Ухвала суду № 80657277, 22.03.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 березня 2019 року м. Житомир справа № 240/3480/19

категорія 112030300

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Романченко Є.Ю., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату коштів,

встановив:

ОСОБА_1, яка також діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просить:

- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, щодо невиплати їй-Богуш ОСОБА_3, та на її дитину ОСОБА_2, кошти передбаченні статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі, що дорівнює 40% мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік за період з 17.07.2018 до постановлення рішення - неправомірними та зобов’язати здійснити перерахунок та виплату вказаних коштів.

Перевіряючи, після одержання позову, чи відповідає він вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду, надалі - КАС України), судом ураховано наступне.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Згідно із пунктом 4 частини першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист, зокрема шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (ч.5 ст.5 КАС України).

Частиною першою статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 2 ст. 160 КАС України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси має право особисто або її законний представник подати відповідний адміністративний позов до адміністративного суду.

За змістом пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві обов'язково зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У відповідності до ч. 1 ст. 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.

В розумінні п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Згідно зі частиною 2 статті 172 КАС України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ (ч. 3 ст. 172 КАС України).

Відповідно до ч. 6 ст. 172 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Зміст наведених правових норм свідчить на користь висновку, що чинним Кодексом адміністративного судочинства України не передбачена можливість колективного звернення до адміністративного суду. Особа або її представник може звернутися до суду з відповідною позовною заявою до суб'єкта владних повноважень за захистом її порушених прав, свобод або інтересів, якщо, на її думку, вони порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень - відповідача.

При цьому суд звертає увагу на те, що реалізація положень п. 3 ч. 2 ст. 172 КАС України можлива лише в разі відкриття адміністративним судом декількох адміністративних справ за індивідуальними позовними заявами різних позивачів до одного відповідача.

Об'єднання в одній позовній заяві самостійних вимог декількох позивачів хоча і до одного відповідача є порушенням правила об'єднання позовних вимог і, відповідно, свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам КАС України.

ОСОБА_1, позивач, у даній позовній заяві одночасно пред'являє до відповідача позовні вимоги як щодо захисту своїх прав і інтересів, так і щодо захисту прав та інтересів неповнолітньої дочки - ОСОБА_2, тобто як законний представник, що не узгоджується із вищевикладеними вимогами КАС України.

Таким чином, суд вважає, що при подачі позовної заяви до суду позивачем вимог ст. 160 КАС України дотримано не було.

Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 169 вказаного Кодексу).

З огляду на викладене, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до Житомирського окружного адміністративного суду:

- нової позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача, оформленої із дотриманням вимог ст. 160-161 КАС України в 2-х примірниках, зокрема із пред'явленням позовних вимог щодо визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату коштів позивачу.

У свою чергу, з метою захисту та відновлення прав та інтересів особи, яка не досягла віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_1 як законний представник може звернутися до Житомирського окружного адміністративного суду з окремою позовною заявою в її інтересах, оформленою відповідно до ст.ст. 160, 161 КАС України, в загальному порядку.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Є.Ю. Романченко