Рішення № 80659196, 21.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 березня 2019 року № 826/16647/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації

про визнання незаконним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації №110-К від 13 вересня 2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1», яким заступнику директора департаменту - начальнику управління правового та організаційного забезпечення ОСОБА_1 оголошено догану;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем не дотримано процедуру, передбачену статтею 73 Закону України «Про державну службу», а саме: в дисциплінарній справі відсутні подання дисциплінарної комісії; пояснення державних службовців щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.

Крім того, на думку позивача, відповідачем не доведено наявності складу дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1, зокрема, вини, причинно-наслідкового зв'язку між діями позивача та ймовірними шкідливими наслідками, які їх могли спричинити.

На переконання представника позивача, оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем за межами 10 календарних днів з дня отримання пропозицій комісії, тобто з порушенням вимог частини 1 статті 77 Закону України «Про державну службу».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

27 листопада 2018 року у порядку, визначеному частиною 7 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розпочав розгляд справи по суті. Під час судового розгляду справи позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов визнала, проти його задоволення не заперечувала.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 є заступником директора департаменту - начальником управління правового та організаційного забезпечення Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації.

13 вересня 2018 року Департаментом агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації видано наказ №110-К, яким відповідно до Закону України «Про державну службу», наказу Національного агентства України з питань державної служби від 05 серпня 2016 року №158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 року за №1203/29333 «Про затвердження Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування», наказу директора департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації від 09 серпня 2018 року №57 «Про відкриття дисциплінарного провадження проти ОСОБА_1», висновку дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у департаменті агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації від 30 серпня 2018 року, заступнику директора департаменту - начальнику управління правового та організаційного забезпечення ОСОБА_1 оголошено догану.

Незгода позивача із вказаним наказом зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII в редакції, станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 2 статті 1 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII визначено, що державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 2 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов'язків та правил внутрішнього службового розпорядку.

Згідно частини 1 статті 8 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII державний службовець зобов'язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки.

Частиною 1 статті 64 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до вимог статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Згідно частин 1-3 статті 66 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Згідно частини 6 статті 66 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2 - 4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

Так, відповідно до протоколу №2 засідання дисциплінарного комісії з розгляду дисциплінарних справ у департаменті агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації від 06 липня 2018 року, на порядок денний дисциплінарної комісії винесено розгляд матеріалів дисциплінарної справи щодо заступника директора департаменту - начальника управління правового та організаційного забезпечення ОСОБА_1.

На засіданні дисциплінарної поліції виступив голова дисциплінарної комісії (начальник управління соціально-економічного розвитку та фінансового забезпечення) ОСОБА_2, який повідомив про наказ директора департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації від 02 липня 2018 року №47 про з'ясування обставин, що спричинили опломбування 26 червня 2018 року кімнати №308 сектору управління персоналом департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації та стосовно того, що робочою групою розглянуто лист заступника директора департаменту - начальника управління правового та організаційного забезпечення ОСОБА_1 від 02 липня 2018 року №02-03.1-1/1198, пояснення заступника начальника управління - начальника відділу юридичного забезпечення ОСОБА_3 від 02 липня 2018 року №02-03.1-1/11, пояснювальну записку головного спеціаліста відділу економічного аналізу, прогнозування та розвитку сільських громад ОСОБА_4 від 02 липня 2018 року №02-02.3-1/10 стосовно ситуації, що склалася 26 червня 2018 року в приміщенні департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації, пов'язаної з опломбуванням кімнати №308 сектору управління персоналом. На засіданні прийняли рішення передати зазначене питання на розгляд до комісії з розгляду дисциплінарних справ у департамент агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.

06 липня 2018 року членами дисциплінарної комісії складено акт фіксації відмови від надання письмових пояснень ОСОБА_1.

В подальшому, 09 липня 2018 року департаментом агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації видано наказ №57 «Про відкриття дисциплінарного провадження», пунктом 2 якого дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ в департаментів агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації доручено здійснити дисциплінарне провадження та за його результатами надати висновок відповідно до законодавства України.

09 липня 2018 року відбулось засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації щодо розгляду матеріалів дисциплінарної справи щодо заступника директора департаменту - начальника управління правового та організаційного забезпечення ОСОБА_1, що підтверджується відповідним протоколом №3.

