Ухвала суду № 80664889, 22.03.2019, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/5590/19

Провадження № 2/520/2961/19

УХВАЛА

22.03.2019 року Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Огренич І.В.,

при секретарі судового засідання Бусленко О.О.,

розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін заяву представника Громадської організації «Отрада» - адвоката Дмітрієва Р. Б. про забезпечення позову до подачі позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшла заява представника Громадської організації «Отрада» - адвоката Дмітрієва Р.Б. про забезпечення позову до подачі позовної заяви, згідно якої просить накласти арешт на майно ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме: 1) будинок рибака з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 106, 2 кв. м, загальною вартістю 383 160 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) будинок рибака, загальною площею 35, 8 кв. м, загальною вартістю 109 656 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4; 3) автомобіль MITSUBISHI, моделі L 200, 2008 р. виг., номерний знак НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2477, дата реєстрації - 08.11.2012 р.; 4) автомобіль MERCEDES-BENZ, моделі ML 350, 2010 р. виг., номерний знак НОМЕР_3 , об`єм двигуна 2987, дата реєстрації 19.05.2017 р.

Пунктом першим статті 152 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Заявником визначено підсудність у відповідності до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, якою передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування.

Місце проживання ОСОБА_3 територіально відноситься до Київського районного суду м. Одеси.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_3 перебуваючи на посаді голови правління Громадської організації «Отрада», в період з 01.01.2007 року по 01.09.2015 року неправомірно привласнив грошові кошти даної організації, чим завдав значних матеріальних збитків.

Заявник стверджує, що ОСОБА_3 зловживаючи своїм посадовим становищем, діючи у власних інтересах, не провівши загальних зборів ГО «Отрада», прийняв рішення про збір грошових коштів на проведення робіт з будівництва системи каналізації, розташованої на орендованій території ГО «Отрада» - фактична адреса: АДРЕСА_1 в розмірі 4 000 (чотири) тисячі грн. з кожного члена ГО «Отрада».

Згідно з актом звірки зібраних цільових внесків ГО «Отрада», складеного головою ревізійної комісії ГО «Отрада» Бойко Н.С . в період з 01.01.2007 р. по 01.03.2016 р., головою правління ГО «Отрада» - ОСОБА_3 було зібрано грошових коштів на прокладання трубопроводу каналізації у сумі 1 196 661 (один мільйон сто дев`яносто шість тисяч шістсот шістдесят одну) грн. 00 коп.

Однак, висновком судово-будівельної технічної експертизи від 15.12.2016 року № 530 встановлено, що сума матеріальних витрат на проведення робіт з будівництва системи каналізації, розташованої на орендованій території ГО «Отрада» - фактична адреса: АДРЕСА_1, станом на дату завершення будівництва 01.01.2008 р. склала 228 659 (двісті двадцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять) грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.

Тобто, фактично із зібраних грошових коштів на прокладання трубопроводу каналізації залишився надлишок в розмірі 968 002 (дев`ятсот шістдесят вісім тисяч дві) грн. 00 коп. Однак, ОСОБА_3 про даний факт відзвітовано не було, гроші членам ГО «Отрада» не поверталися, на балансі організації також не лишилися, що дає підстави стверджувати про протиправне привласнення цієї суми головою правління ГО «Отрада» - ОСОБА_3

В подальшому ОСОБА_3 , без проведення загальних зборів ГО «Отрада» самостійно прийняв рішення про збір грошових коштів з кожного члена ГО «Отрада» у розмірі 900 (дев`ятсот) грн. 00 коп. на установку кіоскової трансформаторної підстанції, розташованої на орендованій території ГО «Отрада», фактична адреса: АДРЕСА_1

Згідно акту звірки зібраних цільових внесків ГО «Отрада», складеного головою ревізійної комісії ГО «Отрада» Бойко Н .С . в період з 01.01.2007 р. по 01.03.2016 р., головою правління ОСОБА_3 було зібрано для установки кіоскової трансформаторної підстанції грошові кошти у розмірі - 467 950 (чотириста шістдесят сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Однак, висновком судово-будівельної технічної експертизи від 15.12.2016 року № 530 встановлено, що сума матеріальних витрат на установку кіоскової трансформаторної підстанції, розташованої на орендованій території ГО «Отрада», фактична адреса: АДРЕСА_1, станом на дату введення в експлуатацію 01.07.2011 становить 204 395 (двісті чотири тисячі триста дев`яносто п`ять) з урахуванням ПДВ.

Тобто, фактично із зібраних грошових коштів на прокладання трубопроводу каналізації залишився надлишок в розмірі 263 555 (двісті шістдесят три тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 00 коп. Однак, ОСОБА_3 про даний факт відзвітовано не було, гроші членам ГО «Отрада» не поверталися, на балансі організації також не лишилися, що дає підстави стверджувати про протиправне привласнення цієї суми головою правління ГО «Отрада» - ОСОБА_3 .

