Рішення № 80666921, 19.03.2019, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/6268/18

2/405/1132/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2019 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

з участю секретаря : Фришко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СС «Лоун», третя особа: ТОВ «Фінфорс» про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась в суд з позовом, в якому просить визнати недійсним договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 58761-А від 12.06.2017 року.

Позов обґрунтовує тим, що 12.06.2017 року між нею та ТОВ «СС Лоун» було укладено вищезазначений договір.

Відповідно до п.2.1 договору кредитодавець надає позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту для власних потреб, а позичальник зобов’язується повернути кредит та проценти за користування кредитом у відповідності до умов договору в національній грошовій одиниці України – гривні, в сумі та строки. Сума позики становить 5 000 грн. (п.2.1.1 договору); термін платежу 10.07.2017 року (п. 2.1.2 договору); відповідно до п. 2.1.3 договору плата за користування кредитом у вигляді процентів є фіксованою та складає 1,33% в день, річна відсоткова ставка складає 478,8%. Відповідно до п. 2.1.4 договору сукупна вартість кредиту для позичальника з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов’язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладанням договору складає 138,57% від суми кредиту 5 000. Згідно п.2.1.5 договору нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються з дня надання кредиту позичальнику до дня зазначеного в пп.2.1.2 Договору. Кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в пп. 2.1.1. договору в безготівковій формі (шляхом зарахування відповідної суми на платіжну картку позичальника). Фактично відповідно до умов договору, видача коштів у кредит позиціонується, як надання кредитних коштів.

Уклавши договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений з правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил та виконувати свої обов’язки визначені правилами.

ОСОБА_2 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «СС Лоун» затверджено 05.04.2017 року наказом № 0504-1 товариства. ОСОБА_2 розміщений на сайті позикодавця: ccIoan.com.ua та/або ccloan.ua та їй не надавався. Так зокрема у розділі ОСОБА_2 поняття і терміни викладені терміни кредиту, кредитного договору, сторін кредитного договору. В умовах надання кредиту роз’яснено, що кредит надається позичальнику для власних потреб, не пов’язаних з підприємницькою діяльністю, максимальна сума кредиту складає 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, мінімальна сума кредиту складає 400 (чотириста) гривень 00 копійок, максимальна сума першого кредиту складає 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок. Кожний наступний кредит може бути отриманий після погашення заборгованості за попереднім.

Із розділу ОСОБА_2 про порядок надання кредиту вбачається, що відповідно до ч.4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ОСОБА_2 є публічною пропозицією товариства укласти кредитний договір на умовах, встановлених товариством. Із розділу ОСОБА_2 порядок надання кредиту та публічної інформації розміщеної на інтернет-сайті Кредитодавця: ccloan.com.ua та/або ccloan.ua. кредит отримується через наступні кроки: реєстрація на сайті, заповнення заявки для кредиту та отримання грошей.

Вважає, що при укладенні вищевказаного кредитного договору були порушені її права як споживача, згідно з нормами ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ЗУ «Про захист персональних даних», що вбачається в наступному: порушення норм встановлених ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів». Звертає увагу на те, що інформація, зазначена у ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» та ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання риків фінансових послуг» отримана нею від кредитора до підписання цього договору. Вважає, що відповідач, скориставшись її необізнаністю, навмисне не дотримав та грубо порушив імперативні вимоги діючого законодавства України, які визначені та встановлені законом, що є істотними і необхідними для даного виду договорів, зокрема їй не було надано ніяких ОСОБА_2, як окремих документів для ознайомлення, вона їх не підписувала. Відповідач проігнорував вимоги законодавства, що є однією з підстав визнання договору недійсним.

Згідно з ч. 2 п. 2 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткій, незрозумілій або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Забороняються як такі, що вводять в оману, зокрема з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення та позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення. Вона не мала часу детально ознайомитися з кредитним договором за такий короткий строк.

