Рішення № 80658968, 12.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 березня 2019 року № 826/3627/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Качура І.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними рішення, дії та бездіяльності відповідача, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_2 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність відповідача від 16 лютого 2017 року, вих. №29/Д-80 про відмову ОСОБА_2, у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, як колишньому працівнику ОВС, який має II групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС з 11.07.2003 року, на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірі 90 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного Законом «Про державний бюджет України на 2017 рік», на січень 2017 року (1600 грн), у сумі 144000 гривень, у порядку та умов Наказу МВС Україні «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» від 11.01.2016 року №4. який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №163/28293. із змінами та доповненнями, станом на 07.10.2016 року;

- зобов'язати відповідача прийняти законне рішення про призначення та виплату позивачу ОСОБА_2, одноразової грошової допомоги, як колишньому працівнику ОВС майору міліції, який має II групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС з 11.07.2003 року, на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірі 90 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного Законом «Про державний бюджет України на 2017 рік», на січень 2017 року (1600 грн), у сумі 144000 гривень, у порядку Наказу МВС України «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» від 11.01.2016 року №4. який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №163/28293, із змінами га доповненнями, станом на 07.10.2016 року;

- стягнути з відповідача на користь позивача кошти у сумі 12000 (дванадцять тисяч) гривень, у відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією та бездіяльністю, який позивач був вимушений сплатити адвокату Бочарову С.В. з метою відновлення свого порушеного права, за надання правової допомоги;

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу протиправно відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, як колишньому працівнику ОВС, який має II групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС Просить задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2017 року відкрито провадження у адміністративній справі.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав у встановлений судом строк не надав.

Так у судовому засіданні 26.10.2017 року відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 р. №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р.), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, майор міліції, звільнений зі служби в міліції наказом начальника Головного управління МВС України в Київській області від « 19» серпня 2011 року №992 о/с щодо особового складу, згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України у відставку за пунктом 65 «а» за вислугою років на підставі рапорту ОСОБА_2 від « 19» червня 2011 року, свідоцтво про хворобу №64/ув, видане військово-лікарською комісією ГУ МВС України в Київській області від 22 квітня 2003 року.

Позивачу призначено пенсію по інвалідності, II група, інвалід МВС України, відповідно до Пенсійного посвідчення НОМЕР_3 виданого Пенсійним фондом України на ім'я ОСОБА_2 від 08.12.2011 року серія НОМЕР_2.

02 лютого 2017 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції за місцем свого звільнення з заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги від 02.02.2017 року разом з пакетом документів, що підтверджують отримання позивачем інвалідності.

Листом від 16.02.2017 року №29/д-80 т.в.о. заступника начальника Головного управління Національної поліції у місті Києва І.Ф. Стаховським позивача повідомлено про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги згідно Закону України «Про національну поліцію» оскільки позивач не проходив службу в поліції.

Позивач вважає таку відмову керівника територіального управління поліції протиправною, а тому звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх законних прав та інтересів.

Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Отже, статтею 23 Закону України «Про міліцію» передбачено, що право на одноразову грошову допомогу у працівника податкової міліції виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, яке мало місце в період її проходження.

Закон України «Про міліцію» втратив чинність 07.11.2015 в зв'язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до абзацу 3 пункту 15 розділу XI прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України «Про Національну поліцію».

Таким чином, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі та з підстав, визначених Законом України «Про міліцію» зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України «Про Національну поліцію». Тому, доводи відповідача щодо відсутності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію» суд вважає безпідставними.

Суд враховує, що наявність зв'язку між захворюванням позивача, внаслідок якого останнім втрачено працездатність та йому встановлено інвалідність, та проходженням служби в органах внутрішніх справ не заперечується відповідачем та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

За змістом статті 23 Закону України "Про міліцію" порядок та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби, визначає Кабінет Міністрів України.

Між тим, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Пунктом 4 частини 1 статті 99 Закону № 580-VII передбачено, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України, поліцейських в т. ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій визначає Порядок № 4.

У відповідності до пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 4 заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Згідно з пунктом 1 розділу ІV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський. Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, за змістом Порядку № 4:

1) розгляд питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності поліцейського здійснюється після надходження відповідної заяви (рапорту) з документами, що підтверджують встановлення інвалідності (довідки медико-соціальної експертної комісії) та зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції;

2) фінансовий підрозділ, де проходить (проходив) службу поліцейський, в десятиденний строк з дня реєстрації документів готує висновок про призначення одноразової грошової допомоги;

3) начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій, висновок про призначення ОГД затверджує або відмовляє у затвердженні.

Як, зазначалось вище ІІ групу інвалідності позивач отримав з 07 липня 2003 року, яка призначена довічно.

Ця обставина підтверджується документами, копії яких, позивач додав до своєї заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги від 02 лютого 2017 року, і направляв до Головного управління Національної поліції за місцем свого звільнення, а саме:

Копія Свідоцтва про хворобу №64/ув від 22 квітня 2003 року.

Копія довідки від 07.07.2003 року серії КИ01 №055848 про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках оглянутого ОСОБА_2 від 07.07.2003 року.