Заявник стверджує, що висновком судово-економічної експертизі від 04.10.2017 р., зокрема, встановлено, що ОСОБА_3 завищив встановлений державою тариф цін за водопостачання та водовідведення, у тому числі за періодами: з 01.03.2012 р. за один метр кубічний водопостачання та водовідведення в сумі 36 грн. (40 грн. - (2,28 грн. + 1,44 грн. + 20%); з 01.07.2014 р. за один метр кубічний водопостачання та водовідведення в сумі 31 грн. (40 грн. - 4,06 грн. + 3,53 грн. + 20%); з 01.05.2015 р. за один метр кубічний водопостачання та водовідведення в сумі 31 грн. (40 грн. - (4,11 грн. + 3,69 грн. + 20%), у результаті чого це призвело до зайвого нарахування оплати за послуги водопостачання та водовідведення членам ГО «Отрада» в сумі 667 575,76 (шістсот шістдесят сім тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) грн. 76 коп.

Поміж з цим, заявник стверджує, що ОСОБА_3 у період часу з 01.03.2013 р. по 01.05.2015 р., приймав рішення, без проведення загальних зборів ГО «Отрада» про збір з членів ГО «Отрада» грошових коштів за оплату електропостачання в більшому розмірі від встановленого тарифу Чорноморським РЕМ, а саме: з 01.01.2013 р. по 01.06.2014 р. сума була завищена на 19 копійок; з 01.06.2014 р. по 01.04.2015 р. сума була завищена на 18 копійок; з 01.06.2015 р. по 01.08.2015 р. сума була завищена на 17 копійок, в зв`язку з чим наніс членам ГО «Отрада» матеріальних збитків на загальну суму 300 796 грн. 65 коп.

Також, заявник стверджує, що ОСОБА_3 в період з 2013 року по третій квартал 2015 р. включно, без проведення загальних зборів ГО «Отрада» самостійно завищив фонд заробітної плати на свою користь, що призвело до безпідставного нарахування та виплати йому заробітної плати в сумі 129 947 грн. 63 коп., чим наніс членам ГО «Отрада» матеріальних збитків на зазначену суму.

Заявник зазначає, що членам ГО «Отрада» в особі голови правління ОСОБА_3 нанесено матеріальний збиток у сумі, яка за попереднім розрахунком складає 2 329 877 (два мільйони триста двадцять дев`ять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн.

Проаналізувавши матеріали заяви у межах вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви суд дійшов наступного.

Згідно зі статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти певні дії, суд враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язковість виконання судових рішень задекларована статтею 129-1 Конституції України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Суд, оцінивши докази у їх сукупності, зважаючи на обставини, які передували зверненню заявника до суду за захистом своїх прав та доведеність дійсного виникнення спору між сторонами, дійшов до висновку про наявність підстав для забезпечення позову до подання позовної заяви ГО «Отрада».

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову визначені накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджено, що за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на наступні об`єкти нерухомого майна:

1) будинок рибака з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 106,2 кв. м, загальною вартістю 383 160 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

2) будинок, рибака, загальною площею 35,8 кв.м, загальною вартістю 109 656 грн, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру МВС України за ОСОБА_3 , зокрема, зареєстровані наступні транспортні засоби:

1) автомобіль MITSUBISHI, моделі L200, 2008 р. виг., номерний знак НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2477, дата реєстрації - 08.11.2012 р.;

2) автомобіль MERCEDES-BENZ, моделі ML 350, 2010 р. виг., номерний знак НОМЕР_3 , об`єм двигуна 2987, дата реєстрації 19.05.2017 р.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом майбутнього позову до ОСОБА_3 є вимоги про відшкодування збитків у розмірі 2 329 877 (два мільйони триста двадцять дев`ять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн.

Таким чином, беручи до уваги предмет майбутнього спору та підстави, викладені у заяві про забезпечення позову, суд вважає за можливе задовольнити вимоги заявника щодо забезпечення позову в обраний ним спосіб, оскільки з матеріалів заяви вбачається наявність об`єктивного спору між сторонами.

При забезпеченні позову суддя бере до уваги те, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання майбутнього рішення суду.

Суд звертає увагу, що забезпечення позову шляхом арешту майна не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

Також суд вважає за можливе, керуючись положеннями ч.ч.1, 2 ст.154 ЦПК України, не вирішувати на даному етапі питання про визначення зустрічного забезпечення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 89, 149-154, 157, 258-261, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Громадської організації «Отрада» - адвоката Дмітрієва Руслана Борисовича про забезпечення позову до подачі позовної заяви - задовольнити.

Накласти арешт на майно ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме:

1) будинок рибака з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 106,2 кв. м, загальною вартістю 383 160 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

2) будинок, рибака, загальною площею 35,8 кв.м, загальною вартістю 109 656 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4

3) автомобіль MITSUBISHI, моделі L200, 2008 р. виг., номерний знак НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2477, дата реєстрації - 08.11.2012 р.;

4) автомобіль MERCEDES-BENZ, моделі ML 350, 2010 р. виг., номерний знак НОМЕР_3 , об`єм двигуна 2987, дата реєстрації 19.05.2017 р.

Копію ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику - направити для негайного виконання до Управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) та Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області (65144, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5).

При цьому суд роз`ясняє, що згідно ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів. У разі не здійснення заявником таких процесуальних дій, будуть підстави для скасування заходів забезпечення позову згідно ч. 13 ст. 158 ЦПК України.

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Огренич І. В.