Ухвала суду № 80669181, 25.03.2019, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/498/19

Номер провадження 1-кс/559/255/2019

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

"25" березня 2019 р. місто Дубно Рівненська область

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі:

слідчого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Федчук А.А.

з участю:

прокурора Шарун В.В.

захисника адвоката ОСОБА_1

слідчого Воронко В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно клопотання слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області ОСОБА_2, яке погоджене прокурором Дубенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019180040000159 від 15 лютого 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, судимого, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, - запобіжного заходу у виді тримання під вартою,-

В С Т А Н О В И В:

Клопотання обґрунтовується наступними доводами. Слідчим відділом Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180040000159 від 15 лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України та 22 березня 2019 року: ОСОБА_4, повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Вироком Дубенського міськрайонного суду від 20.11.2018, ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік на підставі ст.75 КК України, звільнено від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки.

Окрім того, на розгляд Дубенського міськрайонного суду Рівненської області:

- 25.11.2017 скеровано обвинувальний акт в межах кримінального провадження №1201780210000004 від 02.01.2017 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України,

- 26.01.2018 скеровано обвинувальний акт в межах кримінального провадження №12018180010000088 від 03.01.2018 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,

- 23.01.2019 скеровано обвинувальний акт в межах кримінального провадження №12019180010000023 від 04.01.2019 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

- 26.02.2019 скеровано обвинувальний акт в межах кримінального провадження №12019180010000089 від 29.01.2019 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, які перебувають на розгляді.

Однак, ОСОБА_4 будучи обвинуваченим у вчиненні корисливих злочинів на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив, у той час, коли відповідно до вимог ст.ст. 88, 89 та ст. 90 КК України судимість не була погашена або знята у встановленому законом порядку, та повторно вчинив новий умисний, корисливий злочини проти власності.

Так, 11 лютого 2019 року приблизно о 23 год. 00 хв., ОСОБА_5 під час перебування в приміщенні кафе "Вогник" за адресою: м. Дубно, вул. Драгоманова, керуючись корисливим мотивом, вирішив повторно вчинити крадіжку чужого майна, а саме мобільний телефон марки "HUAWEI Y6PRO", що належав ОСОБА_6.

Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4, 11 лютого 2019 року приблизно о 23 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні кафе "Вогник" за адресою: вул. Драгоманова, м. Дубно, де скориставшись відсутністю нагляду за його діями з боку ОСОБА_6 та інших сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, таємно, повторно, з жіночої сумки останньої викрав мобільний телефон марки "HUAWEI Y6PRO", який згідно висновку експерта № 3.2-262/19 від 18.03.2019 року вартує 1773 гривні 33 копійки.

Після чого ОСОБА_4, перевівши у своє протиправне володіння, залишив приміщення кафе "Вогник" за адресою: вул. Драгоманова, м. Дубно, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 1773 гривень 33 копійок.

Таким чином, ОСОБА_4, обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6, яка розповіла про обставини вчинення стосовно неї кримінального правопорушення;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7, який розповів про обставини вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_6;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8, який повідомив про обставини за яких ОСОБА_4 пропонував придбати у нього мобільний телефон марки "HUAWEI Y6PRO";

-протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_9, який повідомив про обставини за яких ОСОБА_4 пропонував придбати у нього мобільний телефон марки "HUAWEI Y6PRO" його брату ОСОБА_8;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10, який підтверджує факт перебування ОСОБА_4 в кафе "Вогник" спільно з потерпілою ОСОБА_6;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11, який підтвердив факт передачі йому ОСОБА_4 мобільного телефон марки "HUAWEI Y6PRO" та повідомив, що кошти отримані в ломбарді за реалізований телефон він передав ОСОБА_4 та останній повідомив про небажання його викуповувати з застави;

-довідкою компанії "Ваш ломбард" про закладення ОСОБА_11 згідно договору від 14.02.2019 мобільного телефону марки "HUAWEI Y6PRO".

Таким чином, ОСОБА_4 не зважаючи на всі можливі заходи, що були надані йому державою щоб стати на шлях виправлення та усвідомити свою протиправну поведінку зухвало продовжує свою злочинну діяльність шляхом вчинення нових корисливих злочинів. Такі дії свідчить про те, що ОСОБА_4 не хоче та не бажає ставати на шлях свого виправлення, він являється суспільно небезпечною особою, а також свідчить про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може продовжити свою злочинну діяльність та вчиняти нові злочини. Тому з метою припинення його злочинної діяльності вважаю, що ОСОБА_4 потребує ізоляції від суспільства шляхом застосування до нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Санкція ч.2 ст.185 КК України передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 може бути застосований

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є забезпечення виконання останнім процесуальних обов’язків та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Також, вироком Дубенського міськрайонного суду від 20.11.2018, ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік на підставі ст.75 КК України, звільнено від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки. Окрім того, на розгляд до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області: 25.11.2017 скеровано обвинувальний акт в межах кримінального провадження №1201780210000004 від 02.01.2017 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України; 26.01.2018 скеровано обвинувальний акт в межах кримінального провадження №12018180010000088 від 03.01.2018 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України; 23.01.2019 скеровано обвинувальний акт в межах кримінального провадження №12019180010000023 від 04.01.2019 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України; 26.02.2019 скеровано обвинувальний акт в межах кримінального провадження №12019180010000089 від 29.01.2019 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, які перебувають на розгляді.

