Ухвала суду № 80664899, 20.03.2019, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/15999/17

Провадження № 2/520/923/19

УХВАЛА

20.03.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Кирикової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження заяву відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження по цивільній справі за позовною заявою Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59К», про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» про захист прав споживачів шляхом визнання безпідставними нарахування заборгованості по житлово-комунальним послугам, визнання відсутність договірних правовідносин між сторонами та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебуває цивільна справа №520/15999/17 за позовною заявою Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59К», про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» про захист прав споживачів шляхом визнання безпідставними нарахування заборгованості по житлово-комунальним послугам, визнання відсутність договірних правовідносин між сторонами та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач за первісним позовом з урахуванням уточненої позовної заяви від 20.11.2018 року просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» заборгованість за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі в сумі 24801 гривня 58 копійок, яка складається з: заборгованості за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за період з 01 січня 2017 року по 30 березня 2018 року у розмірі 4017 гривень 15 копійок; заборгованості за послуги з опалення за період з 01 жовтня 2015 року по 06 березня 2018 року у розмірі 10301 гривня 20 копійок; заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 671 гривня 61 копійка; інфляційних втрат у розмірі 2504 гривні 42 копійки; пені в сумі 6739 гривень 95 копійок, яка розрахована в сумі 0,1 % за кожен день прострочення; трьох відсотків річних нарахованих на суму заборгованості у розмірі 567 гривень 25 копійок; а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 гривень 00 копійок.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 у заявленому позові, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд:

- визнати безпідставними нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційні втрати та три відсотки річних, нараховані на суму заборгованості з 01 січня 2017 року по 30 березня 2018 року, нараховані Обслуговуючим кооперативом «МЖСТ ДОМ».

01.02.2019 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про закриття провадження у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59К», про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, у зв`язку з відсутністю спору.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_1 посилається на те, що 01 квітня 2018 року між Обслуговуючим кооперативом «МЖСТ ДОМ» та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59-К» укладено договір про відступлення права вимоги №1 від 01 квітня 2018 року, за умовами якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги боргів за спожиті житлово-комунальні послуги власниками (володільцями) квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку АДРЕСА_6, перелік яких визначений у Додатку № 1 до даного договору на загальну суму 726356,34 грн., а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору у вказаних правовідносинах з власниками (володільцями) цього багатоквартирного будинку.

Виходячи з умов вищевказаного договору, ОСОБА_1 зазначає, що ОК «МЖСТ ДОМ» відступає, а ОСББ «Вільямса 59-К» повністю приймає на себе право вимоги, що належать ОК «МЖСТ ДОМ» і стає кредитором за спожиті житлово-комунальні послуги власниками (володільцями) квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку АДРЕСА_6, перелік яких визначений у Додатку №1 до Договору на загальну суму 726356,34 грн.

У переліку визначеного Додатку №1 під № 66 передано право вимоги до боржника - ОСОБА_1 (квартира НОМЕР_1).

При викладених обставинах, відповідач вважає, що у зв`язку із відступленням ОК «МЖСТ ДОМ» права вимоги ОСББ «Вільямса 59-К» щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за оплату житлово-комунальних послуг, у ОК «МЖСТ ДОМ» відсутні майнові вимоги до відповідача щодо стягнення будь-якої заборгованості.

Також відповідач зазначає, що 16 березня 2018 року між Обслуговуючим кооперативом «МЖСТ ДОМ» та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вільямса 59-К» складено акт приймання-передачі документації на виконання рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/1708/17 від 09.11.2017 року, а 30 березня 2018 року між тими ж сторонами складено акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини в управління з балансу на баланс. Відповідно до цих актів, уся документація ОК «МЖСТ ДОМ», як і всі будівлі і споруди передані ОСББ «Вільямса 59К».

Згідно з рішенням Господарського суду Одеської області по справі № 916/1708/17 від 09.11.2017 року, суд зобов`язав ОК «МЖСТ ДОМ» передати в управління (на баланс) ОСББ «ВІЛЬЯМСА 59-К багатоквартирний, житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_6, разом з документацію, у тому числі: щодо бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності за об`єктом; правовідносин попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, з юридичними або фізичними особами у сфері надання та оплати житлово-комунальних послуг.

У Додатку № 4 до Акту приймання-передачі житлового комплексу від 30.03.2018 року, у якому зазначено, що ОК «МЖСТ ДОМ» не передало до ОСББ «Вільямса 59-К» низку документів, зокрема бухгалтерського обліку та звітності.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОК «МЖСТ ДОМ» не передало ніяких грошових коштів на рахунок ОСББ «Вільямса 59-К».

За відсутності первинних документів бухгалтерського обліку, єдиним документом, який міг би підтвердити борг відповідача за житлово-комунальні послуги є Додаток №1, в якому під № 66 передано право вимоги до боржника - ОСОБА_1 (квартира НОМЕР_1).

На підставі вищевикладеного, відповідач вважає, що у ОК «МЖСТ ДОМ» відсутні майнові вимоги до відповідача щодо стягнення будь-якої заборгованості, у зв`язку з чим відсутній спір за первісним позовом про стягнення з неї - ОСОБА_1 . на користь ОК «МЖСТ ДОМ» заборгованості, а тому провадження по справі за первісним позовом підлягає закриттю.

Відповідач ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні клопотання підтримала та просила суд задовольнити.

Представник позивача ОК «МЖСТ ДОМ» у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення зазначеного клопотання, посилаючись на його необґрунтованість. Так, представник відповідача зазначив, що вимоги позивача за первісним позовом ґрунтуються на тому, що у зв`язку з несвоєчасним внесенням ОСОБА_1 щомісячних платежів за житлово-комунальні послуги, у останньої перед ОК «МЖСТ ДОМ» виникла заборгованість в сумі 24801 грн. 58 коп., що свідчить про неналежне виконання відповідачем зобов`язань, що порушує встановлене законодавством право позивача на одержання плати за надані та спожиті житлово-комунальні послуги.

01 квітня 2018 року між ОК «МЖСТ ДОМ» та ОСББ «Вільямса 59-К» укладено Договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ОК «МЖСТ ДОМ» відступає, а ОСББ «Вільямса 59-К» повністю приймає на себе право вимоги, що належать ОК «МЖСТ ДОМ» і стає кредитором за спожиті житлово-комунальні послуги власниками (володільцями) квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку № АДРЕСА_6 перелік яких чітко визначений у Додатку № 1 до Договору на загальну суму 726356,34 грн.

У переліку, визначеного Додатку № 1 під № 66 передано право вимоги саме частини боргу за опалення до боржника ОСОБА_4 (квартира НОМЕР_1 ) у сумі 4620,55 грн.

Таким чином, як стверджує представник позивача, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги з опалення, з урахуванням сплати відповідачем 4620,55 грн. відповідно до умов договору про відступлення права вимоги від 01.04.2018 року, складає 10301,20 грн., розмір заборгованості з УБПТ складає 4017,15 грн., розмір заборгованості з холодного водопостачання та водовідведення складає 671,61 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за житлово-комунальні послуги № 21/1/18-юр від 15.05.2018 р.

Вказані обставини заперечуються відповідачем по справі ОСОБА_1 , а тому, як стверджує представник позивача посилання відповідача, як на підставу відсутності спору по справі, фактично є запереченнями ОСОБА_1 проти первісного позову, які ґрунтуються на власному трактуванні закону і наданні оцінки доказам по справі, однак жодним чином не підтверджують відсутність спору по справі, який виник між сторонами по справі.

Заслухавши сторін по справі, дослідивши надане до суду клопотання та матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Пунктом 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відсутній предмет спору провадження у справі підлягає закриттю.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Під предметом спору розуміється об`єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.

