Вирок № 80667766, 21.03.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/6837/18

н.п. 1-кп/415/249/19

ВИРОК

Іменем України

21 березня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Бервено Ю.В.

номер кримінального провадження, внесеного 18.07.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12018130240001695

про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, інвалідом не являється, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України,

за участю:

прокурора Можнякова Р.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

В С Т А Н О В И В

05 липня 2018 року, в нічний час доби, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись між першим та другим поверхами під'їзду АДРЕСА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, зі стіни за допомогою кухонного ножа, таємно відрізав та викрав 40 метрів кабелю електрозв'язку з інв. № 14103169 марки ТППеп 10x2x0,4 вартістю 756 гривень 80 копійок (із розрахунку 18 гривень 92 копійки за 1 м), 30 метрів кабелю електрозв'язку з інв. № 14103169 марки ТППеп 10x2x0,5 вартістю 818 гривень 70 копійок (із розрахунку 27 гривень 29 копійок за 1 м), 35 метрів кабелю електрозв'язку марки з інв. № 14103169 ТППеп 30x2x0,4 вартістю 1727 гривень 60 копійок (із розрахунку 49 гривень 36 копійок за 1 м) та 30 метрів кабелю електрозв'язку з інв. № 161 марки ТПП 30x2x0,5 вартістю 2194 гривень 80 копійок (із розрахунку 73 гривень 16 копійки за 1 м), 70 метрів кабелю електрозв'язку з інв. № 161 марки ТПП 20x2x0,5 вартістю 3565 гривень 10 копійок (із розрахунку 50 гривень 93 копійки за 1 м), 78 метрів кабелю електрозв'язку з інв. № 161 марки ТПП 10х2х0,5 вартістю 2128 гривень 62 копійок (із розрахунку 27 гривень 29 копійки за 1 м). Після цього обвинувачений ОСОБА_1, покинув місце вчинення кримінального правопорушення та у подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Своїми противоправними діями, обвинувачений ОСОБА_1 спричинив ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду на загальну суму 11191 гривень 62 копійки (згідно довідок ПАТ Укртелеком» від 20 липня 2018 року за №57-04/231 та №57-04/232)

Таким чином, ОСОБА_1, своїми умисними протиправними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнав повністю. Користуючись правом, відповідно до ст. 63 Конституції України, відмовився давати пояснення у суді. Відповідаючи на питання суду зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Відповідаючи на питання суду зазначив, що дійсно 05 липня 2018 року у нічний час доби, він вчинив крадіжку кабелю. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та призначити не суворе покарання.

Судом встановлено, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і правильно розуміють зміст цих обставин, окрім того, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився відповідями обвинуваченого ОСОБА_1 на питання суду і дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу останнього, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, вислухавши відповіді обвинуваченого ОСОБА_1 на питання суду та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повністю доведена та кваліфікує дії останнього за ч. 1 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який офіційно не працює, має постійне місце проживання, неодружений, у побуті за місцем реєстрації характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, відповідно до ст. 89 КК України - не судимий;

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

У якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд приймає визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України, про те що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого та його репутацію, який не працює, єдиного джерела доходів не має, вчинив умисний корисливий злочин середньої тяжкості, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі у межах, передбачених санкцією частиною 1 статті 185 КК України.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, який в судовому засіданні вибачився за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надавав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним злочину, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, з урахуванням думки представника потерпілого, який щодо призначеного покарання посилався на розсуд суду, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст.75 КК України, та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, суд не вбачає.

Цивільний позов у встановленому законом порядку представником потерпілого не пред'явлено, що не позбавляє права останнього, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна або незастосування спеціальної конфіскації, тощо. На підставі викладеного, арешт тимчасово вилученого майна, накладеного ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 24.07.2018, підлягає скасуванню.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369 - 371, ст. 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, процесуальні витрати за проведення трасологічної експертизи №19/113/6-2/219е від 14.08.2018, вартістю 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) гривень 00 копійок, (отримувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300).

Арешт тимчасово вилученого майна, накладений на кухонний ніж з рукояткою чорного кольору - скасувати.

Речові докази, відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 20 серпня 2018 року:

4 кабелі довжиною 111,7 мм, 112 мм, 102,5 мм, 90 мм, які передані на зберігання до камери схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП - повернути ПАТ «Укртелеком»;

кухонний ніж, який переданий на зберігання до камери схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП - знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч.2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя О.В. Шевченко