Рішення № 80658551, 13.03.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/3081/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.,

секретар судового засідання Лубоцька Н.І.,

з участю:

представник позивача - Галевич Н.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом Державної архітектурно - будівельної інспекції України до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3, Самбірської міської ради Львівської області про зобов'язання здійснити знесення самовільно збудованого будинку,-

в с т а н о в и в:

Державна архітектурно - будівельна інспекція України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки,26) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ІПН - НОМЕР_1), Самбірської міської ради Львівської області (81400, Львівська область, м. Самбір, пл. Ринок,1, код ЄДРПОУ 26269805) у якій просить:

-зобов'язати ОСОБА_2 за власний рахунок здійснити знесення самовільно збудованого будинку на АДРЕСА_3 загальними лінійними розмірами 25,0 мХ15,0м .

Ухвалою суду від 31 липня 2018 року вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків. На виконання вимог зазначеної ухвали суду позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 17 серпня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання та залучено до участі у справі в якості третьої особи Самбірську міську раду Львівської області (81400, Львівська область, м. Самбір, пл..Ринок,1) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 17 грудня 2018 року у задоволенні клопотання відповідача та третьої особи про закриття провадження в адміністративній справі - відмовлено.

Протокольною ухвалою від 17 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позову зазначено, що на підставі звернення виконавчого комітету Самбірської міської ради, позивачем було проведено позапланову перевірку щодо будівництва будинку гр. ОСОБА_2, на АДРЕСА_3 За результатами проведеної перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_2, на земельній ділянці, яка на праві спільної власності належить їй (державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3 від 30.11.2011р.) та ОСОБА_3, (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності інд.№ 99481262 від 05.10.2017 р.) проводить виконання будівельних робіт із будівництва будинку на АДРЕСА_3 загальними лінійними розмірами 25, 0 м. х 15,0 (влаштовано фундаменти та встановлено колони на першому поверсі і перекриття, колони і залізобетонне перекриття другого поверху). Виконання будівельних робіт проводиться без затвердженої проектної документації без права на виконання будівельних робіт, а також з порушенням протипожежних розривів відстань від даної будівлі до існуючої споруди становить 0,45 м, що є порушенням додатку 3,1 п.3,25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Вказують, що позивачем було складено акти, протоколи, припис та постанову про адміністративне правопорушення. Штраф в розмірі 6800 грн., гр. ОСОБА_2, сплачено в повному обсязі в добровільному порядку. У зв'язку із невиконанням відповідачем вимог приписів та не усунення встановлених перевіркою порушень, послугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, оскільки саме за рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила таке самочинне будівництво.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задоволити.

25.09.2018 року на адресу суду відповідачем було подано відзив. Даний відзив обґрунтований тим, що знесення самочинного будівництва як крайня міра можлива за умови, якщо цим будівництвом порушуються права третіх осіб, а перебудоване не призведе до усунення їх порушених прав, а також у разі, якщо перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами неможлива, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови, тобто, використані усі передбачені законодавством України заходи реагування. Відповідач у відзиві зазначає, що позивачем не здійснено усіх передбачених законодавством заходів реагування перед зверненням до суду з позовом про знесення самочинного будівництва відповідача. Крім того, у відзиві відповідач, вказує, на те, що не встановлення під час проведення перевірки порушень ДБН, державних санітарних, пожежних, екологічних норм які б впливали на міцність, надійність та безпеку як збудованого об'єкту так і сусідніх споруд, не встановлення порушень прав третіх осіб та не вказання чому неможлива перебудова об'єкту - відсутні підстави для звернення позову до суду, а будівельні роботи на такому об'єкті підлягали зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності згідно абз. 4 п.п. 3 п. 11 «Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року.

Відповідача в судове засідання не з'явився, явки уповноваженого представника в судове засідання також не забезпечив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа - Самбірська міська рада Львівської області, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, подала до суду пояснення щодо позовних вимог (вх.№ 30330 від 26.09.2018 року), в якому просила позовні вимоги задоволити у повному обсязі, розгляд справи здійснювати за відсутності їхнього представника за наявними у справі доказами. Дане пояснення обґрунтовується тим, що до Самбірської міської ради Львівської області надійшла колективна скарга мешканців м. Самбора щодо проведення будівельних робіт по вул. Бачинських 4/2 у м. Самборі, за результатами якої було скеровано листа власнику земельної ділянки, на якій ведуться будівельні роботи - ОСОБА_2, із вимогою представити в міську раду правовстановлюючі документи на проведення будівельних робіт по АДРЕСА_3 Проте, жодних документів не було скеровано на адресу Самбірської міської ради, лист направлено до Державної архітектурно - будівельної інспекції України з проханням перевірити факт будівництва по вищевказаній адресі та прийняти міри, передбаченні чинним законодавством.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3, в судове засідання не з'явилася, явки уповноваженого представника в судове засідання також не забезпечила.

