Ухвала суду № 80659548, 25.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/69

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у забезпеченні адміністративного позову

25 березня 2019 року м. Київ № 640/20522/18

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши заяву Державної архітектурно - будівельної інспекції України про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом Державної архітектурно - будівельної інспекції України

до ОСОБА_1

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

Прокуратура Київської області

про зобов'язання знести будинки

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Державної архітектурно - будівельної інспекції України (надалі - позивач, ДАБІ, адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок, 26) до ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1), треті особи без самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_2 (надалі - третя особа 1, ОСОБА_2, адреса: АДРЕСА_2), ОСОБА_3 (надалі - третя особа 2, ОСОБА_3, адреса: АДРЕСА_2), ОСОБА_4 (надалі - третя особа 3, ОСОБА_4, адреса: АДРЕСА_3), Прокуратура Київської області (надалі - третя особа 4, адреса: 01014, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2), в якій позивач просить:

- зобов'язати ОСОБА_1 знести багатоквартирний житловий будинок, що знаходиться на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9 (кадастрові номер земельних ділянок: НОМЕР_1, НОМЕР_2,НОМЕР_3,НОМЕР_4,НОМЕР_5, НОМЕР_6) за власний рахунок.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2019 року закрито підготовче провадження та справу при значено до судового розгляду по суті.

21 березня 2019 року представником позивача до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва подано заяву про забезпечення позову шляхом винесення ухвали, якою позивач просить заборонити ОСОБА_1 та будь - яким іншим особам проводити будівельні роботи щодо об'єкту будівництва, що знаходиться на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9 (кадастрові номер земельних ділянок: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3,НОМЕР_4,НОМЕР_5,НОМЕР_6).

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову, представник позивача посилається на аналогічні обставини, які викладені позивачем у позовній заяві при обґрунтуванні позовних вимог, а також зазначив, що відповідачу Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області надано наступні приписи:

- припис №С-2110/3 від 21 жовтня 2016 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення. Реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (з вимогою зупинити виконання будівельних робіт з 28 жовтня 2016 року);

- припис №С-2110/2 від 21 жовтня 2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (з вимогою усунути виявлені порушення у строк до 30 листопада 2016 року та у цей же строк повідомити Департамент про виконання вимог зазначеного припису);

- припис №С-0512/6 про усунення порушення вимог законодавства ум сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05 грудня 2016 року відповідно до якого відповідача зобов'язано усунути виявлені порушення містобудівного законодавства шляхом знесення самочинно збудованого об'єкту в термін до 05 січня 2017 року відповідно до вимог чинного законодавства.

Проведеними перевірками об'єкта будівництва, як зазначає представник позивача у заяві про забезпечення позову, встановлено нехтування обов'язковими до виконання законними вимогами Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області. Будівельні роботи на об'єкті будівництва не зупинено, незважаючи на обов'язковість вимог приписів органів державного архітектурно - будівельного контролю.

Такі дії, за доводами позивача, призводять до подальшого порушення прав громадян, за зверненням яких, Департаментом вживаються відповідні заходи, а також може призвести до порушення прав та інтересів осіб, мають намір придбати квартири зазначеного об'єкта будівництва.

Крім того, представник позивача наголосив у заяві про забезпечення позову, що виконання можливого рішення про задоволення позову може бути значною мірою утруднене, оскільки призведе до порушення прав та інтересів третіх осіб, завдасть значної матеріальної шкоди громадянам та державі, в інтересах якої діє позивач.

Розглянувши заяву Державної архітектурно - будівельної інспекції України про забезпечення позову, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що підстави, з яких може бути вжито заходів забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Також, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову, а саме:

позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством передбачено вжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона іншим особами вчиняти дії, але лише ті дії, які стосуються предмету спору.

Так, предметом даного спору є зобов'язання ОСОБА_1 знести багатоквартирний житловий будинок, що знаходиться на земельних ділянках за адресами: АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9 (кадастрові номер земельних ділянок: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6) з підстав, викладених у позовній заяві.

Наведене в сукупності свідчить про те, що в даній справі помилковим підходом буде вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони будь - яким іншим особам проводити будівельні роботи за адресою, де розташований житловий будинок, в той час, коли предметом спору в даній справі є знесення цього житлового будинку.

У відповідності до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Так, обґрунтовуючи свою заяву про вжиття заходів забезпечення позову, позивач наголошує на тому, що відповідачем не виконуються винесені Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

При цьому, обґрунтовуючи свої позовні вимоги Державна архітектурно - будівельна інспекція України посилається також на невиконання відповідачем вказаних приписів.

Тобто, обставини, на які посилається позивач при обґрунтуванні заяви про забезпечення позову, не можуть вважатись підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вони підлягають оцінці під час судового розгляду справи по суті вимог.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, позивач не навів належних мотивів того, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Так само, позивач не навів належних аргументів щодо того, яким саме чином, у разі невжиття заходів забезпечення позову у справі про знесення будинку, можуть бути порушені права та інтереси третіх осіб. При цьому, твердження позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову може завдати значної матеріальної шкоди громадянам та державі на даній стадії є лише теоретичним припущенням позивача, яке не обґрунтовано належними та допустимими доказами.

З урахуванням зазначеного, у суду відсутні правові підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Державної архітектурно - будівельної інспекції України про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями). Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Клочкова