Рішення № 80659220, 25.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 березня 2019 року № 826/5678/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БК "Голдстрім ЛТД" доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.12.2017 та від 22.12.2017 року,ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Голдстрім ЛТД" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 21.12.2017р. № 10582615141, № 10592615141 від 22.12.2017р. № 2371140302, № 2373140302.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки відповідача викладені в акті перевірки, які слугували підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є протиправними та необґрунтованими, а відтак такі рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що податкові повідомлення-рішення прийняті в межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для їх скасування та задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 26.10.2017р. № 11421 проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" з питань дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства за період діяльності з 30.12.2015 по 30.09.2017. (т. 1 а.с. 62)

За результатом проведеної перевірки складено акт від 01.12.2017р. № 528/26-15-14-01-03/40208669 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30.12.2015 по 30.09.2017, валютного - за період 30.12.2015 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 30.12.2015 по 30.09.2017. (т. 1 а.с. 63-112)

У висновках вищезазначеного акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, п.5 та п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за № 860/4153, п.2 ст.3, п.5, п.6, п.7, п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. за № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 р. за № 27/4248, ст.4, п. 1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 032 511 гри., у тому числі по періодах: за 2016 рік на суму 1 992 961 грн.; за І кв. 2017 р. на суму 200 858 грн.; за півріччя 2017 р. на суму 60 859 грн.; за 3 кв. 2017 р. на суму 39 550 грн.

- п. 198.1 , п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення 88. п.п.7 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 за № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за № 159/28289, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, всього у сумі 1 592 916 грн., у тому числі по періодах : квітень 2016 р. на суму 53 526 грн.; травень 2016 р. на суму 465 519 грн.; травень 2016 р. на суму 465 519 гри.; липень 2016 р. на суму 600 129 грн.; серпень 2016 р. на суму 160 737 грн.; вересень 2016 р. на суму 353 грн.; листопад 2016 р. на суму 68 724 грн.; грудень 2016 р. на суму 76 500 грн.; січень 2017 р. на суму 12 422 грн.; березень 2017 р. на суму 40 223 грн.; квітень 2017 р. на суму 112 916 грн.; серпень 2017 р. на суму 1 867 грн.

- п.п.14.1.47 , п.п "є" 14.1.54, п.п.14.1.І80 п.14.1 ст.14, п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.п.163.1.2 п. 163.1 ст.163, п.164.1 ст.164, п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п.165.1.21 п.165.1 ст.165, п.167.1 ст.167. п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст.168, п.п. 170.9.1, п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст.170, ст.171 ПК України - підприємством не утримано та не сплачено в бюджет податку на доходи фізичних осіб на суму 41 535,43 грн., а саме: 2016 р. - 6 399,43 грн., 2017 р. - 35 136 грн.

- п.п.1.1 п.161 та п.п. 1.6 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п.171.2 "а" ст. 171 Г1К України в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті до бюджету військового збору за періоди з 30.12.2015 р. по 30.09.2017 p., в сумі 3 376,54 грн., а саме : 2016 рік - 533,29 грн., 2017 рік. - 2 843,25 грн.

- п.4 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за № 2464-VI від 08.07.2010 р., п.3.1 р. 3 Наказу Міндоходів № 454 від 09.09.2013 p., п.1 розділу 111 Наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435 № Порядок оформлення та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого не подано звітність за січень 2016 р.

- п.п.267.6.4 п.267.6 ст.267 ПК України, а саме: заниження податкового зобов'язання з транспортного податку на 2017 рік на загальну суму 12 500 грн., не подано до ДПІ розрахунку транспортного податку з юридичних осіб за 2017 р.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 21.12.2017р. № 10582615141, з огляду на порушення п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, п.5 та п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за № 860/4153, п.2 ст.3, п.5, п.6, п.7, п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. за № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 р. за № 27/4248, ст.4, п 1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України. У зв'язку з цим згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 ПК України та п. 57.3 ст. 57 п. 123.1 ст. 123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 2 540 639,0 грн. (за податковим зобов'язанням 2032511,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 508 128,0 грн. (а.с. 162)

- від 21.12.2017р. № 10592615141, з огляду на порушення п. 198.1 , п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, п. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, зі змінами та доповненнями, п.п.7 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 за № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за № 159/28289 та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України. У зв'язку з цим згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 ПК України та п. 57.3 ст. 57 п. 123.1 ст. 123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2 389 374,0 грн. грн. (за податковим зобов'язанням 1 592 916,0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 796 458,0 грн. (а.с. 163)

- від 22.12.2017р. № 2373140302, з огляду на порушення п.п.1.1 п.161 та п.п. 1.6 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п.171.2 "а" ст. 171 ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України. У зв'язку з цим згідно з п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 ПК України та п. 57.3 ст. 57 п. 123.1 ст. 123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі військового збору, пені на суму 5 522,3 грн. (за податковим зобов'язанням 3376,54 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2145,76 грн. (а.с. 165)

- від 22.12.2017р. № 2371140302, з огляду на порушення п.п.14.1.47, п.п "є" 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.п.163.1.2 п. 163.1 ст.163, п.164.1 ст.164, п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п.165.1.21 п.165.1 ст.165, п.167.1 ст.167 п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст.168, п.п. 170.9.1, п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст.170, ст.171 ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України. У зв'язку з цим згідно з п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 ПК України та п. 57.3 ст. 57 п. 123.1 ст. 123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податків на доходи фізичних осіб, пені на суму 68 047, 29 грн. (за податковим зобов'язанням 41535,43 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 26511,86 грн. (а.с. 167)

02.01.2018р. позивач звернувся зі скаргою на вищезазначені податкові повідомлення-рішення до ДФС України (т.1 а.с. 169-175), однак рішенням про результати розгляду скарг ДФС України від 01.03.2018р. № 7489/6/99-99-11-01-25 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін. (т. 1 а.с. 176-182)

Позивач вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення протиправними звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, ознайомившись із доводами представників сторін суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.75.1. ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до норм підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, "витрати" - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником), а "господарська діяльність" - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об'єкт оподаткування податком на прибуток визначений у статті 134 ПК України як прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

В силу приписів абзацу 1 пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто, наведені правові норми ПК України дозволяють платнику податку формувати витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

В свою чергу за визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, "податковий кредит" - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у пункту 201.1 статті 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності суд приходить до висновку, що ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність реальних поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За приписами норм пунктів 44.1, 44.2, 44.3 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Визначення первинного документу та загальні вимоги до оформлення первинних документів містяться в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХІV) та в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV).

В свою чергу, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (частина 3 статті 9 цього Закону).

