Рішення № 80663876, 19.03.2019, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

19.03.2019

ЄУН №389/1480/18

Провадження №2/389/480/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2019 року Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Ябчик Н.М.,

при секретарі Данильчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Знам'янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення попередньої оплати вартості автомобіля,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення попередньої оплати вартості автомобіля, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.12.2013 року між ними укладено попередній договір купівлі-продажу автомобіля марки Renault Trafik, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, зареєстрований 19.03.2010 року Знам’янським РЕВ УДАІ при УМВС України в Кіровоградській області. Цього ж дня, в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, передав відповідачу грошові кошти в сумі 7100 доларів США за вказаний автомобіль, а відповідач зобов’язувався у строк до 30.12.2016 року вчинити всі необхідні дії для належного оформлення та державної реєстрації договору купівлі-продажу автомобіля, що підтверджується власноруч написаною відповідачем розпискою та текстом виданого на його ім’я доручення від 30.12.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 З 30.12.2013 року автомобіль перебував у його користуванні, при цьому відповідач весь час ухилявся від належного оформлення та державної реєстрації вказаного договору купівлі-продажу, в подальшому всі засоби зв’язку з ним були відсутні.

09.04.2015 року вказаний автомобіль затримано та з’ясовано, що на нього, як на власність відповідача, накладено арешт за борговими зобов’язаннями. На даний час автомобіль перебуває на спеціальному майданчику тимчасового утримання транспортних засобів у м.Умань Черкаської області. Одразу після затримання автомобіля, пред’явив відповідачу усну вимогу щодо повернення грошових коштів у розмірі 7100 доларів США згідно з розпискою, проте на час пред’явлення позову до суду, відповідач продовжує ухилятися від повернення суми отриманих від нього коштів. Вважає, що відповідач знав, але приховав від нього інформацію щодо існування боргів та про накладення арешту на автомобіль, і саме тому швидко його продав з подальшими обіцянками укласти договір купівлі-продажу та реєстрації автомобіля в органах ДАІ. Розпорядитися майном, за яке він заплатив кошти, позивач на даний час не взмозі.

Оскільки грошові кошти за автомобіль отримані відповідачем за письмовою довіреністю з порушенням вимог чинного законодавства щодо зняття транспортного засобу з обліку в органах ДАІ та подальшого нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу даного рухомого майна, що призвело до порушення права позивача на розпорядження, володіння та користування придбаним майном, тому позивач вважає, що відповідач порушив умови попереднього договору купівлі-продажу автомобіля щодо укладання основного договору та передачі майна у власність покупцю, який повністю сплатив визначену сторонами суму попередньої плати, у зв’язку з чим вимушений звернутися до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати вартості автомобіля у розмірі 7100 доларів США, а також понесені ним судові витрати.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що дійсно у 2013 році продав позивачу автомобіль марки Renault Trafic, 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який на той час був у неробочому стані, про що видав нотаріально посвідчену довіреність. За продаж транспортного засобу отримав грошові кошти в сумі 7100 доларів США. З позивачем була домовленість про самостійне зняття останнім автомобіля з обліку та його перереєстрацію. Станом на час продажу транспортний засіб обтяжений не був.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САА №419415, виданого 19.03.2010 року Знам’янським РЕВ ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області відповідачу належить автомобіль марки Renault Trafic, 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

13.12.2013 року відповідач нотаріально посвідченою довіреністю уповноважив ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які можуть діяти окремо, незалежно один від одного, правом укладати правочини: договори позички, оренди на строк та на умовах на їх розсуд, зняти з обліку в органах ОСОБА_8, продати за ціну на їх розсуд належний йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САА №419415, виданого 19.03.2010 Знам’янським РЕВ ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області автомобіль марки Renault Trafic, 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3. Довіреність видана на три роки до 30.12.2016 року.

13.12.2013 року позивач придбав у відповідача автомобіль марки Renault Trafic, 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 за 7100 доларів США на підставі виданої ним довіреності, про що була складена розписка про отримання ОСОБА_2 коштів за проданий автомобіль.

Факт передачі та отримання грошових коштів в сумі 7100 доларів США сторонами у судовому засіданні не заперечувався.

Після придбання транспортного засобу позивачем процедура державної реєстрації переоформлення автомобіля не проведена.

09.04.2015 року на а/д Київ-Одеса працівниками ДПС ДАІ здійснено огляд та тимчасове затримання зазначеного транспортного засобу у зв’язку з накладенням арешту на майно відповідача, про що складено акт від 09.04.2015 року.

Після арешту автомобіля позивач звернувся до відповідача з усною вимогою про повернення грошових коштів в сумі 7100 доларів США.

Таким чином, на момент видачі відповідачем нотаріально посвідченої довіреності транспортний засіб обтяжено не було.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинно належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

З огляду на положення частини першої статті 207 ЦК України наявність письмових документів, які свідчать про волю сторін на відчуження автомобіля та з урахуванням положень ст.638 ЦК України, суд дійшов висновку про існування між сторонами договірних правовідносин – договору доручення з продажу автомобіля марки Renault Trafic, 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

Згідно з ч.1 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Постановою КМУ від 07.09.1998 №1388 затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, згідно п.п.1-3 якого цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку, зокрема, автомобілів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Цей Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх.

Як встановлено в судовому засіданні між сторонами укладено попередній договір купівлі-продажу автомобіля Renault Trafic, 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 належного відповідачу, на час продажу автомобіль обтяжено не було у встановленому законом порядку, після придбання транспортного засобу позивач тривалий час володів та користувався ним без жодних перешкод з боку відповідача, при цьому не перереєстрував транспортний засіб на своє ім’я в органах державної автомобільної інспекції. Хоча при укладанні попереднього договору купівлі-продажу сторонами усно обумовлено самостійне зняття позивачем автомобіля з обліку та його перереєстрацію.

Отже, системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої, другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Як вбачається з укладеного між сторонами попереднього договору, останньою датою виконання зобов’язань зазначено 30.12.2016 року. Встановлено,що вказаний автомобіль затримано 09.04.2015 року та на нього, як на власність відповідача, накладено арешт за борговими зобов’язаннями, тобто встановлено що спірний автомобіль з 30.12.2013 по 09.04.2015 перебував у користуванні позивача, і відповідач жодним чином не чинив йому перешкод у користуванні останнім та з боку позивача не вжито заходи для зняття автомобіля з обліку та його перереєстрацію, як це зазначено у довіреності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що між сторонами наявні зобов‘язальні правовідносини, які ґрунтуються на договорі, відповідачем отримано кошти за продаж належного йому майна, а саме, автомобіля Renault Trafic, 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 на правових підставах, згідно з умовами укладеного договору, тому відсутні підстави повернення позивачу коштів отриманим ним за продаж належного йому автомобіля.

У зв’язку з відмовою у позові судові витрати слід віднести на рахунок позивача відповідно до ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 177, 202, 205, 207, 509, 638 ЦК України, ст.ст.141, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення попередньої оплати вартості автомобіля, відмовити.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Рішення суду може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 55200, РНОКПП НОМЕР_4.

Відповідач: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2«а», с.Богданівка Знам'янського району Кіровоградської області, 27433, РНОКПП НОМЕР_5.

Повне рішення суду складено 24.03.2019 року.

Суддя Знам’янського

міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_9