Рішення № 80658191, 15.03.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3640/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Протас О.М.,

прокурора - Харенка В.М.,

представника відповідача - Лисанець А.Ф.,

представників третіх осіб - Євсєєва М.С., Колодяжної А.С., Пеляка В.В., Дереги О.І., Ващенка О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури до Полтавської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Київська районна в м. Полтаві рада, Шевченківська районна в м. Полтаві рада, Подільська районна в м. Полтаві рада про визнання протиправними та нечинними нормативно-правових актів, -

В С Т А Н О В И В:

18.10.2018 перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської міської ради про:

- визнання протиправним та нечинним рішення позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 "Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради" в частині делегування районним у місті Полтаві радам, їх виконавчим органам повноважень стосовно районів у місті в обсягах та межах, передбачених пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні";

- визнання протиправним та нечинним рішення позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 "Про визначення обсягу окремих повноважень із земельних відносин районних у місті Полтаві рад" як такого, що не відповідає вимогам частини другої статті 19 Конституції України, статті 122 Земельного кодексу України та пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Позовні вимоги прокурор мотивує надходженням до прокуратури окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 у справі №816/1112/18 щодо ініціювання судового провадження про оскарження рішення позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 "Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради" в частині делегування районним у місті Полтаві радам, їх виконавчим органам повноважень стосовно районів у місті в обсягах та межах, передбачених пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та рішення позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 "Про визначення обсягу окремих повноважень із земельних відносин районних у місті Полтаві рад" як такого, що не відповідає вимогам частини другої статті 19 Конституції України, статті 122 Земельного кодексу України та пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Вказує, що під час розгляду справи №816/1112/18 судом виявлені істотні порушення вимог статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" при прийнятті цих рішень, оскільки розпорядження землями комунальної власності громади міста, у даному випадку м. Полтави, відноситься до виключних повноважень саме Полтавської міської ради. Спірні рішення звужують права інших громадян територіальної громади м. Полтави з огляду на позбавлення останніх права участі в процесі прийняття рішень про розпорядження землями, що належать усій громаді міста. Поряд з цим, визначені Полтавською міською радою повноваження районних у місті Полтаві рад не можуть збільшуватися за рахунок делегування останнім повноважень, що відносяться до виключної компетенції самої міської ради. Як наслідок, спірні рішення породжують негативну практику, згідно якої громадяни змушені звертатися до суду з метою оскарження дій органів влади та місцевого самоврядування у зв'язку із неможливістю реалізації наданого законом права на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель комунальної власності, закріпленого в положеннях статей 116, 121, 122 Земельного кодексу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №440/3640/18, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11:30 год 13.11.2018.

08.11.2018 до суду від Полтавської міської ради надійшов відзив на позовну заяву (том 1 а.с. 43-50), у якому міська рада заперечує проти задоволення позовних вимог прокурора. Вказує, що оскаржувані рішення в частинах, що оскаржуються прокурором, прийняті з метою спрощення та прискорення вирішення питань щодо надання, оформлення та передачі земельних ділянок мешканцям міста. Зауважує, що позов прокурора не містить жодних обґрунтувань щодо обмеження чи порушення прав членів територіальної громади на участь у вирішенні питань місцевого значення у зв'язку з дією оспорюваних рішень міської ради. Виходячи з позиції прокурора, визначення міською радою усіх зазначених у рішенні від 25.02.2016 "Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради" повноважень, закріплених у статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", що здійснюють районні у м. Полтаві ради, є протиправним, при цьому, по суті позовні вимоги у даній справі направлені лише на часткове скасування вказаного рішення в частині делегування районним радам повноважень щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Разом з тим, від реалізації вказаних повноважень залежить фактичне існування районних у місті Полтаві рад та відповідно гарантування здійснення місцевого самоврядування у м. Полтаві. Без можливості визначення районним радам повноважень, передбачених статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", останні можуть здійснювати лише повноваження, визначені частиною 2 статті 41 вказаного Закону, серед яких здійснення інших повноважень, передбачених Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами. Таким чином, спірні рішення від 25.02.2016 відповідають вимогам чинного законодавства і є обов'язковими до виконання.