При цьому, як зазначив Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 14 січня 2015 року №К/9991/72258/12, від 21 жовтня 2014 року №К/800/6170/14 та від 26 серпня 2014 року №К/800/6501/14, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" в 2016-2017р. мало фінансово-господарські взаємовідносини з такими контрагентами: ТОВ "НІКА ЕЙР", ТОВ "НПЛ КОМ", ТОВ "БУД СТРОЙ ЛТД", ТОВ "ТЕХБУД КОМПАНІ", ТОВ "СКАЙ СІТІ ІНЖИНІРИН", ТОВ "ПРОФІКОРПОРЕЙШН", ТОВ "ЛІДЕР СІГМА ТРЕЙД", ТОВ "БК СЕРВІС-БУД ЛТД", ТОВ "ПЕРШИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ МЕГАПОЛІС", ПП "ТЕХНІКА ТЕПЛА І ВОДИ".

Так, щодо взаємовідносин між ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" та ТОВ "Ніка Ейр" суд зазначає таке.

05.02.2016р. між "БК "Голдстрім ЛТД" (підрядник) та ТОВ "Ніка Ейр" (субпідрядник) укладено договір підряду № 0502 (т. 2 а.с. 104-106) за умовами якого субпідрядник за завданням підрядника зобов'язується своїми силами та засобами та з власних матеріалів у відповідності до проектної документації, діючих будівельних норм і правил, якісно виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на житловому комплексі з почерговим будівництвом багатоквартирних житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення соціально-побутового обслуговування населення по вул. Каштановій "Антенне поле, мікрорайон №4" у м. Обухів Київської області (П'ята черга будівництва) (надалі - Об'єкт) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (далі - Роботи), здати вказані роботи підряднику будівництва у встановлені терміни.

Підрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Також, 08.02.2016р., між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №0502 від 05.02.2016р., якою підпункт 4.1.1 договору викладено у новій редакції, а підпункти 4.1.3 та 4.1.8 виключено. Також Договір доповнено пункт 4.3 підпунктом 4.3.5 наступного змісту: "Підрядник зобов'язується забезпечити субпідрядника обладнанням та/або матеріалами". (т.2 а.с. 107)

На виконання положень підпункту 4.1.4 Договору підряду №0502, позивачем надано копії наказів ТОВ "Ніка Ейр" від 09.02.2016 №9-ОП "Про призначення відповідальної особи за безпечне виконання будівельно-монтажних робіт", №10-ОП "Про призначення особи, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальних кранів, машин, знімними вантажозахватними пристроями" та №11-ОП "Про призначення відповідальної особи під час виконання робіт на висоті".

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано: договірну ціну, затверджену сторонами, локальні кошториси, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, витяги з Єдиного реєстру податкових накладних, платіжні доручення, акти приймання-передачі матеріалів до договору, звіти про використання матеріалів. (т. 2 а.с. 108-197)

Як вбачається з акту перевірки, відповідач з посиланням на інформацію, яка міститься в ІС "Єдиний реєстр податкових накладних" вважає, що в первинних документах придбання і реалізації ТОВ "Ніка Ейр" встановлено невідповідність номенклатури товару (робіт, послуг), тобто не встановлено реєстрації контрагентами в адресу ТОВ "Ніка Ейр" податкових накладних номенклатурою будівельно-монтажні роботи, оренда будівельних машин і механізмів та обладнання.

Суд не погоджується з такими висновками, з огляду на те, що податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаної угоди мали умисел на її укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постноаві від 20.03.2019р. у справі №813/1979/15 адміністративне провадження №К/9901/27249/18.

Так само, суд зазначає, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, як і податкова інформація про порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постноаві від 20.03.2019р. у справі №813/1979/15 адміністративне провадження №К/9901/27249/18.

Щодо взаємовідносин між ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" та ТОВ "НПЛ КОМ", суд зазначає таке.

05.02.2016р. між ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" (підрядником) та ТОВ "НПЛ КОМ" (Субпідрядником) було укладено Договір підряду №0302 (т. 2 а.с. 202-207), згідно з положеннями якого субпідрядник за завданням підрядника зобов'язується своїми силами та засобами та з власних матеріалів у відповідності до проектної документації, діючих будівельних норм і правил, якісно виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на житловому комплексі з почерговим будівництвом багатоквартирних житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення соціально-побутового обслуговування населення по вул. Каштановій "Антенне поле, мікрорайон №4" у м. Обухів Київської області (Третя черга будівництва) (надалі - Об'єкт) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (далі - Роботи), здати вказані роботи підряднику будівництва у встановлені терміни.

Підрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього. Одночасно, 08.02.2016р. між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №0302 від 05.02.2016, якою підпункт 4.1.1 договору викладено у новій редакції, а підпункти 4.1.3 та 4.1.8 виключено. Також Договір доповнено пункт 4.3 підпунктом 4.3.5 наступного змісту: "Підрядник зобов'язується забезпечити субпідрядника обладнанням та/або матеріалами". (т. 2 а.с. 208)

На виконання положень підпункту 4.1.4 Договору підряду №0302, позивачем надано копії наказів ТОВ "НПЛ КОМ" від 08.02.2016 №4-ОП "Про призначення відповідальної особи за безпечне виконання будівельно-монтажних робіт", №5-ОП "Про призначення особи, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальних кранів, машин, знімними вантажозахватними пристроями" та №6-ОП "Про призначення відповідальної особи під час виконання робіт на висоті". (т. 2 а.с. 209-211).

На підтвердження виконання Договору №0302 позивачем надано: договірну ціну, затверджену сторонами, локальні кошториси, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, витяги з Єдиного реєстру податкових накладних, платіжні доручення, акти приймання-передачі матеріалів до договору, звіт про використання будівельних матеріалів. (т. 2 а.с. 212-250; т.3 а.с. 1-102; а.с. 121-160)

26.04.2016р. між ТОВ "НПЛ КОМ" (первісний кредитор), ТОВ "Кронвест" (новий кредитор та позивачем (боржник) укладено договір №1/26 про відступлення права вимоги, згідно з яким первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе права та обов'язки первісного кредитора і стає кредитором за договором №0302 на виконання будівельно-монтажних робіт від 05.02.2016 на суму 539306,00 грн. між первісним кредитором і боржником на підставі статті 5121 ЦК України. (т. 3 а.с. 103)

У зв'язку з укладенням зазначеного договору позивачем надано копії платіжних доручень, якими підтверджується здійснення оплати 539306,00 грн. на рахунок ТОВ "Кронвест". (т. 3 а.с. 104-106)

Також позивачем надано суду копію ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 25.08.2015 №31-Л, виданої ТОВ "НПЛ КОМ" 15.09.2015, реєстровий запис 2013021160, на здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності (т. 1 а.с. 157).

