Ухвала суду № 80658628, 21.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2019 р. № 520/11838/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Югова С.А.,

прокурора - Комісара О.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача, Золочівської селищної ради Харківської області - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за позовом Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Харківській області до Золочівської селищної ради Харківської області, Комунального закладу "Золочівський ліцей №2" Золочівської селищної ради Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність комунального закладу "Золочівський ліцей №2" Золочівської селищної ради Харківської області, з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та зобов'язати комунальний заклад "Золочівський ліцей №2" Золочівської селищної ради Харківської області та Золочівську селищну раду Харківської області, вчинити певні дії, пов'язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які зазначені в актах перевірки Калиновецької філії комунального закладу "Золочівський ліцей" Золочівської селищної ради Харківської області щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту №27 від 27.04.2018 та №83 від 10.08.2018 р.;

- стягнути судовий збір стягнути з відповідача та такими реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м.Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

Судове засідання призначене на 07 березня 2019 року судом відкладено за клопотанням представника відповідача, а також для надання часу прокурору обґрунтувати свою позицію щодо повноважень прокуратури представляти інтереси держави в особі Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Харківській області.

20 березня 2019 року Дергачівською місцевою прокуратурою Харківської області надано через канцелярію суду письмові пояснення щодо повноважень прокурора представляти інтереси держави в особі Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Харківській області, в яких зазначив, що згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. В особі держави у даному випадку виступає Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області. Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах є Головне управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Харківській області, у зв’язку з неналежним здійсненням своїх повноважень в частині того, що строки, вказані у приписі Золочівського РУ ГУ ДСНС у Харківській області спливли, а позов до суду щодо усунення відповідачами виявлених перевіркою порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки не пред’явлено. У зв'язку із чим, керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області, реалізуючі надані законом повноваження щодо захисту державних інтересів, звертається до суду з адміністративним позовом про визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії пов’язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Прокурор у судовому засіданні 21.03.2019 підтримав надані до суду письмові пояснення щодо правомірності звернення прокуратури до суду в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Представник позивача у судовому засіданні 21.03.2019 заперечував щодо неналежного здійснення Головним управлінням Державної служби надзвичайних ситуацій у Харківській області повноважень щодо захисту інтересів держави в частині не подання позову до суду щодо усунення відповідачем, Комунальним закладом "Золочівський ліцей № 2" Золочівської селищної ради Харківської області виявлених перевіркою порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки. Решту позовних вимог підтримав.

Представник відповідача, Золочівської селищної ради Харківської області у судовому засіданні 21.03.2019 зазначила, що встановлені при перевірці порушення можуть бути реальною загрозою життю та здоров'ю дітей.

Відповідач, Комунальний заклад "Золочівський ліцей № 2" Золочівської селищної ради Харківської області, у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, жодних клопотань чи заяв суду не надавав.

Заслухавши думку прокурора та представників сторін, дослідивши подані до суду докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи:1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 та 2 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб’єкти владних повноважень.

Відповідно до ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно з ч.1 та 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 зазначеного Закону унормовано, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області, як на підставу для представництва інтересів держави вказано те, що органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах є Головне управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Харківській області, у зв’язку з неналежним здійсненням своїх повноважень у частині того, що строки, вказані у приписі Золочівського РУ ГУ ДСНС у Харківській області спливли, а позов до суду щодо усунення відповідачами виявлених перевіркою порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки не пред’явлено.

У даній адміністративній справі судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання, неможливість виконання або неналежне виконання Головним управлінням Державної служби надзвичайних ситуацій у Харківській області своїх повноважень щодо контролю за дотриманням Золочівською селищною радою Харківської області вимог чинного законодавства.

Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору та підстав неможливості здійснення захисту не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 10.10.2018 р. у справі №925/68/18, від 06.02.2019 р. по справі № 927/246/18.

Суд наголошує, що обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статті 53 КАС України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті та є наслідком застосування положень, визначених ст.169 КАС України. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.

Водночас, доказів неможливості звернення до суду Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Враховуючи вищевикладене, прокурором не наведено жодних обставин та не надано жодних доказів неможливості звернення до суду Головним управлінням Державної служби надзвичайних ситуацій у Харківській області, яке відповідно до чинного законодавства наділено відповідними повноваженнями самостійно звертатися до суду із зазначеним позовом, не наведено і причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом чи його небажання здійснювати такий захист, а також не надано доказів, що свідчать про неналежне вчинення Головним управлінням Державної служби надзвичайних ситуацій у Харківській області таких дій.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

"Суд (ЄСПЛ) уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія-97" проти України" (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

Застосування приписів ч.4 ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду питання про відкриття провадження слугуватиме меті дотримання принципу юридичної визначеності у процесуальному законодавстві.

Отже, керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області належним чином не обґрунтував та не навів підстав щодо наявності у нього повноважень для представництва ним інтересів держави в особі Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Харківській області у даній справі, у зв’язку з чим в даному випадку, відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду.

Частиною 4 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 9, 205, 229, 240, 241, 248, 255, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Харківській області до Золочівської селищної ради Харківської області, Комунального закладу "Золочівський ліцей №2" Золочівської селищної ради Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 25 березня 2019 року.

Суддя М.О. Лук'яненко