Рішення № 80658750, 18.03.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/196/19

18 березня 2019 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Канюка Н.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до прокуратури Тернопільської області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до прокуратури Тернопільської області, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Тернопільської області "Про застосування дисциплінарного стягнення" №1074к від 10.12.2018;

- зобо’язати відповідача поновити ОСОБА_3 на службі в органах прокуратури та на посаді прокурора Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що наказом прокурора Тернопільської області "Про застосування дисциплінарного стягнення" №1074к від 10.12.2018 року його було звільнено з посади в органах прокуратури за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 14.11.2018 №507-дп-18 та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури на підставі п. 8 ч. 1, ч. 2 ст. 11, п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України “Про прокуратуру”. Вважає, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів "Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської ОСОБА_3М.", яким вирішено притягнути його до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури в цілому є протиправним, порушує його права, оскільки відповідач ототожнив ознаки кримінального правопорушення, за вчинення якого обвинувачується позивач у кримінальному провадженні, з ознаками дисциплінарного проступку, що свідчить про незаконність його звільнення з органів прокуратури. Вважає, що жодного проступку чи правопорушення не вчиняв.

Ухвалою суду від 18 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 11.02.2019 року.

Прокуратурою Тернопільської області 05.02.2019 року на адресу суду надіслано відзив на позовну заяву з додатками (а.с. 18-44). У відзиві представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - Комісія) від 14.11.2018 №507-дп-18 про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури прокурор Тернопільської області видав наказ від 10.12.2018 року №1074к про звільнення позивача з посади прокурора Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області на підставі п.3 ч.1 ст.49 Закону України “Про прокуратуру”. Також зазначено, що за наявності рішення Комісії можливості незастосування прокурором Тернопільської області до прокурора Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області дисциплінарного стягнення, або діяти на власний розсуд положеннями Закону України “Про прокуратуру” не передбачено.

З урахуванням наявності зазначених обставин та рішення Комісії, на думку представника відповідача, відсутні підстави для скасування наказу прокурора Тернопільської області "Про застосування дисциплінарного стягнення" №1074к від 10.12.2018 про звільнення позивача, поновлення його на посаді та вимога щодо стягнення з прокуратури Тернопільської області середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тому просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), в судовому засіданні 11.02.2019 року відкладено розгляд справи на 06.03.2019 року.

Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), в судовому засіданні 06.03.2019 року оголошено перерву в судовому засіданні до 18.03.2019 року.

Представник позивача 06.03.2019 року подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 18.03.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі до прийняття Вищою радою правосуддя рішення за результатами скарги на рішення Кваліфікаційно – дисциплінарної комісії прокурорів №507дп-18 від 14.11.2018 року.

У судовому засіданні 18.03.2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, наведених в позовній заяві (а.с.4-8) просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.18-23).

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення учасників справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 в органах прокуратури працював з листопада 2011 року. Наказом прокурора Тернопільської області від 14.12.2015 року №1174-к призначений прокурором Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області.

11 травня 2018 року до Комісії надійшла дисциплінарна скарга прокурора Тернопільської області Перча В.О. про вчинення прокурором Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 дисциплінарного проступку. Підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності у скарзі зазначено вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури (п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону України “Про прокуратуру”).

Рішенням члена Комісії ОСОБА_4 від 21.05.2018 року відкрито дисциплінарне провадження щодо прокурора Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 № 11/2/4-808дс-166дп-18.

За результатами розгляду матеріалів дисциплінарного провадження 10.07.2018 року складено висновок про наявність дисциплінарного проступку прокурора.

Рішенням Комісії від 14.11.2018 року № 507дп-18 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 43, ст. 46, 47, 48, 50, 77, 78 Закону України “Про прокуратуру”, пунктів 61-63, 120 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів притягнуто прокурора Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури (а.с. 28-40).

Приймаючи дане Рішення, Комісія дійшла висновку про те, що вчинений позивачем проступок має характер грубого порушення, що є підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.

Наказом прокурора Тернопільської області №1074к від 10.12.2018 року звільнено прокурора Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 з посади в органах прокуратури за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та одноразове грубее порушення правил прокурорської етики (п. 5, 6 частини першої статті 43 Закону України “Про прокуратуру”) на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 14.11.2018 року №507дп-18 (а.с. 11).

Не погодившись із винесеним наказом прокурора Тернопільської області, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Предметом дослідження у даній справі є дії та наказ прокурора Тернопільської області про звільнення ОСОБА_3 з посади.

Оцінюючи правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем, суд виходив з наступного.

