Рішення № 80657009, 15.03.2019, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3972/18

Провадження № 2/191/1151/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Твердохліб А.В.

за участю секретаря Якимчук-Полянички Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про зменшення розміру стягуваних аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

04.10.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 29.10.2005 року перебувала у шлюбі з відповідачем, зареєстрованому відділом РАЦС Тернівського міського управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом №253, який розірвано на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2011 року. В період сімейного життя у сторін народилась дитина, а саме 01 квітня 2006 року дочка ОСОБА_6, яка на теперішній час проживає разом із позивачем ОСОБА_1 за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Ягідна, 98. Усі витрати на утримання дитини два місяці поспіль позивач здійснює самостійно. Вважає, що дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, духовного, морального і соціального розвитку, однак самостійно вона забезпечити зазначене не може. ОСОБА_2 надавав у добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання їх дитини, але потім висловився, що дане питання необхідно вирішувати в судовому порядку. Позивач ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 має можливість утримувати дочку ОСОБА_7, так як є працевлаштованим на шахті «Павлоградська» ПАТ «ДПЕК Павлоградвугілля» в м. Павлоград Дніпропетровської області, і отримує регулярно заробітну плату. В зв’язку із зазначеним, посилаючись на ст. 27 Конвенції про права дитини, ст. ст. 180, 182 СК України, ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_2, який народився 02 березня 1987 року в с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, аліменти на її користь на утримання неповнолітньої дитини – дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред’явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

22.12.2018 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про зменшення розміру стягуваних аліментів, в якій зазначено, що з нього здійснюється стягнення аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ј частини всіх його видів заробітку (доходу) щомісячно. Він не заперечує проти утримання з нього аліментів на дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, але не в тому розмірі, в якому просить позивач за первісним позовом ОСОБА_1 Тому, просить суд встановити розмір стягуваних з нього аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), з дня звернення до суду з позовом і до досягнення дочкою повноліття, а також зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_5 на утримання дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, з ј частини до 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, ОСОБА_10, пояснив, що ОСОБА_1 на даний час перебуває в інших шлюбних відносинах і має другу дитину, тому перебуває у декретній відпустці по її догляду. Просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, але до початку його проведення надав суду заяву про розгляд справи без його присутності. Позовні вимоги у поданому ним зустрічному позові підтримав та просив суд його задовольнити.

Третя особа за первісним позовом ОСОБА_5, яка також є відповідачем у зустрічному позові ОСОБА_2, у письмовій заяві, поданій до початку судового засідання, вказала, що позовні вимоги ОСОБА_2 не визнає, просить суд розгляд справи здійснювати без її присутності, зазначивши про те, що її дитина та дитина ОСОБА_2 від попереднього шлюбу, повинні перебувати в рівних умовах щодо отримання розміру аліментів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступне.

Згідно наданої суду копії Свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 1-КИ № 026324 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_11 перебували у зареєстрованому з 29 жовтня 2005 року шлюбі відділом реєстрації актів цивільного стану Тернівського міського управління юстиції Дніпропетровської області (а.с.2), який розірвано на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2011 року, яке набрало законної сили 16 квітня 2011 року (а.с.5).

У сторін за первісним позовом 01 квітня 2006 року народилась дитина – дочка ОСОБА_6, відповідно до наданої суду копії Свідоцтва про народження ОСОБА_2 1-КИ №052141, виданого 05 квітня 2006 року виконкомом Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (а.с.3). Дитина фактично проживає з матір’ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Ягідна. 98, що встановлено із довідки №267, виданої 01.10.2018 року квартальним комітетом №14 Синельниківської міської ради Дніпропетровської області (а.с.4а)

Зміна прізвища ОСОБА_11 на «Міщанова» проведена у зв’язку із реєстрацією 27 серпня 2013 року шлюбу з ОСОБА_12, про що суду надано копію Свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 І-КИ № 254185, виданого цієї ж дати відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Синельникове реєстраційної служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с.4).

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способом виконання батьками цього обов’язку відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України є в тому числі й присуджені за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) у частці від доходу її матері, батька, або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України, передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно довідки Комунального закладу охорони здоров’я «Синельниківський центр первинної медико-санітарної допомоги Синельниківської міської ради» від 06.11.2018 року, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, спостерігається у сімейного лікаря, у кардіолога ОДКЛ з приводу вегетативної дисфункції, ваготонії, кризовий перебіг, синдром Рейно, вторинний. Отримує курсові цикли лікування (а.с.25).

