Рішення № 80657283, 13.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2019 р. Справа№0540/9449/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-

за участю представників сторін:

позивач - не з'явився

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:

- скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 29 липня 2018 року;

- зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву про призначення пенсії незалежно від віку згідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з зарахуванням до пільгового стажу за ст.14-25 періодів роботи з 08.04.1996 року по 01.12.1997 року на шахті Родинська п/о Красноармійськвугілля, з 08.12.1997 року по 16.05.1999 року на шахті "Білозерська" ДХК "Добропіллявугілля", з 21.05.1999 року 05.05.2005 року на шахті ПАТ "ШУ "Покровське" та з зарахуванням пільгового стажу враховуючи роз'яснення Мінсоцзабезпечення України від 20.01.1992 року № 8 згідно якого кожний рік роботи гірником очисного забою зарахувати - за 1 рік 3 місяці періодів роботи на провідних професіях з 06.05.2005 року по 19.07.2018 року на шахті ПАТ "ШУ "Покровське".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20 липня 2018 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії незалежно від віку згідно ч. 3 ст. 114 розділу XIV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідними документами. Розглянувши заяву та додані до неї документи, відповідач своїм рішенням від 29.07.2018 доку відмовив в призначені пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. За розрахунками відповідача страховий стаж позивача складає 21 рік 10 місяців 0 днів, в тому числі на підземних роботах - 21 рік 05 місяців 09 днів, який зарахований за ст.14-25. До пільгового стажу відповідач не зарахував: участь у страйках - 13 днів у січні 1997 року; робота на поверхні: 9 днів у травні 1997 року, 18 днів у червні 1997 року; автобус - 3 дні у липні 1997 року; відпустка без збереження заробітної плати: 13 днів в 1999 року; простої: 3 дні в липні 2014 року. Окрім того, з рішення відповідача вбачається, що відповідач стаж роботи на провідних професіях, а саме роботу в якості гірника очисного забою підземним з повним робочим днем за період 06.05.2005 року по 19.07.2018 рік зарахував за ст.14-25 не застосувавши за кожен 1 рік роботи додатково 3 місяці.

Позивач вважає рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі № 0540/9449/18-а та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

У строк, встановлений судом через відділ документообігу та архівної роботи суду, відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог позивача. Свої заперечення обґрунтовував тим, що 20.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Покровського УПФУ із заявою про призначення пенсії незалежно від віку на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням управління від 29.07.2018 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії. Відповідно до наданих документів, страховий стаж ОСОБА_1 складає 21 рік 10 місяців, в тому числі стаж на підземних роботах 21 рік 05 місяців 09 днів. Період роботи на шахті «Родинська» на посаді учня гірника підземного з 08.04.1996 року по 01.08.1996 року зараховано до пільгового стажу з ст..14-25 за фактичною зайнятістю під землею, згідно спусків в шахту виданих ВП «Шахта «Родинська». Період роботи з 26.02.1999 року по 10.03.1999 рік не зараховано до пільгового стажу, оскільки значиться робота без збереження оплати та з 29.07.2014 року по 31.07.2014 року- простої. Що стосується позовних вимог в частині зарахування з 1 рік 3 місяці періодів роботи на провідних професіях з 06.05.2005 року по 19.07.2018 року на шахті ПАТ «ШУ «Покровське» з урахуванням роз'яснення від 20.01.1992 року № 8 повідомляє, що Міністерство соціальної політики за результатами робочої наради 26.09.2018 року разом з Пенсійним фондом України відкликало лист Мінсоцполітики від 26.06.2018 року №12281/0/2-18/21. Зазначає, що Пенсійним фондом будуть переглянуті пенсійні справи, по яких обчислення пільгового стажу проведено без застосування Роз'яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та справи, по яких відмовлено в призначенні пенсії.

На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії призначено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27 грудня 2018 року.

У підготовчому засіданні 27 грудня 2018 року розгляд справи №0540/9449/18-а відкладено до 22 січня 2019 року.

21 січня 2019 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, представником позивача надана відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено, що як вбачається з відзиву відповідача, останній частково визнає позов, саме в частині того, що неправомірно не застосував при зарахуванні до пільгового стажу роз'яснення Мінсоцзабезпечення України від 20.01.1992 року № 8 згідно якого кожний рік роботи гірником очисного забою зарахувати - за 1 рік 3 місяці періодів роботи на провідних професіях. Між тим, зазначено, що на станом 22.01.2019 року пенсійна справа позивача так і не була переглянута.

Pозгляд справи № 0540/9449/18-а призначений на 22 січня 2019 року відкладено до 05 лютого 2019 року у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному з 14.01.2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів, відкладено підготовче судове засідання по справі № 0540/9449/18-а за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії до 19 лютого 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13 березня 2019 року.

28 лютого 2019 року через відділ документообігу та архівної роботи представником відповідача надано повідомлення, в якому останній зазначає, що пенсійну справу ОСОБА_1 було переглянуто в частині зарахування за 1 рік 3 місяці періодів роботи на провідних професіях з 06.05.2005 року по 19.07.2018 року на шахті ПАТ «Покровське» із урахуванням роз'яснень від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відмова від 29.07.2018 року обґрунтована, право на пенсію станом на 19.07.2018 року ОСОБА_1 не має.

У судове засідання, призначене на 13 березня 2019 року, повноважні представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Разом з цим, 13 березня 2019 року через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідачем були надані пояснення, в яких останній зазначив, що ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком, відповідно до його заяви від 19.02.2019 року.

До пояснень відповідачем були надані рішення 056650001527 про призначення пенсії з розрахунком стажу, заява ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 19.02.2019 року.

Згідно частини 1 статті 205 КАС України неявки у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1) є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 виданий Красноармійським МВ УМВС України в Донецькій області 23 серпня 1997 року), відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області - орган виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивач звернувся до відповідача з заявою від 20.07.2018 року про призначення пенсії незалежно від віку згідно ч.3 ст.114 розділу XIV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 29 липня 2018 року, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за нормами ч.3 статті 114 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. На момент звернення заявник не має необхідного пільгового стажу на підземних роботах 25 років (на провідних професіях 20 років).

В обґрунтування свого рішення, відповідач зазначив наступне.

Відповідно до наданих документів, страховий стаж ОСОБА_1 складає-21 рік 10 місяців 0 днів, в тому числі стаж на підземних роботах - 21 рік 05 місяців 09 днів, а саме: за ст. 14-25ш-21 рік 05 місяців 09 днів. Період роботи на Шахті «Родинська» на посаді учня гірника підземного з 08.04.1996 року по 01.08.1996 року зараховано до пільгового стажу за ст.14-25 за фактичною зайнятістю під землею. До пільгового стажу не зараховано: участь у страйках: 13 днів у січні 1997 року, робота на поверхні: 9 днів у травні 1997, 18 днів у червні 1997 року, автобус: 3 дні у липні 1997 року, робота без збереження оплати: з 26.02.1999 року по 10.03.1999 року -13 днів, простої: 3 дні у липні 2014 року. До страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1992 по 30.06.1994 року в ПТУ №24 м.Ясинувата Донецької області у зв'язку з відсутністю підпису голови екзаменаційної комісії.

Позивачем не оскаржуються визначені у рішенні невраховані до пільгового стажу дні, однак, спірним питанням для позивача є наявність підстав для зарахування до пільгового стажу періоди роботи з 08.04.1996 року по 01.12.1997 року на шахті Родинська п/о Красноармійськвугілля, з 08.12.1997 року по 16.05.1999 року на шахті "Білозерська" ДХК "Добропіллявугілля", з 21.05.1999 року 05.05.2005 року на шахті ПАТ "ШУ "Покровське" та з зарахуванням пільгового стажу враховуючи роз'яснення Мінсоцзабезпечення України від 20.01.1992 року № 8 згідно якого кожний рік роботи гірником очисного забою зарахувати - за 1 рік 3 місяці періодів роботи на провідних професіях з 06.05.2005 року по 19.07.2018 року на шахті ПАТ "ШУ "Покровське".

Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб`єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту з приводу правомірності відмови у зарахуванні до пільгового стажу спірних періодів роботи.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Відповідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.14 Закону № 1788, а саме, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

У роз'ясненні Міністерства соціального забезпечення «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 20 січня 1992 року № 8 ( наразі п.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") встановлено, що працівникам зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно достатті 14 Закону № 1788-ХІІ, але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтеюЗакону № 1788-ХІІ, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи та роботи у металургії із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці.

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників. Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

З копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 вбачається наступне:

- з 08.04.1996 року по 01.08.1996 рік на шахті Родинська п/о Красноармійськвугілля в якості учня гірника підземного;

- з 02.08.1996 року по 01.12.1997 року на цьому ж підприємстві в якості гірника по ремонту гірних вироблень підземним;

- з 08.12.1997 року по 16.05.1999 року на шахті «Білозерська» ДХК «Добропіллявугілля» в якості гірника по ремонту гірних вироблень підземним;

- з 21.05.1999 року 05.05.2005 року на шахті ПАТ «ШУ «Покровське» в якості гірника по ремонту гірних вироблень підземним з повним робочим днем в шахті;

- з 06.05.2005 року по 19.07.2018 року на шахті ПАТ «ШУ «Покровське» в якості гірника очисного забою підземним з повним робочим днем в шахті.

Довідкою від 31.10.2017 року №01-10/1508, виданою Шахта «Родинська» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підтверджено ОСОБА_1, що за період з 08.04.1996 року по 01.08.1996 року виконував гірничі роботи за професією учень гірника підземного на дільниці №1, що передбачена списком №1, за період з 02.08.1996 року по 01.12.1997 року виконував гірничі роботи за професією гірник з ремонту гірничих виробок підземний на дільниці №1, що передбачена списком №1. В додаткових відомостях у довідці зазначено: страйки- I-97 року- 13 р.дн., поверхня-V-97 року-9 р.дн., VI-97 року-18р.дн., автобус-VII-97року-3 р.дн., відпусткою без оплати не користувався.

Як вбачається з Витягу з наказу №1124-к від 27.06.1997 року, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 року «Про порядок проведення атестації робочих місць за умов праці» в 1997 року на ДВАТ «Шахта Родинська» була проведена атестація робочих місць за умовами праці., яким підтверджено право на пільгову пенсію за списком №1 з повним робочим днем на підземних роботах: гірник підземний-1010100а, гірник з ремонту гірничих виробок підземний - 1010100а.

Архівною довідкою від 26.10.2017 року № 915 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданої ОСОБА_1, підтверджено що він працював повний робочий день в Шахті «Білозерська» за період з 08.12.1997 року по 16.05.1999 року та виконував гірничі роботи підземно з повним робочим днем під землею за посадою гірник з ремонту гірничих виробок на видобувальній дільниці, що передбачено списком №1. У додаткових відомостях зазначено, що відпусткою без збереження заробітної плати користувався з 26.02 по 10.03.1999 року - 13 кал.днів, участь у страйках не брав.

Як вбачається з Наказу шахти «Білозерської» від 28.11.94 року № 225/ТБ щодо підсумків атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгову пенсію за списком №1 з повним робочим днем на підземних роботах за професією: гірник з ремонту гірничих виробок.

Довідкою від 20.07.2018 року № 501 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підтверджено ОСОБА_1, що за період з 21.05.1999 року по 07.06.1999 року - навчальний пункт з оплатою підземного робочого, період з 08.06.1999 року по 05.05.2005 року - гірник з ремонту гірничих виробок підземний дільниці №5, з 06.05.2005 року по 05.07.2005 року - учень гірника очисного забою підземний дільниці № 5 з оплатою гірника очисного забою підземного, з 06.07.2005 року по 07.02.2006 року - гірник з ремонту гірничих виробок підземний дільниці № 5, з 08.02.2006 року по 20.05.2013 року - гірник очисного забою підземний дільниці №1, з 21.05.2013 року по 20.06.2013 року -учень гірника очисного забою підземний дільниці №1 з оплатою гірника очисного забою підземного, з 21.06.2013 року по теперішній час- гірник очисного забою підземний дільниці №7. У додаткових відомостях зазначено, що користувався відпусткою як підземний робітник; отримував вислугу років, поверхові роботи не виконував, оплата праці проводилась як підземному робочому, відпусткою без збереження заробітної плати не користувався, у страйках участі не приймав.

Як вбачається з розрахунку стажу, відповідачем включено до пільгового стажу періоди роботи з 08.04.1996 року по 25.05.1996 року, з 02.08.1996 року по 30.09.1997 року, з 08.12.1997 року по 25.02.1999 року, з 11.03.1999 року по 16.05.1999 року, з 11.03.1999 року по 28.07.2014 року та з 01.01.2015 року по 19.07.2018 року. Страховий стаж позивача складає 21 рік 10 місяців, в тому числі стаж на підземних роботах 21 рік 05 місяців 09 днів. Пільговий стаж врахований по 19 липня 2018 року.

При цьому, судом встановлено, при розрахунку наявності пільгового стажу для призначення позивачу пенсії за заявою останнього від 20.07.2018 року № 6097, відповідачем не включено періоди праці, а саме: з 26.06.1996 року по 01.08.1996 року, з 01.10.1997 року по 01.12.1997 року, з 26.02.1999 року по 10.03.1999 року та з 29.07.2014 року по 31.07.2014 року.

При цьому, відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, оскільки на момент звернення заявник не мав необхідного пільгового стажу на підземних роботах 25 років (на провідних професіях 20 років).

Щодо неврахування до пільгового стажу періоду роботи позивача на Шахті «Родинська» з 26.06.1996 року по 01.08.1996 року та з 01.10.1997 року по 01.12.1997 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача, останній працював з 08.04.1996 року по 01.08.1996 рік на шахті Родинська п/о Красноармійськвугілля в якості учня гірника підземного та з 02.08.1996 року по 01.12.1997 року на цьому ж підприємстві в якості гірника по ремонту гірних вироблень підземним.

Довідкою від 31.10.2017 року №01-10/1508, виданою Шахта «Родинська», підтверджується, що за період з 08.04.1996 року по 01.08.1996 року ОСОБА_1 виконував гірничі роботи за професією учень гірника підземного на дільниці №1, що передбачена списком №1 та за період з 02.08.1996 року по 01.12.1997 року виконував гірничі роботи за професією гірник з ремонту гірничих виробок підземний на дільниці №1, що передбачена списком №1.

Окрім того, відповідач у рішенні про відмову у призначенні пенсії зазначає, що період роботи на Шахті «Родинська» на посаді учня гірника підземного з 08.04.1996 року по 01.08.1996 року зараховано до пільгового стажу за ст.14-25 за фактичною зайнятістю під землею.

Як вбачається з довідки Шахти «Родинської» від 31.10.2017 року №01-10/1509, ОСОБА_1 за період з 04.1996 року по 08.1996 року за професією учень гірника підземного знаходився певну кількість днів на курсах та в учбовому пункту, при цьому отримуючи розмір тарифної ставки підземного робітника.

Між тим, суд зазначає, що згідно вимог пункту 3.1 Інструкції з навчання працівників шахт, затвердженої наказом Державного комітету України по догляду за охороною праці від 30 травня 1995 року №79, навчання з охорони праці включає: навчання в навчальних закладах, в навчальному пункті шахти, вступний інструктаж на робочому місці, іспит з охорони прані, стажування, спеціальне навчання з безпеки робіт на викидо- та ударонебезпечних пластах. Тобто залучення до навчання в учбовому пункті було обов'язковою умовою при прийнятті на роботу позивача, на підставі чого зарахування до пільгового стажу періоду проходження навчання в учбовому пункті не суперечить вимогам чинного законодавства і тому повинно бути зараховано до пільгового стажу.

При цьому, суд зазначає, що у рішенні про відмову у призначенні пенсії взагалі не обґрунтовано мотиви не зарахування до пільгового стажу періоди роботи позивача з 26.06.1996 року по 01.08.1996 року та з 01.10.1997 року по 01.12.1997 року. При цьому, у рішенні про відмову у призначенні пенсії відповідачем лише зазначено, що не зараховано до пільгового стажу участь у страйках: 13 днів у січні 1997 року, робота на поверхні: 9 днів у травні 1997, 18 днів у червні 1997 року, автобус: 3 дні у липні 1997 року, робота без збереження оплати: з 26.02.1999 року по 10.03.1999 року -13 днів, простої: 3 дні у липні 2014 року.

Щодо неврахування до пільгового стажу періоду знаходження позивача в безкоштовній відпустці за період з 26.02.1999 року по 10.03.1999 року - 15 днів та простою 3 дні у липні 2014 року, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року N 383, під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 8 лютого 2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місця в календарному році.

Отже, судом було встановлено вище, що позивач перебував у відпустках без збереження заробітної плати за періоди з 26.02.1999 року по 10.03.1999 року - 15 днів та та простою 3 дні у липні 2014 року. В оскаржуваному рішенні від 29 липня 2018 року відповідач зазначає, що управлінням не зараховано до пільгового стажу зазначені періоди, проте, жодним чином не обґрунтував причини їх не зарахування. З матеріалів справи вбачається, що відповідач жодним чином не з'ясував чи пов'язані зазначені періоди знаходження позивача у відпустці без збереження заробітної плати та простой з виробничою необхідністю. Крім того, зазначені періоди не перевищують одного місяця в календарному році.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованою відмову відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоди перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 26.02.1999 року по 10.03.1999 року - 15 днів та простой 3 дні у липні 2014 року.

Як зазначає відповідач у своїх поясненнях від 27.02.2019 року, управлінням було переглянуто в частині зарахування за 1 рік 3 місяці періодів роботи на провідних професіях з 06.05.2005 року по 19.07.2018 року на шахті ПАТ «Покровське» із урахуванням роз'яснень від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про песійне забезпечення», відмова від 29.07.2018 року обґрунтована, право на пенсію станом на 19.07.2018 року ОСОБА_1 не має.

Разом з цим, будь-яких доказів в підтвердження пояснень щодо здійснення управлінням розрахунку, відповідачем до суду не надано (розрахунок стажу тощо).

В контексті викладеного, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду доказів щодо відсутності у позивача станом на 20.07.2018 року необхідного пільгового стажу з урахуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 20 січня 1992 року № 8.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено та не надано доказів на підтвердження правомірності прийнятого спірного рішення.

Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З системного аналізу матеріалів справи суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, наявність підстав для його задоволення основної позовної вимоги та часткового задоволення похідних позовних вимог, оскільки відповідачем не було відмовлено у врахуванні усіх періодів роботи позивача, а лише спірних.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.ч.3 та 4 ст.245 КАС України разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Разом з цим, суд зазначає, що статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

В контексті викладеного, враховуючи той факт, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір 19.03.2018 року у розмірі 704,80 грн. за подання до суду адміністративного позову до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул.Центральна 13, ЄДРПОУ 42169323) від 29 липня 2018 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1).

Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул.Центральна 13, ЄДРПОУ 42169323) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) від 20.07.2018 року про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул.Центральна 13, ЄДРПОУ 42169323) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Вступну та резолютивну частину рішення складено у нарадчій кімнаті 13 березня 2019 року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22 березня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Кочанова П.В.