В матеріалах справи наявні пояснення (відзив від 05.11.2018 - а.с.131-150) третьої особи ОСОБА_3 які за змістом є аналогічними відзиву відповідача у справі, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом не визнавалась обов'язкова участь представника відповідача та третьої особи - ОСОБА_3, в судовому засіданні. За таких обставин, відповідно до статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе справу розглянути без участі представників відповідача та третьої особи на підставі наявних доказів.

Окрім того, спори за позовами органів архітектурно-будівельного контролю про зобов'язання знесення самочинного будівництва підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки ці спори є публічно-правовими, такими, що виникли за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №161/14920/16-а, від 16.05.2018 у справі №522/5487/17 та від 21.11.2018 у справі №826/12372/17. Враховуючи викладене, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду Львівським окружним адміністративним судом.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилаються як на підставу свої вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

В період з 09.02.2018 по 14.02.2018 на підставі направлення від 06.02.2018 №55/18-пз, головним інспектором будівельного нагляду Ровдич Тарасом Романовичем проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: будівництво будинку на вул. Бачинських 4/2 в м. Самбір Львівської області.

Підставою проведення планової (позапланової) перевірки вказано - заяву виконавчого комітету Самбірської міської ради від 26.12.2017 р., (вх. № 1013/18/4-56 від 16.01.2018 року).

За результатами позапланової перевірки складено Акт №6/55 (а.с. 14-24), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення пункту п.8.1 та п. 8.3 А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ст. 7, ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», абз. 2 п.5 «Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 р. № 747), та п.1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: виконання будівельних робіт проводиться без затвердженої проектної документації без права на виконання будівельних робіт, а також з порушенням протипожежних розривів - відстань від даної будівлі до існуючої споруди становить 0,45 м, що є порушенням додатку 3,1 п.3,25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». Довірена особа забудовника ОСОБА_6 (довіреність від 20.10.2017 року) з актом перевірки ознайомлений.

У зв'язку із виявленням в ході проведення позапланової перевірки порушення п.8.1 та п. 8.3 А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ст. 7, ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 2 п.5 «Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 р. № 747), додатку 3,1 п.3,25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», головним інспектором будівельного нагляду Ровдичем Т.Р., складено протоколи №6/55-1, № 6/55-2 від 13.02.2018 про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи встановлено, що 13.02.2018 головним інспектором будівельного нагляду Ровдич Тарасом Романовичем, винесено Припис № 6/55 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, з вимогою в термін 60 днів з дня отримання даного припису усунути порушення вимог законодавчо зазначені у даному приписі на об'єкті «Будівництво будинку на вул. Бачинських, 4/2 в м. Самборі Львівської області».

06.03.2018 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області повідомлено відповідача, що розгляд справи про адміністративне правопорушення перенесено на 14.03.2018 року о 11:30 год.

14.03.2018 року за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності Департаментом державно архітектурно-будівельного контролю у Львівській області прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення № 27/6/18-ф/пз, відповідно до якої ОСОБА_2, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі гривень.

ОСОБА_2 штраф в розмірі 8670, 00 грн., сплатила в повному обсязі в добровільному порядку, що підтверджується копією квитанції № ПН 495392. (а.с.84).

У період з 23.04.2018 по 05.05.2018 позивачем було проведено ще одну позапланову перевірку будівництва будинку на АДРЕСА_3.

За результатами зазначеної перевірки позивачем складено акт № 6/241, в якому зазначено, що на час проведення перевірки ОСОБА_2, не виконала вимоги припису від 13.02.2018 №6/55, підтверджуючі документи щодо виконання припису не надано.

Також складено протокол про адміністративне правопорушення від 04.05.2018 року за фактом порушення ОСОБА_2, абз.3 п.14 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМ України від 23.05.2017 року №553.

