик, та пішли до офісного приміщення. Що там відбувалось він не бачив, через деякий час вони пішли. Після цього він самостійно звільнив собі руки та ноги, зайшов до офісу, та з мобільного телефону зателефонував ОСОБА_7, та повідомив, що невідомі особи проникли на територію складу. Останній приїхав через декілька хвилин, вони разом зайшли до його кабінету, та побачили, що документи розкидані та відсутній сейф. В той же час прибули працівники поліції, які відібрали у нього пояснення. Яка сума грошових коштів була в сейфі та, що саме зникло, йому не відомо. Також пояснив, що в подальшому його викликали до поліції, де проводилось впізнання підозрюваних по голосу. Серед представлених голосів, він впізнав голоси, які, як з'ясувалось в подальшому належали ОСОБА_5 та ОСОБА_4

На підтвердження вини обвинувачених судом досліджено наступні докази надані стороною обвинувачення :

-свідчення свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що вони з ОСОБА_7 компаньйони, разом ведуть бізнес. Зазначив, що знайомий з ОСОБА_5, оскільки останній, за декілька років до зазначених подій, працював різноробочим на їх підприємстві. Про обставини дізнався з телефонного дзвінка ОСОБА_7, який повідомив, що на ОСОБА_6 скоєно напад на території підприємства. Він відразу приїхав на місце, де побачив ОСОБА_6 на обличчі якого було помітні тілесні ушкодження. ОСОБА_7 повідомив йому, що зник сейф з документами та грошовими коштами. Зазначив, що за 2-3 дні до подій, що мали місце 21 жовтня 2016 року, вони з ОСОБА_7 перераховували грошові кошти, що зберігались у сейфі, оскільки мали намір закупити матеріали, на той час сума була приблизно 251 000 чи 253 000 грн. Крім того, в наступні дні ще надходили кошти від клієнтів, які склали близько 5 000 - 6 000 грн. Пояснив, що у нього є ключі від офісу, але доступу до сейфу він не мав, оскільки веденням обліку коштів займався виключно ОСОБА_7 Він вносив до журналу всі відомості про рух грошових коштів, касова документація на підприємстві не ведеться;

-свідченнями свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що 21 жовтня 2016 року близько 08.30 год. він прийшов до свого знайомого ОСОБА_5, який проживає АДРЕСА_4. Окрім самого ОСОБА_5, вдома був його батько ОСОБА_10 та ОСОБА_11, ОСОБА_10 запропонував поїхати в м. Харків на автобазар «Лоск», оскільки йому необхідно придбати запчастини до автомобіля. Вони поїхали вчотирьох на автомобілі марки ВАЗ 2109, що належить ОСОБА_10, повернулись до Богодухова близько 11.00 год. Крім того, пояснив, що він був запрошений працівниками поліції, як понятий під час проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 Обшук проводився працівниками поліції в кімнаті ОСОБА_5 під час обшуку було знайдено під паласом банківській картки, зошити та блокноти. Слідча дія тривала близько 15 - 20 хв. По її закінченню він поставив підпис в документі наданому працівниками поліції;

-свідченнями свідка ОСОБА_12, який в судовому засіданні пояснив, що він знайомий з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, оскільки працював у останнього різноробочим. Його було запрошено працівниками поліції, як понятого, під час проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 Під час проведення обшуку працівниками поліції було знайдено під паласом банківській картки, та на полиці знайшли мобільний телефон та телефонні картки. Після проведення обшуку він поставив підпис в документі наданому працівниками поліції;

-свідченнями свідка ОСОБА_13, який в судовому засіданні пояснив, що його було запрошено працівниками поліції до приміщення Богодухівського ВП, як понятого, під час проведення впізнання голосу обвинуваченого. Зазначив, що в кімнату завели чоловіків, до яких потерпілий стояв спиною, чоловіки по черзі говорили декілька речень, голос одного з них потерпілий впізнав. По закінченню впізнання він поставив підпис в документі;

-протоколом огляду місця події від 21 жовтня 2016 року та фототаблицею до нього, за участю потерпілого ОСОБА_7, яким було оглянуто будівлю, огороджену парканом, за адресою: АДРЕСА_6, та яким зафіксована обстановка в місці скоєння злочину та вилучено з офісного приміщення скотч, який запаковано до картонної коробки . /Т.4 а.п.17-25/;

