Рішення № 80658953, 25.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 р. Справа № 520/1537/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій, рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулася позивач, ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1.), з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому просить суд визнати дії, рішення № 203040002415 та протокол від 05.01.2019 року управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо призначення та виплати пенсії за віком згідно із Законом України «Про державну службу», без врахування суми отриманої винагороди державним виконавцям у розмірі 38 225,00 грн., неправомірними; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова утриматись від порушення права щодо обмеження її розміру пенсії за віком згідно із Законом України «Про державну службу», зобов'язавши відповідача включити до складу заробітної плати при обчисленні пенсії суму винагороди державним виконавцям у розмірі 38 225,00 грн., згідно довідки від 22.10.2018 року №28806/06.01-73, виданої Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області за вересень 2018 року; нарахувати та виплатити позивачу суму пенсії за віком згідно із Законом України «Про державну службу» з врахуванням 60% суми виплаченої позивачу винагороди державним виконавцям - 22 935,00 грн., починаючи з 25.10.2018 року та в подальшому.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вважає рішення відповідача № 203040002415 про призначення їй пенсії за віком з 25.10.2018 згідно Закону України «Про державну службу» у розмірі 10 572,00 грн. та протокол про відмову у перерахунку та виплаті пенсії з 25.10.2018, із включенням до складу заробітної плати при обчисленні пенсії винагороди державних виконавців у розмірі 38 225,00 грн., неправомірними та такими, що порушують її права. Вказує на те, що всі отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Оскільки винагорода державним виконавцям у розмірі 38 225,00 грн. є складовою її заробітної плати, з якої були нараховані та сплачені збори на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вказана виплата повинна бути врахована в заробітну плату (дохід) як застрахованої особи при обчисленні пенсії.

Ухвалою суду від 20.02.2019 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова надано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначив, що відповідно до статті 50 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державного службовця складається з посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця, виплати за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби, премії. Винагорода державного виконавця, як одна з складових заробітної плати державного службовця, зазначеною статтею не визначена.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно перевіривши надані до суду докази, суд установив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 працювала на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, з 23.10.1978 по 12.10.2018, остання займана посада - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, загальний стаж державної служби 39 років 11 місяців 05 днів (а.с. 25-31).

12.10.2018 позивач звільнена із займаної посади за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України на підставі наказу начальника Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 04.10.2018 № 1816/К (а.с. 31).

25.10.2018 ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Рішенням Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова № 203040002415 з 25.10.2018 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з згідно Закону України «Про державну службу» у розмірі 10 572,00 грн. (а.с. 21).

Пенсію обчислено із заробітної плати на посаді головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області на підставі довідки від 20.11.2018 № 31685/06.01-73, виданої Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області (оклад - 4 800,00 грн., надбавка за ранг (9 ранг) - 200,00 грн., надбавка за вислугу років - 2 400,00 грн.) (а.с. 23).

При обчисленні пенсії враховано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 22.10.2018 № 28806/06.01-73, видану Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області за вересень 2018 (надбавка за інтенсивність праці - 2 400,00 грн., премія місячна - 7 820,00 грн.). Заробітна плата для розрахунку пенсії склала 17 620,00 грн. (а.с. 24).

Вважаючи, що при обчисленні заробітної плати при розрахунку пенсії протиправно не враховано винагороду державним виконавцям, нараховану у вересні 2018 року у сумі 38 225,00 грн., позивачка звернулася до відповідача із заявою від 10.12.2018 про врахування винагороди державних виконавців у вказаному розмірі до заробітної плати, з якої обчислюється пенсія.

Протоколом про розгляд спірних питань, які виникають під час призначення (перерахунку) пенсії від 05.01.2019 відповідальними особами Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 25.10.2018 з включенням до складу заробітної плати при обчисленні пенсії винагороди державних виконавців (а.с. 22).

Не погодившись із такими рішеннями суб'єкта владних повноважень, позивачка звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого нормативно-правового обґрунтування спірних правовідносин.

Згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу»:

мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;

займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

З метою реалізації даної норми Закону Урядом прийнято постанову "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" від 14 вересня 2016 року № 622, якою затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб - державним службовцям, що мають відповідний стаж державної служби.

Відповідно до пункту 4 Порядку пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

З системного аналізу вказаних вище норм права можна зробити висновок, що вказаним порядком затверджено декілька варіантів призначення пенсії: як особам, які на момент звільнення працювали на державній службі, так і тим особам, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і які на момент виходу на пенсію не займають посади державної служби. Механізм призначення пенсії відрізняється в частині визначення розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії.

Так, в першому випадку такі види виплат визначаються за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з травня 2016 року; в другому випадку розмір зазначених виплат може визначатися в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року за відповідною (прирівняною) посадою.

Водночас в другому випадку матеріальна допомога та премії, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, (вказується в довідках за формою, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року № 1-3 в графі як інші виплати) зазначаються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді, виходячи із середнього розміру таких виплат у місяці, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, визначеного з урахуванням кількості відповідних (прирівняних) посад. Суд звертає увагу на те, що у довідці зазначено лише про дві складові «інших виплат» - матеріальну допомогу та премію.

