Рішення № 80657842, 21.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2019 року № 810/1678/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправними дії щодо відмови у видачі будівельного паспорту та зобов'язання видати будівельний паспорт,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася гр. ОСОБА_1 з позовом до Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправними дії щодо відмови у видачі будівельного паспорту в частині реконструкції житлового будинку з добудовою мансардного поверху на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язання видати такий будівельний паспорт забудови земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем відмовлено позивачу у видачі будівельного паспорту за відсутності законодавчо визначених підстав. Так, позивачка стверджує, що у разі здійснення реконструкції будинку чи господарської будівлі, у т.ч. їх повної перебудови, але із збереженням існуючих відстаней між будівлями, факт недотримання визначеної додатком 3.1 ДБН 360-92** відстані між будівлями не свідчить про наявність підстав для відмови у видачі будівельного паспорту.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2018 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 продовжено процесуальний строк для проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду.

До судового засідання сторони, належно повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не прибули, звернулись до суду з письмовими клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності.

На підставі ч. 3 ст. 194 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

На праві спільної часткової власності позивачка є власником 36/100 будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8 - 10).

У лютому 2018 року позивачка звернулась до Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області із заявою про надання будівельного паспорту на забудову земельної ділянки за вказаною адресою.

Листом від 05.02.2018 № 15/104 позивачку повідомлено про те, що поданий нею пакет документів повертається у зв'язку з відсутністю необхідних документів (а.с. 7).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно ст. 9 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 687-XIV).

Статтею 28 Закон № 687-XIV визначено, що власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані, зокрема, отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначені Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) та Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за № 902/19640 (далі - Порядок № 103).

Згідно ст. 4 Закону № 3038-VI об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва (ст. 26 Закону № 3038-VI).

Статею 27 Закону № 3038-VI визначено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно п. 1.3 Порядку № 103 параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».

Пунктами 2.1., 2.3 Порядку № 103 визначено, що видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:

- заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

- засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

- ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);

- проект будівництва (за наявності);

- засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

У разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових або реконструкція існуючих об'єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни.

Уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно позовної заяви слідує та позивачкою не заперечується, що роботи з реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель, споруд будь-якого призначення відносяться до категорії будівництва, а тому для їх виконання необхідним є отримання дозвільних документів, передбачених Законом № 3038-VI.

Зі змісту листа Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області від 05.02.2018 № 15/104 слідує, що позивачці повідомлено про недоліки поданого нею пакету документів, а саме:

- відсутність кадастрового плану земельної ділянки в масштабі. 1:500;

- відсутність згоди від співвласників земельної ділянки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на прибудову до житлового будинку з улаштуванням мансардного поверху та на будівництво гаража на земельній ділянці, що знаходиться в спільній частковій власності;

- відсутність згоди від сусіда - власника нерухомого майна на території домоволодіння по АДРЕСА_2 на будівництво 2-х поверхової господарської будівлі з гаражем на відстані 1,2 м від навісу на території домоволодіння по АДРЕСА_2 із зазначенням габаритних розмірів та висоти будівлі;

- в ескізних намірах (схема генерального плану) не нанесено меж земельної ділянки відповідно обмінного файлу in 4 з державного земельного кадастру. Роз'яснено, що межі земельної ділянки відповідно обмінного файлу in 4 повинні бути перенесені на виконавче топографо-геодезичне знімання масштабу 1:500 з підписом та печаткою відповідального виконавця;

- в ескізних намірах (на схемі генерального плану) не нанесено червоні лінії та лінії регулювання забудови по АДРЕСА_3. Роз'яснено, що червоні лінії та лінії регулювання забудови можна отримати в управлінні містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради.

З викладеного слідує, що поданий позивачкою пакет документів дійсно не відповідав вимогам п. 2.1 Порядку № 103, оскільки не містив згоди співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову та мав недоліки ескізних намірів забудови.

Відповідно до п. 2.4. Порядку № 103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:

- неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;

- невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

З викладеного слідує, що позивачці правомірно повернуто пакет документів для видачі будівельного паспорта.

Також суд критично оцінює посилання позивачки на те, що у разі здійснення реконструкції будинку чи господарської будівлі, у т.ч. їх повної перебудови, але із збереженням існуючих відстаней між будівлями, факт недотримання визначеної додатком 3.1 ДБН 360-92** відстані між будівлями не свідчить про наявність підстав для відмови у видачі будівельного паспорту.

Так, зі змісту листа Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області від 05.02.2018 № 15/104 слідує, що відповідачем не перевірялась відповідність пакету документів вимогам додатку 3.1 ДБН 360-92**, яким визначено обов'язкові протипожежні відстані між житловими, громадськими і допоміжними будинками промислових підприємств.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області правомірно повернуто позивачці пакет документів про надання будівельного паспорту на забудову земельної ділянки за вказаною адресою, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.