Ухвала суду № 80657697, 25.03.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПЕРЕДАЧУ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ ЗА ПІДСУДНІСТЮ

25 березня 2019 року Справа № 280/980/19 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., перевіривши матеріали адміністративного позову,

за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 69040, м. Запоріжжя, вул. Степнова, буд. 109, адреса для листування: 69050, АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_1)

до – державного реєстратора прав на нерухоме майно Запорізької районної державної адміністрації запорізької області ОСОБА_2 (70450, Запорізька область, смт Кушунгум, вул. Центральна, буд. 192)

до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (юридична адреса: 70450, Запорізька область, смт Кушугум, вул. Центральна, буд. 192, код ЄДРПОУ 20488417)

до ОСОБА_3 (адреса реєстрації: 690783, м. Запоріжжя, вул. Заполярна, буд. 30 – А, код ДРФО НОМЕР_2)

про визнання протиправним та скасування рішення №41133169 від 17.05.2018,-

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до державного реєстратора прав на нерухоме майно Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_2 (далі по тексту – відповідач1), Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (далі – відповідач 2) та ОСОБА_3 (далі – відповідач 3), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним повністю та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_2 №41133169 від 17.05.2018 про державну реєстрацію Прав та їх обтяжень із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та із закриттям реєстраційної справи на об’єкт нерухомого майна.

За правилами ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАСУ, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, поміж іншого, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Дослідивши зміст позовної заяви та долучених до неї документів, суд вважає за необхідне передати справу за належною предметною підсудністю до Запорізького районного суду Запорізької області, з огляду на таке.

За змістом ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Термін "суб'єкт владних повноважень" орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

При визначенні компетенції адміністративний суд виходить не лише із суб'єктного складу, а із суті спору. Так, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій, яку треба розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

В контексті викладеного суд врахував, що підставою позовних вимог позивач визначив неправомірне, на його думку, рішення щодо передачі прав власності на житловий будинок 2.

Майнові відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно, і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).

Згідно з ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі - ЦК України) учасниками цивільних відносин є: держава Україна, ОСОБА_4 Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Статтею 170 цього Кодексу встановлено, що Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Суд врахував, що відповідач у цій справі реалізував повноваження власника житлового будинку, а спірні правовідносини виникли з приводу права власності на такий будинок позивача, щодо якої прийняте спірне рішення.

Предмет спору фактично стосується позбавлення права власності позивача. Водночас заявлений предмет спору свідчить, що у спірних правовідносинах позивач не брав безпосередньої участі. Тому суд дійшов висновку, що предмет спору направлений на захист цивільних прав позивача.

Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року N7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Припинення дії, яка порушує право та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної ОСОБА_4 Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб відповідно до п.п.3, 10 ч.2 ст.16 ЦК України є способами захисту цивільних прав та інтересів.

Враховуючи викладене, цей спір не підвідомчий адміністративному суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже, за вказаною диспозицією в Україні встановлено презумпцію цивільного процесу.

Відтак, вказаний спір предметно підсудний місцевому загальному суду, як адміністративному суду.

Згідно з ч.8 ст.29 КАС України передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги після залишення її без задоволення.

Разом з тим, суд враховує, що предметна підсудність має імперативний характер, порушення правил якої відповідно до ст.318 КАС України є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Враховуючи викладене та з метою забезпечення права на доступ до суду, встановленого законом, суд прийшов до висновку про передачу адміністративної справи на розгляд Запорізького районного суду Запорізької області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 10, вул. Істоміна 37).

Відповідно до ч.1 ст.30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.20, 29, 30, 241, 286, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Адміністративну справу №280/980/19 за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 69040, м. Запоріжжя, вул. Степнова, буд. 109, адреса для листування: 69050, АДРЕСА_2, код ДРФО НОМЕР_1) до – державного реєстратора прав на нерухоме майно Запорізької районної державної адміністрації запорізької області ОСОБА_2 (70450, Запорізька область, смт Кушунгум, вул. Центральна, буд. 192), Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (юридична адреса: 70450, Запорізька область, смт Кушугум, вул. Центральна, буд. 192, код ЄДРПОУ 20488417) та ОСОБА_3 (адреса реєстрації: 690783, м. Запоріжжя, вул. Заполярна, буд. 30 – А, код ДРФО НОМЕР_2) про визнання протиправним та скасування рішення №41133169 від 17.05.2018,- передати за підсудністю до Запорізького районного суду Запорізької області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 10, вул. Істоміна 37).

2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а у разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

3. Копію ухвали надіслати (вручити) позивачеві.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.251, 256, 295 КАС України.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.251, 295 КАС України.

Суддя Р.В. Сацький