Рішення № 80663062, 15.03.2019, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4518/18

Провадження № 2/346/243/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі : судді П"ятковського В.І.

секретаря Іванишин Х.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї цивільну справу за позовом акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1, про стягнення боргу за кредитом,

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача, звернувшись до суду з даним позовом, посилається на те, що 12 лютого 2013 року між Публічним акціонерним товариством «ВіЕс Банк» правонаступником якого є АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 36337.29.1, згідно якого позивачем було встановлено відповідачу кредитну лінію до карткового рахунку в розмірі 4000,00 грн. зі сплатою 17,78% річних + 3М UIRD зі строком дії двадцять чотири місяці.

Згідно п. 5.3. Кредитного договору позичальник зобов»язаний щомісячно сплачувати банку не менше ніж повну суму поточних боргових зобов»язань не пізніше останнього банківського дня місяця, наступного за тим, за який розраховані поточні боргові зобов»язання, якщо цим договором або розписом не встановлено більш ранні терміни сплати позичальником платежів у зв»язку із користуванням кредитом.

Відповідач своїх договірних зобов»язань не виконав, заборгував Банку кошти у загальній сумі 7617, 33 грн., з яких:

-3782,01 грн. - заборгованість по кредиту;

-3835,32 грн. - заборгованість за процентами за період з 01 вересня 2015 року до 19 серпня 2018 року.

Тому, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Відповідач будучи неодноразово повідомленим по останньому відомому місцю проживання, про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з”явився, про причини неявки суд до відома не поклав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 лютого 2013 року між Публічним акціонерним товариством «ВіЕс Банк» правонаступником якого є АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 36337.29.1, згідно якого позивачем було встановлено відповідачу кредитну лінію до карткового рахунку в розмірі 4000,00 грн. зі сплатою 17,78% річних + 3М UIRD зі строком дії двадцять чотири місяці.

Відповідно до умов кредитного договору, а саме п. 5.3. позичальник зобов»язаний щомісячно сплачувати банку не менше ніж повно суму поточних боргових зобов»язань не пізніше останнього банківського дня місяця, наступного за тим, за який розраховані поточні боргові зобов»язання, якщо цим договором або розписом не встановлено більш ранні терміни сплати позичальником платежів у зв»язку із користуванням кредитом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Однак, відповідач своїх договірних зобов»язань не виконав, заборгував Банку кошти у загальній сумі 7617, 33 грн., з яких:

-3782,01 грн. - заборгованість по кредиту;

-3835,32 грн. - заборгованість за процентами за період з 01 вересня 2015 року до 19 серпня 2018 року.

У зв»язку з невиконанням зобов»язань за вказаним кредитним договором, позивачем було направлено відповідачу повідомлення-вимоги.

Проте, відповідач не погасив прострочену заборгованість у встановлений у повідомленнях строк.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов»язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 625 ЦК України зазначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.

Виходячи із вищенаведеного та зважаючи на те, що відповідач знає про факт виникнення заборгованості перед банком та не бажає належно виконувати взяті на себе договірні зобов’язання, не пояснює про причини неможливості виконання, то суд вважає, що з нього слід стягнути суму заборгованості, яку просить позивач.

На підставі наведененого та ст.ст. 525, 526, 553, 554, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 247 ч.2, 265, 287-289 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 а, Івано-Франківської області в користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, Код ЄДРПОУ 09806443), заборгованість за кредитним договором № 36337.29.1 від 12 лютого 2013 року у розмірі 7617,33 грн. та судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення виготовлено 19 березня 2019 року.

Суддя П'ятковський В. І.