Рішення № 80658151, 25.03.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2019 р. справа № 300/228/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання до вчинення дій., -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2019 ОСОБА_1 (надалі також, - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (надалі також Коломийське оУПФУ Івано-Франківської області - відповідач), про визнання відмови неправомірною та зобов`язання до вчинення дій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, відмовлено у призначенні пенсії за віком, з посиланням на те, що при розрахунку страхового стажу відповідачем не враховано період роботи в кооперативі "Україна" (реорганізовано в ПФ "РОММА" 10.03.1997) з 17.10.1988 по 11.11.1997, оскільки в записі трудової книжки про прийом на роботу не зазначено номер рішення загальних зборів та дата внесена не чітко, а в записі про реорганізацію кооперативу "Україна" в ПФ "РОММА" відсутні підстава про перейменування. Позивач намагалася самостійно отримати підтверджуючу довідку з кооперативу, але їй не вдалося знайти керівника чи будь-яку посадову особу, оскільки даний кооператив відсутній за місцем юридичної адреси. В архівах міста документи відсутні. Згідно довідок з архівних установ документи по кооперативу "Україна" (реорганізовано в ПФ "РОММА") на збереження не надходили. Позивач вважає неправомірною відмову відповідача у зарахуванні їй періоду роботи з 17.10.1988 по 11.11.1997 до страхового стажу та в призначенні пенсії за віком та просить зобов`язати Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати їй період роботи з 17.10.1988 по 11.11.1997 в кооперативі "Україна" (реорганізований в ПФ "РОММА" 10.03.1997) в страховий стаж та призначити пенсію з урахуванням цього стажу з дня набуття права, а саме з 20.06.2018.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с.42-44).

Позивачем у зазначений строк недоліки усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.1-2).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 13.03.2019, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив. Просив суд в задоволенні позову відмовити, оскільки вважає правомірною відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до вимог статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, у зв’язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років, через відсутність додаткових документів на його підтвердження (а.с. 75-80).

Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області подало клопотання №3135/06 від 12.03.2019 про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 73-74).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 клопотання представника відповідача ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін залишено без задоволення (а.с. 107-108).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на них, встановив наступне.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінила ім`я, про що 13.01.2003 складено відповідний актовий запис №2. Прізвище, власне ім`я, по батькові після державної реєстрації зміни імені: ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії I-НМ №017776 виданого 16.05.2018 ОСОБА_2 районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, копія якого міститься у матеріалах справи (а.с. 23).

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у віці 58 років і 6 місяців, 19.06.2018 року звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 82).

Рішенням ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 01.10.2018 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв’язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років, відповідно до вимог статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (а.с. 99-101).

Позивачу не зараховано до страхового стажу для обчислення пенсії період її роботи:

- з 01.11.1978 по 02.06.1979 в колгоспі "Перше травня", оскільки згідно інформації архівного відділу оплати праці ОСОБА_2 райдержадміністрації в книгах обліку розрахунків по оплаті праці колгоспу "Перше травня" за 1978 – 1979 роки прізвище ОСОБА_1 (Тимофіїв, ОСОБА_3) ОСОБА_4 не виявлено;

- в кооперативі "Україна" (реорганізовано в ПФ "Ромма") з 17.10.1988 по 11.11.1997. Запис про даний період роботи проведено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 (в редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.1985 №252) із змінами, внесеними постановою Держкомпраці СРСР №412 від 19.10.1990, яка була чинною на дату прийняття позивача на роботу та роз’яснено про необхідність надання додаткових документів в його підтвердження.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася із позовом до суду та просить визнати неправомірною відмову відповідача у зарахуванні їй періоду роботи з 17.10.1988 по 11.11.1997 до страхового стажу та в призначенні пенсії за віком та зобов`язати Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати їй період роботи з 17.10.1988 по 11.11.1997 в кооперативі "Україна" (реорганізований в ПФ "Ромма" 10.03.1997) в страховий стаж та призначити пенсію з урахуванням цього стажу з дня набуття права, а саме з 20.06.2018.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Підставою не зарахування позивачу до страхового стажу для обчислення пенсії періоду роботи в кооперативі "Україна" (реорганізовано в ПФ "Ромма") з 17.10.1988 по 11.11.1997 став висновок відповідача про те, що згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях у графі "4" трудової книжки пишеться: підстава для внесення запису до трудової книжки – наказ (розпорядження) керівника підприємства, дата його видачі і номер. При цьому, як підстава прийняття на роботу в кооператив, зазначено: рішення загальних зборів, дата якого внесена не чітко, а номер відсутній. Крім того дата прийняття на роботу "17.10.1988" не відповідає даті реєстрації рішення ОСОБА_2 районної ради народних депутатів статуту кооперативу (14.12.1988), згідно архівної довідки Державного архіву Івано-Франківської області. В записі про переведення з одного підприємства на інше, відсутня підстава про перейменування в ПФ "Ромма". В архівних установах міста і району документи даного підприємства відсутні.

Згідно із положеннями статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу з 01.01.2018 по 31.12.2018 – не менше 25 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки після досягнення ними віку 58 років 6 місяців, які народилися з 01 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року.

Відповідно до положень частин 2, 4 статті 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01.01.2004 року - на підставі документів та порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено, що до трудового стажу зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховувалась також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Згідно статті 62 закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації, відомості про стягнення до неї не заносяться.

Постановою Кабінету Міністрів України N 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

За пунктом 1 цього Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У разі, коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу, за бажанням особи, може здійснюватися органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків (п.2 цього Порядку).

Відповідно до пункту 3 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Згідно пункту 1.1 цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції).

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції).

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).

Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 N162.

Судом встановлено, що згідно запису трудової книжки за №11а позивач 17.10.1988 прийнята на роботу в кооператив "Україна" різноробочим. Запис здійснено на підставі рішення загальних зборів, дата якого внесена не чітко.

В записі 12 трудової книжки позивача зазначено 10.03.1997 в зв`язку з реорганізацією кооператив "Україна" перейменовано в ПФ "Ромма" (а.с.17).

11.11.1997 позивач звільнена з роботи за власним бажанням по ст. 38 КЗпП України згідно наказу від №19 від 10.118.1997 (а.с. 18).

Таким чином, у записі №11а трудової книжки позивача про прийняття на роботу зазначено "рішення загальних зборів" дата якого внесена нечітко, а номер відсутній, у записі 12 трудової книжки позивача про переведення з одного підприємства на інше у зв`язку з реорганізацією кооперативу "Україна", відсутня підстава про перейменування в ПФ "Ромма".

Згідно інформацій архівних відділів ОСОБА_2 райдержадміністрації №04-01/П-395 від 20.07.2018, ОСОБА_2 міської Ради №411/04-01 від 11.09.2018, Державного архіву Івано-Франківської області №М-78/06-07 від 18.09.2018 отриманих на запити відповідача, документи кооперативу "Україна" та ПФ "Ромма" на збереження в архівні відділи не надходили (а.с. 27-29).

Відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

У відповідності до довідки про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України №338 від 11.07.2018, яка видана кооперативу "Україна" про те, що страхові внески сплачено за період з 01.01.1991 – 31.10.1993; 01.11.1993 – 31.03.1995 заробітна плата не нараховувалась, страхові внески не сплачено; 01.04.1995 – 28.02.1996 заробітна плата нараховувалась, страхові внески сплачено; 01.03.1996 – 30.04.1996 заробітна плата не нараховувалась, страхові внески не сплачено; 01.05.1996 – 31.08.1996 заробітна плата нараховувалась, страхові внески сплачено; 01.09.1996 – 31.10.1996 заробітна плата не нараховувалась, страхові внески не сплачено; 01.11.1996 – 31.12.1996 заробітна плата нараховувалась, страхові внески сплачено; 01.01.1997 – 10.03.1997 заробітна плата не нараховувалась, страхові внески не сплачено; з 10.03.1997 кооператив "Україна" перейменований у ПФ "Ромма", ПФ "Ромма" ліквідована 19.11.1997, а також довідкою про сплату внесків до Пенсійного фону України, яка видана ПФ "Ромма" про те, що страхові внески за період з 10.03.1997 – 11.11.1997 списані згідно чинного законодавства (а.с. 88-89).

Із наведених довідок встановлено, що сплата страхових внесків кооперативом за спірний період здійснювалась частково, із зазначенням періодів коли заробітна плата не нараховувалась та страхові внески не сплачувались.

Будь-яких інших доказів в підтвердження наявності трудового стажу у кооперативі "Україна" та ПФ "Ромма" з 17.10.1988 по 11.11.1997 позивачем відповідачу не надано.

Надані позивачем суду копії трудових книжок громадянина ОСОБА_5 та громадянина ОСОБА_6, як засвідчення факту роботи показаннями свідків, також не є належним підтвердженням факту роботи позивача у кооперативі "Україна" та ПФ "Ромма".

Так, відповідно до пункту 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Однак, свідками жодного документа (копії трудової книжки, копії наказів на прийняття та звільнення, архівні довідки) про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу позивача відповідачу не надано. Крім того, зазначені свідчення не надавались позивачем відповідачу.

Відповідно до положень Закону СРСР "Про кооперацію в СРСР", кооператив вважається створеним з дати реєстрації кооперативу рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за місцезнаходженням кооперативу на підставі висновку депутатської комісії відповідної Ради народних депутатів.

Судом також встановлено, що дата прийняття на роботу позивача "17.10.1998" не відповідає даті реєстрації статуту кооперативу "Україна" (14.12.1988), зареєстрованого рішенням ОСОБА_2 районної ради народних депутатів №277 від 14.12.1988, що підтверджується архівною довідкою Державного архіву Івано-Франківської області №47/05.09 від 07.08.2018, копія якої міститься у матеріалах справи (а.с. 87).

Таким чином, ані записами трудової книжки позивача, ані правомірно додатково витребуваними відповідачем документами, не підтверджено період роботи позивача в кооперативі "Україна" та ПФ "Ромма" з 17.10.1988 по 11.11.1997.

Як наслідок, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для зарахування позивачу даного часу трудової діяльності для обчислення пенсії згідно заяви від 19.06.2018, а тому дії відповідача, є правомірними.

За таких обставин суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки відповідач діяв у законний спосіб. Негативні наслідки для позивача пов’язані виключно з відсутністю необхідних додаткових підтверджуючих документів.

Суд, також звертає увагу сторін на те, що задоволення даного позову шляхом визнання неправомірною відмови відповідача у зарахуванні позивачу періоду роботи з 17.10.1988 по 11.11.1997 до страхового стажу та в призначенні пенсії за віком та зобов`язання ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати позивачу період роботи з 17.10.1988 по 11.11.1997 в кооперативі "Україна" (реорганізований в ПФ "РОММА" 10.03.1997) в страховий стаж та призначити пенсію з урахуванням цього стажу з дня набуття права, можливе за умови встановлення факту – належності правовстановлюючих документів особі, а саме запису №11а трудової книжки позивача про прийняття на роботу, в якій зазначено "рішення загальних зборів" дата якого внесена нечітко, а номер відсутній та запису №12 трудової книжки позивача про переведення з одного підприємства на інше у зв`язку з реорганізацією кооперативу "Україна", у якому відсутня підстава про перейменування в ПФ "Ромма", а також те, що дата прийняття на роботу позивача "17.10.1998" не відповідає даті реєстрації статуту кооперативу "Україна" (14.12.1988), що передбачено ЦПК України.

В той же час, встановлення юридичних фактів, не входить до компетенції адміністративного суду, а предметом судового розгляду в даній справі є виключно публічно-правовий спір між позивачем та суб’єктом владних повноважень з приводу правомірності прийняття рішення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством, а отже позовні вимоги не підлягають до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. Січових Стрільців, буд. 154, с. Мишин, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78280, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (вул. Валова, 47а, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200, код ЄДРПОУ 37904176) про визнання відмови неправомірною та зобов`язання до вчинення дій - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Микитюк Р.В.