Суд роз’яснює право ОСОБА_1 на звернення до суду з позовом, в порядку ст. 185 СК України, якою визначено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 надано суду довідку №6661 від 06.11.2018 року про те, що він працює у ВСП «ШУ Павлоградське» ПрАТ «ДТЕК» «Павлоградвугілля» на посаді помічника начальника дільниці (підземний) і його загальна сума нарахованого доходу за період з 03.2018 року по 08.2018 року, за винятком аліментів, становить 187531 грн. 05 коп. Також, у даній довідці зазначено, що аліменти сплачені на користь отримувача ОСОБА_11 в період з березня 2018 року до серпня 2018 року у сумі 47249 грн. 62 коп. (а.см.57).

Підставою для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ј частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 25 липня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття, є виданий Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області судовий наказ від 30 серпня 2018 року, який набрав законної сили 30 серпня 2018 року (а.с.49).

Окрім того, відповідач за первісним позовом ОСОБА_2, в обґрунтування свого складного матеріального становища, надав суду копії документів, а саме: копію анкети №010300008789 для надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування для клієнтів-фізичних осіб в ПАТ «Укрсоцбанк» від 27 липня 2013 року з встановленням ОСОБА_2 кредитної лінії в сумі не більше 50000 грн. 00 коп. строком на рік; копію угоди про надання ОСОБА_2 АТ «ОСОБА_13 -Банк» кредиту строком на 18 міс. від 07.11.2018 року у сумі 22500 грн., з процентною ставкою 21,99% річних, яка зменшена з 07.11.2018 року до 17,59% річних, а також графік щомісячних платежів, які він повинен здійснювати у зв’язку із існуючими кредитними зобов’язаннями в строк до 2020 року (а.с. 50-56).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 має двох малолітніх дітей – ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6, на утримання якої вже стягнуто аліменти в розмірі ј частки його заробітку (доходу). Окрім того, ОСОБА_2 має кредитні зобов’язання, які в повному обсязі станом на дату розгляду даної справи не виконано.

Враховуючи вищевикладене, звертаючи увагу на те, що обов’язок по утриманню дітей покладено на обох батьків, діти на даний час проживають окремо від батька, ОСОБА_2 не заперечує обов’язку, як батька утримувати своїх дітей, але в розмірі 1/6 частки на кожну дитину, на даний час має боргові кредитні зобов’язання, тому первісний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення із відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в 1/6 частці від його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а зустрічний позов ОСОБА_2 про зменшення розміру стягуваних аліментів з ј частки на 1/6 частку на утримання дитини, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.

Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Сторонам роз’яснити, що відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Окрім того, за положенням ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимоги ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв’язку із чим, суд вважає необхідним стягнути з відповідача за первісним позовом судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп., який є мінімальною ставкою за подання позову майнового характеру.

На підставі викладеного, ст. ст. 179, 180, 181, 182, 185, 191, 192 СК України, ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 82, 141, 259, 263-265 ЦПК України,

Ухвалив:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, який народився 02 березня 1987 року у с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, паспорт серія АК № 129394, виданий 11 квітня 2003 – Павлоградським РВУМВС України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, яка народилася 04 лютого 1987 року у м. Павлоград Дніпропетровської області, паспорт серія АО № 150604, виданий 24 вересня 2013 року Павлоградським РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, ІПН НОМЕР_2, аліменти на утримання доньки – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, щомісячно в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення донькою повноліття, тобто до 01 квітня 2024 року.

Стягнення провадити з 04 жовтня 2018 року.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, який народився 02 березня 1987 року у с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, паспорт серія АК № 129394, виданий 11 квітня 2003 – Павлоградським РВУМВС України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Задовольнити зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зменшення розміру стягуваних аліментів.

Зменшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2, який народився 02 березня 1987 року у с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, паспорт серія АК № 129394, виданий 11 квітня 2003 – Павлоградським РВУМВС України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_5, яка народилась 03 травня 1989 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, яка зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7 на утримання доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до судового наказу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2018 року, з 1/4 частки від доходу до 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення донькою повноліття, тобто до 10 травня 2030 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення рішення суду.

Повний текст рішення складено 21 березня 2019 року.

Суддя: ОСОБА_13