-протоколом огляду місця події від 21 жовтня 2016 року та фототаблицею до нього, яким було оглянуто частину вулиці за адресою: АДРЕСА_5, в ході якого виявлено і вилучено металевий сейф. /Т.4 а.п.28-31/;

-протоколом огляду місця події від 03 січня 2017 року та фототаблицею до нього, яким було оглянуто квартиру АДРЕСА_2, в ході якого виявлено і вилучено чоловічий светр Pmelegend, чоловіча кофта Hedricy, чоловічий светр Boss, чоловічий светр Reel Beto, чоловічі ботинки Timberland, чоловічі джинси Dolce Gabbana, чоловіча барсетка Fashion, картка від сім-карки Lifeceel НОМЕР_1, зв'язка ключів в кількості 5 шт., один металевий ключ, картка MEGASPORT НОМЕР_2 /Т.4 а.п. 35-43/;

-протоколом огляду речей від 28 грудня 2016 року та фототаблицею до нього, яким було оглянуто: чоловічу барсетку, бірки до барсетки, бірки до костюма, бірки до шапки, 3 сім-картки мобільного оператора «Київстар», договір на оренду квартири, копія постанови про накладення адміністративного стягнення, копії чеків супермаркету «Рост» в кількості 20 штук на загальну суму 2 235 грн. 05 коп. /Т.4 .а.п 79-90/;

-протоколом огляду речей від 05 січня 2017 року та фототаблицею до нього, яким було оглянуто жіноча зимова куртка білого кольору, жіночі зимові чоботи чорного кольору, жіноча в'язана шапка білого кольору, мобільний телефон «Lenovo» з корпусом чорно-блакитного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3, з коробком та зарядним пристроєм, чохол до мобільного телефону «Lenovo» біло-бежевого кольору, планшет «Nomi» СО 70010 СОRSA чорного кольору з клавіатурою, коробком та зарядним пристроєм, чохол до планшету «Nomi» зеленого кольору, коробок до мобільного телефону «Alcatel» ІМЕІ НОМЕР_4, ІМЕІ НОМЕР_5 з зарядним пристроєм і навушниками /Т.4 .а.п 95-100/;

-висновком експерта №207-БГ/16 від 21 жовтня 2016 року, згідно якого у ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження: садна на обличчі, садно на верхній кінцівці. Дані тілесні ушкодження могли бути спричинені останньому 21 жовтня 2016 року. Спричинені тілесні ушкодження кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження /Т.4 .а.п 130-131/;

-протоколом отримання зразків для експертизи від 03 лютого 2017 року, згідно якого у ОСОБА_5 було відібрано зразки слини для проведення судової молекулярно - генетичної експертизи /Т.4 .а.п 221/;

-протоколом отримання зразків для експертизи від 03 лютого 2017 року, згідно якого у ОСОБА_4 було відібрано зразки слини для проведення судової молекулярно - генетичної експертизи /Т.4 .а.п 222/;

-висновком експерта №491 від 30 листопада 2016 року, згідно якого у наданому на дослідження змиві прозорої речовини ( об'єкт №1) виявлено клітини з ядрами. Встановлено генетичні ознаки ( ДНК - профіль) клітин з ядрами, виявлених у змиві прозорої речовини ( об'єкт №1), які належать невстановленій особі чоловічої генетичної статі /Т.4 .а.п 136-142/;

-висновком експерта №108 від 28 лютого 2017 року, згідно якого встановлено генетичні ознаки ( ДНК - профіль) зразка слини ОСОБА_5 ( об'єкт №1) . Генетичні ознаки ( ДНК - профіль) зразка слини ОСОБА_5 ( об'єкт №1) збігаються з генетичними ознаками ( ДНК - профілем) клітин з ядрами, виявлених у змиві прозорої речовини ( об'єкт №1, згідно висновку експерта №491 від 30 листопада 2016 року). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак зразка слини ОСОБА_5 ( об'єкт №1) та генетичних ознак клітин з ядрами, виявлених у змиві прозорої речовини ( об'єкт №1, згідно висновку експерта №491 від 30 листопада 2016 року), складає 7,1х10-35 . Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше ніж у 1з 14 децильонів осіб ( 1,41х10 34) /Т.4 .а.п 227-235/;

