Ухвала суду № 80669594, 14.03.2019, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/1929/18

Провадження № 4-с/617/1/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Глоби М.М.,

при секретарі судового засідання - Борщ Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вовчанську цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, скасування постанови, заінтересовані особи - Вовчанський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області, ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця, скасування постанови, заінтересована особа - Вовчанський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області. В обґрунтування скарги вказав, що на виконанні у Вовчанському РВ ДВС перебуває виконавче провадження № 49963122 по виконанню виконавчого листа про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 Постановою головного державного виконавця від 16 травня 2018 року його тимчасово обмежено у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів. Вважав, що вказана постанова порушує його права та є протиправною. Просив визнати дії державного виконавця неправомірними, скасувати постанову державного виконавця від 16 травня 2018 року.

Ухвалою суду від 19 лютого 2019 року до участі в справі залучено ОСОБА_2

Вимоги ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця неправомірними, ухвалою суду від 14 березня 2019 року залишені без розгляду.

Заявник та представник заявника в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи сповіщалися завчасно та належним чином.

Представник заявника надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Заінтересована особа – начальник Вовчанського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області надав суду відзив у якому просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 у повному обсязі. Просив справу розглядати без його участі.

Заінтересована особа – ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи сповіщалася завчасно та належним чином. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надала.

Сторони у справі в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи сповіщалися завчасно та належним чином.

Представник скаржника та начальник Вовчанського РВ ДВС надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи приходить до наступного.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до п. 166 Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Трегубенко проти України», згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «ОСОБА_4 проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» (<...>) [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

Пункт 168 Рішення говорить про те, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»(James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України, вбачається, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як встановлено під час розгляду скарги, на виконанні у Вовчанському РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області перебуває виконавче провадження № 49963122 по виконанню виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 29).

Головним державним виконавцем розроблено розрахунок заборгованості по аліментам з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 станом на 01 травня 2018 року, яка становить 26533 грн. 87 коп.

16 травня 2018 року постановою головного державного виконавця Вовчанського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № 617/1990/15-ц виданого 19 січня 2016 року (а.с. 32).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок стягнення аліментів.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов’язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи-підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; закінчення виконавчого провадження.

Згідно частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

З наданих державним виконавцем копій матеріалів виконавчого провадження № 49963122, вбачається, що вимоги щодо повідомлення боржника про розрахунок заборгованості, передбачені частиною 4 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем не виконані, а саме відсутні дані реєстру відправки боржнику зазначеного розрахунку.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що надані копії матеріалів виконавчого провадження не містять даних, які б підтверджували, що ОСОБА_1 взагалі повідомлений про те, що відкрито провадження за виконавчим листом № 617/1990/15-ц від 19 січня 2016 року.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено імперативний обов'язок щодо доказування і подання доказів у цивільному процесі, а саме зазначеною нормою вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що державним виконавцем був порушений порядок стягнення аліментів, передбачений статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження», суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанови державного виконавця винесена з порушенням зазначеної норми, що є підставами для задоволення скарги ОСОБА_1 в частині скасування постанови головного державного виконавця Вовчанського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області від 16 травня 2018 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-10, 12, 13, 76-81, 83, 89, 258-261, 447-453 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, скасування постанови, заінтересовані особи - Вовчанський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області, ОСОБА_2 - задовольнити.

Скасувати постанову головного державного виконавця Вовчанського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_5 від 16 травня 2018 року про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № 617/1990/15-ц виданого 19 січня 2016 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна копія ухвали суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Вовчанський районний суд Харківської області.

Заявник – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Представник заявника - ОСОБА_6, місце знаходження: Харківська область м. Вовчанськ вул. Шевченка, 4.

Заінтересована особа Вовчанський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області, місце розташування: Харківська область м. Вовчанськ вул. Торгова, 2, код ЄДРПОУ34678348.

Заінтересована особа – ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Суддя -