Об`єктом цивільних правовідносин є матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини.

Види об`єктів цивільних прав визначені ст. 177 ЦК України.

Коло правовідносин, які можуть виникати щодо того чи іншого об`єкту цивільних прав ЦК України не обмежено.

Тобто, учасники правовідносин можуть вступати у будь-які правовідносини щодо певного об`єкту цивільних правовідносин, не заборонені і не обмежені законом.

Зміст таких правовідносин є досить широким та становить усі права та обов`язки їх учасників, визначені договором та законодавством.

Предмет спору не є тотожним предмету позову, яким є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті.

Предметом позову є позовні вимоги.

Предмет спору - є достатньо простим для визначення (з`ясування) та станом на момент виникнення спору є таким, що фактично існує та не може бути заперечений сторонами.

Правове значення категорії предмет спору і пов`язані із цим правові наслідки на час розгляду справи чітко визначені ЦПК України, саме із нею процесуальний закон пов`язує закриття провадження у справі в порядку пункту 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України (відсутність предмету спору, а не предмету позову).

Крім того, суд зазначає, що необхідність запровадження такого правила, встановленого пунктом 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України, обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Пороте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

До такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17.

З викладених відповідачем посилань на підтвердження відсутності спору між сторонами по справі, є саме надання відповідачем оцінки доказам наявним в матеріалах справи, які представник вважає не належними, такими, що не містять інформацію щодо предмета спору та на підставі яких не можливо встановити дійсні обставини справи, а тому вважає, що між сторонами по справі відсутній спір по справі.

Однак, суд не приймає вказані посилання, як підставу підтвердження відсутності спору по справі між сторонами, оскільки, як вже зазначалось, під предметом спору розуміється об`єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; суд вказує безпосередньо у рішення суду у відповідності до ст. 265 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням того, що безпосередньо мотивовану оцінку усім доказам по справі, як і кожному доказу окремо, суд висловлює саме у рішенні суду за наслідком розгляду справи, суд вважає, що відповідачем не доведено, що між сторонами по справі відсутній предмет спору та між сторонами не залишилося неврегульованих питань і врегульовано спірні питання, а від так відсутні підстави для закриття провадження по справі на підставі пункту 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України, з урахуванням того, що посилання на які відповідач посилається, як на відсутність предмета спору за первісним позовом, є тотожними посиланням відповідача викладеними в запереченнях проти позову, в свою чергу, які позивач вважає необґрунтованими та наполягає на задоволенні позовних вимог.

Крім того, судом враховується, що згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В ряді рішень Європейського Суду з прав людини було надано трактування цього права. Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (Bellet v. France (Белле проти Франції), § 38). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Bellet v. France (Белле проти Франції), § 36; NunesDias v. Portugal (Нун`єшДіаш проти Португалії). Правила, що стосуються предмета спору чи застосування цих правил, не повинні перешкоджати сторонам у отриманні доступного судового захисту (MiragallEscolano v. Spain (МіраґальЕсколано та інші проти Іспанії); ZvolskyandZvolska v. theCzechRepublic (Звольський та Звольстка проти Чехії), § 51).

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає посилання відповідача ОСОБА_1 щодо відсутності спору в цій справі, не обґрунтованими, такими, що не знайшли правового підтвердження, а також суд вважає, що у даному випадку закриття провадження по справі з цих підстав обмежить право позивача на доступ до суду за захистом своїх прав та інтересів, що в свою чергу є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зв`язку з чим суд дійшов до переконання що заява відповідача про закриття провадження по цивільній справі №520/15999/17, підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.255, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження по цивільній справі за позовною заявою Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ ДОМ» про захист прав споживачів шляхом визнання безпідставними нарахування заборгованості по житлово-комунальним послугам, визнання відсутність договірних правовідносин між сторонами та зобов`язання вчинити певні дії- залишити без задоволення.

Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суду складено - 25 березня 2019 року.

Головуючий Калініченко Л. В.