Рішення № 80658368, 19.03.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/405/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Паська Т.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

31 січня 2019 року ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження перерахованої та виплачуваної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років максимальним розміром з 1 січня 2016 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснювати виплату перерахованої ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, а також провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 1 січня 2016 року по день проведення виплати.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем протиправно обмежено пенсію ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб які втратили працездатність. Зазначає, що згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, зокрема: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/405/19. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

08.02.2019 відповідач надав до суду відзив (а.с.80-82), в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що розмір пенсії позивача було обмежено максимальним розміром, визначеним на підставі статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", правомірно.

15.03.2019 до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.139), у якій позивач відхиляє доводи відповідача.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях на позов.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

На виконання рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 12.02.2018 у справі №554/9801/17 (а.с.56-62) ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області 14.03.2018 складено довідку №4/2158 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року за посадою старший слідчий в ОВС відділення по лінії карного розшуку слідчої частини СУ УМВС України в Полтавській області, яка становить: посадовий оклад 2700 грн.; оклад за військовим (спеціальним) званням підполковник міліції - 2200 грн.; надбавка за вислугу років 45 % - 2205 грн.; надбавка за службу на посадах слідчих 20 % - 980 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань 84 % - 5968,20 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10 % - 270 грн.; надбавка згідно Указу Президента 926/96 100 % - 7105 грн.; надбавка за безперервну службу понад 20 років 70 % - 14999,74 грн.; премія 41,9 % - 15263,43 грн (а.с.90).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 (а.с.63-72) зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) з 01 січня 2016 року, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", №947 від 18.11.2015 "Про внесення змін до Постанови Кабінету міністрів України від 09 березня 2006 року №268" на підставі довідки від 14 березня 2018 року №4/2158 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1, виготовленої ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області відповідно до рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 12 лютого 2018 року у справі №554/9801/17.

На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 та постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018, відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 (а.с.91).

16.01.2019 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про доплату пенсії та виплату її в належному розмірі (а.с.74).

Відповідач листом від 21.01.2019 №446/03-24/1 повідомив, що перерахунок пенсії позивача здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 згідно з довідкою про грошове забезпечення, наданою ліквідаційною комісією ГУМВС України в Полтавській області. Сума перерахованої пенсії для виплати виплачуватиметься в порядку, визначеному законодавством на підставі постанови №103. Крім того зазначено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2018 у справі №816/1235/18 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок пенсії з 01.01.2016 та провести відповідні виплати з урахуванням раніше визначених грошових сум пенсії, а виплачувати пенсію без обмеження її максимального розміру судом не зобов'язано (а.с.75-77).

Не погоджуючись із такими діями ГУ ПФУ в Полтавській області позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Законом України від 08.07.2011 №3668 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668), який набув чинності з 1 жовтня 2011 року, визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до законів України, зокрема відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, зокрема: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Однак, дію статті 2 Закону України від 08.07.2011 №3668 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668), не скасовано і, відповідно до зазначеної статті закону, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, призначених (перерахованих) відповідно до законів України, зокрема до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до законів України, в тому числі і до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати 10740 гривень.

Тобто, підстав для виплати пенсії позивачу без обмеження її розміру за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року у головного управління немає.

З 01.01.2017 року із набуттям чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, набрали чинності положення статті 43 Закону № 2262-ХІІ, які не були предметом розгляду Конституційного Суду України та регулювали норми статті в межах дії іншого бюджетного року. Згідно вказаної норми, "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік", прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено з 1 січня 2018 року - 1373 гривні.

Оскільки зазначені зміни не визнавались такими, що не відповідають Конституції України, підстави для їх незастосування та виплати пенсії у розмірі, що перевищує 10740 грн. (по 31.12.2017 року) та 13730 грн. (прожит. мін. 1373 х 10) з 01.01.2018 року, - відсутні.

Також, Верховний Суд в постанові 03.07.2018 по справі К/9901/24185/18 554/8997/16-а зазначив, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" N 911-VIII від 24.12.2015року частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень". Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" N1774-УІІІ від 06.12.2016 року у частині сьомій статті 43 Закону №2262-ХІІ слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017року".

Отже, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року розмір пенсії позивача обмежено сумою в 10740 гривень, тому Верховний суд України дійшов висновку про те, що висновки судів про задоволення позовних вимог без обмеження граничного розміру пенсії позивача є помилковими.

Таким чином, твердження позивача про те, що його пенсія не має бути обмежена максимальним розміром, не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Вказане неодноразово підтверджене в рішеннях Конституційного Суду України.

Зокрема в рішенні від 26.12.2011 №20-рп/20П, зазначено, що "розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави"; в рішенні від 25.01.2012 №3рп/2012 вказано, що "соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей".

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі "Ейрі проти Ірландії", також, констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12.10.2004.

Частиною третьою статті 46 Конституції визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Позивач на даний час отримує пенсію, яка не нижча від прожиткового мінімуму, встановленого законом, а отже, головним управлінням не було обмежено, звужено чи скасовано обсяг існуючих прав і свобод позивача.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Повне рішення складено 25 березня 2019 року.

Головуючий суддя Г.В. Костенко