Зі змісту протоколу №3 вбачається, що комісією детально опрацьовано лист заступника директора департаменту - начальника управління правового та організаційного забезпечення ОСОБА_1 від 02 липня 2018 року №02-03.1-1/1198, пояснення заступника начальника управління - начальника відділу юридичного забезпечення ОСОБА_3 від 02 липня 2018 року №02-03.1-1/11, пояснювальну записку головного спеціаліста відділу економічного аналізу, прогнозування та розвитку сільських громад ОСОБА_4 від 02 липня 2018 року №02-02.3-1/10 стосовно ситуації, що склалася 26 червня 2018 року в приміщенні департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації, пов'язаної з опломбуванням кімнати №308 сектору управління персоналом.

На засіданні комісія встановила перевищення службових обов'язків, наявність у діях проступку та підстав для притягнення заступника директора департаменту - начальника управління правового та організаційного забезпечення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а саме:

- пункт 1 розділ ІІІ наказу Національного агентства України з питань державної служби від 05 серпня 2016 року №158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 року за №1203/29333 «Про затвердження Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування» державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування повинні використовувати своє службове становище виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених законами України;

- пункт 5 стаття 65 Закону України «Про державну службу» невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих в межах їх повноважень.

Крім того, в правилах внутрішнього службового розпорядку Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації, затвердженого загальними зборами державних службовців Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації від 10 травня 2018 року та в розподілі обов'язків, затверджених наказом директора Департаменту агропромислового розвитку від 21 травня 2018 року №73-к, не передбачено повноважень щодо опломбування кабінетів.

Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ у Департаменті агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації 30 серпня 2018 року складено висновок, зі змісту якого вбачається, що у своєму поясненні заступник начальника управління - начальника відділу юридичного забезпечення ОСОБА_3 від 02 липня 2018 року №02-03.1-1/11 повідомляє, що ОСОБА_1 запросив його до себе в кабінет та надав чистий аркуш паперу та під його диктовку сказав написати акт про опломбування сектору управління персоналом. Саму пломбу ОСОБА_1 виготовив самостійно та сказав, що її необхідно підписати трьома особами. В подальшому, ОСОБА_1 пломбу самостійно закріпив на дверях сектору управління персоналу. Згідно пункту 7 статті 65 Закону України «Про державну службу» одним із дисциплінарних проступків є перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.

Також, у своїй пояснювальній записці головний спеціаліст відділу економічного аналізу, прогнозування та розвитку сільських громад ОСОБА_4 від 02 липня 2018 року №02-02.3-1/10 повідомив, що в департаменті творився хаос, директора із невідомих причин на роботі не було і вони вимушені були опломбувати кабінет 308.

Суд звертає увагу, що висновок дисциплінарної комісії ґрунтується на доводах щодо перевищення службових повноважень.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 71 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб'єктом призначення, але не більш як до двох місяців.

Матеріалами справи підтверджується, що події, відносно яких з'ясовувались обставини дисциплінарною комісією, відбулись 26 червня 2018 року, однак службове розслідування закінчилось лише 30 серпня 2018 року, тобто в день складання висновку дисциплінарною комісією.

Відповідно до частин 1, 2 статті 74 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

У висновку дисциплінарної комісії відсутні відомості стосовно встановлення вини позивача як державного службовця в межах вчиненого дисциплінарного проступку, а також відсутні відомості щодо тяжкості вчиненого проступку.

Крім того, частиною 1 статті 77 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII визначено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.

Відповідно до наявних матеріалів справи, дисциплінарною комісією складено висновок 30 серпня 2018 року, а оскаржуваний наказ прийнято лише 13 вересня 2018 року, тобто з порушенням вимог частини 1 статті 77 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII.

Додатково суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

Відповідно до частини 2 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У судовому засіданні 27 листопада 2018 року представник відповідача визнав адміністративний позов, на що йому надані відповідні повноваження на підставі довіреності від 15 листопада 2018 року №02-03.1-1/1944.

Також, визнання адміністративного позову представником відповідача не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Вимогами частини 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправним та скасування наказу Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації №110-К від 13 вересня 2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1».

В частині компенсації позивачу понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, на підтвердження понесених витрат позивачем надано до суду: договір про надання правової допомоги від 26 серпня 2018 року; ордер серії ХС №039611; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; попередній (орієнтовний) розрахунок; акт наданих послуг від 12 грудня 2018 року на суму 5 600,00 грн.

Водночас, позивачем не надано доказів перерахування вказаних коштів на рахунок адвоката, зокрема копії квитанції, платіжного доручення, а тому у суду відсутні докази понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу та, як наслідок, відшкодування їх на користь позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації №110-К від 13 вересня 2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1», яким заступнику директора департаменту - начальнику управління правового та організаційного забезпечення ОСОБА_1 оголошено догану.

3.Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, гуртожиток, РНОКПП НОМЕР_1) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації (01004, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 13/1, код ЄДРПОУ 00731563).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко