Рішення № 80657423, 06.03.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року м.Житомир справа № 240/4808/18

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 19.09.2018 №0023724003, №0023734003, №0023744003, №0023754003, №0023764003, №0023774003, якими нараховано грошові зобов'язання в загальному розмірі 58311,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку Житомирської ОДПІ ГУ ДФС в Житомирській області з 18.08.2009 як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, здійснює діяльність у сфері аптечних послуг. З листопада 2016 року орендує у Житомирської міської ради нежитлові приміщення загальною площею 137,32 кв.м. за адресою: м.Житомир, вул.Корольова,46. З жовтня 2017 року по 01.10.2018 у вказаних приміщеннях проводились ремонтні роботи і не здійснювалась жодна підприємницька діяльність. За результатами перевірки контролюючий орган склав акт та виніс податкові повідомлення рішення за порушення в сфері оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та паливом. Позивач вважає, що оскаржувані рішення контролюючого органу є протиправними, оскільки він ніколи не займався реалізацією алкогольної продукції і не перебував на системі оподаткування, що дозволяє реалізацію алкоголю.

Ухвалою від 12.10.2018 суддею Панкеєвою В.А. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Позивач та представник позивача в судових засіданнях позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов (а.с.142-144 т.1).

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, покази свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, наказом Головного управління ДФС у Житомирській області від 29.08.2018 № 1810 призначено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 (а.с.152 т.1).

На підставі даного наказу виписано направлення на перевірку від 30.08.2018 № 2053, № 2054 та № 2055 (а.с.153-155 т.1).

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 06.09.2018 №296/40/НОМЕР_1 (а.с.156-157 т.1 )

Зі змісту акту встановлено, що перевіряючими під час проведення заходу контролю встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без наявності ліцензії.

У зв'язку з виявленням вказаного факту 30.08.2018 було складено протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду та вилучення речей, при вчиненні адміністративного правопорушення (а.с.161-162 т.1).

Зі змісту пояснень ОСОБА_1 від 30.08.2018 та пояснень в протоколі про адміністративне правопорушення встановлено, що позивач з виявленими порушеннями не згоден, торгівлю алкогольними напоями не провадив. Вказав, що вилучення відбулось за відсутності понятих, частина алкоголю призначалась для власного споживання, інша - знаходилась на відповідальному зберіганні.

Зі змісту пояснень до акта перевірки від 06.09.2018 встановлено, що приміщення було передано позивачу у непридатному для використання стані у зв'язку з чим на момент перевірки він проводив там ремонтні роботи. Стверджує, що ніколи не займався торгівлею алкогольних напоїв з релігійних та особистих переконань (а.с.166 т.1 ).

На підставі виявлених порушень ГУ ДФС у Житомирській області винесено податкові повідомлення-рішення від 19.09.2018:

- №0023444003 в сумі 17000,00 грн за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва і обігу алкогольних напоїв та тютюну (а.с.22 т.1);

- №0023774003 в сумі 17000,00 грн за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва і обігу алкогольних напоїв та тютюну (а.с.23 т.1 );

- №0023734003 в сумі 17000,00 грн за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва і обігу алкогольних напоїв та тютюну (а.с.24 т.1);

- №0023764005 в сумі 6800,00 грн за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва і обігу алкогольних напоїв та тютюну (а.с.25 т.1);

- №0023724003 в сумі 510,00 грн за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції (а.с.26 т.1);

- №0023754003 в сумі 1,00 грн за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів (а.с.27 т.1).

Вважаючи такі рішення контролюючого органу протиправними та прийнятими в порушення норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Відповідно до п.п.75.1.3. п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Така перевірка здійснюється без попередження платника податків і проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстави.

Підпунктом 21.1.1. пункту 21.1. статті 21 ПК України визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з п.п.20.1.19. п.20.1. ст.20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.113.3. ст.113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до абз.13 ст.1 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

В силу приписів частини 14 статті 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензія (спеціальний дозвіл), згідно зі абз.25 ст.1 Закону № 481/95-ВР, це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Частиною двадцятою статті 15 Закону № 481/95-ВР установлено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (ч.22 ст.15 Закону № 481/95-ВР).