-висновком експерта №107 від 02 березня 2017 року, згідно якого встановлено генетичні ознаки ( ДНК - профіль) зразка слини ОСОБА_4 ( об»єкт №1). Генетичні ознаки ( ДНК - профіль) зразка слини ОСОБА_4 ( об'єкт №1) не збігаються з генетичними ознаками ( ДНК - профілем) клітин з ядрами виявлених у змиві прозорої речовини ( об»єкт №1, згідно висновку експерта №491 від 30 листопада 2016 року) /Т.4 а.п. 240-248/;

-висновком товарознавчої експертизи №31 від 21 березня 2017 року, відповідно до якого вартість викраденого майна на момент скоєння злочину складає: сейф металевий - 1 800 грн., та мобільний телефон Microsoft Lumia 535 (Nokia) Dual sim - 1 006 грн. /Т.5 а.п. 252/;

-протоколом обшуку від 05 лютого 2017 року та фото таблицею до нього, в ході якого було проведено обшук в квартирі АДРЕСА_3 , за місцем проживання ОСОБА_14, в ході якого було виявлено : 11 аркушів договорів заказів ЧП ОСОБА_15: договір від 17.10.2016 ОСОБА_16, договір від 06.08.2016 ОСОБА_17, договір від 11.09.2016 ОСОБА_18, договір від 23.08.2016 ОСОБА_19, договір від 23.08.2016 ОСОБА_19, договір від 26.08.2016 ОСОБА_20, договір від 26.08.2016 ОСОБА_20, договір від 06.09.2016 ОСОБА_21, договір від 25.08.2016 ОСОБА_22, договір від 25.08.2016 ОСОБА_23, договір від 01.10.2016 ОСОБА_24 /Т.5 а.с.265 -270/;

-протоколом обшуку від 21 січня 2017 року та фото таблицею до нього, в ході якого було проведено обшук в будинку за адресою АДРЕСА_4 за місцем проживання ОСОБА_5 в ході якого було виявлено: блокнот для записів, картка Приватбанку кредитка НОМЕР_6, картка Приватбанку кредитка НОМЕР_7, сім-картка Київстар НОМЕР_8, упаковка стартового пакету мобільного оператора Vodafon НОМЕР_9, батарея мобільного телефону Microsoft IMEI 1: НОМЕР_10, IMEI 2: НОМЕР_11, картка Приватбанку НОМЕР_12 BUSINESS, картка Приватбанку універсальна НОМЕР_13, картка Приватбанку ключ до рахунку НОМЕР_14, пластиковий чохол Приватбанк для карток, картка Приватбанку кредитка НОМЕР_15, картка Приватбанку ощадна книжка електронна НОМЕР_16 /Т.5 а.с.277 -285/;

-протоколом тимчасового вилучення майна від 21 січня 2017 року, згідно якого в будинку за адресою АДРЕСА_4 за місцем проживання ОСОБА_5 було тимчасово вилучено: картку Приватбанку кредитка НОМЕР_6, картку Приватбанку кредитка НОМЕР_7, сім-картку Київстар НОМЕР_8, упаковку стартового пакету мобільного оператора Vodafon НОМЕР_9, батарею мобільного телефону Microsoft IMEI 1: НОМЕР_10, IMEI 2: НОМЕР_11, картку Приватбанку універсальна НОМЕР_13, картку Приватбанку ключ до рахунку НОМЕР_14, пластиковий чохол Приватбанк для карток, картку Приватбанку кредитка НОМЕР_15, картку Приватбанку ощадна книжка електронна НОМЕР_16 /Т.5 а.п. 286/;

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 27 лютого 2017 року відповідно до якого після ознайомлення з даними власника кредитних банківських карток встановлено: по картці Приватбанку кредитка НОМЕР_6 - власника не встановлено, власником карток Приватбанку НОМЕР_12, Приватбанку універсальна НОМЕР_13, Приватбанку ключ до рахунку НОМЕР_14 - є ОСОБА_7, власником карток Приватбанку кредитка НОМЕР_15 та Приватбанку кредитка НОМЕР_7 - є ОСОБА_5 /Т.5 а.п 296-298/;

-протоколом пред»явлення особи для впізнання від 03 лютого 2017 року, згідно якого ОСОБА_6 серед чотирьох представлених для впізнання голосів, впізнав голос, що належить ОСОБА_4 /Т. 5 а.п 309-310/;

-протоколом пред»явлення особи для впізнання від 03 лютого 2017 року, згідно якого ОСОБА_6 серед чотирьох представлених для впізнання голосів, впізнав голос, що належить ОСОБА_5 /Т. 5 а.п 313-314/;

-протокол пред»явлення речей до впізнання від 11 березня 2017 року згідно якого ОСОБА_6 серед представлених для впізнання ліхтариків, впізнав свій /Т. 5 а.п. 315/;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 18 лютого 2017 року, за участю потерпілого ОСОБА_6 та фототаблицею до нього, в ході якого останній на місцевості показав обставини скоєного злочин, що не суперечить іншим доказам по справі /Т. 5 а.п. 316 - 322/.

Однак, під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_7 не зміг надати суду жодних доказів на підтвердження викрадення у нього грошових коштів на суму 250 000 грн., оскільки згідно його пояснень офіційна бухгалтерська документація на підприємстві не ведеться, касові ордери відсутні, рух грошових коштів записується ним особисто у зошиті, який, зі слів останнього, знаходився у сейфі та згорів.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у скоєнні відкритого заволодіння чужим майно (грабежі) визнали повністю, проте заперечували проти суми грошових коштів зазначеної в обвинувальному акті, вказавши, що в сейфі знаходилось 103 000 грн., які вони розділили порівну.

Прокурор в судовому засіданні підтримав обвинувачення та наполягав на тому, що кваліфікація дій обвинувачених у вчиненні ними кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України є правильною та доведеною повністю доказами обвинувачення, наданими суду.

Захисники вважали недоведеним розмір викраденого майна, який не підтверджується матеріалами справи.

Суд, аналізуючи докази обвинувачення в їх сукупності, зазначає, що кваліфікуючою ознакою частини 4 ст. 186 КК України є вчинення грабежу у великих розмірах, проте органами досудового розслідування не доведено, що розмір викрадених грошових коштів складає 250 000 грн.

Також, аналізуючи свідчення потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що за 2-3 дні до подій, вони з ОСОБА_7 перераховували грошові кошти, які зберігались у сейфі, та на той час сума була приблизно 251 000 - 253 000 грн., крім того, в наступні дні ще надійшли кошти, які склали близько 5 000 - 6 000 грн. Дане свідчить про розбіжність у сумі коштів, яка знаходилась у сейфі, крім того, про наявність грошей у сейфі та їх кількість знали лише ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Отже, визначаючи суму викраденого майна, суд вважає слушними свідчення обвинувачених та вважає недоведеним факт викрадення грошових коштів на суму 147 000 грн., виключаючи дану суму з обвинувачення.

Відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.2 ст.8 КПК України суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В своїх рішенням «Ірландія проти Сполучного Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 09.10.2008 року у справі «Абрамян проти Росії» про зміну кваліфікації злочину судом також зазначається, що суд розглядає справу лише в межах пред'явленого обвинувачення, але може змінити обвинувачення за умови, що це не погіршує становище підсудного та не порушує його право на захист.

У відповідності до ч.3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, тому суд приходить до висновку про необхідність зміни правової кваліфікації дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з ч. 4 ст. 186 КК України на ч. 3 ст. 186 КК України, що враховуючи санкції частин статті, покращує їх становище.

Таким чином, суд визнає винними ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабежу), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше приміщення, що завдав значної шкоди потерпілому.

Суд визнає винними ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабежу), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше приміщення, що завдав значної шкоди потерпілому.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, те, що скоєний злочин згідно з положенням ч. 4 ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, характеристику особистості обвинуваченого, яка полягає в тому, що він раніше неодноразово судимий, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває під профілактичним наглядом у лікаря нарколога.

Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставинами, що обтяжує покарання для обвинуваченого ОСОБА_4, відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку, рецидив злочинів.

З урахуванням викладеного, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 та думки потерпілих, разом з конкретними обставинами справи, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому покарання на строк, визначений санкцією відповідно ч. 3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі. Оскільки обвинувачений вчинив злочин за цим кримінальним провадженням до ухвалення вироку Богодухівським районним судом Харківської області 13 квітня 2017 року, остаточне покарання ОСОБА_4 необхідно призначити за ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим покаранням за даним вироком, зарахувавши покарання, відбуте за попереднім вироком.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, те, що скоєний злочин згідно з положенням ч. 4 ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, характеристику особистості обвинуваченого, яка полягає в тому, що він раніше неодноразово судимий, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставинами, що обтяжують покарання для обвинуваченого ОСОБА_5, відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку та рецидив злочинів.