Ухвалою суду від 13.11.2018 до участі у справі №440/3640/18 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, залучено Київську районну в м. Полтаві раду, Шевченківську районну у м. Полтаві раду та Подільську районну у м. Полтаві раду.

23.11.2018 Київською районною в м. Полтаві радою до суду подані письмові пояснення щодо позову прокурора (том 1 а.с. 119-122), за змістом яких спірними рішеннями визначено повноваження, що здійснюють районні у м. Полтаві ради та їх виконавчі комітети. Оспорювані рішення в оскаржуваних частинах прийняті з метою спрощення та прискорення вирішення питань щодо надання, оформлення та передачі земельних ділянок мешканцям міста. При цьому, районні у м. Полтаві ради упродовж всього часу дії положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" здійснювали повноваження стосовно регулювання земельних відносин, визначених відповідно до вказаних рішень міської ради. Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 29.04.2014 у справі №554/4627/14-а, що набрала законної сили, встановлено відповідність правовідносин щодо реалізації повноважень у галузі земельних відносин районними у м. Полтаві радами нормам чинного законодавства. Крім того, прийняття рішень із земельних питань районною радою відповідно до наданих повноважень стосується жителів м. Полтави, більшість яких є учасниками бойових дій, тому скасування спірних рішень міської ради призведе до соціального збурення та обмеження конституційних прав громадян.

23.11.2018 Подільською районною в м. Полтаві радою (до зміни найменування - Ленінська районна у м. Полтаві рада) до суду подані письмові пояснення щодо позову прокурора (том 1 а.с. 125-129), згідно з якими Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" не містить спеціальних положень, що визначали б обсяг і межі повноважень районних у містах рад у галузі земельних відносин. Є лише процедурні вимоги. Обсяг і межі повноважень районних у місті рад у разі їх створення визначає міська рада виключно на своєму пленарному засіданні за погодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах. Делегування районним у місті Полтаві радам повноважень із земельних відносин не суперечить чинному законодавству та не порушує законне право мешканців територіальної громади м. Полтава на безоплатне отримання земельних ділянок із земель комунальної власності в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.

23.11.2018 Шевченківською районною в м. Полтаві радою (до зміни найменування - Октябрська районна у м. Полтаві рада) до суду подані письмові пояснення щодо позову прокурора (том 1 а.с. 131-136), у яких рада посилається на те, що прокурор у позовній заяві вказує про протиправність лише частини делегованих міською радою повноважень районним у м. Полтаві радам, а саме, повноважень щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, при тому, що стаття 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не містить якихось особливостей реалізації підпункту 34 частини першої цієї статті у порівнянні з іншими підпунктами. Поряд з цим, доказом правомірності спірних рішень міської ради Шевченківська районна в м. Полтаві рада вважає тривале (з 1991 року) здійснення районними у м. Полтаві радами повноважень із розпорядження землями комунальної власності, відповідно до чітко визначеного міською радою переліку функціональних призначень та розташованих в адміністративних межах відповідних районів м. Полтави. Також постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 29.04.2014 у справі №554/4627/14-а, що набрала законної сили, встановлено відповідність правовідносин щодо реалізації повноважень у галузі земельних відносин районними у м. Полтаві радами нормам чинного законодавства.

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 13.12.2018, прокурор наполягає на тому, що до виключної компетенції міської ради відносяться питання регулювання правовідносин, що стосуються всієї громади міста, а не окремого району. Не є виключенням з цього переліку і пункт 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з яким до виключної компетенції міської ради відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Системний аналіз норм Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельного кодексу України дає підстави для висновку, що розпорядження землями комунальної власності громади міста, у даному випадку м. Полтави, відноситься до виключних повноважень саме Полтавської міської ради. Посилання міської ради на правову позицію, викладену в постанові Октябрського районного суду м. Полтави від 29.04.2014 у справі №554/4627/14-а, прокурор вважає безпідставними, оскільки предмет спору у вказаній справі не стосувався безпосереднього встановлення відповідності правовідносин щодо реалізації повноважень у галузі земельних відносин районними у м. Полтаві радами нормам чинного законодавства.

На підставі приписів статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України суд в підготовчому засіданні 13.12.2018 продовжив на 30 днів строк проведення підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 15.01.2019 підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 15.03.2019 прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача та третіх осіб в судовому засіданні 15.03.2019 проти позовних вимог заперечували, просили суд відмовити в їх задоволенні, з огляду на безпідставність.

Заслухавши вступне слово представників сторін, третіх осіб та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що в провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебувала справа №816/1112/18 за позовом ОСОБА_7 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Київська районна у місті Полтаві рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий інститут "Земресурс", про визнання протиправною відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язання відповідача повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_7 земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі №816/1112/18, яке в результаті перегляду його судом апеляційної інстанції було скасоване, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_7 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Київська районна у місті Полтаві рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий інститут "Земресурс" про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

При цьому, за наслідками розгляду справи №816/1112/18 суддею Полтавського окружного адміністративного суду постановлено окрему ухвалу від 27.07.2018 (том 1 а.с. 18-19), згідно з якою суд ухвалив звернутись до Полтавської місцевої прокуратури з метою ініціювання судового провадження про оскарження рішення позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 "Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради" в частині делегування районним у місті Полтаві радам повноважень, визначених пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та рішення позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 "Про визначення обсягу окремих повноважень із земельних відносин районних у місті Полтаві рад" як таких, що не відповідають вимогам частини другої статті 19 Конституції України, статті 122 Земельного кодексу України та пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

За змістом окремої ухвали від 27.07.2018 у справі №816/1112/18, яка оскаржувалася в апеляційному порядку та залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2018, суд обґрунтовував її виявленням істотних порушень Полтавською міською радою вимог статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", що стало підставою для реагування з боку суду шляхом постановлення окремої ухвали.

Так, судом встановлено, що рішенням позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 "Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради" визначено, що районні у місті Полтаві ради, їх виконавчі органи здійснюють повноваження стосовно районів у місті в обсягах та межах, передбачених, окрім іншого, пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в частині, визначеній окремим рішенням міської ради із земельних відносин (том 1 а.с. 13-15).

Рішенням позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 "Про визначення обсягу окремих повноважень із земельних відносин районних у місті Полтаві рад" визначено, що до повноважень Октябрської, Ленінської та Київської районних у місті Полтаві рад належить вирішення питань надання, передачі у власність або користування, припинення права користування або права власності та вилучення земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва (том 1 а.с. 16).

Проаналізувавши положення пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у взаємозв'язку з приписами статей 118, 122 Земельного кодексу України суд у справі №816/1112/18 дійшов висновку, що розпорядження землями комунальної власності громади міста, у даному випадку міста Полтави, відноситься до виключних повноважень саме Полтавської міської ради. А тому, оскільки питання розпорядження землями цілої громади не може становити інтерес окремого району міста, а, в свою чергу, становить суспільний інтерес усієї територіальної громади міста Полтави - рішення позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 "Про визначення обсягу окремих повноважень із земельних відносин районних у місті Полтаві рад", а також рішення позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 "Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради" в частині делегування районним у місті Полтаві радам повноважень, визначених пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є такими, що суперечать положенням Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а саме- статті 26 вказаного Закону.

З огляду на надходження до Полтавської місцевої прокуратури окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 у справі №816/1112/18, перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправними та нечинними рішення позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 "Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради" в частині делегування районним у місті Полтаві радам, їх виконавчим органам повноважень стосовно районів у місті в обсягах та межах, передбачених пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", та рішення позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 "Про визначення обсягу окремих повноважень із земельних відносин районних у місті Полтаві рад" як такого, що не відповідає вимогам частини другої статті 19 Конституції України, статті 122 Земельного кодексу України та пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статей 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

За приписами статті 140 Конституції України питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Аналогічна норма закріплена в частині першій статті 41 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до статті 11 Земельного кодексу України повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.

Пунктом 1 частини другої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст з районним поділом), крім питань, зазначених у частині першій цієї статті, вирішуються такі питання як визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах.

Частини третя та четверта статті 41 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачають, що обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах.

Визначений міськими радами обсяг повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів не може змінюватися міською радою без згоди відповідної районної у місті ради протягом даного скликання.

Слід зазначити, що питання організації управління районними в містах радами, визначення міськими радами обсягу і меж повноважень районних у містах рад було предметом судового розгляду.

Так, у пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.07.2001 №11-рп/2001 у справі №1-39/2001 зазначено, що функціонування і розвиток місцевого самоврядування є визначальним для будь-якої демократичної держави. Форми місцевого самоврядування у кожній державі зумовлюються її політичним, територіальним устроєм, історичними, національними, економічними та іншими ознаками.

Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1 Конституції України). Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5 Конституції України). В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України). Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (частина перша статті 140 Конституції України).

Ці конституційні положення свідчать про те, що Україна не тільки закріплює гарантії місцевого самоврядування в Конституції, а й визнає його як одну з фундаментальних засад демократичного устрою держави і суспільства. Система місцевого самоврядування у своїй основі визначається адміністративно-територіальним устроєм України.

Обсяг повноважень міських рад встановлюється Конституцією України (частина шоста статті 140), базовим Законом, Законом про столицю та іншими законами України.

Згідно з абзацом 2 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.07.2001 №11-рп/2001 у справі №1-39/2001, Конституція України визнає право за територіальною громадою та органами місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, що цілком узгоджується з положеннями пункту 2 статті 4 Європейської Хартії місцевого самоврядування, відповідно до якого місцева влада в межах закону має повне право вирішувати будь-яке питання, що не вилучено із сфери її компетенції і вирішення якого не доручено жодному іншому органу.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 13.07.2001 №11-рп/2001 у справі №1-39/2001 Конституційним Судом України зроблено висновок, що під поняттям "організація управління районами в містах", що міститься в частині п'ятій статті 140 Конституції України, в системному зв'язку з її статтями 142, 143 треба розуміти повноваження міських рад як органів місцевого самоврядування в містах з районним поділом приймати рішення щодо: матеріально-фінансового та організаційного забезпечення здійснення місцевого самоврядування в районах міста; утворення чи неутворення в місті районних рад та в разі їх утворення визначення обсягу і меж повноважень районних рад; адміністративно-територіального устрою та з інших питань у межах і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Крім того, згідно з пунктом 1.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.2000 №1-рп/2000 у справі №1-5/2000 зроблено висновок, що положення:

- частини п'ятої статті 6 та частини четвертої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до яких у містах з районним поділом територіальні громади районів у містах діють як суб'єкти права комунальної власності та не втрачають цього права в разі, якщо рішення про створення районних у містах рад не було прийнято, узгоджуються з положенням частини першої статті 142 Конституції України, згідно з яким територіальні громади районів у містах поряд з територіальними громадами міст визначаються як суб'єкти права комунальної власності;

- частин третьої та четвертої статті 41, абзацу третього пункту 2 Розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до яких рішення територіальних громад міст з районним поділом або міських рад щодо утворення (неутворення) районних у містах рад мають прийматися з урахуванням думки районних у містах рад та членів територіальних громад цих міст, а обсяг і межі повноважень районних у містах рад (у разі їх створення) та їх виконавчих органів визначаються відповідними міськими радами за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах і не можуть змінюватися протягом даного скликання, узгоджуються як з частиною першою статті 142, так і абзацом третім пункту 8 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, відповідно до якого "районні в містах ради та голови цих рад після набуття чинності цією Конституцією здійснюють свої повноваження відповідно до закону".

Як слідує з матеріалів справи, спірним рішенням позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 "Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради" визначено, що районні у м. Полтаві ради, їх виконавчі органи здійснюють повноваження стосовно районів у місті в обсягах та межах, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 7, 11, 12, 13, 14, 15, 19, 20, 22, 23, 25, 27, 32, 34 (в частині, визначеній окремим рішенням міської ради із земельних відносин), 40, 47, 53 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (том 1 а.с. 55-56).

Так, рішенням позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 "Про визначення обсягу окремих повноважень із земельних відносин районних у місті Полтаві рад" (том 1 а.с. 54) визначено, що до повноважень Октябрської, Ленінської та Київської районних у місті Полтаві рад належить вирішення питань надання, передачі у власність або користування, припинення права користування або права власності та вилучення земельних ділянок для:

- будівництва та обслуговування окремих індивідуальних жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- ведення індивідуального садівництва;

- індивідуального гаражного будівництва;

- ведення особистого селянського господарства;

- городництва;

- сінокосіння та випасання худоби.

Суд зауважує, що вказані рішення в частинах, що оскаржуються прокурором, прийняті з метою врахування загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад у місті Полтаві, спрощення та прискорення вирішення питань щодо надання, оформлення та передачі земельних ділянок підприємствам, організаціям, установам та громадянам міста Полтава.

В якості підстави для звернення до суду з даним позовом прокурор зазначає про неможливість здійснення повноважень, визначених пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", районними у місті Полтаві радами та, відповідно, про протиправність рішень міської ради щодо визначення вказаних повноважень районним у місті Полтаві радам, оскільки правова конструкція частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" містить вираз "виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються такі питання", що відповідно унеможливлює здійснення вказаних повноважень замість міської ради іншими органами місцевого самоврядування, зокрема, районними у місті радами.

Проте, на переконання суду, вказані доводи прокурора не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Виходячи зі змісту спірного рішення від 25.02.2016 "Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради" судом з'ясовано, що міською радою в даному рішенні, зокрема, визначено, що районні у м. Полтаві ради здійснюють окремі повноваження стосовно районів у місті, визначені частиною першою статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а саме:

1) затвердження регламенту ради;

2) утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій;

3) утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск;

7) затвердження плану роботи ради та заслуховування звіту про його виконання з урахуванням вимог статті 32 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

11) заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує;

12) заслуховування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ради;

13) розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах;

14) прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом;

15) скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень;

19) прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення референдумів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та сільського, селищного, міського голови;

20) прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;

22) затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;

23) затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету;

25) утворення цільових фондів, затвердження положень про ці фонди;

27) прийняття рішення щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету;

32) створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб'єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб);

34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;

40) заслуховування інформації прокурорів та керівників органів Національної поліції про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності і на відповідній території;

47) прийняття рішення про дострокове припинення повноважень органів територіальної самоорганізації населення у випадках, передбачених цим Законом;

53) затвердження відповідно до закону Положення про помічника-консультанта депутата ради та опису посвідчення помічника-консультанта депутата ради.

Тобто, поряд з повноваженнями щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (пункт 34), які, на переконання прокурора, підлягають вирішенню виключно на пленарних засіданнях міської ради, Полтавською міською радою визначено районним у м. Полтаві радам ще ряд повноважень, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7, 11, 12, 13, 14, 15, 19, 20, 22, 23, 25, 27, 32, 40, 47, 53 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", які також, керуючись праворозумінням прокурора. підлягають вирішенню виключно на пленарних засіданнях міської ради, тобто делеговані районним радам незаконно.

Разом з тим, звертаючись до суду з даним позовом, прокурор заявляє вимоги про визнання протиправним та нечинним рішення позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 "Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради" лише виключно в частині делегування районним у місті Полтаві радам, їх виконавчим органам повноважень стосовно районів у місті в обсягах та межах, передбачених пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

При цьому, положення статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не містять будь яких особливостей реалізації пункту 34 частини першої даної статті у порівнянні з іншими її підпунктами.

Як визначено у частині другій статті 41 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 "Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради" в оскаржуваній частині та рішення позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 "Про визначення обсягу окремих повноважень із земельних відносин районних у місті Полтаві рад" відповідають вимогам чинного законодавства.