У відповідності до ч.1 ст.17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з абз.5 ч.2 ст.17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що обов'язковою умовою для застосування контролюючим органом штрафної санкції передбаченої абз.5 ч. 2 ст.17 Закону № 481/95-ВР є продаж, зокрема, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії.

Як встановлено судом, приміщення загальною площею 118,7 кв.м. за адресою: м. Житомир, вул.Корольова, 46 перебуває в користуванні ОСОБА_1 з вересня 2016 року, на підтвердження надано копію договору оренди нерухомого майна №2174 та акт прийому-передачі від 20.09.2016 (а.с.158-160 т.1).

З наданих фотоматеріалів видно незадовільний стан вказаного приміщення, актом від 22 листопада 2016 року зафіксовано у якому стані прийнято приміщення (а.с.29-39 т.1).

З метою покращення стану приміщення, ОСОБА_1 30.11.2016 та 06.12.2016 отримав дозволи на проведення ремонтних робіт у комунального підприємства "Агенство з управління майном" Житомирської міської ради (а.с.40-41 т.1).

Договором від 05.09.2017 позивачем було замовлено електромонтажні та інші роботи у сфері електротехніки, договором від 09.10.2017 замовлено кошторисну документацію, договором від 15.10.2017 №15/10 замовлено капітальні ремонтні роботи у ФОП ОСОБА_4 (а.с.42-44 т.1).

На підтвердження факту оплати виконаних робіт позивачем до матеріалів справи надано копії платіжних доручень (а.с.45-53 т.1).

З метою приватизації вказаного об'єкту було сформовано робочий проект капітального ремонту орендованих приміщень за адресою: м.Житомир, вул.Корольова,46 ( а.с. 57-63 т.1).

На підтвердження проведення ремонтних робіт позивачем надано пояснювальні записки, кошторисні акти, відомості трудомісткості і заробітної плати, дефектні акти, акти приймання виконаних будівельних робіт та акт огляду приміщення (а.с.64-128 т.1).

Судом в якості свідка було допитано ОСОБА_5, радника податкової та митної справи 3 рангу, яка показала, що перевірку призначено у зв'язку з листом міської ради про провадження незаконної діяльності за визначеною адресою. Під час перевірки було виявлено одну пляшку коньяку без акцизного маркування. За результатами контрольної закупки було встановлено факт продажу алкоголю без видачі розрахункового документа. Весь алкоголь було описано інспекторами. Вказала, що ОСОБА_1 було надано книгу доходів і витрат, однак вона жодним чином не пов'язана з провадженням господарської діяльності за адресою, де проводилась перевірка. Стверджує, що фотоматеріали (а.с.169-177 т.1) формувались 30.08.2018.

З метою встановлення усіх обставин справи в судовому засіданні в якості свідка було допитано інспектора податкової та митної справи 4 рангу ОСОБА_6, який показав, що на момент проведення перевірки особа знаходилась за барною стійкою, він підійшов, зробив контрольну закупку (100 г Житомирської горілки і бутерброд) і розрахувався за неї. Пляшку дістали з-під прилавка. Продавець повідомила, що її звуть Тетяна, від надання письмових пояснень відмовилась. Вказав, що 30.08.2018 було складено акт про відмову ОСОБА_1 у наданні пояснень.

Свідок ОСОБА_7, інспектор податкової та митної справи 3 рангу показав, що під час проведення перевірки жодних пояснень позивачем надано не було. Факт наявності трудових відносин безпосередньо між ОСОБА_1 та особою, яка продала алкоголь не було встановлено. Фіскальні чеки не видавались, доказів провадження саме ОСОБА_1 господарської діяльності у вказаному приміщенні не має.

Актом від 03.09.2018 №430 зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від надання письмових пояснень (а.с.167 т.1).

Однак, ОСОБА_1 30.08.2018 під час проведення перевірки письмово вказав, що пояснення відображені у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.163 т.1).