Як вбачається з акту перевірки, відповідач з посиланням на інформацію, яка міститься в ІС "Єдиний реєстр податкових накладних" вважає, що в первинних документах придбання і реалізації ТОВ "НПЛ КОМ" встановлено невідповідність номенклатури товару (робіт, послуг), тобто не встановлено реєстрації контрагентами в адресу ТОВ "НПЛ КОМ" податкових накладних номенклатурою будівельно-монтажні роботи, оренда будівельних машин і механізмів та обладнання.

Однак, суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Такий підхід узгоджується також з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України"). Також, слід врахувати позицію Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Щодо взаємовідносин між ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" та ТОВ "БУД СТРОЙ ЛТД", суд зазначає таке.

01.06.2016р. між "БК "Голдстрім ЛТД" (підрядник) та ТОВ "БУД СТРОЙ ЛТД", (субпідрядник) укладено договір підряду № 301 (т. 4 а.с. 222-224) за умовами якого субпідрядник за завданням підрядника зобов'язується своїми силами та засобами та з власних матеріалів у відповідності до проектної документації, діючих будівельних норм і правил, якісно виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на житловому комплексі з почерговим будівництвом багатоквартирних житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення соціально-побутового обслуговування населення по вул. Каштановій "Антенне поле, мікрорайон №4" у м. Обухів Київської області (П'ята черга будівництва) (надалі - Об'єкт) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (далі - Роботи), здати вказані роботи підряднику будівництва у встановлені терміни.

Підрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.

На підтвердження виконання Договору №301 позивачем надано: договірну ціну, затверджену сторонами, локальні кошториси, акти приймання-передачі будівельного майданчика, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти передачі давальницьких матеріалів, податкові накладні, витяги з Єдиного реєстру податкових накладних. (т. 4 а.с. 225-250; т.5 а.с. 1-33)

Як вбачається з акту перевірки, відповідач зазначає, що баланси, звіти, декларації з податку на прибуток не подавались у зв'язку з чим відсутня будь-яка інформація щодо наявності у підприємства основних засобів, земельних ділянок, транспортних засобів, будівельних машин і механізмів, виробничих запасів тощо, трудових ресурсів.

З вищевикладеного та аналізу баз даних ДФС, відповідач приходить до висновку про відсутність у ТОВ "БУД СТРОЙ ЛТД" будь-яких основних фонді, виробничих потужностей та трудових ресурсів, що ставить під сумнів можливість ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві.

Також з посиланням на інформацію, яка міститься в ІС "Єдиний реєстр податкових накладних" вважає, що в первинних документах придбання і реалізації ТОВ "БУД СТРОЙ ЛТД" встановлено невідповідність номенклатури товару (робіт, послуг), тобто не встановлено реєстрації контрагентами в адресу ТОВ "БУД СТРОЙ ЛТД" податкових накладних номенклатурою будівельно-монтажні роботи, оренда будівельних машин і механізмів та обладнання.

Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу з огляду на те, що вищезазначені обставини не є беззаперечним доказом відсутності у контрагента позивача зазначеного товару, податковим органом не надано доказів перевірки зазначеного контрагента та дотримання ним податкового законодавства в частині декларування наявного товару.

При цьому вищенаведені норми так само, як і інші норми податкового законодавства, не ставлять у залежність право платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та валових витрат (витрат) за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність останнього щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Отже, суд відхиляє доводи податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій позивача та ТОВ "БУД СТРОЙ ЛТД" зважаючи на те, що вони ґрунтуються виключно на припущеннях, які в свою чергу базуються на узагальненій податковій інформації без дослідження первинних документів позивача.

Податковим органом не зазначено про наявність недоліків при досліджені первинних документів. Враховуючи, що підприємство позивача здійснює господарську діяльність, та вільне у вчиненні господарської діяльності, податковим органом не спростовано подальшу реалізацію поставленого товару.

Відповідачем, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення контрагентом розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Доводи контролюючого органу щодо неналежності особи директора, яким підписано первинні документи, не приймаються судом до уваги, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 довіреністю уповноважила ОСОБА_3 укладати договори підряду та субпідряду, підписувати первинні документи. (т. 11 а.с. 121)

На момент отримання спірних товарів позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

В той же час, відсутність інформації у податкового органу щодо наявності у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Отже, спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинила реальну зміну його майнового стану, а відтак суд приходить до висновку щодо реальності здійснення господарських операції з вищезазначеним контрагентом позивача. (Зазначене відповідає правовій позиції викладеній в постанові Верховного суду у справі №826/4571/16 від 24.04.2018 року.)

Щодо взаємовідносин між ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" та ТОВ "ТЕХБУД КОМПАНІ", суд зазначає таке.

04.03.2016р. між "БК "Голдстрім ЛТД" (підрядник) та ТОВ "ТЕХБУД КОМПАНІ", (субпідрядник) укладено договір підряду № 4 (т.3 а.с. 205-207) за умовами якого субпідрядник за завданням підрядника зобов'язується своїми силами та засобами та з власних матеріалів у відповідності до проектної документації, діючих будівельних норм і правил, якісно виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на житловому комплексі з почерговим будівництвом багатоквартирних житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення соціально-побутового обслуговування населення по вул. Каштановій "Антенне поле, мікрорайон №4" у м. Обухів Київської області (П'ята черга будівництва) (надалі - Об'єкт) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (далі - Роботи), здати вказані роботи підряднику будівництва у встановлені терміни.

Підрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.

На підтвердження виконання Договору №4 позивачем надано: договірну ціну, затверджену сторонами, локальні кошториси, акти приймання-передачі будівельного майданчика, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти передачі давальницьких матеріалів, платіжні доручення. (т. 3 а.с. 208-224; 240)

Також, 11.03.2016р. між "БК "Голдстрім ЛТД" (підрядник) та ТОВ "ТЕХБУД КОМПАНІ", (субпідрядник) укладено договір підряду № 4 (т.3 а.с. 225-227) за умовами якого субпідрядник за завданням підрядника зобов'язується своїми силами та засобами та з власних матеріалів у відповідності до проектної документації, діючих будівельних норм і правил, якісно виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на житловому комплексі з почерговим будівництвом багатоквартирних житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення соціально-побутового обслуговування населення по вул. Каштановій "Антенне поле, мікрорайон №4" у м. Обухів Київської області (П'ята черга будівництва) (надалі - Об'єкт) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (далі - Роботи), здати вказані роботи підряднику будівництва у встановлені терміни.

Підрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.

