Рішення № 80658792, 25.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

25.03.2019 р. справа №520/1558/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом

ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова провизнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Матеріали позову одержані судом 15.02.2019 р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 22.02.2019 р. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 11.03.2019 р.

Позивач, фізична особа-громадянин ОСОБА_1, у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про 1) визнання незаконним та скасування рішення Шевченківського ОУПФУ м. Харкова №4 від 01.02.2019 р.; 2) зобов'язання Шевченківського ОУПФУ провести перерахунок пенсії з 01.12.2015 р. на підставі довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №443/П-14 від 31.01.2019р., із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її призначення у розмірі 90%.

Підставами позову є доводи про те, що настала подія підвищення розміру оплати праці діючого публічного службовця за відповідною посадою, але у зверненні пенсіонера з приводу перерахунку пенсії було протиправно відмовлено райУПФУ.

Відповідач, Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, з поданим позовом не погодився.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що підвищення розміру винагороди за виконану роботу насправді не відбулось (а наявні зміни стосуються виключно розміру премії). Окрім того, відповідач наголошував, що розмір оплати праці діючого державного службовця у силу норм чинного законодавства України не має жодного юридичного значення для раніше призначених пенсій.

Дослідивши приєднані до справи докази, суд установив такі обставини спору.

З 01.04.2004 р. позивач одержує пенсію у порядку Закону України «Про державну службу», знаходиться на обліку в Шевченківському ОУПФУ м. Харкова.

Відповідно до довідки ГУ ПФУ в Харківській області від 26.04.2016 р. №792/П/-14 станом на 01.12.2015 р. розмір винагороди начальника ГУ ПФУ в Харківській області складає усього 10.396,90 грн. (посадовий оклад - 3.491,00 грн., надбавка за ранг - 130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1.448,40 грн., надбавка за почесне звання «заслужений» - 174,55 грн., надбавка за роботу з таємними документами - 523,65 грн., надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи - 2.534,70 грн., премія у розмірі 60% - 2.094,60 грн.

Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.06.2016 р. у справі №639/3626/16-а владний суб'єкт - УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова (терорган ПФУ районного рівня, де раніше перебував на обліку позивач) був обтяжений обов'язком здійснити з 01.12.2015 р. перерахунок розміру пенсії позивача на підставі довідки Харківського ОУПФУ Харківської області від 26.04.2016р. №792/П/-14.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.08.2016р. у справі №639/3626/16-а владний суб'єкт - УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова був обтяжений обов'язком здійснити з 01.12.2015 р. перерахунок розміру пенсії позивача на підставі довідки ГУ ПФУ в Харківській області від 26.04.2016 р. №792/П/-14 з урахуванням висновків постанови Жовтневого районного суду м.Харкова від 25.02.2015 р. у справі №639/12595/14-а (2-а/639/19/15).

Згідно з довідкою ГУ ПФУ в Харківській області від 30.01.2019 р. №443/П-14 станом на 01.12.2015 р. розмір винагороди начальника ГУ ПФУ в Харківській області складає усього 16.456,81 грн. (посадовий оклад - 3.491,00 грн., надбавка за ранг - 130,00 грн., надбавка за вислугу років - 1.448,40 грн., надбавка за почесне звання «заслужений» - 174,55 грн., надбавка за роботу з таємними документами - 523,65 грн., надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи - 2.534,70 грн., премія за грудень 2015 р. - 8.154,51 грн.

31.01.2019 р. позивач звернувся до райУПФУ за місцем обліку з приводу перерахунку розміру пенсії з 01.12.2015 р. на підставі довідки ГУ ПФУ в Харківській області від 30.01.2019 р. №443/П-14.

Рішенням владного суб'єкта №4 від 01.02.2019р. у задоволенні заяви було відмовлено.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для видання оскарженого рішення владний суб'єкт обрав положення ст. 90 Закону України "Про державну службу" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" а фактичною підставою послугувало судження владного суб'єкта про відсутність підстав для перерахунку пенсії державним службовцям від заробітної плати.

До установлених судом відносин підлягають застосуванню наступні норми права.

На момент призначення позивачу пенсії правовідносини з приводу пенсійного забезпечення державних службовців були унормовані приписами ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ.

З 01.05.2016 р. правовідносини з приводу пенсійного забезпечення державних службовців унормовані приписами ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII.

Названою статтею чинного закону не передбачено проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії у разі підвищення розміру винагороди за роботу діючому державному службовцю, а підстав для поширення на відносини за участю позивача закону, який втратив чинність, суд не знаходить.

Окремо, відносно премії суд зазначає, що за своєю правовою природою та суттю ця виплата є одноразовим (а не регулярним) платежем, котрий свідчить про визнання роботодавця трудового внеску конкретного робітника у загальний результат службових показників у межах конкретного календарного місяця або іншого часового проміжку роботи.

З цих міркувань суд вважає, що розмір премії діючого публічного службовця не має прямого, абсолютного та безпосереднього впливу на розмір пенсії третьої сторонньої особи, взагалі не причетної до цього трудового внеску.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приписи ч. 1 ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України вимагають від адміністративного суду забезпечити захист прав та інтересів невладного суб'єкта.

Проте оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання, що у спірних правовідносинах владним суб'єктом забезпечено дотримання вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Факт порушення прав та охоронюваних інтересів позивача не знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом.

Указана обставина є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя Сліденко А.В.