Копія витягу із акту огляду МСЕК до довідки сер. КИО -1 №055848 від 07.07.2003 року.

Копія витягу із акту огляду МСНК до довідки сер. КИО -1 №0188584 від 11.07.2003 року.

Копія Постанови військово-лікарської комісії від 08 липня 2003 року №52.

Копія Виписки з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги до довідки серії КИ01 №055848 від 07.07.2003 року.

Копія довідки серії КИ01 №055848 від 07.07.2003 року про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги, яка видана оглянутому ОСОБА_2 після огляду від 07.07.2003 року.

Копія довідки серії КИ01 №188584 про результати визначення втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 11.07.2003 року.

Копія витягу із акту огляду МСЕК до довідки серії КИО -1 №188584 про огляд ОСОБА_2 від 11.07.2003 року.

Копія довідки серії КИО -1 №188584 про II групу інвалідності з 11 липня 2003 року.

Копія виписки з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеню страти професійної працездатності від 11.07.2003 року.

Копія довідки серії КИО -1 №188584 від 11.07.2003 року.

Копія посвідчення серії НОМЕР_4 від 14.08.2003 року, категорія №1 постраждалого від Чорнобильської катастрофи, на ім'я ОСОБА_2

Копія вкладки НОМЕР_5 до посвідчення серії НОМЕР_4 від 14.08.2003 року.

Копія пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 08.12.201 І року.

Копія витягу з наказу начальника ГУ МВС України в Київській області від 22.07.2013 року №505 о/с. про роботу в ОВС України після звільнення зі служби за хворобою.

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

За змістом пункту 5 розділу І Порядку № 4 випадок, пов'язаний з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 в редакції, що діяла на час існування спірних відносин, передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, право на отримання передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону № 580-VII одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності, виникає у поліцейського з дати встановлення втрати працездатності, зазначеної в довідці медико-соціальної експертної комісії, а підставою для її призначення та виплати встановлення інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції.

Згідно з частиною 1 статті 101 Закону № 580-VIII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги. Інші підстави для відмови щодо призначення одноразової грошової допомоги Законом № 580-VII не передбачені.

Отже, ані Законом № 580-VII ані Порядком № 4 не встановлені обмеження щодо реалізації колишнім працівником міліції права на отримання такої допомоги.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки відповідачем як суб'єктом владних повноважень листом від 16.02.2017 №29/Д-80 про відмовлено у виплаті ОСОБА_2 у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправним рішення відповідача від 16 лютого 2017 року, вих. №29/Д-80 про відмову ОСОБА_2, у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, як колишньому працівнику ОВС, який має II групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС з 11.07.2003 року, на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірі 90 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного Законом «Про державний бюджет України на 2017 рік», на січень 2017 року (1600 грн), у сумі 144000 гривень, у порядку та умов Наказу МВС Україні «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» від 11.01.2016 року №4. який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №163/28293. із змінами та доповненнями, станом на 07.10.2016 року та зобов'язати відповідача прийняти рішення про призначення та виплату позивачу ОСОБА_2, одноразової грошової допомоги, як колишньому працівнику ОВС майору міліції, який має II групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС з 11.07.2003 року, на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірі 90 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного Законом «Про державний бюджет України на 2017 рік», на січень 2017 року (1600 грн), у сумі 144000 гривень, у порядку Наказу МВС України «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» від 11.01.2016 року №4. який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №163/28293, із змінами та доповненнями, станом на 07.10.2016 року.

Відповідно до статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі втілено у змісті частини першої статті 58 Конституції України, відповідно до якої дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

При цьому суд також враховує, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача кошти у сумі 12000 (чотирнадцять тисяч) гривень, у відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією та бездіяльністю, який позивач був вимушений сплатити адвокату Бочарову С.В. з метою відновлення свого порушеного права, за надання правової допомоги позивачем жодним чином не мотивована та не обґрунтована, відсутні будь-які докази на підтвердження факту заподіяння йому шкоди діями відповідача.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів щодо правомірності своїх дій.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у розмір 1560,60 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення відповідача від 16 лютого 2017 року, вих. №29/Д-80 про відмову ОСОБА_2, у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, як колишньому працівнику ОВС, який має II групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС з 11.07.2003 року, на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірі 90 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного Законом «Про державний бюджет України на 2017 рік», на січень 2017 року (1600 грн), у сумі 144000 гривень, у порядку та умов Наказу МВС Україні «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» від 11.01.2016 року №4. який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №163/28293. із змінами та доповненнями, станом на 07.10.2016 року.

Зобов'язати відповідача прийняти рішення про призначення та виплату позивачу ОСОБА_2, одноразової грошової допомоги, як колишньому працівнику ОВС майору міліції, який має II групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС з 11.07.2003 року, на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірі 90 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного Законом «Про державний бюджет України на 2017 рік», на січень 2017 року (1600 грн), у сумі 144000 гривень, у порядку Наказу МВС України «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» від 11.01.2016 року №4. який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №163/28293, із змінами та доповненнями, станом на 07.10.2016 року;

У задоволені інших позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 1560,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15)

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.А. Качур