На підтвердження виконання Договору №4 позивачем надано: договірну ціну, затверджену сторонами, локальні кошториси, акти приймання-передачі будівельного майданчика, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти передачі давальницьких матеріалів, податкові накладні, витяг з ЄРПН, платіжні доручення, виписки по рахункам. (т. 3 а.с. 228-239)

В обґрунтування нереальності господарських операцій посилається на відсутність трудових ресурсів.

Також з посиланням на інформацію, яка міститься в ІС "Єдиний реєстр податкових накладних" вважає, що в первинних документах придбання і реалізації ТОВ "ТЕХБУД КОМПАНІ" встановлено невідповідність номенклатури товару (робіт, послуг), тобто не встановлено реєстрації контрагентами в адресу ТОВ "ТЕХБУД КОМПАНІ" податкових накладних номенклатурою будівельно-монтажні роботи, оренда будівельних машин і механізмів та обладнання.

Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу та зазначає, що аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкові зобов'язання, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту вимог КАС України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем - суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, в ході розгляду справи не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування відповідних податкових вигод.

Так, загалом позиція податкового орану про порушення позивачем податкового законодавства по суті не ґрунтується на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеною в постанові від 17.12.2018р. у справі №820/6545/16 адміністративне провадження №К/9901/36592/18.

Також, суд зазначає, що згідно п. 36.5 ст. 36 ПК України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи відповідно, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість, податку на прибуток.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, платника податку на прибуток, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Щодо взаємовідносин між ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" та ТОВ "СКАЙ СІТІ ІНЖИНІРИН", суд зазначає таке.

18.11.2016р. між "БК "Голдстрім ЛТД" (підрядник) та ТОВ "СКАЙ СІТІ ІНЖИНІРИН", (субпідрядник) укладено договір підряду № 1/18 (т. 3 а.с. 164-166) за умовами якого субпідрядник за завданням підрядника зобов'язується своїми силами та засобами та з власних матеріалів у відповідності до проектної документації, діючих будівельних норм і правил, якісно виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на житловому комплексі з почерговим будівництвом багатоквартирних житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення соціально-побутового обслуговування населення по вул. Каштановій "Антенне поле, мікрорайон №4" у м. Обухів Київської області (П'ята черга будівництва) (надалі - Об'єкт) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (далі - Роботи), здати вказані роботи підряднику будівництва у встановлені терміни.

Підрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.

На підтвердження виконання Договору №1/18 позивачем надано: договірну ціну, затверджену сторонами, локальні кошториси, акти приймання-передачі будівельного майданчика, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти передачі давальницьких матеріалів, податкові накладні, витяги з Єдиного реєстру податкових накладних, платіжне доручення, виписки по рахунку. (т. 3 а.с. 167-201)

Як вбачається з акту перевірки, відповідач зазначає, що баланси, звіти, декларації з податку на прибуток не подавались у зв'язку з чим відсутня будь-яка інформація щодо наявності у підприємства основних засобів, земельних ділянок, транспортних засобів, будівельних машин і механізмів, виробничих запасів тощо, трудових ресурсів.

З вищевикладеного та аналізу баз даних ДФС, відповідач приходить до висновку про відсутність у ТОВ "СКАЙ СІТІ ІНЖИНІРИН" будь-яких основних фонді, виробничих потужностей та трудових ресурсів, що ставить під сумнів можливість ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві.

Також з посиланням на інформацію, яка міститься в ІС "Єдиний реєстр податкових накладних" вважає, що в первинних документах придбання і реалізації ТОВ "СКАЙ СІТІ ІНЖИНІРИН" встановлено невідповідність номенклатури товару (робіт, послуг), тобто не встановлено реєстрації контрагентами в адресу ТОВ "СКАЙ СІТІ ІНЖИНІРИН" податкових накладних номенклатурою будівельно-монтажні роботи, оренда будівельних машин і механізмів та обладнання.

Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу з огляду на те, що відповідачем, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Посилання контролюючого органу про відсутність у нього інформації про наявності у контрагента позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди, а не виконання контрагентом податкових обов'язків має створювати наслідки виключно для такого суб'єкта господарювання в силу індивідуалізації відповідальності.

Щодо взаємовідносин між ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" та ТОВ "ПРОФІКОРПОРЕЙШН", суд зазначає таке.

25.11.2016р. між "БК "Голдстрім ЛТД" (підрядник) та ТОВ "ПРОФІКОРПОРЕЙШН", (субпідрядник) укладено договір підряду № 11/25 (т. 5 а.с. 191-196) за умовами якого субпідрядник за завданням підрядника зобов'язується своїми силами та засобами та з власних матеріалів у відповідності до проектної документації, діючих будівельних норм і правил, якісно виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на житловому комплексі з почерговим будівництвом багатоквартирних житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення соціально-побутового обслуговування населення по вул. Каштановій "Антенне поле, мікрорайон №4" у м. Обухів Київської області (П'ята черга будівництва) (надалі - Об'єкт) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (далі - Роботи), здати вказані роботи підряднику будівництва у встановлені терміни.

Підрядник зобов'язується надати субпідряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.

На підтвердження виконання Договору №11/25 позивачем надано: акти приймання-передачі будівельного майданчика, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти передачі давальницьких матеріалів, акти про витрату давальницьких матеріалів, податкові накладні, витяги з Єдиного реєстру податкових накладних, платіжне доручення, виписки по рахунку. (т. 5 а.с. 197-226)

Як вбачається з акту перевірки, відповідач зазначає, що баланси, звіти, декларації з податку на прибуток не подавались у зв'язку з чим відсутня будь-яка інформація щодо наявності у підприємства основних засобів, земельних ділянок, транспортних засобів, будівельних машин і механізмів, виробничих запасів тощо, трудових ресурсів.

З вищевикладеного та аналізу баз даних ДФС, відповідач приходить до висновку про відсутність у ТОВ "ПРОФІКОРПОРЕЙШН" будь-яких основних фонді, виробничих потужностей та трудових ресурсів, що ставить під сумнів можливість ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві.

Також з посиланням на інформацію, яка міститься в ІС "Єдиний реєстр податкових накладних" вважає, що в первинних документах придбання і реалізації ТОВ "ПРОФІКОРПОРЕЙШН" встановлено невідповідність номенклатури товару (робіт, послуг), тобто не встановлено реєстрації контрагентами в адресу ТОВ "ПРОФІКОРПОРЕЙШН" податкових накладних номенклатурою будівельно-монтажні роботи, оренда будівельних машин і механізмів та обладнання.

З приводу вищевикладеного, суд зазначає таке.

При вирішенні податкових спорів суд виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій, належним чином підтверджених.

З огляду на вищевикладене, доводи відповідача про безтоварність операцій позивача з контрагентом є необґрунтованими.

Щодо взаємовідносин між ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" та ТОВ "ЛІДЕР СІГМА ТРЕЙД", суд зазначає таке.

28.03.2016р. між "БК "Голдстрім ЛТД" (генпідрядник) та ТОВ "ЛІДЕР СІГМА ТРЕЙД", (субпідрядник) укладено договір підряду № 2803 (т. 3 а.с. 244-245) за умовами якого субпідрядник за завданням підрядника зобов'язується своїми силами та засобами та з власних матеріалів у відповідності до проектної документації, діючих будівельних норм і правил, якісно виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на житловому комплексі з почерговим будівництвом багатоквартирних житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення соціально-побутового обслуговування населення по вул. Каштановій "Антенне поле, мікрорайон №4" у м. Обухів Київської області (П'ята черга будівництва) (надалі - Об'єкт) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (далі - Роботи), здати вказані роботи підряднику будівництва у встановлені терміни.

На підтвердження виконання Договору №2803 позивачем надано: договірну ціну, затверджену сторонами, локальні кошториси, акти приймання-передачі будівельного майданчика, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти передачі давальницьких матеріалів, акти про витрату давальницьких матеріалів, платіжні доручення. (т. 3 а.с. 246-250; т. 4 а.с. 1-50)

Також, 28.03.2016р. між "БК "Голдстрім ЛТД" (генпідрядник) та ТОВ "ЛІДЕР СІГМА ТРЕЙД", (субпідрядник) укладено договір підряду № 2805 (т. 4 а.с. 51-52) за умовами якого субпідрядник за завданням генпідрядника зобов'язується своїми силами та засобами та з власних матеріалів у відповідності до проектної документації, діючих будівельних норм і правил, якісно виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на житловому комплексі з почерговим будівництвом багатоквартирних житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення соціально-побутового обслуговування населення по вул. Каштановій "Антенне поле, мікрорайон №4" у м. Обухів Київської області (П'ята черга будівництва) (надалі - Об'єкт) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (далі - Роботи), здати вказані роботи підряднику будівництва у встановлені терміни.

На підтвердження виконання Договору №2803 позивачем надано: договірну ціну, затверджену сторонами, локальні кошториси, акти приймання-передачі будівельного майданчика, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти передачі давальницьких матеріалів, акти про витрату давальницьких матеріалів, платіжні доручення. (т. 4 а.с. 53-98)

04.04.2016р. між "БК "Голдстрім ЛТД" (генпідрядник) та ТОВ "ЛІДЕР СІГМА ТРЕЙД", (субпідрядник) укладено договір підряду № 0402 (т. 4 а.с. 99-100) за умовами якого субпідрядник за завданням генпідрядника зобов'язується своїми силами та засобами на власний ризик виконати та здати Генпідрядникові будівельно-монтажні роботи на житлових будинках з паркінгами та закладами по обслуговуванню населення по вул. А. Вільямса, 7 та вул. Ломоносова, 42-50 (з мікрорайон) в Голосіївському районі м. Києва, житловий будинок № 2 (секція 11) по вул. Ломоносова, 46/1 згідно із затвердженою проектною документацією, по завданню Генпідрядника із матеріалів Генпідрядника в обумовлений договором строк.

На підтвердження виконання Договору №2803 позивачем надано: акти приймання-передачі будівельного майданчика, акти виконаних робіт, перелік виконаних робіт, акти передачі давальницьких матеріалів, акти про витрату давальницьких матеріалів, податкові накладні, витяги з Єдиного реєстру податкових накладних, платіжне доручення, виписки по рахунку. (т. 4 а.с. 101-140)

Як вбачається з акту перевірки, відповідач зазначає, що баланси, звіти, декларації з податку на прибуток не подавались у зв'язку з чим відсутня будь-яка інформація щодо наявності у підприємства основних засобів, земельних ділянок, транспортних засобів, будівельних машин і механізмів, виробничих запасів тощо, трудових ресурсів.

З вищевикладеного та аналізу баз даних ДФС, відповідач приходить до висновку про відсутність у ТОВ "ЛІДЕР СІГМА ТРЕЙД" будь-яких основних фонді, виробничих потужностей та трудових ресурсів, що ставить під сумнів можливість ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві.

Також з посиланням на інформацію, яка міститься в ІС "Єдиний реєстр податкових накладних" вважає, що в первинних документах придбання і реалізації ТОВ ТОВ "ЛІДЕР СІГМА ТРЕЙД" встановлено невідповідність номенклатури товару (робіт, послуг), тобто не встановлено реєстрації контрагентами в адресу ТОВ "ЛІДЕР СІГМА ТРЕЙД" податкових накладних номенклатурою будівельно-монтажні роботи, оренда будівельних машин і механізмів та обладнання.

Вищезазначені висновки контролюючого органу суд вважає помилковими, з огляду на таке.

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагента, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Окрім того, акт перевірки не містить аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентом, податкової дисципліни у спірних правовідносинах, з урахуванням того, що приписами частини другої статті 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що не доведено відповідачем) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Також, суд повторно наголошує, що неналежне декларування контрагентом позивача не свідчить про не здійснення господарської операції, а податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця дотримання контрагентів позивача податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених робіт, поставлених товарів, наданих послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентом, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

З огляду на що, висновки відповідача про безтоварність операції є необґрунтованими.

Щодо взаємовідносин між ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" та ТОВ "БК СЕРВІС-БУД ЛТД", суд зазначає таке.

01.06.2016р. між "БК "Голдстрім ЛТД" (генпідрядник) та ТОВ "БК СЕРВІС-БУД ЛТД" укладено договір будівельного підряду № 5/01 (т. 5 а.с. 38-39) за умовами якого субпідрядник за завданням генпідрядника зобов'язується своїми силами та засобами та з власних матеріалів у відповідності до проектної документації, діючих будівельних норм і правил, якісно виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на житловому комплексі з почерговим будівництвом багатоквартирних житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення соціально-побутового обслуговування населення по вул. Каштановій "Антенне поле, мікрорайон №4" у м. Обухів Київської області (П'ята черга будівництва) (надалі - Об'єкт) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, здати вказані роботи генпідряднику будівництва у встановлені строки.

На підтвердження виконання Договору №5/01 позивачем надано: договірну ціну, затверджену сторонами, локальні кошториси, акти приймання-передачі будівельного майданчика, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти передачі давальницьких матеріалів, податкові накладні, платіжне доручення, виписки по рахунку. (т. 5 а.с. 40-89; 154-160)

Також, 01.06.2016р. між "БК "Голдстрім ЛТД" (генпідрядник) та ТОВ "БК СЕРВІС-БУД ЛТД" укладено договір будівельного підряду № 3/01 (т. 5 а.с. 90-91) за умовами якого субпідрядник за завданням генпідрядника зобов'язується своїми силами та засобами та з власних матеріалів у відповідності до проектної документації, діючих будівельних норм і правил, якісно виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на житловому комплексі з почерговим будівництвом багатоквартирних житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення соціально-побутового обслуговування населення по вул. Каштановій "Антенне поле, мікрорайон №4" у м. Обухів Київської області (П'ята черга будівництва) (надалі - Об'єкт) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, здати вказані роботи генпідряднику будівництва у встановлені строки.

На підтвердження виконання Договору №3/01 позивачем надано: договірну ціну, затверджену сторонами, локальні кошториси, акти приймання-передачі будівельного майданчика, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти передачі давальницьких матеріалів, податкові накладні, платіжне доручення, виписки по рахунку. (т. 5 а.с. 92-126; 161-165)

01.06.2016р. між "БК "Голдстрім ЛТД" (генпідрядник) та ТОВ "БК СЕРВІС-БУД ЛТД" укладено договір будівельного підряду № 2/01 (т. 5 а.с. 127-128) за умовами якого субпідрядник за завданням генпідрядника зобов'язується своїми силами та засобами на власний ризик виконати та здати Генпідрядникові будівельно-монтажні роботи на житлових будинках з паркінгами та закладами по обслуговуванню населення по вул. А. Вільямса, 7 та вул. Ломоносова, 42-50 (з мікрорайон) в Голосіївському районі м. Києва, житловий будинок № 2 (секція 11) по вул. Ломоносова, 46/1 згідно із затвердженою проектною документацією, по завданню Генпідрядника із матеріалів Генпідрядника в обумовлений договором строк.

На підтвердження виконання Договору №2/01 позивачем надано: акти приймання-передачі будівельного майданчика, акти приймання виконаних робіт, перелік виконаних робіт, акти передачі давальницьких матеріалів, податкові накладні, платіжне доручення, виписки по рахунку. (т. 5 а.с.129-153;166-185)

Як вбачається з акту перевірки, відповідач зазначає, що баланси, звіти, декларації з податку на прибуток не подавались у зв'язку з чим відсутня будь-яка інформація щодо наявності у підприємства основних засобів, земельних ділянок, транспортних засобів, будівельних машин і механізмів, виробничих запасів тощо, трудових ресурсів.

З вищевикладеного та аналізу баз даних ДФС, відповідач приходить до висновку про відсутність у ТОВ "БК СЕРВІС-БУД ЛТД" будь-яких основних фонді, виробничих потужностей та трудових ресурсів, що ставить під сумнів можливість ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві.

Також з посиланням на інформацію, яка міститься в ІС "Єдиний реєстр податкових накладних" вважає, що в первинних документах придбання і реалізації ТОВ "БК СЕРВІС-БУД ЛТД" встановлено невідповідність номенклатури товару (робіт, послуг), тобто не встановлено реєстрації контрагентами в адресу ТОВ "БК СЕРВІС-БУД ЛТД" податкових накладних номенклатурою будівельно-монтажні роботи, оренда будівельних машин і механізмів та обладнання.

Суд вважає вищезазначені висновки необґрунтованими, оскільки акт перевірки не містить жодного зазначення щодо наявності недоліків в первинних бухгалтерських документах позивача.

Дані докази підтверджують фактичність здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом та правомірність відображення ним цих операцій у податковому обліку за вказані звітні періоди, а також спростовують висновки перевірки про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Доводи податкового органу щодо безтоварності зазначеної операції, які зароблені на підставі податкових баз даних, суд вважає необґрунтованими, оскільки база даних податкового органу не є беззаперечним доказом відсутності зазначеного товару у контрагента позивача. Доказів перевірки контрагента позивача з цього питання податковим органом не надано, а відтак висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій є помилковими.

Щодо взаємовідносин між ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" та ТОВ "ПЕРШИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ МЕГАПОЛІС", суд зазначає таке.

26.12.2016р. між "БК "Голдстрім ЛТД" (генпідрядник) та ТОВ "ПЕРШИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ МЕГАПОЛІС", (субпідрядник) укладено договір підряду № 26/12 (т. 4 а.с. 144-147) за умовами якого субпідрядник за завданням підрядника зобов'язується своїми силами та засобами та на власний ризик виконати і здати Генпідрядникові будівництво об'єктів рекреаційного, побутового і громадського призначення по вул. Ломоносова у Голосіївському районі м. Києва. Готель (3 черга будівництва) відповідно до затвердженої проектної документації по завданню Генпідрядника із матеріалів Генпідрядника в обумовлений договором строк.

27.12.2016р. між "БК "Голдстрім ЛТД" (генпідрядник) та ТОВ "ПЕРШИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ МЕГАПОЛІС", (субпідрядник) укладено договір підряду № 27/12 (т. 4 а.с. 150-152) за умовами якого субпідрядник за завданням підрядника зобов'язується своїми силами та засобами та на власний ризик виконати і здати Генпідрядникові будівництво об'єктів соціально-культурного призначення на земельній ділянці обмеженої вулицями А.Костичева, А. Вільямса, Маршала Конєва,10/1 у м. Києві. Секція 3 Е відповідно до затвердженої проектної документації по завданню Генпідрядника із матеріалів Генпідрядника в обумовлений договором строк.

04.01.2017р. між "БК "Голдстрім ЛТД" (генпідрядник) та ТОВ "ПЕРШИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ МЕГАПОЛІС", (субпідрядник) укладено договір підряду № 4/01 (т. 4 а.с. 160-162) за умовами якого субпідрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами на власний ризик виконати і здати Генпідрядникові будівельно-монтажні роботи на житловому комплексі з почерговим будівництвом багатоквартирних житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення соціально-побутового обслуговування населення по вул. Каштановій "Антенне поле, мікрорайон №4" у м. Обухів Київської області (П'ята черга будівництва) (надалі - Об'єкт) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, здати вказані роботи генпідряднику будівництва у встановлені строки.

На підтвердження виконання Договорів №26/12, 27/12, 4/01 позивачем надано: додаток № 1 до договору, договірну ціну, локальні кошториси, акти приймання-передачі будівельного майданчика, акти виконаних робіт, акти передачі давальницьких матеріалів, акти про витрату давальницьких матеріалів, податкові накладні, витяги з Єдиного реєстру податкових накладних, платіжне доручення, виписки по рахунку. (т.4 а.с. 147-149;153-159;163-194)

Як вбачається з акту перевірки, відповідач зазначає, що баланси, звіти, декларації з податку на прибуток не подавались у зв'язку з чим відсутня будь-яка інформація щодо наявності у підприємства основних засобів, земельних ділянок, транспортних засобів, будівельних машин і механізмів, виробничих запасів тощо, трудових ресурсів.

З вищевикладеного та аналізу баз даних ДФС, відповідач приходить до висновку про відсутність у ТОВ "ПЕРШИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ МЕГАПОЛІС" будь-яких основних фонді, виробничих потужностей та трудових ресурсів, що ставить під сумнів можливість ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві.

Також з посиланням на інформацію, яка міститься в ІС "Єдиний реєстр податкових накладних" вважає, що в первинних документах придбання і реалізації ТОВ "ПЕРШИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ МЕГАПОЛІС" встановлено невідповідність номенклатури товару (робіт, послуг), тобто не встановлено реєстрації контрагентами в адресу ТОВ "ПЕРШИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ МЕГАПОЛІС" податкових накладних номенклатурою будівельно-монтажні роботи, оренда будівельних машин і механізмів та обладнання.

Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу, оскільки, по-перше, неналежне декларування контрагентом позивача не свідчить про не здійснення господарської операції, а, по-друге, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця дотримання контрагентів позивача податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених робіт, поставлених товарів, наданих послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентом, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Таким чином, доводи відповідача стосовно не підтвердження господарських операцій між позивачем та його контрагентом в частині відсутності матеріальних та трудових ресурсів спростовується первинними бухгалтерськими документами.

Щодо взаємовідносин між ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" та ПП "ТЕХНІКА ТЕПЛА І ВОДИ", суд зазначає таке.

01.03.2017р. між "БК "Голдстрім ЛТД" (генпідрядник) та ПП "ТЕХНІКА ТЕПЛА І ВОДИ", (субпідрядник) укладено договір будівельного підряду № 0103 (т. 4 а.с. 195-197) за умовами якого субпідрядник за завданням підрядника зобов'язується своїми силами та засобами та з власних матеріалів у відповідності до проектної документації, діючих будівельних норм і правил, якісно виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на житловому комплексі з почерговим будівництвом багатоквартирних житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення соціально-побутового обслуговування населення по вул. Каштановій "Антенне поле, мікрорайон №4" у м. Обухів Київської області (П'ята черга будівництва) (надалі - Об'єкт) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, здати вказані роботи підряднику будівництва у встановлені терміни.

На підтвердження виконання Договору №0103 позивачем надано: договірну ціну, затверджену сторонами, локальні кошториси, акти приймання виконаних будівельних робіт, акти передачі давальницьких матеріалів, акт про витрату давальницьких матеріалів, податкові накладні, витяги з Єдиного реєстру податкових накладних, платіжне доручення, виписки по рахунку. (т. 4 а.с. 198-221)

Як вбачається з акту перевірки, відповідач зазначає, що баланси, звіти, декларації з податку на прибуток не подавались у зв'язку з чим відсутня будь-яка інформація щодо наявності у підприємства основних засобів, земельних ділянок, транспортних засобів, будівельних машин і механізмів, виробничих запасів тощо, трудових ресурсів.

З вищевикладеного та аналізу баз даних ДФС, відповідач приходить до висновку про відсутність у ПП "ТЕХНІКА ТЕПЛА І ВОДИ" будь-яких основних фонді, виробничих потужностей та трудових ресурсів, що ставить під сумнів можливість ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві.

Також з посиланням на інформацію, яка міститься в ІС "Єдиний реєстр податкових накладних" вважає, що в первинних документах придбання і реалізації ПП "ТЕХНІКА ТЕПЛА І ВОДИ" встановлено невідповідність номенклатури товару (робіт, послуг), тобто не встановлено реєстрації контрагентами в адресу ПП "ТЕХНІКА ТЕПЛА І ВОДИ" податкових накладних номенклатурою будівельно-монтажні роботи, оренда будівельних машин і механізмів та обладнання.

З приводу вищевикладеного, суд зазначає, що здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Відповідачем не надано жодних належних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагента позивача об'єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з поставки товарів, адже у комерційній діяльності виконання поставок товарів не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів оренди, найму тощо.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що всі вищезазначені контрагенти позивача станом на момент укладення спірних податкових операцій були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку таких контрагентів не визнавались.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що дані податкового обліку можуть бути визнані необґрунтованими, якщо платник податків діяв без належного рівня обачності та обережності та знав або повинен і міг знати про порушення, допущені контрагентом, та був залучений до таких порушень, або знав про дефекти у правовому статусі таких контрагентів (відсутність реєстрації їх як платник ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Обставини фіктивності та інших недоліків правового статусу контрагентів платника податків, а так само щодо невиконання ними своїх податкових обов'язків підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, що свідчать про нереальність господарської операції або відсутність її економічного змісту.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться постачальником послуг, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; відсутність первинних документів обліку.

Висновки, викладені в акті перевірки щодо встановлених порушень платником податків не є безумовно достовірними, оскільки є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки.

Думка, висловлена посадовими особами контролюючого органу в акті перевірки, зокрема щодо реальності вчинених платником податків господарських операцій, повинна оцінюватися судами із урахуванням інших доказів у справі, предметом якої є податкові правопорушення, що обґрунтовуються контролюючим органом серед іншого висновками акту перевірки платника платників або актами перевірки його контрагентів. Відповідно, судове рішення щодо правомірності сум грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом платнику податків, не може мотивуватися виключно даними акту перевірки цього платника податків або його контрагентів, якщо ці дані обґрунтовано заперечуються платником податків та при цьому не підтверджені іншими доказами, зібраними у справі. І навпаки, вирішуючи спір, суди не можуть не враховувати доводи контролюючого органу щодо встановлених порушень, викладені в акті перевірки, оскільки висновок суду про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку повинен бути результатом належного аналізу зібраних доказів.

Посилання контролюючого органу а акті перевірки на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 26.10.2016р. по справі № 234/16061/16-к, ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 26.07.2016р. у справі № 295/9987/16-к, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.08.2016р. у справі 369/7079/16-к, ухвалу Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/53020/17-к, ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 01.11.2017р. у справі № 759/16144/17, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 19.05.2017р. у справі № 755/7227/17, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15.05.2017р. у справі № 761/16504/17, ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 14.09.2017р. у справі № 295/10211/17, ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23.12.2016р. у справі № 751/11376/16-к, ухвалу Ордженікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2017р. у справі № 335/11516/17 в обґрунтування фіктивності контрагента позивача та безтоварності операції, суд вважає помилковими, оскільки така ухвала не є беззаперечним доказом фіктивності господарських операцій платника податку і може бути прийнято до уваги тільки в тому разі, якщо саме вироком дійсно встановлено безтоварність спірних господарських операцій.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 по справі № 813/1974/17.

Крім того, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Окрім цього, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. (Постанова ВС КАС від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17).

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагента, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє на момент розгляду справи у суді касаційної інстанції) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Документи по відповідній кримінальній справі, які б підтверджували наведені податковим органом факти, до суду надані не були. Відсутні вони й в матеріалах справи.

Згідно частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Також, в ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Крім того, зазначені ухвали не впливають на реальність господарських операцій, оскільки не мають преюдиційного значення.

Також, суд звертає увагу на те, що у справі "Delcourt v. Belgium" Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Водночас у справі "Bellet v. France" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду ("Perez de Raela Cavaniles v. Spain", "Beles and others v. the Czech Republic", "RTBF v. Belgium").

Також згідно рішення Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Рішенням ЄСПЛ від 8.12.2016 у справі "ТОВ "Фріда" проти України" (заява №24003/07) встановлено порушення п.1 ст.6 конвенції щодо права підприємства-заявника на доступ до суду та виявлення національним судом надмірного формалізму. Верховним судом України при розгляді справи №13/357 зазначені висновки Європейського суду з прав людини враховані, що знайшло своє відображення у Постанові ВСУ від 11.09.2017 року. Таким чином, ВСУ на національному рівні визнав неприпустимість застосування надмірного формалізму під час відправлення правосуддя.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що надані позивачем первинні документи складені у відповідності до п.44.1 ст.44 ПК України, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", дають можливість ідентифікувати осіб, що брали участь у господарських операціях.

Судом досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та встановлено, що останні містять відомості, які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентом, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування своїх податкових зобов'язань.

Доказів недобросовісності платника (позивача у справі), а також того, що відомості, які містяться у поданих ним документах неповні, недостовірні та (або) суперечливі, відповідачем не надано.

Твердження контролюючого органу про відсутність факту реальності господарських операцій позивача з контрагентом спростовані наявними доказами в матеріалах справи, зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму задекларованого позивачем податку, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Отже, господарські операції між позивачем та контрагентами фактично мали реальний характер, оформлені не лише документально, а й спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами, а тому висновки викладені відповідачем в акті перевірки є необґрунтованими.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Окрім того, слід зазначити, що поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у суб'єкта господарювання додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань .

Надані відповідачем в ході розгляду справи протоколи допиту не приймаються судом до уваги так само як і вирок, оскільки сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень), в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 (справа №816/809/17).

Більше того, такі доводи не покладено в основу прийняття податкових повідомленнь-рішень та не відображено в акті перевірки.

Суд зауважує, що сам факт наявності вироку, ухваленого у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій для реалізації конкретних господарських операцій.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 05.03.2019р. у справі №814/569/16 адміністративне провадження №К/9901/26929/18.

Щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 123.1 п. 123 ст. 123 ПК України, У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Визначені розглядуваною законодавчої нормою санкції застосовуються не за сам факт повторного виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення протиправних діянь за обставин, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Враховуючи те, що висновки попереднього акту перевірки позивача від 28.03.2017р. № 121/26-15-14-04-03/40208669 на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 10.04.2017р. № НОМЕР_4 оскаржено в судовому порядку в межах розгляду справи № 826/7658/17 і рішенням Окружного адміністративного суду від 24.09.2018р., яке набрало законної сили 04.03.2019р. визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення, то підстави для застосування штрафних санкцій відсутні.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 22.12.2017р. № 2371140302, № 2373140302, суд зазначає таке.

Відповідно до п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПК України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 170.9.2. п. 170.9 ст. 170 ПК України, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження.

Відповідно до п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПК України, податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2цього пункту строку, є особа, що видала таку суму.

В акті перевірки відповідач прийшов до висновку про заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 41 535,43 грн., внаслідок не оподаткування доходів у вигляді добових, а саме: неутримання податку на доходи фізичних осіб із сум коштів, отриманих працівниками ИОВ "БК "Голдстрім ЛТД" на відрядження (добові)на загальну суму 230,752,40 грн.

Так, податковий орган зазначив, що оскільки місцезнаходженням ТОВ "БК "Голдстрім ЛТД" є м. Київ, то працівники, які перебували у відрядженні в рамках виконання своїх безпосередніх обов'язків виконували роботу на території м. Київ, за місцезнаходженням об'єкту будівництва та основного місця знаходження позивача. З огляду на що, працівники, які перебували у відрядження отримували готівку на добові витрати із застосуванням платіжних карток та після закінчення відрядження подавали звіт про використання коштів. З огляду на що, контролюючий орган прийшов до висновку про необхідність оподаткування таких коштів відповідно до 4 розділу ПК України.

Як встановлено в Акті перевірки, працівникиTOB "БК "ГолдстримЛТД" отримали компенсацію добових витрат, які вони отримали внаслідок відрядження за розпорядженням позивача, надали всі підтверджуючі документи, зокрема, звіти про використання коштів, наданих у відрядження або під звіт та посвідчення про відрядження в яких зазначено найменування підприємства до якого відряджено.

Одночасно, відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Так, після початку перевірки позивачем були надані первинні документи, а саме: накази на відрядження, звіти про використання коштів та посвідчення про відрядження по працівникам, які перебували у відрядженні в перевіряємий період.

Після надання означених документів, посадовою особою позивача було виявлено помилку в наказах на відрядження, що полягає у вказані неправильного місця відрядження працівників. Зокрема, було невірно вказано місце відрядження.

В той же самий день, контролюючому органу було надані накази про внесення змін до наказів, згідно яких місце відрядження є будівельний майданчик "Обухівський ключ" у м.Обухові.

Згідно п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання. крім випадків виїмки документів або іншою вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважаються, іцо такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Враховуючи, шо накази про внесення змін до наказів на відрядження були надані позивачем контролюючому органу під час проведення перевірки, то відповідач зобов'язані прийняти такі документи та врахувати їх при складанні акту перевірки.

З огляду на вищевикладене, висновки контролюючого органу в цій частині також є передчасними, а збільшення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, суд вважає передчасним та необґрунтованим, а відтак оскаржувані податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 77, 139, 143, 243-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Голдстрім ЛТД" задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 21.12.2017р. № 10582615141, № 10592615141 від 22.12.2017р. № 2371140302, № 2373140302.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Голдстрім ЛТД" судові витрати за сплату судового збору в розмірі 75053,74 грн. (сімдесят п'ять тисяч п'ятдесят три гривні 74 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська