Ухвала суду № 80668023, 22.03.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/1876/19

Провадження №1-кп/524/222/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі: головуючого судді: Олейнікової Г.М.

при секретарі: Денисенко Н.В.

за участю: прокурора Замулка О.А.

захисника Гузь Т.О

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області матеріали обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170090002951 від 17.08.2018 року відносно вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч.1,2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

У підготовчому судовому засіданні захисником Гузь Т.О. було заявлено клопотання про повернення обвинувального акту за №12018170090002951 від 17.08.2018 року відносно вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч.1,2 КК України у зв'язку з тим , що в обвинувальному акті не конкретизовано формулювання обвинувачення відповідно до вимог чинного законодавства, що свідчить про неконкретність пред'явленого обвинувачення, що порушує право обвинуваченого на захист та в подальшому позбавить суд можливості належним чином роз'яснити обвинуваченому суть обвинувачення на виконання вимог ст. 348 КПК України, та розглянути кримінальне провадження в його межах.

Зокрема, в обвинувальному акті відсутнє посилання на подію, час, місце та спосіб придбання ОСОБА_2 «метамфетаміну», що є обов'язковим.

Окрім того, в обвинувальному акті зазначено, що 22.01.2018 року ОСОБА_2 було затримано та під час проведення його особистого обшуку та санкціонованого обшуку в транспортному засобі марки «ВАЗ 2101» д.н.з НОМЕР_2, яким користується останній, було виявлено та вилучено чотири полімерні пакети на застібці з кристалічною речовиною,в яких згідно з висновком експерта №136 від 30.01.2019 р. виявлено психотропну речовину «метамфетамін», маса метамфетаміну в речовинах 0,056 грм, 0,059 грм, 0,052 грм, 0,019 грм., які останній зберігав при собі та автомобілі «ВАЗ 2101» д.н.з НОМЕР_2 з метою збуту.

Слід зауважити, що кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1, ч.2 ст.307 КК України у вчиненні яких ОСОБА_2 обвинувачується, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170090002951 від 17.08.2018 року, а отже затримання ОСОБА_2 згідно змісту обвинувального акту проводилось до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Крім того, в обвинувальному акті не зазначено ані підстави затримання, а ні місце затримання ОСОБА_2, а ні обставини затримання.

Окрім того, в порушення п.9 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт не містить дати його затвердження.

Також в обвинувальному акті маються виправлення.

Окрім того, в реєстрі матеріалів досудового розслідування, який міститься в додатках до обвинувального акту, датою ухвалення обвинувального акту зазначено 28.11.2018 року.

З урахуванням викладеного захисник Гузь Т.О. просить суд , в порядку п.3 ч.3 ст. 314 КПК України повернути обвинувальний акт прокурору оскільки він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Суд вислухавши думку прокурора Замулка О.А., який заперечує проти задоволення клопотання заявленого захисником, так як вважає воно є необгрунтованим , оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України , обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримує клопотання заявлене захисником, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків:

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд вправі з підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору у випадку якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Тобто, після отримання обвинувального акта суд зобов'язаний перевірити його на відповідність вимогам ст.291 КПК України, з'ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч.3 ст.314 КПК України, та вирішити питання, пов'язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Відповідно до вимог п. 5,6,8 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір витрат на залучення експерта ( у разі проведення експертизи під час досудового розслідування ).

Згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.

За змістом положень ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт і є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Таким чином, обвинувальний акт відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України повинен містити не тільки виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, але й формулювання обвинувачення.

В порушення цих вимог закону обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 не містить формулювання обвинувачення, а в ньому викладено лише фактичні обставини кримінального правопорушення та правова кваліфікація його дій.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом*якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Аналіз змісту указаних вимог закону у сукупності свідчить про те, що формулювання в обвинувальному акті обвинувачення, яке за визначенням у п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, є твердженням про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, з достатньою повнотою повинно містити конкретні обставини, що були встановлені органом досудового розслідування, та які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно зі ст. 91 цього ж Кодексу, логічно узгоджуватися та відповідати наведеній правовій кваліфікації кримінального правопорушення, яке ставиться у вину особі, з тією метою, щоб вона мала змогу зрозуміти суть пред'явленого їй обвинувачення та, виходячи з його змісту, обирати власну правову позицію захисту.

Конкретне обвинувачення, фактичні обставини по справі та визначена правова кваліфікація злочину є важливішим елементом кримінального переслідування, оскільки не тільки впливає на право обвинуваченого захищатись від обвинувачення але й на весь визначений КПК України порядок судового розгляду.

В порушення вищезазначених вимог закону в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення з врахуванням всіх виявлених під час досудового слідства обставин в повному обсязі з дотриманням вимог КПК України , що свідчить про неконкретність пред'явленого обвинувачення та порушує право обвинуваченого на захист та в подальшому позбавить суд можливості належним чином роз'яснити обвинуваченому суть обвинувачення на виконання вимог ст. 348 КПК України, та розглянути кримінальне провадження в його межах.

Також в обвинувальному акті по епізоду № 3 зазначено , що ОСОБА_2 22.01.2018 року о 13 год. 08 хв. був затриманий і під час його затримання та проведення особистого обшуку в транспортному засобі було виявлено та вилучено чотири полімерні пакетики на застібці з кристалічною речовиною,в яких згідно з висновком експерта №136 від 30.01.2019 виявлено психотропну речовину «метамфетамін», але в порушення вимог ст. 91 КПК України не зазначено місце вчинення кримінального правопорушення , а саме де був проведений особистий обшук ОСОБА_2 та обшук автомобіля, так як ця обставина в подальшому може вплинути на визначення судом територіальної підсудності кримінального провадження при проведенні підготовчого судового засідання .