З урахуванням викладеного, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 та думки потерпілих, разом з конкретними обставинами справи, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому покарання на строк, визначений санкцією відповідно ч. 3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі. Оскільки обвинувачений вчинив злочин за цим кримінальним провадженням до ухвалення вироку Богодухівським районним судом Харківської області 19 січня 2017 року, остаточне покарання ОСОБА_5 необхідно призначити за ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим покаранням за даним вироком, зарахувавши покарання, відбуте за попереднім вироком.

Призначене покарання у такий спосіб, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів.

Обговорюючи питання про відшкодування процесуальних витрат, які складаються з витрат на залучення експертів у зв'язку з проведенням судово молекулярно - генетичних експертиз на загальну суму 17 994,16 грн., суд вважає за необхідне у відповідності з вимогами ст. 124 КПК України, стягнути їх у повному обсязі з обвинувачених.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у справі № 663/537/17 від 29.08.2018, щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року ( включно) , то під час зарахування попереднього ув»язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIII в силу, як прямої , так і зворотної дії кримінального закону в часі.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 вчинив злочин до 20 червня 2017 року та перебуває під вартою з 23 січня 2017 року, відтак до нього підлягає застосуванню ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIII. Таким чином ОСОБА_4 належить зарахувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі з 23 січня 2017 року по 22 березня 2019 року.

Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 вчинив злочин до 20 червня 2017 року та перебуває під вартою з 27 грудня 2016 року, тому до нього підлягає застосуванню ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIII. Таким чином ОСОБА_5 належить зарахувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі з 10 липня 2015 року (з моменту фактичного затримання) по 01 грудня 2015 року(день внесення застави) та з 27 грудня 2016 року по 22 березня 2019 року.

У кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заподіяної матеріальної шкоди в сумі 252 806 грн. та 20 000 моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що цивільний позов про стягнення з обвинувачених матеріальної шкоди заподіяної злочином підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 104 006 грн. , яка складається, з суми викрадених коштів, що знаходились у сейфі - 103 000 грн. та вартості мобільного телефона Microsoft Lumia 535 (Nokia) Dual sim - 1 006 грн.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

Відповідно до ч. 1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Суд відмовляє у стягненні грошових коштів у сумі 147 000 грн., оскільки дана сума не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду справи та 1 800 грн. - вартості сейфу, так як даний речовий доказ повернуто власнику ОСОБА_7

Крім того, ч. 1, ч. 3 ст.23 ЦК України, передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичної особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Відповідно до роз'яснень, даних в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (не майнової) шкоди», обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, розмір моральних страждань визначається з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача чи інших обставин.

Цивільний позов ОСОБА_7 в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 20 000 грн., суд вважає за необхідне задовольнити частково, а саме в сумі 10 000 грн., так як неправомірними суспільно-небезпечними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_7 спричинено моральні та фізичні страждання, які полягають у тому, що своїми неправомірними діями обвинувачені посягали на належне йому майно, в результаті викрадення грошових коштів він пережив сильні душевні страждання, був порушений його звичний спосіб життя, та зазнав значних негативних змін, що потягло за собою погіршення його матеріального становища.

До вступу вироку в законну силу, суд вважає за необхідне, залишити обвинуваченим запобіжний захід у виді - тримання під вартою, з урахуванням покарання, що призначає.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 /ШІСТЬ/ років 6 /ШІСТЬ/ місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 13 квітня 2017 року, більш суворим, призначеним за даним вироком, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 /ШІСТЬ/ років 6 /ШІСТЬ/ місяців.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції 26 листопада 2015 року) зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 23 січня 2017 року по 22 березня 2019 року із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_4, залишити попередній - тримання під вартою, строк відбуття покарання рахувати з 23 січня 2017 року.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину , передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 /ШІСТЬ/ років 6 /ШІСТЬ/ місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за вироком Богодухівського районного суду Харківської області від 19 січня 2017 року, більш суворим, призначеним за даним вироком, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 /ШІСТЬ/ років 6 /ШІСТЬ/ місяців.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ( в редакції 26 листопада 2015 року) зарахувати ОСОБА_5 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 10 липня 2015 року (з моменту фактичного затримання) по 01 грудня 2015 року (день внесення застави) та з 27 грудня 2016 року по 22 березня 2019 року, із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_5 залишити попередній - тримання під вартою, строк відбуття покарання рахувати з 27 грудня 2016 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 солідарно матеріальну шкоду в сумі 104 006 грн., моральну шкоду в сумі 10 000 грн., а всього на загальну суму 114 006 ( сто чотирнадцять тисяч шість) гривень. В задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 матеральної шкоди в сумі 148 800 грн. та моральної шкоди 10 000 грн. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави (код доходів 24060300, п/р 31419544020005, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, МФО 899998, отримувач платежу УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк Казначейство України, стягувач Держава) витрати на залучення експертів, у зв'язку з проведенням судових експертиз у розмірі 8 997 (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто сім ) гривни 08 коп., з кожного.

