Рішення № 80657460, 21.03.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року м. Житомир

справа № 295/14819/17

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та Житомирського обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги в сумі 69393,78 грн,-

встановив:

Позивач звернувся до Богунського районного суду м.Житомира з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати пункт 7 рішення Міністерства оборони України про призначення йому одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи, з 18.07.2006, внаслідок травми пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, у розмірі меншому ніж передбачено законодавством, в сумі 38748 грн, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.11.2017 року №117;

- зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу як інваліду 2 групи внаслідок травми пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 54 місячного грошового забезпечення, встановленого ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням проведених виплат, в сумі 69393,78 грн;

- визнати протиправним і скасувати наказ Житомирського обласного військового комісаріату від 21.11.2017 №406 в частині виплати одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи, з 18.07.2006, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби у розмірі меншому ніж передбачено законодавством, в сумі 38748 грн;

- зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат виплатити йому одноразову грошову допомогу як інваліду 2 групи внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 54 місячного грошового забезпечення, встановленого ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням проведених виплат, в сумі 69393,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив військову службу в Збройних Силах України і звільнений в запас з 23.06.2005. Військово-лікарською комісією з 10.06.2005 встановлено, що травма, отримана позивачем, пов"язана з виконанням обов"язків військової служби. В подальшому, 18.06.2007 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 позивачу встановлена друга група інвалідності, внаслідок травми, пов"язаної з виконанням обов"язків військової служби. Позивач вважає, що з 18.06.2007 набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до чинних, на момент встановлення другої групи інвалідності, норм права.

У зв"язку з відмовою у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги позивач звертався до суду із позовом, за результатами розгляду якого постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2016 у справі №295/13640/16-а, Міністерство оборони України зобов'язано вирішити питання про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 18.06.2007 внаслідок травми, пов"язаної з виконанням обов"язків військової служби відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 (далі – Порядок №499), з урахуванням раніше виплаченої суми обов"язкового особистого державного страхування.

Позивач зауважує, що в даному судовому рішенні було встановлено, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, передбаченої ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яке виникло з моменту встановлення йому 2 групи інвалідності, з 18.06.2007, а не з моменту звільнення з військової служби чи встановлення первинної інвалідності.

У подальшому, на виконання судового рішення у справі №295/13640/16-а Міністерством оборони України прийнято рішення від 03.03.2017, яким позивачу вдруге відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги. Позивач знову звернувся до суду з позовом про визнання протиправним рішення Міністерства оборони України та зобов"язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу як інваліду 2 групи з 18.06.2007. Відповідно до постанови Богунського районного суду м.Житомира від 29.05.2017 у справі №295/3817/17, з урахуванням постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017, визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України яким відмовлено позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги та зобов"язано Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу як інваліду 2 групи з 18.06.2007 відповідно до Порядку №499.

Позивач зазначає, що у вказаних судових рішеннях вказано, що право на отримання одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи, виникло з 18.06.2007 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28.05.2008 №499 (далі - Порядок №499) (у редакції, чинній на момент встановлення 2 групи інвалідності - 18.06.2007) у розмірі 54 місячного грошового забезпечення, встановленого ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням раніше виплаченої суми обов"язкового особистого державного страхування.

Позивач зазначає, що згідно з грошовим атестатом та листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 17.10.2016 №19844/03-01 розмір його грошового забезпечення на день звільнення з військової служби з 08.08.2005 складає 2097,07 грн. Проте, згідно із витягом з оскаржуваного рішення оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги №117 від 03.11.2017, йому призначено одноразову грошову допомогу, як інваліду другої групи у розмірі 54- місячного грошового забезпечення в сумі 38748 грн, тобто при обрахунку одноразової грошової допомоги не враховано в повній мірі розмір грошового забезпечення, який визначено за останньою посадою, яку він займав на день звільнення, а складові такого грошового забезпечення, мають бути визначені відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

Відповідно до ухвали Богунського районного суду м.Житомира від 14.12.2017 відкрито провадження у даній справі.

Міністерство оборони України 29.01.2018 надіслало до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування правової позиції зазначає, що оскільки судовими рішеннями у справі №295/3817/17 було зобов"язано Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу як інваліду 2 групи з 18.06.2007 відповідно до Порядку №499, відповідачем правомірно визначено розмір одноразової грошової допомоги з урахуванням грошового забезпечення позивача відповідно до положень Порядку №499. Зазначає, що пунктом 2 Порядку №499 (в редакції, чинній на час виникнення у позивача права) передбачено, що у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Порядком встановлено складові грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років та щомісячна надбавка у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення відповідно до Указів Президента України від 10 квітня 1996 року №925 та від 23 лютого 2002 року №173 і постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року №829.

Оскільки на день звільнення позивача з військової служби його грошове забезпечення відповідно до Порядку №499 становило - 812 грн, то розмір одноразової грошової допомоги становить 38748 грн = ((812 грн х 54) - 5100 грн).

12 листопада 2018 року Богунським районним судом м.Житомира на підставі статей 20, 29 Кодексу адміністративного судочинства України, винесено ухвалу про передачу справи на розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

Згідно з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 суддя Горовенко А.В. прийняла до провадження адміністративну справу №295/14819/17 та призначила її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.02.2019 за правилами спрощеного позовного провадження.

У визначений день та час, 19.02.2019, до суду прибув представник позивача проте перед початком судового засідання, через канцелярію суду подав заяву (вх.№3331/19), в якій просить суд розглядати справу без його участі.

Представник відповідача – Житомирського обласного військового комісаріату у визначений день та час прибув до суду, проте перед початком судового засідання, через канцелярію суду подав клопотання від 19.02.2019 про розгляд справи у порядку письмового провадження за вх.№3388/19.

Представник відповідача – Міністерства оборони України у судове засідання 19.02.2019 не прибув, на електронну адресу суду надіслав заяву від 19.02.2019 (вх.№3354/19), в якій просив судове засідання призначене на 19.02.2019 проводити без участі представника Міністерства оборони України.

Зважаючи на подані представниками позивача та відповідачів заяви та клопотання, керуючись приписами ч.9 ст.205 та ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з урахуванням положеньст.258 КАС України - не пізніше закінчення строків розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України у військовій частині А 1061 та з 08.08.2005 звільнений в запас. Відповідно до свідоцтва про хворобу від 13.05.2005 №48 військово-лікарською комісією військової частини А 1065 встановлено, що отримана позивачем травма пов'язана з виконанням обов'язків військової служби (а.с.13-14).

Сторонами не заперечується, що Житомирською міською медико-соціальною експертною комісією 21.06.2005 позивачу встановлено третю групу інвалідності з 10.06.2005, у зв"язку з чим нараховано та виплачено 16.12.2005 страхове відшкодування з обов"язкового особистого страхування військовослужбовців Міністерства оборони України у сумі 5100 грн (а.с.16, 20).

Згідно з випискою із акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії ЖИА №078193 від 18.06.2007 позивачу встановлена друга група інвалідності з 18.06.2007, яка настала внаслідок травми, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби (а.с.17).

Відповідно до постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2016 у справі №295/13640/16-а, з урахуванням ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Богунського районного суду м.Житомира від 14 листопада 2016 року скасовано та прийнято нову про задоволення позову: визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 18.06.2007, оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 19.08.2016 №69; зобов'язано Міністерство оборони України вирішити питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 18.06.2007 внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 з урахуванням раніше виплаченої суми обов"язкового особистого державного страхування (а.с.24-29, 32-34).

Позивач 26.01.2017 звернувся до Житомирського обласного військового комісаріату із заявою, в якій просить виплатити одноразову грошову допомогу у зв"язку з встановленням з 18.06.2007 другої групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби, яка в подальшому, з пакетом документів, була скерована до Міністерства оборони України для прийняття рішення (а.с.35).

Сторонами не заперечується, що позивачем до заяви від 26.01.2017 додано копію листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому визначено розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для розрахунку пенсії у розмірі 2097,08 грн (а.с.48-49).

У подальшому, відповідно до постанови Богунського районного суду м.Житомира від 29.05.2017 у справі №295/3817/17 та з урахуванням постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2017 у справі №295/3817/17 позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України задоволено: визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 18.07.2006 внаслідок травми, пов"язаної з виконанням обов"язків військової служби, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов"язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 03.03.2017 №20; зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду 2 групи з 18.06.2007 внаслідок травми, пов"язаної з виконанням обов"язків військової служби, відповідно до Порядку №499 з урахуванням раніше виплаченої суми обов"язкового особистого державного страхування (а.с. 38-39, 40-45).

На виконання судового рішення у справі №295/3817/17 Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення від 03.11.2017 №117, оформлене протоколом засідання комісії.

Відповідно до п.7 рішення від 03.11.2017 №117 на виконання постанови Богунського районного суду м.Житомира від 29.05.2017 у справі №295/3817/17 та постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду 21.09.2017, ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу у зв"язку з встановленням з 18.06.2007 ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов"язаної з виконанням обов"язків військової служби, у розмірі 54-місячного грошового забезпечення на день звільнення з військової служби, з урахуванням раніше виплаченої страхової суми за державним обов"язковим особистим страхуванням військовослужбовців (5100 грн), в сумі 38748 грн (а.с.50-53).

Відповідно до витягу з наказу Житомирського обласного військового комісаріату "Про виплату грошової допомоги" №406 від 21.11.2017 наказано перерахувати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу (а.с.54-55).

Позивач не заперечує, що отримав одноразову грошову допомогу у розмірі 38748 грн, однак вважає, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 54-місячного грошового забезпечення на день звільнення його з військової служби з 08.08.2005, а складові такого грошового забезпечення мають бути визначені відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та становити 2097,07 грн, тобто розмір одноразової грошової допомоги має становити ((54 х 2097,07 грн) – 5100 грн).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

18 червня 2007 року позивачу у зв"язку із встановленням другої групи інвалідності внаслідок травми, пов"язаної з виконанням обов"язків військового служби, набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28.05.2008 №499, що вже встановлено судовими рішеннями у справах №295/13640/16-а та №295/3817/17.

Абзацом 8 пп.2 п.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 (в редакції, чинній на момент встановлення позивачу другої групи інвалідності) передбачено, що одноразова грошова допомога військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, зокрема інвалідам II групи, виплачується у розмірі 54-місячного грошового забезпечення.

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною другою статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності військовослужбовцю виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (в редакції, чинні на момент встановлення другої групи інвалідності) (далі - Порядок №499).

Частина друга статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядок №499 не суперечать один одному, оскільки цим Законом Кабінету Міністрів України делеговано право визначати розмір одноразової грошової допомоги.

Кабінет Міністрів України у Порядку №499 не вийшов за межі вимог статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і встановленими умовами не обмежив права військовослужбовців, оскільки у Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 деталізовані загальні підходи щодо компенсаційних виплат, встановлених Законом.

Щодо визначення складових грошового забезпечення для виплати одноразової грошової допомоги слід зазначити таке.

Абзацом п'ятим підпункту 4 пункту 2 Порядку №499 передбачено, що для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності чи у разі інвалідності, що сталися включно до 31 грудня 2007 року, - виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення відповідно до Указів Президента України від 10 квітня 1996 року №925 та від 23 лютого 2002 року №173 і постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року №829.

Водночас частина друга статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» складові грошового забезпечення визначає по-іншому: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Застосовуючи принцип верховенства права та виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення складових грошового забезпечення щодо виплати одноразової грошової допомоги слід застосовувати не Порядок №499, а Закон України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який має вищу юридичну силу.

Оскільки поширення дії Порядку №499 від 28.05.2008 на правовідносини, щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, внаслідок встановлення другої групи інвалідності з 18.06.2007 вже вирішено під час розгляду справ №295/13640/16-а та №295/3817/17, судові рішення у в яких набрали законної сили, тому зазначені обставини не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи, згідно з положеннями ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що розмір одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, що настала в період проходження військової служби, визначається Порядком №499, а складові такого грошового забезпечення - відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №344/16666/13-а.

З огляду на викладене, Міністерству оборони України при прийнятті рішення, оформленого протоколом комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.11.2017 №117, в частині визначення розміру одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, у зв"язку з встановленням йому з 18.06.2007 другої групи інвалідності внаслідок травми, пов"язаної з виконанням обов"язків військової служби в розмірі 54-місячного грошового забезпечення, необхідно було виходити із розміру грошового забезпечення за останньою посадою, яку позивач займав на день звільнення, а складові такого грошового забезпечення визначити відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що п.7 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.11.2017 №117, в частині визначення позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 38748 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.

Застосовуючи механізм захисту порушеного права та його ефективного відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст.9, ч. 2 ст.245 КАС України суд вважає за необхідне зобов"язати Міністерство оборони України прийняти нове рішення в частині визначення ОСОБА_1 розміру одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи внаслідок травми, пов"язаної з виконанням обов"язків військової служби, обрахованої виходячи з розміру грошового забезпечення визначеного за останньою посадою, яку він займав на день звільнення, а складові такого грошового забезпечення визначити відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням раніше виплачених коштів.

Відповідно до п.4.10 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530 Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України.

Розпорядники коштів другого ступеня доводять ці рішення до командирів військових частин і здійснюють переказ коштів на реєстраційні рахунки військових частин, які через них фінансуються.

Тобто прийняття рішень про виплату та відмову у виплаті одноразової грошової допомоги є компетенцією Міністерства оборони України, Департаменту фінансів Міністерства оборони України, на Житомирський обласний військовий комісаріат покладено лише обов"язок щодо виплати такої допомоги та реалізація рішення головного розпорядника коштів.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що задоволення позовних вимог в частині скасування наказу Житомирського обласного військового комісаріату від 21.11.2017 №406 означатиме скасування виплати позивачу одноразової грошової допомоги, яка вже нарахована, виплачена та отримана позивачем в розмірі 38748 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги до Житомирського обласного військового комісаріату не підлягають задоволенню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до ч.5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 139, 205, 229, 242-246, 250, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10005, ідн. номер НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський пр-т, буд.6, м.Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) та Житомирського обласного військового комісаріату (вул.Сергія Параджанова, буд.4, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 07873079) про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги в сумі 69393,78 грн, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п.7 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.11.2017 №117, в частині нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 38748 грн.

Зобов"язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити призначену ОСОБА_1, як інваліду другої групи внаслідок травми, пов"язаної з виконанням обов"язків військової служби, одноразову грошову допомогу, виходячи із розміру його грошового забезпечення, визначеного за останньою посадою, яку він займав на день звільнення, враховуючи складові грошового забезпечення відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням раніше виплачених коштів.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 21 березня 2019 року.

Суддя А.В. Горовенко