Рішення № 80657772, 13.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2019 р. Справа№200/10136/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення,

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2018 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Головного управління Національної поліції в Донецькій області, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно звільнив позивача зі служби в Національній поліції України, мотивуючи звільнення тим, що останній порушив службову дисципліну (пункт 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію»). З посиланням на Конституцію України, Закон України «Про національну поліцію», позивач просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ за №1417 від 04.08.2017 року, наказ по особовому складу №380 о/с від 04.08.2017 року про звільнення;

- поновити його на посаді оперуповноваженого 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Донецькій області;

- зобов'язати відповідача виплати на його користь середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу, починаючи з 05.08.2017 року по день винесення рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 07 листопада 2015 року по 04 серпня 2017 року він працював на посаді оперуповноваженого 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - ГУ НП в Донецькій області). Наказом ГУ НП в Донецькій області від 04 серпня 2017 року № 380 о/с його звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, на підставі наказу ГУ НП в Донецькій області від 04 серпня 2017 року №1417.

Позивач вважає, що наказ про порушення службової дисципліни та про звільнення прийняті в порушення норм чинного законодавства України, в тому числі, відповідачем порушено процедуру проведення службового розслідування, а саме від позивача не витребувані письмові пояснення, з наказом та висновками службового розслідування не ознайомлений. Також зазначено, що при винесенні рішення про звільнення зі служби не враховано, що позивач за весь час проходження служби не притягувався до дисциплінарної відповідальності, не мав стягнень.

На думку позивача, звільнення особи є крайнім заходом дисциплінарного впливу, який може бути застосований до працівника, а тому таке рішення є безпідставним та підлягає скасуванню.

Через канцелярію суду 11 грудня 2018 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов,у якому він просить відмовити у задоволені позову, виходячи з того, що висновком службового розслідування підтверджено вину ОСОБА_1 у недотриманні вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, що виразилось у відмові від проходження медичного огляду на встановлення стану сп'яніння та допущення вчинку, який негативно впливає на репутацію Національної поліції України.

Зазначає, що приймаючи рішення про звільнення позивача, посадові особи ГУ НП в Донецькій області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

16 жовтня 2018 року позовна заява залишена без руху і позивачу наданий строк для усунення її недоліків.

16 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами загального позовного провадження.

20 грудня 2018 року строк підготовчого провадження продовжений на тридцять днів.

01 лютого 2019 року витребувані докази від Поліклініки Головного управління Національної поліції в Донецькій області та Курахівської міської лікарні.

05 лютого 2019 року від відповідача витребувані письмові пояснення про причини розбіжності розміру грошового забезпечення ОСОБА_1, який зазначений у довідці про грошове забезпечення №615 від 30.10.2018 та довідці про грошове забезпечення без номеру та дати, наданої на вимогу суду.

14 лютого 2019 року позивачу закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 27 лютого 2019 року.

27 лютого 2019 року оголошено перерву до 13 березня 2018 року.

До судового засідання позивач та представник позивача з'явилися, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяви, просили задовольнити позов.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_2, виданого Мар'їнським РВ УМВС України в Донецькій області (а.с.32).

26січня 2017 року наказом ГУ НП в Донецькій області від №53 о/с позивача призначено оперуповноваженим 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Донецькій області (а.с.76).

Відповідно до рапорту від 23 липня 2017 року під час перевірки несення служби інформаційним центром ГУ НП в Донецькій області виявлено позивача з явними ознаками наркотичного сп'яніння (а.с.80).

ОСОБА_1 відмовився від проходження тесту на визначення стану наркотичного сп'яніння про що складений акт від 23 липня 2017 року (а.с.81).

Також позивач відмовився від надання пояснень (а.с.84).

24 липня 2017 року наказом ГУ НП в Донецькій області №1355 призначено службове розслідування за вказаним фактом (а.с.82).

24 липня 2017 року наказом ГУ НП в Донецькій області №361 о/с відсторонено ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування (а.с.83).

З 24 липня 2017 року по 27 листопада 2017 року позивач перебував на амбулаторному лікуванні у лікаря-терапевта дільничного терапевтичного відділення поліклініки лікарні м. Маріуполь ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» з діагнозом «ГРВІ» (гостра респіраторна вірусна інфекція), про що відносно ОСОБА_1 24 липня 2017 року складено довідку про тимчасову непрацездатність (лист ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» від 04 лютого 2019 року №33/25-146 (а.с.201)).

Відповідно довідки Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Мар'їнської районної ради» від 08 лютого 2019 року №141 з 28 липня 2019 року по 03 серпня 2017 року позивач перебував на листку непрацездатності у сімейного лікаря (а.с.200).

31 липня 2017 року висновком службового розслідуванняза фактом перебування на службі з ознаками наркотичного сп'яніння оперуповноваженого УПН ГУ НП в області лейтенанта поліції ОСОБА_1, складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та винесення постанови за частиною 2 статті 122 КУпАП встановлено наступне (а.с.101-105):

23 липня 2017 року згідно з графіком чергувань УПН ГУНП в області на липень ОСОБА_1 заступив на чергування до центру інформаційного забезпечення ГУ НП в Донецькій області.

Цього ж дня під час перевірки організації несення служби працівників, задіяних на чергування до центру інформаційного забезпечення було виявлено, що ОСОБА_1 перебуває на службі з явними ознаками наркотичного сп'яніння.

У зв'язку з цим, о 12:35, ОСОБА_1 було доставлено до міського наркологічного диспансеру у м. Маріуполі для проходження медичного огляду на предмет визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак від проходження огляду у присутності лікарів він відмовився, про що було складено відповідний акт медичного огляду від 23 липня 2017 року № 1515.

Після цього ОСОБА_1 було запрошено до ГУНП в Донецькій області на бесіду з керівництвом щодо встановлення причин відмови від проходження медичного огляду, під час якої він нічого не пояснив. У зв'язку з цим працівниками ВІОС УКЗ ГУНП в області йому було запропоновано пройти тест «Sniper 5» нa визначення стану наркотичного сп'яніння, однак останній відмовився від його проходження у присутності двох свідків (а.с.81).

ОСОБА_1 було попереджено про те що за вказаним фактом відносно нього буде проведено службове розслідування, після чого, останній о 16:00 залишив приміщення ГУНП в області.

Цього ж дня ОСОБА_1 рухаючись на автомобілі SKODA Octavia біля буд. 136, розташованому по пр. Нахімова м. Маріуполя, при зміні напрямку руху не подав сигнал світловим показником повороту відповідного напрямку та був зупинений поліцейськими управління патрульної поліції в м. Маріуполі ДПП Національної поліції України.

У ході розмови з ОСОБА_1 працівниками поліції були виявлені у нього ознаки наркотичного сп'яніння (неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, сповільнення мови). У зв'язку з цим ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичне обстеження на встановлення стану сп'яніння у міському наркологічному диспансері, однак останній відмовився від проходження огляду.

Відтак, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення та вилучено посвідчення водія. Від надання письмових пояснень позивач відмовився. Разом з цим, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (серія ЕАА №130585 від 12 квітня 2017 року), за порушення правил подавання попереджувальних сигналів при зміні напрямку.

У висновку вказано, що причинами та умовами вказаної події стали особиста недисциплінованість, нехтування вимогами керівництва Національної поліції України і ГУ НП в області та порушення діючого законодавства України з боку позивача.

Також зазначено, що з початку 2017 року до ГУ НП в Донецької області надійшли протоколи № 1 та № 3 оперативних нарад керівництва МВС України та Національної поліції України при т.в.о. Міністра внутрішніх справ Ярового С.А. від 03 січня 2017 року та 14 лютого 2017 року. У яких вказувались вимоги т.в.о. Голови Національної поліції України до керівників головних управлінь Національної поліції областях та м. Києві, Міжрегіональних органів, установ, які належать до сфери управління Національної поліції за всіма фактами керування поліцейськими транспортними засобами в стані сп'яніння за результатами службових розслідувань уживати до винних безальтернативних заходів дисциплінарного впливу - звільнення зі служби в поліції.

Виходячи з перелічених обставин, у висновку службового розслідування зазначено про порушення ОСОБА_1 таких вимог:

- пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- статті 7 «Дисциплінарного статуту ОВС України» (без зазначення конкретного порушення);

- пункту 2.5 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 щодо обов'язку водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наказом ГУ НП в Донецькій області від 04 серпня 2017 року №1417 «Про порушення службової дисципліни оперуповноваженим управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Донецькій області лейтенантом поліції ОСОБА_1 та його покарання» визначено за особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, що виразилось у відмові від проходження медичного огляду на встановлення стану сп'яніння та допущення вчинку, який негативно впливає на репутацію Національної поліції України, ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції (а.с.106-107).

Із зазначеним наказом позивач під підпис не ознайомлений. Відповідно до акту від 04 серпня 2017 року відповідачем здійснено телефонний дзвінок на мобільний телефон та запропоновано приїхати та ознайомитися з наказом від 04 серпня 2017 року №1417 від чого ОСОБА_1 відмовився (а.с.111).

04 серпня 2017 року наказом ГУ НП в Донецькій області № 380 о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби з поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби)з 04 серпня 2017 року на підставі наказу ГУ НП в Донецькій області від 04 серпня 2017 року № 1417(а.с.115).

У акті від 04 серпня 2017 року зазначено, що позивач особисто отримав витяг з наказу ГУ НП в Донецькій області від 04 серпня 2017 року № 380 о/с, але отримати для повного розрахунку при звільненні зі служби з Національної поліції трудову книжку, припис до РВК та обхідний лист відмовився (а.с.112).

Відповідно до довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 середньомісячний розмір грошового забезпечення складає 232,56 грн (а.с.117).

28 березня 2018 року поставною Апеляційного суду Донецької області по справі №266/2771/17 провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначені Законом України від 2 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), який набрав чинності з 07 листопада 2015 року.

Згідно із статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

За змістом частини другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

На час виникнення спірних правовідносин та розгляду даної справи, сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів Національної поліції стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, врегульовані Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі -Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок, як зазначено в статті 2 Дисциплінарного статуту, - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно статті 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Суд звертає увагу на те, що в оскаржуваному наказі ГУ НП в Донецькій області від 04 серпня 2017 року №1417, а також висновку службового розслідування не конкретизовано у чому саме полягає порушення ОСОБА_1 вищезазначеної статті Дисциплінарного статуту.

Відповідно до змісту статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 1.1. «Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», затвердженої Наказом МВС України від 12 березня 2013 року № 230, ця Інструкція визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу (далі РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно із пунктом 2.6 вищезазначеної Інструкції, підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Відповідно до пункту 6.2.2. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, Обов'язки виконавця (голови, членів комісії): дотримуватися вимог законодавства при проведенні службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників службового розслідування; після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим бажанням особи РНС, стосовно якої проводилося службове розслідування, знайомити її із затвердженим висновком службового розслідування, а також з окремими матеріалами, зібраними в процесі його проведення в частині, яка її стосується, з дотриманням вимог законодавства; за дорученням начальника, який призначив службове розслідування, інформувати зацікавлених осіб на їх вимогу про його результати.

Відповідно до пункту 6.3. даної Інструкції, визначені права особи рядового та начальницького складу, а саме: брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

У судовому засідання позивач зазначив, що ним не надавалися пояснення від 27 березня 2017 року під час проведення службового розслідування, оскільки на той момент він знаходився на лікарняному, що підтверджується матеріалами справи, а тому такі пояснення не можуть вважатися отриманими з додержанням вимог законодавства.

Відповідно до положень підпункту 6 пункту 2 розділу ІІ «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.

В оскаржуваному наказі ГУ НП в Донецькій області від 04 серпня 2017 року №1417, а також висновку службового розслідування ОСОБА_1 не ставиться в провину порушення вищезазначеного підпункту 6 пункту 2 розділу ІІ «Правил етичної поведінки поліцейських», а тому при вирішенні справи факт знаходження позивача під час виконання службових обов'язків у стані наркотичного не входить до кола досліджуваних судом питань.

Суд звертає увагу на те, що позивача звільнено через відмову від проходження медичного огляду на встановлення стану сп'яніння, а також скоєння вчинку, який негативно впливає на репутацію Національної поліції України. Крім того, підставою для звільнення вказано реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Вирішуючи питання про обґрунтованість такої підстави для звільнення як відмова від проходження медичного огляду на встановлення стану сп'яніння, суд зазначає наступне.

Інформація у висновку службового розслідування щодо дій ОСОБА_1 є об'єктивною частиною правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130Кодексу України про адміністративні правопорушення (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).

Водночас, у висновку не йдеться про вчинення позивачем дій, які не охоплюються об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, відмова від проходження медичного огляду на встановлення стану сп'яніння, про яку стверджується у висновку службового розслідування, полягає у вчиненні правопорушення, вина у скоєнні якого може встановлюватися лише судом в рамках адміністративного провадження.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Крім того, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Тому суд врахував, що Європейський Суд з прав людини у рішенні від 07 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що пункт 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод вимагає від представників держави - насамперед суддів, що розглядають справу, але й від інших представників органів влади, - щоб вони утримувалися від публічних заяв про те, що обвинувачений вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом.

У рішенні від 10 лютого 1995 року в справі «Аллене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

З викладеного вбачається, що твердження у наказі від 04 серпня 2017 року №1417 про вчинення дій, які є об'єктивною частиною правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушують презумпцію невинуватості, встановлену Конституцією.

Оскільки наказ від 04 серпня 2017 року №380 о/с виданий виключно на реалізацію положень наказу № 1417, тому він підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 поновленню на посаді з 04 серпня 2017 року.

Крім того, суд зазначає, що 28 березня 2018 року поставною Апеляційного суду Донецької області по справі №266/2771/17 провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988).

Пунктом 2 Постанови № 988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29 квітня 2016 року № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Пунктом 6 розділу ІІІ «Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року №260, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Пунктом 9 розділу І Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Зі змісту Порядку, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

У свою чергу, пунктом 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, визначено, що нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки ГУ НП в Донецькій області про грошове забезпечення ОСОБА_1, грошове забезпечення позивача у червні 2017 року складало 9701,06 гривень, у липні 2017 року 4485,00 гривень.

Середньоденна заробітна плата складає: (9701,06 + 4485,00) : 61 календарний день за два місяці = 232,56 гривень.

Період вимушеного прогулу позивача з 05 серпня 2017 року (перший робочий день після звільнення позивача) по 13 березня 2019 року (дата прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді) складає 586 календарних днів.

Отже, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу позивача за період з 05 серпня 2017 року по 13 березня 2019 року складає 136280,16 гривень (586 календарних днів х 232,56 гривень).

При розрахунку грошового забезпечення судом враховані правові висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 19 липня 2018 року по справі №805/1110/17-а.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно пунктів 2, 3 частини 1 стаття 371 КАС України негайно виконуються рішення суду проприсудження виплати грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Судові витрати компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і відсутні особи, які понесли судові витрати (частина 5 статті 139 КАС України).

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, 371, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (місцезнаходження: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, б.86, код ЄДРПОУ -10109058) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 04 серпня 2017 року №1417 «Про порушення службової дисципліни оперуповноваженим управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Донецькій області лейтенантом поліції ОСОБА_1 та його покарання».

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області по особовому складу від 04 серпня 2017 року №380 о/с «Про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції».

Поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 04 серпня 2017 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 05 серпня 2017 року по 13 березня 2019 року в розмірі 136280 (сто тридцять шість тисяч двісті вісімдесят) гривень 16 копійок.

Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 13 березня 2019 року.

Повний текст рішення складений 25 березня 2019 року.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Циганенко А.І.