Згідно ч.1 ст. 348 КПК України, після оголошення обвинувачення головуючий встановлює особу обвинуваченого і повинен роз'яснити йому суть обвинувачення, встановити чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання. Відповідно до закону суд не зможе перейти до розгляду справи, якщо прокурор при оголошенні обвинувального акту не зазначить конкретне формулювання обвинувачення.

Згідно вимог ст. 374 КПК України, якщо суд ухвалює обвинувальний вирок, в ньому також зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України , під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Згідно ч.3 ст.42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують. Підозрюваний, обвинувачений має право на захист, яке полягає у надані йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, що передбачено ст.20 КПК України.

Про те, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано й у підпункті «а» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною.

З даного приводу Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 25 липня 2000 року у справі «Маттоціа проти Італії» зазначив, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.».

При цьому, Європейський суд з прав людини також вказав «…межі гарантій, передбачених підпунктом «а» пункту 3 статті 6 Конвенції, мають оцінюватись, зокрема, у світлі більш загального права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції. У кримінальних справах надання повної та докладної інформації щодо висунутих особі обвинувачень, які в подальшому можуть бути сприйняті судом як юридична кваліфікація діяння, є неодмінною передумовою забезпечення справедливості провадження.» (рішення: від 9 березня 2011 року у справі «Жупнік проти України», від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції»).

З огляду на вищенаведене та враховуючи специфіку судового розгляду, який відповідно ч. 1 ст. 337 КПК України проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, на основі засад змагальності сторін, у підготовчому судовому засіданні суд наділений повноваженнями перевірити повноту і правильність викладених в обвинувальному акті відомостей, які вимагаються ст. 291 КПК України, з правової точки зору, але не вдаючись до їх оцінки, а звідси дійти висновку про можливість чи неможливість здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акта.

Наданий до суду обвинувальний акт не відповідає вимогам ч. 2 п.5 ст. 291 КПК України, оскільки фактично не містить формулювання обвинувачення відповідно до положень закону, так як в даному обвинувальному акті зазначені лише фактичні обставини справи, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, та наявна вказівка на те, що ОСОБА_2 вчинив злочин, який йому інкримінується.

Також, із обвинувального акту вбачається, що органами досудового розслідування стверджується, те що ОСОБА_2 22.01.2018 року під час його затримання, проведення особистого обшуку та санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука, в транспортному засобі марки «ВАЗ 2101» реєстраційний номер НОМЕР_2 ,яким користується останній, було виявлено та вилучено чотири полімерних пакети на застібці з кристалічною речовиною в яких згідно з висновком експерта № 136 від 30.01.2019 року виявлено психотропну речовину «метамфетамін», маса метамфітаміну в речовинах 0,056 грм., 0,059 грм., 0,052 грм., 0, 019 грм., які останній зберігав при собі. Але як убачається із обвинувального акту відомості в ЄРДР внесено 17.08.2018 року, тобто ОСОБА_2 було затримано майже за 7 місяців до внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань.

У реєстрі матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню №12018170090002951, який міститься на аркушах справи 6-11, в якому зазначено, що внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відбулося 17.08.2018 року о 10 год. 59 хв. 40 сек. . Також 17.08.2018 року була призначена група прокурорів заступником керівника Кременчуцької місцевої прокуратури Захаровим О.С.,а група слідчих була створена лише 28.11.2018 року, але із реєстру не вбачається які слідчі ( процесуальні ) дії проводились в період часу із 17.08.2018 року по 28.11.2018 року . Також у реєстрі матеріалів кримінального провадження зазначено «Визнання речовими доказами змиви виявленні в ході освідування особи 05.02.2019 року» , але в реєстрі матеріалів відсутні відомості ,відповідно до вимог ст.. 241 ч.2 КПК України , про постанову прокурора про освідування особи. В п.22 Розділу 11 реєстру матеріалів кримінального провадження зазначено" обвинувальний акт , дата складання 28.11.2018 року " , але обвинувальний акт був затверджений прокурором Замулко О.А. 18.03.2019 року і складений слідчий Лянним О.В. також 18.03.2019 року.

Викладене прокурором в обвинувальному акті формулювання обвинувачення за ст. 307 ч.1, ч.2 КК України є нечітким та неоднозначним, це свідчить про неконкретність пред,явленого обвинувачення, що порушує право обвинуваченого на захист. В подальшому це позбавить суд належним чином роз,яснити обвинуваченому суть обвинувачення на виконання вимог ст.348 КПК України, та розглянути кримінальне провадження в його межах і вирішити питання згідно вимог ст. 314 ч.3 п.4 КПК України про підсудність кримніального провадження Автозаводському районному суду м. Кременчука .

Тому , з урахуванням викладеного обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 як такий що не відповідає вимогам чинного КПК України, підлягає поверненню прокурору .

Керуючись ст. 291, 314 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання захисника Гузь Т.О. про повернення обвинувального акту прокурору задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018170090002951 від 17.08.2018 року відносно вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч.1,2 КК України повернути прокурору Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: