Рішення № 80658178, 27.02.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/192/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача за довіреністю - Маліченка М.А.,

представника відповідача за довіреністю - Андрусів А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/192/19 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

16 січня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - ГУНП в Полтавській області, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Полтавській області "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" №1790 від 13.11.2018 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського відділення №2 взводу №1 роти конвойного служби ізолятора тимчасового тримання №1 ГУНП в Полтавській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3 у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Полтавській області "Про особовому складу" №603 о/с від 04.12.2018 у частині звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби);

- поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_3 на службі в поліції на посаді поліцейського відділення №2 взводу №1 роти конвойної служби ізолятора тимчасового тримання №1 ГУНП в Полтавській області з 05.12.2018;

- стягнути з ГУНП в Полтавській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на службі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення слугував складений 13.10.2018 працівниками поліції відносно нього адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за результатами розгляду якого Київським районним судом м. Полтави встановлено відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення. З приводу притягнення до адміністративної відповідальності за відсутність полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів зауважував, що необхідність застосування відповідачем такого суворого виду дисциплінарного стягнення як звільнення не є пропорційним до тяжкості вчиненого правопорушення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив її задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив залишити їх без задоволення. У відзиві на позов від 07.02.2019 зазначив, що підставою для притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності слугував не протокол про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що являє собою порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, а також керування транспортним засобом без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що є порушенням вимог п. 2.1 ґ Правил дорожнього руху. З приводу обрання виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_3 зі служби в органах поліції, то вирішення цього питання є дискреційним повноваженням керівника ГУ НП в Полтавській області (а.с. 28-41).

14.02.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої факт відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлено рішенням Київського районного суду м. Полтави за результатами розгляду справи №552/5987/18. Наголошував, що у виданому відповідачем наказі №1790, яким прийнято рішення про застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, відсутнє будь-яке обґрунтування підстав, за яких відповідач дійшов висновку про те, що керування позивачем автомобілем без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є дисциплінарним проступком (а.с. 92-96).

Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, вивчивши наявні матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до послужного списку, з 31.07.2006 по 06.11.2015 ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 - в Національній поліції (а.с. 48-52).

13.10.2018 до ГУНП в Полтавській області надійшла інформація про порушення службової дисципліни поліцейським відділення №2 взводу №1 роти конвойної служби ізолятора тимчасового тримання №1 ГУНП старшим сержантом поліції ОСОБА_3

З метою з'ясування викладених обставин наказом ГУНП в Полтавській області від 16.10.2018 №1102 призначено службове розслідування (а.с. 60).

В ході службового розслідування встановлені наступні фактичні обставини.

13.10.2018 о 22:00 год. до ГУНП в Полтавській області надійшла інформація про те, що на перехресті вул. Маршала Бірюзова та вул. Героїв Пожежників в м. Полтава працівниками Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП НП України за порушення правил дорожнього руху (не ввімкнення світлового сигналу при здійсненні повороту) був зупинений автомобіль ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням поліцейського відділення №2 взводу №1 роти конвойної служби ізолятора тимчасового тримання №1 ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_3, який мав ознаки алкогольного сп'яніння.

В ході службового розслідування від старшого сержанта поліції ОСОБА_3 отримано письмові пояснення від 22.10.2018, який зазначив, що 13.10.2018 близько 22:00 год. він зі своєю знайомою ОСОБА_4 перебував біля магазину "АТБ" по вул. Зінківській. Здійснивши покупки, ОСОБА_3 сів до свого автомобіля та направився по вул. Зінківській в напрямку вул. Маршала Бірюзова. Повертаючи на вул. Тевелева (Героїв Пожежників), його зупинив автомобіль патрульної поліції за те, що позивач не увімкнув правий поворот. Після цього один із працівників патрульної поліції (капрал поліції Хмелевський) попросив у ОСОБА_3 посвідчення водія та технічний паспорт та пішов до службового автомобіля. Повернувшись, працівник патрульної поліції запитав у позивача, чи вживав він алкогольні напої. На вказане запитання ОСОБА_3 відповів, що не вживав алкогольних напоїв, після чого працівник поліції запропонував йому пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння, на що позивач відмовився та сказав, що бажає проходити огляд в лікарні.

В подальшому ОСОБА_3 разом з працівниками патрульної поліції поїхав до Полтавського обласного наркологічного диспансера (надалі - ПОНД), де зі слів опитаного він відмовився проходити тест у зв'язку з тим, що мав сумніви в його об'єктивності. Також позивач зазначив, що мав намір здавати кров на аналіз, однак у цьому йому було відмовлено. В подальшому в присутності свідків позивач відмовився від проходження тесту, в результаті чого було складено висновок про відмову у проходженні тесту та протокол від 13.10.2018 про адміністративне правопорушення серії БД №050668 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 71).

Опитана в ході службового розслідування громадянка ОСОБА_4, яка була в салоні автомобіля ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_2 під час керування ОСОБА_3 надала ідентичні пояснення, але додала, що підозра щодо перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння виникла у поліцейського, коли позивач на його прохання дихнув декілька разів в обличчя та зазначила, що з 16:00 год. до моменту зупинення автомобіля ОСОБА_3 не вживав при ній спиртних напоїв.

У протоколі ОСОБА_3 власноруч написав, що вважає себе невинним. Після складання протоколу у ОСОБА_3 було вилучено посвідчення водія категорії "В" серії НОМЕР_3, видане Зінківським ВРЕР та видано тимчасовий дозвіл на право керування серії ПК №087436.

16.10.2018 до УКЗ ГУНП надійшли копії адміністративних матеріалів, складених 13.10.2018 за ст.ст. 126, 130 КУпАП та відеозаписи з нагрудних камер патрульних поліцейських, які здійснювали оформлення вищевказаних матеріалів. В результаті дослідження даних матеріалів встановлено, що окрім встановлених вище фактичних обставин, на одному з відео зафіксовано, як працівник патрульної поліції звернувся до ОСОБА_3 та повідомив останньому про підозру у перебуванні ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння, ознаками якого є нечітка хода, запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння обличчя. Одразу після цього ОСОБА_3 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, у ПОНД або відмовитися від проходження огляду. На зазначену вимогу ОСОБА_3 попросив працівника поліції вимкнути бодікамеру, на що отримав відмову.

Одночасно з протоколом від 13.10.2018 про адміністративне правопорушення серії БД №050668 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, 13.10.2018 відносно ОСОБА_3 була розглянута справа та винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАВ №663417 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, якою за керування транспортним засобом без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що є порушенням вимоги п.2.1 ґ Правил дорожнього руху, до позивача застосовано штраф у розмірі 425 грн (а.с. 69).

За наслідками проведеного службового розслідування, членами дисциплінарної комісії складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни поліцейським відділення №2 взводу №1 роти конвойної служби ізолятору тимчасового тримання №1 ГУНП старшим сержантом поліції ОСОБА_3 (а.с. 53-59)

Згідно з наказом ГУ НП в Полтавській області від 13.11.2018 №1790 (а.с. 45), за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, вимог п. 2.1 ґ, п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, що виразилося у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння, керування транспортним засобом без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, наказано звільнити зі служби в поліції поліцейського відділення №2 взводу №1 роти конвойної служби ізолятора тимчасового тримання №1 ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_3.

Відповідно до наказу начальника ГУ НП в Полтавській області полковника поліції Замахіна А.Л. 04.12.2018 (а.с. 47), старшого сержанта поліції поліцейського відділення №2 взводу №1 роти конвойної служби ізолятора тимчасового тримання №1 ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_3 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Не погоджуючись із правомірністю означених наказів в частині, що стосуються його прав та інтересів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам у даній справі, суд виходить з наступних міркувань.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 5 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) держава гарантує працездатним громадянам України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з вимогами пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництв.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію").

У частині першій статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 N 2337-VIII (надалі - Дисциплінарний статут) визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту).

Як встановлено судом, однією з підстав притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів поліції слугував факт відмови позивача від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушено п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (надалі - Правил дорожнього руху), відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Такими діями позивач вчинив правопорушення, відповідальність за яке встановлена ст. 130 ч. 1 КУпАП, а саме: відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто, відповідачем зроблено висновок про протиправність відмови позивача від проходження огляду.

У зв'язку з цим, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем службової дисципліни, що полягало у невиконанні вимог до поліцейського щодо безумовного дотримання вимог законодавства, у тому числі і у позаслужбовий час, допущення негідної поведінки, яка не відповідає високому званню працівника поліції, порушення вимог бути прикладом у дотриманні громадського порядку та беззаперечному дотриманні законодавства.

Пояснюючи обставини тих подій представник позивача вказав, що по приїзду ОСОБА_3 та працівників патрульної поліції до ПОНД, позивач мав намір здати аналіз крові, однак у вказаному йому було відмовлено, у зв'язку з чим у позивача виникли сумніви в об'єктивності проведених заходів, оскільки в тому ж ПОНД йому запропонували лише пройти тест на пристрої "Драгер" надавши при цьому мундштук без герметичного пакування.

За наслідками отриманої відмови, 13.10.2018 о 23:00 год в м. Полтава по пров. Шевченка, 5а, поліцейським роти №1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП НП України капітаном поліції Сергеєвим Р.С. відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД №050668 від 13.10.2018 (а.с. 71), відповідно до якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вважаючи себе невинуватим у вчиненні означеного дисциплінарного правопорушення, про що позивач вказав і в протоколі серії БД №050668 від 13.10.2018, ОСОБА_3 звернувся до суду.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 28.12.2018 у справі №552/5987/18 провадження №3/552/1616/18, яка набрала законної сили 08.01.2019 розглянуто матеріали, які надійшли від УПП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, постановлено адміністративну справу відносно ОСОБА_3 закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 13).

При цьому судом встановлено, що приїхавши до ПОНД ОСОБА_3 було запропоновано пройти огляд за допомогою спеціального приладу "Драгер". Однак медичний працівник надав йому мундштук газоаналізатора "Драгер", який вже був у користуванні, упаковка мундштука була відкритою. На вимогу ОСОБА_3 медичному працівнику надати інший мундштук, відповідні сертифікат та свідоцтво про справність вищевказаного приладу, останній відповів відмовою. Проходити огляд на стан сп'яніння з порушенням встановлених чинним законодавством вимог ОСОБА_3 відмовився та запропонував медичному працівнику та працівнику поліції пройти інше лабораторне дослідження та провести аналіз. На що вони не погодилися та працівник поліції склав адміністративний протокол за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Крім того, працівники поліції порушили проведення вищевказаної процедури, не забезпечивши присутність двох свідків, що передбачено чинним КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння.

З наведеного вбачається, що судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення встановлено правомірність відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан сп'яніння у зв'язку з порушенням порядку його проведення.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином твердження відповідача щодо наявності в діях ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, спростовано в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Тобто, порушенням службової дисципліни може бути лише протиправна поведінка. Правомірна ж поведінка не є порушенням службової дисципліни та відповідно дисциплінарним проступком.

На підставі викладеного, суд вважає безпідставним висновок відповідача про порушення ОСОБА_3 службової дисципліни у зв'язку з відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння.

Іншою підставою для притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності слугував встановлений за наслідками зупинки автомобіля ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням позивача факт відсутності полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що є порушенням вимоги п. 2.1 ґ Правил дорожнього руху, чим скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п.п. ґ) п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Як з'ясовано в ході судового розгляду, 13.10.2018 відносно ОСОБА_3 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАВ №663417 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, якою за керування транспортним засобом без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що є порушенням вимоги п.2.1 ґ Правил дорожнього руху, до позивача застосовано штраф у розмірі 425 грн (а.с. 69).

На переконання відповідача, дотримання Правил дорожнього руху є обов'язком всіх без винятку водіїв, а відтак дотримання поліцейськими транспортної дисципліни є складовою службової дисципліни відповідно до приписів Дисциплінарного статуту.

Як під час надання письмових пояснень в ході проведення службового розслідування позивач, так в судовому засіданні представник позивача не заперечував факт відсутності на момент зупинки автомобіля у ОСОБА_3 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Тобто, позивач фактично визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.п. ґ) п. 2.1 Правил дорожнього руху та вчинив дії на його усунення.

На підтвердження обставин доброчесності позивача, у судовому засіданні 27.02.2019 представник позивача надав суду поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/0573211 від 21.02.2019 та квитанцію від 19.10.2018 № 11592 про сплату штрафу в розмірі 425 грн (а.с. 109-111), як доказ усунення позивачем порушень виявлених в ході перевірки.

Відтак, звільняючи позивача лише з підстави відсутності полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідач не дотримався критерію "пропорційно", зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення (дії). Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Тобто, звільнення із служби в поліції є найбільш суворим видом дисциплінарного стягнення, який в даному випадку (лише за відсутності полісу страхування) є неприйнятним, оскільки не відповідає критерію "пропорційно", а тому такий захід впливу визнається судом протиправним.

Встановивши відсутність фактичних та правових підстав для звільнення позивача, суд визнає протиправними спірні накази відповідача в частині притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби та скасовує їх в частині, що стосуються прав та інтересів позивача.

Відповідно до положень частини першої статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже позивач підлягає поновленню на службі в поліції.

Зважаючи на висновок суду про протиправність наказу від 04.12.2018 №603 о/с та його скасування, позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого його було звільнено, а саме - на посаді поліцейського відділення №2 взводу №1 роти конвойного служби ізолятора тимчасового тримання №1 ГУНП в Полтавській області з 05.12.2018.

Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким нормативно-правовим актом є постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" (надалі - Порядок №100). Вказаною постановою визначено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до абзацу третього пункту 2 розділу ІІ Порядку №100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пунктів 5, 8 розділу ІV Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку).

Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку №100 передбачені види виплат, які підлягають урахуванню і які не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Указане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 23.01.2012 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 21355291).

На виконання вимог суду відповідач надав довідку Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Полтавській області від 25.02.2019 №218/115/29/01-2019 про розмір фактично виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_3 за останні два календарні місяці роботи перед звільненням, який складав: за жовтень 2018 року - 3961,80 грн, за листопад 2018 року - 4056,11 грн, що в сумі становить 8017,91 грн (а.с. 106).

З урахуванням даних відображених у даній довідці, суд визначив суму середньоденного грошового забезпечення з урахуванням 44 робочих днів у розмірі 182,22 грн, з якої ГУНП у Полтавській області слід виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в загальній сумі 10 568,76 грн.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Тому суд вважає, що рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, слід звернути до негайного виконання.

З огляду на факт звільнення позивача від сплати судового збору підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 40108630) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" №1790 від 13.11.2018 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції поліцейського відділення №2 взводу №1 роти конвойної служби ізолятора тимчасового тримання №1 ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_3.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області "По особовому складу" №603 о/с від 04.12.2018 у частині звільнення зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого сержанта поліції ОСОБА_3 (0120222), поліцейського відділення №2 взводу №1 роти конвойної служби ізолятора тимчасового тримання №1 ГУНП.

Поновити ОСОБА_3 на посаді поліцейського відділення №2 взводу №1 роти конвойної служби ізолятора тимчасового тримання №1 Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 05.12.2018.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 40108630) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період 05.12.2018 по 27.02.2019 у розмірі 10 568 (десять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн 76 коп.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складений 04.03.2019.

Суддя Є.Б. Супрун