Щодо посилань прокурора на необхідність при прийнятті рішення у даній справі врахувати ту обставину, що висновок про протиправність спірних рішень в оскаржуваних частинах вже висловлений Полтавським окружним адміністративним судом в окремій ухвалі від 27.07.2018 у справі №816/1112/18, що набрала законної сили, суд зазначає таке.

Так, відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, наведеною нормою встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Разом з тим, при застосуванні вказаної норми слід враховувати, що звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Проте, звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

За викладених обставин, оскільки обов'язковими для врахування при прийнятті рішення суду є лише встановлені в іншій справі фактичні обставини, а не правові висновки суду як такі, суд доходить висновку про відсутність підстав для врахування при прийнятті даного рішення правових висновків щодо протиправності спірних рішень в оскаржуваних частинах, висловлених Полтавським окружним адміністративним судом в окремій ухвалі від 27.07.2018 у справі №816/1112/18.

Крім цього, суд також вважає за доцільне відмітити, що Полтавською міською радою попередніх скликань також визначалися відповідні повноваження районних у м. Полтаві рад щодо врегулювання земельних відносин.

Так, відповідні рішення "Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради" та "Про визначення обсягу окремих повноважень із земельних відносин районних у місті Полтаві рад" були прийняті позачерговою п'ятою сесією Полтавської міської ради шостого скликання 24.12.2010 (том 1 а.с. 68-73).

Поряд з цим, Полтавською міською радою п'ятого скликання відповідно до рішень позачергової третьої сесії "Про визначення обсягу окремих повноважень районних у місті Полтаві рад" від 30.05.2006 та позачергової восьмої сесії "Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради" від 05.10.2006 визначалися відповідні повноваження районних у м. Полтаві рад щодо врегулювання земельних відносин (том 1 а.с. 74-77).

Аналогічно відповідні повноваження районних у м. Полтаві рад щодо врегулювання земельних відносин визначалися міською радою четвертого скликання у рішенні "Про делегування повноважень по регулюванню земельних відносин виконавчому комітету міської ради та районним радам міста Полтави" від 29.08.2002 (том 1 а.с. 78).

Отже, вказане свідчить, що районні у м. Полтаві ради упродовж всього часу дії положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" здійснювали визначені рішеннями міської ради повноваження стосовно регулювання земельних відносин.

На запитання суду щодо співвідношення положень статті 11 Земельного кодексу України, якою закріплено, що повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами, з положеннями пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", прокурор вказав, що стаття 11 Земельного кодексу України є загальною правовою нормою по відношенню до пункту 34 частини першої статті 26 Закону, яка в спірному випадку є спеціальною нормою права. Однак не зміг вказати, які ж саме повноваження районних у містах рад в галузі земельних відносин можуть бути визначені міською радою, якщо, за його твердженням, виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

На думку суду, спірними рішеннями в оскаржуваній частині Полтавська міська рада якраз і виключно на своєму пленарному засіданні вирішила відповідно до закону питання регулювання земельних відносин шляхом їх делегування у відповідній частині районним у місті Полтаві радам, що повністю узгоджується з положеннями статей 10, 11 Земельного кодексу України, статей 41 та 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Резюмуючи викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість та безпідставність доводів прокурора щодо протиправності рішення позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 "Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради" в частині делегування районним у місті Полтаві радам повноважень стосовно районів у місті в обсягах та межах, передбачених пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та рішення позачергової другої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 25.02.2016 "Про визначення обсягу окремих повноважень із земельних відносин районних у місті Полтаві рад".

Відтак, позовна заява першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури (вул. В.Козака, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36020) до Полтавської міської ради (вул. Соборності, 36, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 24388285), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Київська районна в м. Полтаві рада (вул. М. Бірюзова, 1/2, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 05384703), Шевченківська районна у м. Полтаві рада (вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, Полтавська область, 36040, ідентифікаційний код 05384695), Подільська районна у м. Полтаві рада (вул. Анатолія Кукоби, 39, м. Полтава, Полтавська область, 36022, ідентифікаційний код 05384710) про визнання протиправними та нечинними нормативно-правових актів - залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25 березня 2019 року.

Суддя О.В. Гіглава