18.05.2018 року за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності Департаментом державно архітектурно-будівельного контролю у Львівській області прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення № 50/6/18-ф/пз, відповідно до якої ОСОБА_2, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень.

ОСОБА_2 штраф в розмірі 6800, 00 грн., сплатила в повному обсязі в добровільному порядку, що підтверджується копією квитанції № 32416227. (а.с.45).

Суд зауважує, що станом на момент подання вказаного позову, вище перелічені постанови, приписи та протоколи, винесені Інспекцією є чинними та не скасованими.

У зв'язку із не виконанням відповідачем в установленні строки, вимог встановлених у приписі, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Так, Закон України «Про архітектурну діяльність» визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Згідно із положеннями ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, що визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Вказані положення кореспондуються із приписами положень пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 .

Частина 1-4 ст. 7 Закону України "Про архітектурну діяльність" встановлено, що проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Проект об'єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат. Проектна документація на будівництво об'єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.

При цьому, як передбачено положеннями ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Як передбачено положеннями ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування..

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. (ч. 7 ст. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Пунктом 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 встановлено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Згідно п. 3.25а* ДБН 360-92** "Планування і забудова сільських і міських поселень", відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, як передбачено приписами статті 376 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану. На неодноразові виклики до суду відповідач не з'явився, доказів оскарження припису не надав, як і не надав суду доказів, що об'єкт по вул. Бачинських у м. Самборі не є самочинним будівництвом, зокрема дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позивач правомірно заявив вимоги про знесення самочинно збудованої будівлі, оскільки відповідач в установлений термін добровільно не виконав вимоги, встановлені в приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Отже, наявні всі підстави для зобов'язання ОСОБА_2 знести самочинно збудований об'єкт: здійснити знесення самовільно збудованого будинку по АДРЕСА_3 загальними лінійними розмірами 25мХ15м з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням цього об'єкта за рахунок ОСОБА_2.

Аналогічного змісту позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 826/12543/16, в якій Велика Палата Верховного Суду зазначила, що:

«У зв'язку з виявленими порушеннями містобудівного законодавства 17 червня 2016 року Департаментом ДАБІ видано ОСОБА_7 як особі, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, припис № С-1706/4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та припис № С-1706/5 про зупинення підготовчих і будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, яких станом на 10 серпня 2016 року відповідач не виконав.

Вказані приписи Департаменту ДАБІ є чинними, відомості про їх оскарження відповідачем відсутні. Доказів про те, що відповідачем вживалися заходи з метою усунення зазначених у приписах порушень, ОСОБА_7 не надано.

Ураховуючи те, що відповідач без розроблення проектної документації та відповідних дозвільних документів з істотними порушеннями будівельних норм і правил провів будівництво багатоповерхового будинку на земельних ділянках, які не були відведені для цієї мети та мають інше цільове призначення, а також не виконав у встановлений строк вимоги приписів Департаменту ДАБІ про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та про зупинення підготовчих і будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, Велика Палата Верховного Суду на підставі положень статті 376 ЦК України вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ДАБІ в особі Департаменту ДАБІ про зобов'язання ОСОБА_7 знести об'єкт самочинного будівництва.

При цьому відсутність у відповідача проектної документації, здійснення будівництва без отримання вихідних даних (містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, технічних умов, завдання на проектування) унеможливлює зобов'язання ОСОБА_7 провести перебудову об'єкта самочинного будівництва.».

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд з врахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду дійшов висновку про задоволення позовних у повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Державної архітектурно - будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки,26, код ЄДРПОУ 37471912) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ІПН - НОМЕР_1) (на стороні відповідача) та Самбірської міської ради Львівської області (81400, Львівська область, м. Самбір, пл. Ринок,1, код ЄДРПОУ 26269805) (на стороні позивача) про зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Зобов'язати ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) здійснити знесення самовільно збудованого будинку по АДРЕСА_3 загальними лінійними розмірами 25мх15м з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням цього об'єкта за рахунок ОСОБА_2.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Позивач - Державна архітектурно - будівельна інспекція України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки,26, код ЄДРПОУ 37471912).

Відповідач - ОСОБА_2( АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Самбірська міська рада Львівської області - (81400, Львівська область, м. Самбір, пл. Ринок,1, код ЄДРПОУ 26269805).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 - (АДРЕСА_2, ІПН - НОМЕР_1)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25 березня 2019 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна