Рішення № 80658312, 22.03.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 року м.Кропивницький Справа № 340/449/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Пасічник Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (вул.Горького, 86, с.Петрове, Знам'янський район, Кіровоградська область, 27450, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області (вул.Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 39393501) про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату недоїмки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить :

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску №Ф-95201-53 від 06.11.2018 р. в сумі 15 819 грн. 54 коп..

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що він в 2004 році припинив діяльність фізичної особи - підприємця, подавши заяву до податкового органу. Окрім того, в позивач стверджує, що офіційно працевлаштований в ПАТ «Українська залізниця» локомотивному депо Знам'янка, де отримую регулярний дохід у вигляді заробітної плати, з якої щомісячно нараховується і сплачується ЄСВ з базової суми, що перевищує мінімальну заробітну плаї у. Дані про ці платежі також мають бути в інформаційній базі ДФС та в даних персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України. Враховуючи вказане, позивач вважає, що вимога податкового органу є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідач у встановлений судом строк направив на адресу суду відзив на позов, в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується, в їх задоволенні просить відмовити в повному обсязі та зазначає, що позивач перебуває на обліку в органах доходів і зборів як фізична особа - підприємець (дата державної реєстрації 19.07.2002) та на дату формування вимоги, не перебував в стані припинення підприємницької діяльності, що підтверджується реєстраційними та обліковими даними. Враховуючи вказане, позивач не припинивши діяльність повинен сплачувати єдиний соціальний внесок незалежно від фінансового стану платника.

Позивач направив відповідь на відзив, в якій зазначив, що стверджую, що жодних перевірок відносно мене органами фіскальної служби протягом 2016-2018 років не проводились, крім того, в оскаржуваній вимозі не зазначено обставин, щодо наявності акту перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, не відображено обставин з приводу проведення такої перевірки.

Відповідач подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Позивач належним чином повідомлений в судове засідання не з'явився.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, судом розгляд справи здійснено у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 з 2002 року зареєстрований в якості фізичної особи підприємця та перебуває на обліку в Олександрійській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу даних з Єдиного державного реєстру ОСОБА_1 12.12.2018 року припив підприємницьку діяльність.

Головним управлінням державної фіскальної служби у Кіровоградській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-95201-53 від 06.11.2018 з єдиного соціального внеску в сумі 15819,54 грн.

Вважаючи зазначену вимогу протиправною позивач звернувся до суду за захистом свої прав та законних інтересів.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон).

Платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені з урахуванням норм законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством чи за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 4 цього Закону).

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються положеннями Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).

Також платниками єдиного внеску, як зазначено у п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону, є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, незалежно від того, чи є такі особи найманими працівниками.

Єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. З частини першої ст. 7 цього Закону).

Як визначено п. 2 цієї частини, базою нарахування єдиного внеску, зокрема, для фізичних осіб - підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування і є одночасно найманими працівниками, не звільняються від сплати єдиного внеску та подання обов'язкової звітності за себе як фізичні особи - підприємці. Сплата ЄСВ у такому разі не здійснюється подвійно, адже за фізичну особу - підприємця, яка працює найманим працівником у юридичної особи, сплачує роботодавець (утримань ЄСВ із заробітної плати немає).

У свою чергу, відповідно до ч. 8 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Зважаючи на те, що згідно з даними Єдиного державного реєстру ОСОБА_1 припинено діяльність лише 12.12.2018, а отже і статусу платника єдиного внеску позбавлений з 12.12.2018, то вимога про сплату боргу з єдиного соціального внеску є законною та обґрунтованою, що виключає правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Судові витрати відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 271, 287, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (вул.Горького, 86, с.Петрове, Знам'янський район, Кіровоградська область, 27450, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області (вул.Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 39393501) про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату недоїмки відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, за правилами, встановленими ст.ст.287, 293, 295 - 297 КАС України.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_2