Рішення № 80665112, 22.03.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/4891/18

Провадження № 2/500/654/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Грубіян Л.І.,

при секретарі - Івановій Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Ізмаїльського міського нотаріального округу Гончарова Оксана Степанівна, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

У березні ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ізмаїльської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Ізмаїльського міського нотаріального округу Гончарова О.С., про визнання права власності на спадкове майно, свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , у віці 71 року. Чоловік позивача 10.04.2017 року склав заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського нотаріального округу Гончаровою О.С. , згідно якого все своє майно де б воно не було та в чому б не складалося і взагалі, все те, що на день його смерті буде належати йому, заповів своїй дружині, позивачу ОСОБА_1

Після смерті чоловіка позивача залишилося спадкове майно: 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для обслуговування та будівництва житлового будинку згідно Державного акту серії НОМЕР_1 ;

Станом на дату смерті свого чоловіка, спадкодавця ОСОБА_2 , позивач була зареєстрована та мешкала разом з чоловіком за адресою: АДРЕСА_3 18.

При зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивачу було відмовлено, у зв`язку з невідповідністю адреси (місця розташування будинку) у порівнянні із адресою, зазначеною за земельною ділянкою, а також відсутністю зазначених часток власників у спільній сумісній власності.

22.03.2019 року позивач остаточно уточнивши позовні вимоги, просила суд визнати за нею право власності на спадщину за заповітом, яка відкрилася після смерті її чоловіка, ОСОБА_2 , яке складається із:

?1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 ;

?1/4 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для обслуговування та будівництва житлового будинку згідно Державного акту серії НОМЕР_1 ;

?маломірний човен «Онега» (1980 р.в., довж. 2.63 м, виготовлений із стекло пластика, реєстр № НОМЕР_5).

Позивач ОСОБА_1 та її представник- адвокат ОСОБА_4 , у судове засідання не з`явилися, надали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, уточнені позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, залишив вирішення питання на розсуд суду.

Третя особа приватний нотаріус Ізмаїльського нотаріального округу Гончарова О.С. у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи сповіщалася належним чином, причини неявки суду не відомі.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. згідно свідоцтву про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 11.11.2017 р., актовий запис № 1554, ОСОБА_2 помер. (а.с.9).

Після смерті ОСОБА_2 , згідно ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить 1/2 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для обслуговування та будівництва житлового будинку згідно Державного акту серії НОМЕР_1 (а.с.10-18)

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Станом на дату смерті свого чоловіка, спадкодавця ОСОБА_2 , позивач була зареєстрована та мешкала разом з чоловіком за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено будинковою книгою.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту, посвідченого 10.04.2017 року приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Гончаровою О.С., зареєстрованого в реєстрі за № НМА 040679, ОСОБА_2 , все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і в загалі все те, що на день смерті буде йому належати і на що за законом він матиме право, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .(а.с.43)

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 60504120 від 10.04.2017 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Гончаровою О.С., заповіт ОСОБА_2 від 10.04.2017 року, зареєстрований за № 1005 не змінювався та не скасовувався.(а.с. 49-зворот)

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Осіб, які відповідно до вимог ч. 1 ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту, немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Гончаровою О.С. від 31.05.2018 року за № 197/02-14 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з невідповідністю адреси (місця розташування будинку) у порівнянні із адресою, зазначеною за земельною ділянкою, а також відсутністю зазначених часток власників у спільній сумісній власності.(а.с.57)

Дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що у зв`язку з тим що, право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв`язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 16, 76, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1233, 1234, 1235, 1241, 1268, 1270 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 21.05.1997 року, РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 право власності на право власності на спадщину за заповітом, яка відкрилася після смерті її чоловіка, ОСОБА_2 , яке складається із:

?1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 ;

?1/4 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 для обслуговування та будівництва житлового будинку згідно Державного акту серії НОМЕР_1 ;

?маломірний човен «Онега» (1980 року випуску, довжина 2.63 м., виготовлений із стекло пластика, реєстр № НОМЕР_5).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Л.І.Грубіян