Вважає, що даний договір містить безліч умов, які регулюються законодавством, з яким вона ніколи в житті не зустрічалася. Вона не мала можливості об’єктивно оцінити та осмислити умови даного договору, виявити його недоліки та оцінити всі ризики та збитки, які вона отримає в результаті підписання даного договору. Зазначає, що вона не тільки не мала часу прочитати договір, а не могла це зробити за 15 хвилин, тобто за термін за яким укладено договір. З урахуванням наведеного при укладенні кредитного договору через неналежну інформованість з боку відповідача та необізнаність вона не могла у повному обсязі оцінити умови договору кредиту на предмет їх вигідності, так як не було належним чином детально роз’яснено працівниками товариства їх умови.

Відповідно до п. 2.1.3 договору плата за користування кредитом у вигляді процентів складає 1,33% в день, поряд з цим згідно п. 5,3 договору у випадку прострочення терміну платежу, вказаного в п.п. 2.1.2 договору, позичальник зобов’язаний сплатити кредитодавцю пеню, яка нараховується відповідно до п.п. 4.6 договору, а тому сума компенсації становить більше 50%, що відповідно до п. 5 ч.3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» є несправедливою умовою.

Зазначає, що відповідно до п.10.10.Договору вона нібито підтвердила, що повідомлена про свої права згідно частини шостої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та статті 8 Закону України «Про захист персональних даних», повідомлена про мету обробки кредитодавцем персональних даних (будь-яка інформація про фізичну особу, в тому числі, але не виключно, інформація щодо: прізвища, імені, по батькові, інформації, яка зазначена в паспорті (або іншому документі, що посвідчує особу), реєстраційного номеру облікової картки платника податків, громадянства, місця проживання або перебування, місця роботи, посади, номерів контактних телефонів/факсів, адреси електронної пошти, тощо, надалі — «Персональні дані»), а саме: з метою оцінки фінансового стану позичальника та його спроможності виконати зобов'язання за договором, а також захисту своїх прав та інтересів; надала згоду на те, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань перед кредитодавцем на підставі цього договору, кредитодавець має право передати її персональні дані третім особам (включаючи, але не обмежуючись, бюро кредитних історій, кредитним установам, колекторським компаніям) для захисту своїх законних прав та інтересів, стягнення заборгованості за договором, пені, збитків та інших засобів правового захисту.

Наголошує, що відповідач їй не повідомляв про умови та строки обробки персональних даних, з аналізу умов кредитного договору вбачається, що надана нею згода на обробку персональних даних є безстроковою та безвідкличною.

Вважає, що вищевказані підпункти п.10.10. договору є незаконними та суперечать абз. 5, 11 п.2 ст. 8 ЗУ «Про захист персональних даних» і з цього приводу вона зверталась до відповідача з листом про відкликання згоди на обробку персональних даних.

Підсумовуючи все вищевикладене, зазначає, що при укладанні договору було порушено ряд норм встановлених ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ЗУ «Про захист персональних даних», а тому є всі підстави для визнання його судом недійсним в цілому і просить задовольнити позов.

Позивач в судове засідання не з’явилась, про час та місце слухання справи повідомлялась, в п. 3 прохальної частини позову зазначено розглядати справу за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до суду надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі та виступ в судових дебатах з підтриманням вказаної позиції.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлявся, причини неявки суду не сповістив..

Дослідивши матеріали справи, враховуючи викладені сторонами обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12.06.2017 року між ОСОБА_3, яка відповідно до свідоцтва про шлюб від 16.02.2018 року змінила своє прізвище на ОСОБА_1, та ТОВ «СС Лоун» укладено договір надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 58761-А.

Відповідно до п.2.1 договору кредитодавець надає позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту для власних потреб, а позичальник зобов’язується повернути кредит та проценти за користування кредитом у відповідності до умов договору в національній грошовій одиниці України – гривні, в сумі та строк: сума кредиту становить 5 000 грн. (п.2.1.1 договору); термін платежу 10.07.2017 року (п. 2.1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1.3 договору плата за користування кредитом у вигляді процентів є фіксованою та складає 1,33% в день, річна відсоткова ставка складає 478,8%. Відповідно до п. 2.1.4 договору сукупна вартість кредиту для позичальника з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов’язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладанням договору складає 138,57% від суми кредиту 5 000.

Згідно п.2.1.5 договору нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються з дня надання кредиту позичальнику до дня зазначеного в пп.2.1.2 Договору.

Відповідно до норм ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Як зазначає позивач кредитний договір було укладено на підставі примірного договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту таПравил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «СС Лоун», які розміщені у вільному доступі на сайті товариства www.ccIoan.com.ua.

Згідно п.4.1. ОСОБА_2 товариства, відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» ОСОБА_2 є публічною пропозицією товариства укласти кредитний договір на умовах, встановлених товариством.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст.30 ЦК України), якою підтверджується, що позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами.

Укладання договору здійснюється за принципом укладання між банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 6 цього Кодексу визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, крім договорів, цивільні права та обов'язки виникають також з актів цивільного законодавства.Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству. Також принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, разом з тим ними можуть стати будь-які умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, істотними умовами цивільно-правового договору є умова про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що згідно п. 10.3 укладеного між сторонами договору ОСОБА_2 розміщені на сайті кредитодавця за посиланням https:ccloan.ua/ua/pravila. На момент укладання договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений з текстом ОСОБА_2.

Крім того, перед наданням кредитної заявки позивач мала змогу ознайомитись на веб-сайті відповідача з усіма умовами кредитування, що пропонуються товариством: сума кредиту, строк кредиту, процентна ставка, річна процентна ставка, пільгова процентна ставка, загальні витрати по кредиту, розмір пені та іншими умовами кредитування.

Як зазначено відповідачем, при наданні заявки на кредит в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, що розміщена веб-сайті (www.ccloan.ua), позивач робить відмітку про те, що ознайомлений з текстом ОСОБА_2 і без проставлення такої відмітки позивач не зможе подати кредитну заявку.

Суд приходить до висновку, що в момент надання кредитної заявки позивачу були надані на ознайомлення всі (без виключення) умови кредитування, а також ОСОБА_2 та договір і позивача не було обмежена у часі при здійсненні такого ознайомлення. У випадку незгоди з умовами отримання кредиту, позивач мала право не отримувати такий кредит і вийти з інформаційно-телекомунікаційної системи товариства.

Судом встановлено, що відповідачем виконано умови договору, укладеного з позивачем, позивач також виконувала умови договору.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно пунктів 10.7., 10.8. договору зазначено, укладаючи договір, позичальник усвідомлює та підтверджує, що умови договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими та підтверджує, що під час укладання договору не знаходиться під впливом обману, насильства, погрози, зловмисної угоди або збігу тяжких обставин.

Стаття 203 Цивільного кодексу України визначає такі вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочинів, а саме: зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним вважається таким з моменту укладення договору.

Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Договір підписаний позивачем та товариством, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Позивач на момент підписання договору не заявляла додаткових вимог та в подальшому виконувала його умови. Товариство надало позивачеві документи, які передували укладенню договору та отримало підтвердження позивача, у тому числі і інформації, визначеної Законом України «Про захист прав споживача» і що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Як вбачається з п.10.10 договору позичальник підтверджує, що: отримав від кредитодавця до укладання цього договору інформацію, зазначену в частині 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та в ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»; повідомлений по свої права відповідно до частини шостої ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та статті 8 Закону України «Про захист персональних даних»; інформація, надана кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.

Судом відмічається, що вимоги п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» втратили свою чинність 10.06.2017 рокуна підставі п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тобто до дати укладання Кредитного договору12.06.2017 рік.

Згідно норм ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Судом встановлено, що позивач після ознайомлення з умовами кредитування, Правилами та договором відповідача, самостійно зареєструвався на веб-сайті відповідача, створив особистий кабінет, заповнив заявку на отримання кредиту в ITC відповідача, ознайомився з іншими документами/інформацією щодо умов кредитування, а також інформацією визначеною вимогами діючого законодавства України, після чого, кредитний договір був підписаний позивачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, як це передбачено п.6. ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Зміст дій позивача був чітко роз'яснений в інформаційній системі відповідача в якій розміщено таку пропозицію.

Згідно ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» згода суб’єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб’єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно- телекомунікаційній системі суб’єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки.

Згідно норм ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» підставами для обробки персональних даних є: згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб’єкт персональних даних або який укладено на користь суб’єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб’єкта персональних даних.

Порядок обробки персональних даних TOB «СС Лоун», затверджений наказом директора TOB «СС Лоун» № 12 від 22.04.2016 року. Під час реєстрації в інформаційно - телекомунікаційній системі (надалі - ITC) на веб-сайті товариства позивач поставила відмітку про те, що ознайомилась з Порядком обробки персональних даних TOB «СС Лоун», що розміщений за посиланням https://www.ccloan.ua/ru/poriadok та надала згоду на обробку її персональних даних, що повністю відповідає вимогам ст.2 Закону України «Про захист персональних даних». Без проставлення відмітки про надання згоди на обробку персональних даних, позивач не змогла б пройти реєстрацію в ITC відповідача.

Позивач уклала з відповідачем кредитний договір, який був підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, яким позивач повторно надала письмову згоду (дозвіл) відповідачу на обробку її персональних даних, а саме як зазначено в п.10.10. договору позичальник підтверджує, що: повідомлений про мету обробки кредитодавцем персональних даних позичальника (будь-яка інформація про фізичну особу, в тому числі, але не виключно, інформація щодо: прізвища, імені, по батькові, інформація, яка зазначена в паспорті (або іншому документі, що посвідчує особу), реєстраційного номеру облікової картки платника податків, громадянства, місця проживання або перебування, місця роботи, посади, номерів контактних телефонів/факсів, адреси електронної пошти, тощо, а саме: з метою оцінки фінансового стану позичальника та його спроможність виконати зобов’язання за договором, а також захисту своїх прав та інтересів;

Надав згоду на те, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань позичальника перед кредитодавцем на підставі цього договору, кредитодавець має право передати персональні дані позичальника третім особам (включаючи, але не обмежуючись, бюро кредитних історій, кредитним установам, колекторським компанія) для захисту своїх законних прав та інтересів, стягнення заборгованості за договором позики, договірної неустойки, збитків та інших засобів правового захисту;

Надав згоду виступаючи в якості суб’єкта персональних даних і суб'єкта кредитної історії на передачу своїх персональних даних в бюро кредитних історіій на отримання та їх обробку з метою оцінки фінансового стану заявника та його спроможності виконати зобов’язання за Кредитним договором, а також захисту прав та інтересів товариства.

Згідно ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Позивач двічі надала відповідачу згоду на обробку своїх персональних даних: коли проходила реєстрацію в ITC відповідача і зробила відповідну відмітку на веб-сайті відповідача і коли уклала із відповідачем кредитний договір і підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідачем не заперечується факт надходження від позивача листа про відкликання згоди на обробку своїх персональних даних на підставі п. 11 ч.2 ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних», але враховуючи, що позивач двічі надала згоду на обробку своїх персональних даних, відкликання згоди позивача на обробкуїї персональних даних можливе лише щодо її згоди, що була надана під час проходження реєстрації на веб-сайті, що відповідає п.п. 1 ст. 11 Закону.

Враховуючи, що на даний час договір не припинив свою дію, відкликання письмової згоди на обробку персональних даних позивача, що була надана шляхом укладення договору, можливе лише шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору чи припинення дії кредитного договору шляхом його виконання.

Стаття 588 ЦК України визначає, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Стаття 599 ЦК України визначає основний спосіб припинення зобов’язання, а саме, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_3

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує судові витрати в розмірі 768,40 грн. з позивача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «СС «Лоун», третя особа: ТОВ «Фінфорс» про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати по справі в сумі 768,40 грн.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: ТОВ «СС «Лоун», вул. Козловський узвіз, 7а, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 40071779.

Третя особа: ТОВ «Фінфорс», Новопечерський провулок, 19/3 кор. 2 офіс 9 м. Київ 01042.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда ОСОБА_5