Рішення № 80657320, 19.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2019 р. Справа№200/1787/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання протиправним та скасування рішення від 05.12.2018 року, зобов'язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 05.12.2018 року про відмову у призначенні пенсії, зобов'язання повторно розглянути заяву від 06.09.2018 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи в Шахтобудівельному управлінні № 3 ДВАТ «Трест «Красноармійськшахтобуд» з 09.08.2002 року по 31.10.2003 року; в ТОВ «РСІ» з 04.05.2011 року по 05.05.2011 року, з 01.03.2012 року по 31.08.2012 року та з 01.12.2012 року по 22.05.2013 року; при взаємному зарахуванні на підставі ч. 5 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи у Синельниківській дистанції колії з 02.12.1993 року по 06.07.1994 року та з 17.08.1994 року по 20.09.1999 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах від 06.09.2018р. відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з доданими документами.

Рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії від 05.12.2018 року зазначено, що позивачем надано до управління уточнюючу довідку про пільговий характер праці в Шахтобудівельному управлінні № 3 тресту «Красноармійськшахтобуд» від 31.12.2016р. № 05-777, що видана головою ліквідаційної комісії, який згідно листа ВАТ «Трест «Красноармійськшахтобуд» від 31.10.2016р. № 05-742 не володіє первинними документами щодо надання інформації про трудові відносини з колишніми працівниками, оскільки трудовий архів передано до архівної установи. З зазначених обставин відповідач вважає уточнюючу довідку недійсною.

Період роботи в ТОВ «РСІ» враховано за даними системи персоніфікованого обліку застрахованих осіб частково. Період роботи з 04.05.2011 року по 05.05.2011 року, з 01.03.2012 року по 31.08.2012 року та з 01.12.2012 року по 22.05.2013 року не враховано за Списком № 2 згідно листа ТОВ «РСІ», відповідно до якого оригінали документів знаходяться в окупованому м. Донецьку.

Крім того, відповідач вказує на неможливість взаємного заліку періодів роботи, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при наявності стажу роботи за Списком № 2, що дає право на зменшення пенсійного віку, тобто не менше половини пільгового стажу роботи.

Відповідач обчислює страховий стаж позивача тривалістю 30 років 07 місяців 22 дні, в тому числі пільговий стаж за Списком № 2 - 1 рік 01 місяць 00 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 04 березня 2019 року.

04 березня 2019 року розгляд справи відкладено на 19 березня 2019 року.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Позивач надав заяву про розгляд справи без участі позивача (а.с. 36).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року відповідача зобов'язано надати наступні документи, а саме: належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1; відзив на позовну заяву, який відповідає вимогам ст. 162 КАС України.

Ухвала суду отримана уповноваженим представником Управління 12 лютого 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень (а.с. 31).

Ухвала суду Управлінням у зазначені терміни невиконані та не надано витребувані документи та відзив на позовну заяву.

Крім того, на адресу відповідача була направлена судова повістка про призначення справи на 19 березня 2019 року, яка отримана уповноваженим представником Управління 07 березня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень (а.с. 34).

Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Крім того, ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 (а.с. 7). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7 зв.бік).

Судом встановлено, що 06.09.2018 позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою № 7190 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що зазначено в рішенні про відмову в призначені пенсії.

Рішенням відповідача від 05.12.2018 року позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з недостатністю пільгового стажу (а.с. 8-10).

Відповідно до вказаного рішення, відповідачем до пільгового стажу не зараховано період роботи з 09.08.2002р. по 31.10.2003р. в Шахтобудівельному управлінні № 3 тресту «Красноармійськшахтобуд». Відповідач уточнюючу довідку від 31.12.2016р. № 05-777, яка була видана головою ліквідаційної комісії не врахував. Причиною не врахування зазначеної довідки вказано лист ВАТ «Трест «Красноармійськшахтобуд» від 31.10.2016р. № 05-742, відповідно до якого, голова ліквідкомісії не володіє первинними документами щодо надання інформації про трудові відносини з колишніми працівниками, оскільки трудовий архів передано до архівної установи.

Також до пільгового стажу за Списком № 2 не враховано період роботи з 04.05.2011р. по 22.05.2013р. в ТОВ «РСІ» так, як згідно листа роботодавця оригінали документів знаходяться на окупованій території в м. Донецьку.

Період з 02.12.1993р. по 06.07.1994р., з 17.08.1994р. по 20.09.1999р. на підприємстві - Синельниківській дистанції колії також не враховано до пільгового стажу.

За таких обставин позивачеві рішенням від 05.12.2018р. було відмовлено у призначенні пенсії за Списком № 2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи не менш ніж 10 років.

У трудовій книжці позивача БТ-І № 6804021 (а.с. 11-17) по спірним періодам наявні наступні записи:

- з 02.12.1993 року по 06.07.1994 року у Синельниковській дистанції путі в якості ремонтника штучних споруд;

- з 17.08.1994 року по 20.09.1999 року у Синельниковській дистанції путі в якості ремонтника штучних споруд;

- з 09.08.2002р. по 31.10.2003р. в Шахтобудівельному управлінні № 3 тресту «Красноармійськшахтобуд» в якості каменщика 4 розряду;

- з 04.05.2011р. по 22.05.2013р. в ТОВ «РСІ» в якості каменщика.

Тобто, по всіх спірних періодах роботи є належним чином вчинені записи у трудовій книжці позивача.

Крім того, довідкою СП Синельниковська дистанція путі ПАТ Укрзалізниця від 03.05.2017р. № 25 також підтверджено спірний період роботи позивача ремонтником штучних споруд на вказаному підприємстві з 02.12.1993р. по 06.07.1994р., з 17.08.1994р. по 20.09.1999р. (а.с. 18).

Довідкою від 31.12.2016р. № 05-777 підтверджено трудовий стаж позивача в шахто будівельному управлінні № 3 ДВАТ «Трест Красноармійськшахтобуд» з 09.08.2002р. по 31.10.2003р. Виконував складні роботи під час складання цегляних конструкцій будівель та промислових споруд (а.с. 19). Цей же період роботи підтверджений архівною довідкою № 174 від 31.12.2017р. приватного архіву ліквідованих підприємств (а.с. 20).

Роботу позивача в ТОВ «РСІ» з 04.05.2011р. по 22.05.2013р. каменщиком підтверджено довідкою вказаного підприємства від 19.05.2017р. № 99 (а.с. 21).

Стосовно позиції відповідача, суд зазначає, що доказів в обґрунтування законності підстав для відмови в призначенні пенсії та винесення рішення від 05 грудня 2018 року відповідачем суду не надано, у зв'язку з чим, суд вважає, що відповідач фактично визнає позовні вимоги ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо прийняття рішення від 05 грудня про відмову в призначені пенсії ОСОБА_1, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Потенційний обов'язок суб'єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності в суді посилює його відповідальність при прийнятті рішень, вчиненні інших дій чи допущенні бездіяльності.

Презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень відповідача також означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів.

Враховуючи, що відповідач не надав суду достатніх доказів, які б спростували позицію та доводи позивача, суд доходить висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача належно відображено спірний період роботи позивача за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також належно відображено загальний стаж роботи в обсязі, який є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 не прийнятих відповідачем рішенням від 05.12.2018 року спірних періодів роботи позивача є неправомірною і ці період мають бути зараховані до пільгового стажу позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не наведено належного обґрунтування правомірності прийнятого рішення, тому рішення відповідача від 05.12.2018 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах є неправомірним і підлягає Іскасуванню.

Прийнявши неправомірне рішення, відповідач діяв поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.

З зазначених причин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відтак, після скасування судом рішення відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 05.12.2018 року і прийняти рішення з урахуванням зарахованих судом до спеціального стажу спірних періодів праці позивача.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 05 грудня 2018 року про відмову в призначенні пенсії.

Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.09.2018 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи в Шахтобудівельному управлінні № 3 ДВАТ «Трест «Красноармійськшахтобуд» з 09.08.2002 року по 31.10.2003 року; в ТОВ «РСІ» з 04.05.2011 року по 05.05.2011 року, з 01.03.2012 року по 31.08.2012 року та з 01.12.2012 року по 22.05.2013 року; та взаємно зарахувати на підставі ч. 5 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи у Синельниківській дистанції колії з 02.12.1993 року по 06.07.1994 року та з 17.08.1994 року по 20.09.1999 року.

Стягнути з Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати з судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 22 березня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.