Ухвала суду № 80658005, 25.03.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 березня 2019 року м. Житомир справа №240/317/19

категорія 112010204

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попової О. Г., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про розгляд справи у порядку письмового провадження в адміністративній справі в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії у зв'язку із втратою годувальника з 01 жовтня 2016 року;

- зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняти рішення щодо поновлення виплати ОСОБА_1 пенсії у зв'язку із втратою годувальника з 01 жовтня 2016 року та сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість, яка виникла за період з 01 жовтня 2016 року по дату винесення судового рішення.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

В судове засідання, призначене на 25 березня 2019 року о 11:30 прибув представник відповідача, перед початком судового засідання подав до відділу документального забезпечення суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Позивач в судове засідання не прибула, надіслала до відділу документального забезпечення суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Керуючись приписами частини третьої статті 194, частини дев'ятої статті 205, частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вважає за можливе провести розгляд клопотання у порядку письмового провадження.

У відповідності до частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Приписами частини п'ятої статті 44 КАС України регламентовано, що учасники справи, зокрема, зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою. виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі "Гінчо проти Португалії" передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з частиною третьою статті 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною шостою статті 194 КАС України визначено, що у судовому засіданні можуть бути оголошені перерви в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість яких визначається відповідно до обставин, що їх викликали.

Відповідно до частини сьомої статті 194 КАС України перерва у зв'язку із неявкою учасника справи або його представника може бути оголошена тільки з підстав, визначених пунктами 1, 2, 5 частини другої статті 205 цього Кодексу.

Частиною першою статті 205 КАС України закріплено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд звертає увагу, що підстави для оголошення перерви в судовому засіданні, передбачені частиною сьомою статті 194 КАС України та підстави для відкладення розгляду справи, встановлені пунктами 1, 2, 5 частини другої статті 205 КАС України, відсутні.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Частиною дев'ятою статті 205 КАС України закріплено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи з'ясування усіх фактичних обставин справи та отримання судом усіх необхідних доказів, зважаючи на факт самостійного розпорядження позивачем своїм правом бути присутнім у судовому засіданні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи, а тому клопотання представника Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 44, 194, 204, 205, 223, 229, 243, 248, 250, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Клопотання представника Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про розгляд справи у порядку письмового провадження - задовольнити.

Подальший розгляд адміністративної справи №240/5414/18 здійснювати у порядку письмового провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.

Копію ухвали направити сторонам та учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та у відповідності до положень статей 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України окремому оскарженню не підлягає.

Ухвалу суду складено у повному обсязі: 25 березня 2019 року.

Суддя О.Г. Попова

інше перехід у письмове провадження