Згідно з ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 6 ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Порядок зайняття посади прокурора та порядок звільнення прокурора з адміністративної посади встановлений розділом V Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Згідно із частиною другою цієї статті притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 44 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження здійснюється Комісією.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Комісією дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Як встановлено судом, за результатом розгляду матеріалів дисциплінарного провадження, Комісія дійшла висновку, що вчинений позивачем проступок насить характер грубого порушення та прийняла рішення від 14.11.2018 року №507дп-18 про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури (а. с. 28-40).

Доводи позивача про не вчинення ним жодного дисциплінарного проступку та безпідставність прийняття рішення Комісії від 14.11.2018 року № 507дп-18 суд оцінює критично, оскільки питання прийняття рішення Комісії від 14.11.2018 року № 507дп-18 не є предметом розгляду даної справи, а обставини вчинення ОСОБА_3 дисциплінарного проступку досліджувались Комісією при розгляді дисциплінарного провадження та викладено у вказаному рішенні. Крім того, позивач оскаржив рішення Комісії від 14.11.2018 року № 507дп-18 до Вищої ради правосуддя (а. с. 62, 74). На час прийняття рішення у діній справі справі, оскаржене рішення комісії є чинне, а отже підлягає до застосування.

Згідно з положень п.п. 5,6 ч. 1 ст. 43 Закону № 1697-VII підставами для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, зокрема, є вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Як вже було встановлено судом, позивача було звільнено з органів прокуратури на підставі п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України “Про прокуратуру”.

Відповідно до ч.1 ст.49 Закону №1697-VІІ на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.

Відповідно до ч.3 ст.62 Закону №1697-VІІ прийняття рішення про звільнення прокурора з посади здійснюється особою, уповноваженою цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, виключно на підставі та в межах подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів чи Вищої ради правосуддя.

Згідно з абз.4 ч.1 ст.9 Закону №1697-VІІ Генеральний прокурор у встановленому цим Законом порядку на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів приймає рішення про застосування до прокурора Генеральної прокуратури України, прокурора регіональної чи місцевих прокуратур дисциплінарного стягнення або щодо неможливості подальшого перебування їх на посаді прокурора.

З аналізу наведених норм суд приходить до висновку, що дана норма є імперативною і зобов’язує прокурора Тернопільської області на виконання рішення Комісії прийняти рішення про застосування до прокурора відповідного дисциплінарного стягнення.

Крім того, суд зазначає, що можливості не застосування прокурором Тернопільської області до прокурора дисциплінарного стягнення, або діяти на власний розсуд положеннями Закону №1697-VІІ не передбачено.

Суд встановив, що Комісією копію рішення від 14.11.2018 року №507дп-18 про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури направлено прокурору Тернопільської області Перчу В.О. листом від 21.11.2018 року (а. с. 27).

За поданням Комісії наказом Генерального прокурора України від 10.12.2018 року №1074-к ОСОБА_3 звільнено з посади прокурора Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської на підставі пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону України “Про прокуратуру”.

З даним наказом ОСОБА_3 ознайомлений, йому видано належно оформлену трудову книжку та проведено повний розрахунок, що і не заперечувалось в судовому засіданні позивачем.

Суд також критично оцінює твердження позивача про те, що порушення кримінального провадження не є підставою для звільнення і воно можливе лише за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, оскільки, відсутність кримінальної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням до позивача дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які дискредитують звання працівника прокуратури.

При прийнятті рішення суд враховує висновки вказані в постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 29 травня 2018 року справа №9901/383/18 9.

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що наказ прокурора Тернопільської області від 10.12.2018 року №1074к про звільнення позивача з органів прокуратури, видався на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 14.11.2018 року №507дп-18 (яке на час розгляду справи в суді є чинним), суд доходить висновку про відповідність оскарженого наказу прокурора Тернопільської області від 10.12.2018 року №1074к вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України та відсутність підстав для його скасування.

Щодо позовної вимоги про поновлення позивача на посаді прокурора Кременецької місцевої прокуратури Тернопільської області та стягнення з прокуратури Тернопільської області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу, слід зазначити, що остання є похідною вимогою від розглянутих вище (основної вимоги), у розумінні положень п.23 ч.1 ст.4 КАС України, а тому також не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем доведено, що прокурор Тернопільської області при виданні наказу від 10.12.2018 року № 1074к діяв в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити у повному обсязі.

Доказів понесення судових витрати по справі сторонами не надано.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до прокуратури Тернопільської області про визнання протиправним та скасування наказу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 березня 2019 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.