З огляду на матеріали справи ОСОБА_1 звернулася до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії відповідно розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» як особі, яка на момент виходу на пенсію не перебуває на державній службі (дата звільнення з державної служби 12.10.2018, день звернення за пенсією 25.10.2018).

Для призначення пенсії позивачкою надано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 20.11.2018 № 31685/06/01/73 відповідно до якої суми враховано в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби, а саме: посадовий оклад головного державного виконавця складав 3200 грн.; надбавка за ранг - 200 грн.; надбавка за вислугу років 50 % (стаж державної служби 40 років) - 2400 грн. Всього 7400 грн.

Також для призначення пенсії надано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 22.10.2018 № 28806/06.01-73, видану Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області за вересень 2018, відповідно до якої надбавка за інтенсивність праці складала 2 400,00 грн., премія місячна 7 820,00 грн., інші виплати в частині, що відповідає календарному місяцю, - 38225 грн. Під іншими виплатами вказано про нараховану в вересня 2018 року винагороду державним виконавцям в сумі 110589,96 (з них підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню сума 38225 грн.)

Суд установив, що при обчисленні заробітної плати при розрахунку пенсії не враховано винагороду державним виконавцям, нараховану у вересні 2018 року у сумі 38 225,00 грн., оскільки, на думку відповідача, відповідно до ст. 50 Закону України «Про державну службу», винагорода не відноситься до складових заробітної плати державного службовця.

Отже для вирішення спору у вказаній справі необхідно визначити правову природу такої виплати як винагорода державного виконавця та чи має така винагорода включатися до сум заробітної плати, з якої обчислюється пенсія державного службовця.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року № 1403-VIII (надалі - Закон № 1403-VIII) за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Згідно зі статтею 13 вказаного Закону заробітна плата працівника органу державної виконавчої служби складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, винагороди, а також інших надбавок згідно із законодавством. Порядок виплати та розміри винагород працівникам органів державної виконавчої служби встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядком виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 643 (надалі - Порядок № 643), визначено механізм виплати винагород державним виконавцям, а також розміри винагород державних виконавців і основної винагороди приватного виконавця.

За змістом вказаного Порядку у разі фактичного виконання (повного або часткового) виконавчого документа (майнового характеру, немайнового характеру, стягнення аліментів та інше) державні виконавці мають право на винагороду за умови дотримання критеріїв виплати винагороди, встановлених Мін'юстом.

Відповідно до п.п. 17, 18 Порядку № 643 винагорода виплачується одночасно з виплатою заробітної плати. Виплата винагороди здійснюється в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду державного бюджету на підставі кошторисів та планів асигнувань спеціального фонду на відповідний рік.

Суд зазначає, що виплачена сума відповідно до Порядку № 643 на користь державного виконавця не є премією, сплаченою із бюджету, а є винагородою (заохоченням), яка виплачується із стягнутого з боржника виконавчого збору, який становить 10% суми боргу, що фактично стягнута з боржника. Виплата винагороди державному виконавцю здійснюється в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду державного бюджету, що формується з коштів виконавчого збору, стягненого державними виконавцями з боржників і не потребує додаткових витрат Державного бюджету України.

Водночас стаття 33 Закону № 3723-XII не містить положень про включення до заробітної плати державного службовця такої виплати, як винагорода державного виконавця. Правові підстави для її виплати встановлені Законом № 1403-VIII та є своєрідною системою мотивації для державних виконавців з метою фактичного виконання виконавчого документа.

Отже, винагорода державного виконавця є одноразовою виплатою за сумлінне виконання своїх обов'язків під час проведення виконавчих дій, яка виплачується за рахунок виконавчого збору, яка, хоча і є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проте має іншу правову природу - відноситься до разових платежів; пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків, але має мотиваційний характер та інші джерела походження, ніж кошти державного бюджету на оплату праці державних службовців.

Сам факт того, що виплата вказаної винагороди фінансується не за рахунок коштів Державного бюджету, призначених на оплату праці державних службовців, а за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду державного бюджету, що формується з коштів виконавчого збору, стягненого державними виконавцями з боржників, свідчить про іншу правову природу цієї виплати та механізм її формування.

Окремо суд звертає увагу на те, що така виплата не є постійним доходом, який позивачка отримувала щомісяця, а тому врахування такої суми винагороди при призначення пенсії призведе до невідповідності між розміром щомісячних нарахованих сум за попередні місяці та непропорційності розміру середньої заробітної плати державного службовця у порівнянні до розміру пенсії.

Отже відсутні правові підстави для врахування сум винагороди державного виконавця під час призначення пенсії державному службовцю.

Враховуючи вищевикладене, відповідач, відмовляючи у врахуванні під час призначення пенсії сум винагороди державного виконавця, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова ( код ЄДРПОУ 22682655, 61170, м. Харків, вул. Валентинівська, 22Б) про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В.Шевченко