Ухвала суду № 80659538, 20.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відмову в роз'ясненні судового рішення

20 березня 2019 року м. Київ № 826/3141/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М., розглянувши заяви Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 25.09.2018 та від 28.12.2018 року про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2018р., по справі № 826/3141/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація"

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві,

Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби,

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в яком, з урахуванням зави про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Відповідачів по не перенесенню сум надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток Філії «ЗІП-Авто» в розмірі 720 539,54 грн., Філії «Юніверсал Моторз Груп» у розмірі 668,46 грн., Філії «Київський Головний Центр» у розмірі 604,00грн., Філії «Автоцентр на Теремках» у розмірі 271,00грн., Філії «Автоцентр на Столичному» у розмірі 1 938,00грн., Філії «АвтоЗАЗ-Сервіс» у розмірі 10 003 213,06 грн. на інтегровану картку позивача з податку на прибуток приватних підприємств;

- зобов'язати відповідачів вчинити дії по закриттю інтегрованих карток платника податку на прибуток та перенести (відобразити) суму надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток: Філії «ЗІП-Авто» в розмірі 720 539,54 грн., Філії «Юніверсал Моторз Груп» у розмірі 668,46 грн., Філії «Київський Головний Центр» у розмірі 604,00грн., Філії «Автоцентр на Теремках» у розмірі 271,00грн., Філії «Автоцентр на Столичному» у розмірі 1 938,00грн., Філії «АвтоЗАЗ-Сервіс» у розмірі 10 003 213,06 грн. на інтегровану картку позивача, платника з податку на прибуток приватних підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, код класифікації доходів бюджету;

- в порядку ст. 382 КАС України зобов'язати відповідачів протягом місяця з моменту набрання рішенням законної сили подати звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2018 року, залишеному без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2018 року, позов Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" задоволено у повному обсязі.

В подальшому, представником Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві через відділ документообігу (канцелярію) подано заяви від 25.09.2018 р. та від 28.12.2018 р. про роз'яснення судового рішення від 08.08.2018 року в адміністративній справі №826/3141/18.

Мотивуючи підстави звернення до суду з даною заявою, представником Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві зазначено, що Податковим кодексом України не передбачено перенесення надміру сплачених грошових зобов'язань з інтегрованих карток з податку на прибуток філій (відокремлених підрозділів) ,які втратили статус платників вказаного податку, до карток головних підприємств, на які згідно з чинним законодавством до 01.01.2015 покладено відповідальність за повноту нарахування та сплати податку на прибуток філій.

Розглянувши подану заяву про роз'яснення постанови, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.

Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

В п.19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 р. "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Згідно п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20.05.2013р. зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Відтак, відповідно до норм чинного законодавства роз'ясненню підлягають ті судові рішення, які є незрозумілими, містять суперечливі доводи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2015 року у справі №К/800/14105/15, від 30 червня 2015 року у справі №К/9991/63961/11.

При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, однак зі змісту норми слідує, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Проте, ознайомившись із заявою представника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, суд доходить до наступного висновку.

Як вбачається з поданої заяви представника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, останній не згоден з самим рішенням, прийнятим судом за результатом розгляду справи по суті.

Втім, суд зазначає, що у разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому КАС України.

Зважаючи, що заявником не наведено, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, а зазначено про необхідність роз'яснення підстав для ухвалення вищевказаного судового рішення, що згідно чинного законодавства не може вважатись підставою для звернення до суду із заявою про роз'яснення виконання рішення, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяв представника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві України від 25.09.2018 р. та від 28.12.2018 р. про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2018 року у справі №826/3141/18.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Н.М.Клименчук