2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні – так зокрема вплинути шляхом психологічного тиску на потерпілу ОСОБА_6, що проживає на Пекарська, 5, кв. 3, яка межує в вулицею Скарбова, 2, м. Дубно;

3) вчинити інше кримінальне правопорушення - підтверджується тим, що на момент вчинення даних злочинів підозрюваний ОСОБА_4 відповідно до ст.ст. 88, 89, 90 КК України мав не заняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, оскільки до цього неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних, тотожних, корисливих, тяжких злочинів, а також згідно вироку Дубенського міськрайонного суду від 20.11.2018, ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік на підставі ст.75 КК України, звільнено від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки, та під час якого він знову вчинив корисливі злочини передбачені ч.2 ст.185 КК України та ч.2 ст.190 КК України. Крім того, на можливість вчинення інших кримінальних правопорушень свідчить і наявність чотирьох обвинувальних актів відносно ОСОБА_4

Водночас, ОСОБА_4, який будучи неодруженим, розуміючи наслідки вчинених ним протиправних діянь (можливе з позбавленням волі), будучи на підставі ст.75 КК України, звільненим від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки, все таки пішов на вчинення кримінальних правопорушень.

До того ж ОСОБА_4 офіційно ні де не працює, не має постійного джерела прибутку, що є однією із причин спонуканням його, для отримання грошових коштів та іншого майна, необхідного в побуті, до вчинення нових корисливих кримінальних правопорушень.

Крім того в 2018 році до ОСОБА_4 обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який він неодноразово порушував.

Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України жоден з більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи вищевикладені ризики того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні, свідчення яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також, продовжувати свою злочину діяльність, слідчий вважає за необхідне обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід – тримання під вартою, бо жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним у клопотанні ризикам.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання із викладених у ньому обставин.

В судовому засіданні прокурор вважає, що клопотання є обґрунтованим та просить його задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що вину у вчиненому визнає, просив обрати запобіжний захід у виді арешту в нічну пору доби, оскільки, він підробляє на виготовленні пам’ятників, має дочку, на утримання якої сплачує аліменти, а взяття його під варту унеможливить їх сплату.

Захисник в судовому засіданні просила застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не пов'язаний із триманням під вартою та підтримала позицію свого підзахисного.

Вислухавши підозрюваного та його захисника, доводи прокурора, ознайомившись з матеріалами клопотання і кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. Крім цього, положення ст.5 Конвенції передбачають, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Разом з тим, суд вважає за необхідне відзначити, що достатніх гарантій з цього приводу суду не надано та не здобуто таких гарантій в ході розгляду справи.

За змістом ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до змісту ч.3 ст.176 КПК України такий запобіжний захід як тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується лише тоді, коли прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів передбачених частиною першою цієї статі не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також, Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

22.03.2019. в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Аналіз наведених у клопотанні обставин та матеріалів долучених до клопотання, дає підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено, а в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених: п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення). Інший ризик, зазначений у клопотанні, а саме, незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні, в судовому засіданні не доведено.

Окрім того, відповідно до ст. 178 КПК України судом оцінені в сукупності та враховуються наступні обставини. ОСОБА_4, який будучи неодруженим, розуміючи наслідки вчинених ним протиправних діянь (можливе з позбавленням волі), будучи умовно – достроково звільненим від відбування покарання у виді позбавлення волі, наявність відносно нього в Дубенському міськрайонному суді на розгляді по суті обвинувальних актів, все таки пішов на вчинення корисливого кримінального правопорушення. Вироком Дубенського міськрайонного суду від 20.11.2018, ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік на підставі ст.75 КК України, звільнено від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки. ОСОБА_4 офіційно ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, що є однією із причин спонуканням його, для отримання грошових коштів та іншого майна, необхідного в побуті, до вчинення нових корисливих кримінальних правопорушень. Це підтверджує те, що ОСОБА_4 не зважаючи на надані йому можливості і заходи стати на шлях виправлення, належних висновків не зробив та продовжив вчиняти нові корисливі кримінальні правопорушення і це дає підстави вважати, що з метою попередження подальшого вчинення ОСОБА_4 злочинів та завдання шкоди іншим громадянам, останній потребує ізоляції від суспільства.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. ОСОБА_4 є раніше судимою особою, а санкція ч.2 ст.185 КК України передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку суду, лише запобіжний захід - взяття під варту забезпечить у подальшому виконання підозрюваним процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Окрім того, в судовому засідання доведено, що інший запобіжний захід не може бути застосований до підозрюваного, зважаючи на підозру у вчиненні злочину під час іспитового строку. Будь-якої інформації, що свідчить про наявність в обвинуваченого ОСОБА_4 хвороб, які б перешкоджали його перебуванню в умовах ізоляції від суспільства у суду немає.

За таких обставин, вважаю, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а тому, є необхідність в обранні щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначається, які обов’язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу, будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Зважаючи на встановлені границі розміру застави, для такої категорії кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 визначаю розмір застави в 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області ОСОБА_2, яке погоджене прокурором Дубенської місцевої прокуратури ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019180040000159 від 15 лютого 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4, - запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 днів.

Встановити строк дії ухвали - до 16:30 год. 24 травня 2019 року.

Встановити заставу у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду за наступними реквізитами: Отримувач ТУ ДСА України в Рівненській області, Депозитний рахунок 37315038010559 Банк отримувача ДКС України, м. Київ МФО 820172 ЄДРПОУ 26259988 Призначення платежу: застава за ... (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від … (дата ухвали) по справі № …, кримінальне провадження № …, внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

За умови внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, свій паспорт для виїзду за кордон, та у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні.

Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 24.05.2019.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області та начальнику ДУ «Рівненського слідчого ізолятора».

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні №12019180040000159.

Ухвала про застосування запобіжного заходу - взяття під варту оголошена підозрюваному ОСОБА_4

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя:

25.03.2019 - ухвалу отримав ______ ОСОБА_4

__ ОСОБА_1