Рішення № 80668574, 21.03.2019, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/1953/18

Номер провадження 2-о/530/16/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2019 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Должко С.Р., секретаря Стрілець Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу за заявою

ОСОБА_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, заінтересована особа: Зіньківська міська рада Полтавської області, юридична адреса: місто Зіньків, вулиця Воздвиженська, 67, Полтавської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник, ОСОБА_1, звернулася в Зіньківський районний суд Полтавської області із заявою заінтересовані особи: Зіньківська міська рада Полтавської області, юридична адреса: Полтавська області Зіньківський район, місто Зіньків, вулиця Воздвиженська, 67 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

В судовому засіданні суд, заслухавши думку заявника, яка заяву підтримала та просила її задовольнити, та дослідивши наявні матеріали справи, знаходить, що заявлені вимоги обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як передбачено нормою ст. 3 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Згідно положень пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 “Про судове рішення у цивільній справі”, - рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 263 ЦПК). Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили. При встановленні суперечностей між нормами права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, суду також необхідно враховувати роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя". Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 12 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов»язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об»єктивність і неупередженість: керує ходом судового процессу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз»яснює у випадку необхідності учасникам судового процессу їхні процесуальні права та обов»язки, неслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процессу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процессу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов»язків.

Відповідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В судовому засіданні було встановлено, що заявник, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, в будинку, що належить їй згідно свідоцтва про право власності, виданого державним нотаріусом державної нотаріальної контори 23.03.1994 року, номер спадкової справи 70 (1/2 будинку) та свідоцтва про право на спадщину по закону, виданого державним нотаріусом державної нотаріальної контори 23.03.1994 року, зареєстровано в реєстрі за № 558.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу 1-КЕ № 269562, виданого Л-Будищанською сільською радою Зіньківського району 13.04.1974 року її прізвище «Мильченко», згідно паспорта КН № 891567, виданого Зіньківським РВ УМВС України в Полтавській області 07.04.1999 року її прізвище «Мильченко» .

Державним нотаріусом ОСОБА_2 в свідоцтві про право власності, виданому державним нотаріусом державної нотаріальної контори 23.03.1994 року, номер спадкової справи 70 (1/2 будинку) та свідоцтві про право на спадщину по закону, виданому державним нотаріусом державної нотаріальної контори 23.03.1994 року, зареєстровано в реєстрі за № 558, допущено помилку в її прізвищі «Мільченко» замість «Мильченко».

Причина неправильного написання прізвища заявника у вищевказаних документах виникла в зв’язку з неправильним перекладом її прізвища з російської мови на українську. Внаслідок такої помилки виникла невідповідність між паспортом, свідоцтвом про одруження та свідоцтвом про право власності, виданим державним нотаріусом державної нотаріальної контори 23.03.1994 року , номер спадкової справи 70 (1/2 будинку) та свідоцтвом про право на спадщину по закону, виданим державним нотаріусом державної нотаріальної контори 23.03.1994 року, зареєстровано в реєстрі за № 558.

На час оформлення даних документів заявник, не звернула уваги на неправильне написання свого прізвища, тим більше ніяких проблем з даними документами у неї раніше не виникало.

Стаття 293 Цивільного процесуального кодексу України визначає, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, приходить до висновку, що заява ОСОБА_1підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1,2,4,7, 8,12,13,19, 30, 228-229, 258, 263-268, 293, 315, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Заяву ОСОБА_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, заінтересована особа: Зіньківська міська рада Полтавської області, юридична адреса: місто Зіньків, вулиця Воздвиженська, 67, Полтавської області про встановлення факту, що має юридичне значення, належності правовстановлюючих документів - задоволити.

Встановити факт належності, ОСОБА_1, свідоцтва про право власності на Ѕ частину будинку по вул. Вишнева,18 м. Зіньків Полтавської області, виданого державним нотаріусом державної нотаріальної контори 23.03.1994 року, номер спадкової справи 70, та свідоцтва про право на спадщину по закону на Ѕ частину будинку по вул.. Вишнева, 18 в м. Зіньків Полтавської області , виданого державним нотаріусом державної нотаріальної контори 23.03.1994 року, зареєстровано в реєстрі за № 558, - виданих на прізвище ОСОБА_3.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляйного суду.

Написано власноручно.

Суддя Зіньківського

районного суду Полтавської області ОСОБА_4

секретар: Л.Г.Стрілець