Тоді як, у протоколі від 30.08.2018 позивач пояснив, що торгівлю спиртними напоями не провадив, виявлені напої призначались для власного споживання та перебували на відповідальному зберіганні. Зазначив, що вилучення виявлених напоїв відбувалось за відсутності понятих (а.с.162 зв. т.1).

У своїх поясненнях від 06.09.2018 позивач вказав, що вказане приміщення ним не використовується для провадження господарської діяльності у зв'язку з незадовільним станом, ремонтні роботи на момент перевірки були на завершальній стадії (а.с.166 т.1).

Як вже зазначалось судом, 30.08.2018 у зв'язку з встановленням факту реалізації алкогольних напоїв в приміщенні за адресою: м.Житомир, вул.Корольова,46, на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с.162 т.1).

19.09.2018 було складено протокол про адміністративне правопорушення №372 у зв'язку з реалізацією алкогольних напоїв ОСОБА_1 (а.с.18 т.1).

Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 08.11.2018 у справі №296/9420/18, яка набрала законної сили 20.11.2018, провадження про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст.164-5, 164 ч.1 КпАП України закрито за відсутністю події та складу зазначеного правопорушення. Суд дійшов таких висновків, у зв'язку з тим, що у складених матеріалах відносно ОСОБА_1 відсутній факт документації щодо реалізації або збереження алкогольних напоїв з метою реалізації, а також належність алкогольних напоїв без марки акцизного збору у торговому приміщенні; відсутні свідки щодо реалізації вказаних алкогольних напоїв. Крім того, кафе (торгове приміщення) не розпочало своєї діяльності (т.1 а.с.191).

Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 20.11.2018 по справі № 296/10369/18, яка набрала законної сили 03.12.2018, провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст.155-1 ч.1 КУпАП закрито в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи дійшов висновку, що акт про результати фактичної перевірки №296/40/НОМЕР_1 від 06.09.2018, письмові пояснення ОСОБА_1 та додатки до них не містять доказів допущення ОСОБА_1 порушень п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (а.с.192 т.1).

Так, норми статті 78 КАС України визначають підстави звільнення від доказування, серед яких вказано, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини, встановлені постановами Корольовського районного суду м.Житомира від 08.11.2018 та від 20.11.2018 не потребують доказування.

Надана представником відповідача копія видаткової накладної № У-000025423 від 30.08.2018 про поставку позивачу пива "Жигулівського", в кількості 50 л, не може бути прийнята судом до уваги, оскільки дана видаткова накладна складена з порушенням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме не містить назву підприємства, від імені якого складено документ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу покупця, який брав участь у здійсненні господарської операції (а.с.168 т.1).

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що доказів на підтвердження факту реалізації саме ОСОБА_1 алкогольних напоїв покупцям відповідачем суду не надано, що спростовує висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки 06.09.2018 №296/40/НОМЕР_1.

Жодних дій, спрямованих на встановлення факту наявності будь-яких трудових відносин між ОСОБА_1 та особою за прилавком інспекторами не здійснювалось.

Суд зауважує, що факт перебування у приміщенні за адресою: м.Житомир, вул. Корольова,46, пляшок з алкогольними напоями не може бути доказом реалізації такого алкоголю.

З огляду на вказані обставини, суд приходить до висновку, що твердження контролюючого органу про необхідність наявності у позивача ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями є безпідставним, оскільки позивачем така реалізація не здійснювалась.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та винесеним з порушенням норм податкового законодавства, а отже такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, суд оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 19.09.2018 №0023724003, №0023734003, №0023744003, №0023754003, НОМЕР_2, №0023774003 прийняті відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн, про, що свідчить платіжне доручення №492 від 03.10.2018 (а.с.4).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позову, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління ДФС у Житомирській області сплаченого судового збору у сумі 704,80 грн.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, Житомир, 10001, інд. код НОМЕР_1) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир, 10003, ЄДРПОУ 39459195) від 19.09.2018 №0023724003, №0023734003, №0023744003, №0023754003, НОМЕР_2, №0023774003.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в сумі 704,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Панкеєва

Повне судове рішення складене 19 березня 2019 року