Ухвала суду № 80657811, 25.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

25 березня 2019 року м. Київ Справа № 320/1288/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувшипозовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Рестеквіп» доКиївської митниці ДФС провизнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рестеквіп» звернулось до суду з позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про визначення коду товару від 28.02.2019 № KT-UA125000-0016-2019.

Відповідно до приписів пунктів 1, 2 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Цією ж статтею передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для її повернення.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частиною першою статті 57 цього Кодексу передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Таким чином, керівник юридичної особи або адвокат як її представник мають право на звернення до суду від імені юридичної особи лише на підставі документів, що безпосередньо підтверджують їх повноваження.

У свою чергу повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (частина четверта статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36 (далі - Положення № 36), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Так, згідно з пунктом 13 Положення № 36 ордер, що видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правову допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи.

Судом встановлено, що позовна заява від імені позивача підписана в якості його представника адвокатом Гевком А.В.

При цьому до позовної заяви в якості доказу, що підтверджує повноваження Гевка А.В. як адвоката на підписання зазначеної заяви, приєднано ордер серії КС № 377940, з якого вбачається, що він не містить усіх визначених Положенням № 36 обов'язкових реквізитів, а саме: відбиток печатки адвокатського об'єднання «Берген».

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена судом касаційної інстанції, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 21.12.2018 в адміністративній справі № 753/15930/15-а та 12.03.2019 в адміністративній справі № 814/102/18.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За таких обставин суд дійшов висновку про повернення позивачу позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рестеквіп» до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати (видати) позивачу (його представнику) невідкладно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Харченко С.В.