Речові докази:

-два відбитки пальців рук, сокира, два шнури від комп'ютера, прозору речовину, вилучену на марлевий тампон, шматки прозорого скотчу, рулон малярного скотчу, бірку до барсетки, бірку до костюма, бірку до шапки, 3 сім-картки мобільного оператора «Київстар», договір на оренду квартири, копію постанови про накладення адміністративного стягнення, копії чеків супермаркету «Рост» в кількості 20 штук на загальну суму 2235 грн. 05 коп., пакет експертної служби МВС України № 3922790, в якому знаходяться, згідно висновку експерта № 108, зразок слини ОСОБА_5 та контрольний зразок марлевого тампону, пакет експертної служби МВС України № 3922789, в якому знаходяться, згідно висновку експерта № 107, зразок слини ОСОБА_4 та контрольний зразок марлевого тампону, ватний тампон зі змивами з передньої частини сейфу, ватний тампон зі змивами з правої сторони сейфу, ватний тампон зі змивами з лівої сторони сейфу, ватний тампон зі змивами з задньої стінки сейфу, чистий ватний тампон ( контрольний зразок), що передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області - ЗНИЩИТИ;

-чоловічу кофту Foriss, чоловічий светр Pmelegend, чоловічу кофту Hedricy, чоловічий светр Boss, чоловічий светр Reel Beto, чоловічі ботинки Timberland, чоловічі джинси Dolce Gabbana, чоловічу барсетку Fashion, картку MEGASPORT НОМЕР_2, картку від сім-карки Lifeceel НОМЕР_1, чоловічу барсетку, жіночу зимову куртку білого кольору, жіночі зимові чоботи чорного кольору, жіночу в'язану шапку білого кольору, мобільний телефон «Lenovo» з корпусом чорно-блакитного кольору, ІМЕІ НОМЕР_3, з коробком та зарядним пристроєм, чохол до мобільного телефону «Lenovo» біло-бежевого кольору, планшет «Nomi» СО 70010 СОRSA чорного кольору з клавіатурою, коробком та зарядним пристроєм, чохол до планшету «Nomi» зеленого кольору, коробок до мобільного телефону «Alcatel» ІМЕІ НОМЕР_4, ІМЕІ НОМЕР_5 з зарядним пристроєм і навушниками, що передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області - КОНФІСКУВАТИ;

-11 аркушів договорів заказів ЧП ОСОБА_15: договір від 17.10.2016, ОСОБА_16, договір від 06.08.2016, ОСОБА_17, договір від 11.09.2016, ОСОБА_18, договір від 23.08.2016, ОСОБА_19, договір від 23.08.2016, ОСОБА_19, договір від 26.08.2016, ОСОБА_20, договір від 26.08.2016, ОСОБА_20, договір від 06.09.2016, ОСОБА_21, договір від 25.08.2016, ОСОБА_22, договір від 25.08.2016, ОСОБА_23, договір від 01.10.2016, ОСОБА_24, металевий сейф, блокнот для записів, картку Приватбанку кредитка НОМЕР_6, картку Приватбанку кредитка НОМЕР_7, сім-картку Київстар НОМЕР_8, упаковку стартового пакету мобільного оператора Vodaon НОМЕР_9, батарею мобільного телефону Microsoft IMEI 1: НОМЕР_10, IMEI 2: НОМЕР_11, картку Приватбанку НОМЕР_12 BUSINESS, картку Приватбанку універсальна НОМЕР_13, картку Приватбанку ключ до рахунку НОМЕР_14, пластиковий чохол Приватбанк для карток, картку Приватбанку кредитка НОМЕР_15, картка Приватбанку ощадна книжка електронна НОМЕР_16, зв'язку ключів в кількості 5 шт., один металевий ключ, що передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області - ПОВЕРНУТИ ВЛАСНИКАМ .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Богодухівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та засудженим.

СУДДЯ