Рішення № 80656810, 25.03.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року Справа № 160/1717/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовомОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Управління застосування пенсійного законодавства відділ з питань призначення та перерахунку №17 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2019 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі -відповідач-1), Управління застосування пенсійного законодавства відділ з питань призначення та перерахунку №17(далі - відповідач-2), в якому просить:

-визнати протиправнимидії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Управління застосування пенсійного законодавства відділ з питань призначення та перерахунку №17 щодо відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_2 за віком;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області,Управління застосування пенсійного законодавства відділ з питань призначення та перерахунку №17 поновити виплату пенсії та виплатити пенсію за віком з урахуванням компенсації з 19.11.2018 року ОСОБА_2;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Управління застосування пенсійного законодавства відділ з питань призначення та перерахунку №17 суму заборгованості по пенсії з урахуванням компенсації за вислугу років з 01.01.2017 року по 31.10.2018 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги в позові, позивачзазначив наступне. Позивач перебуває на обліку у Головному управління ПФУ у Дніпропетровській області. Отримує пенсію за вислугу років. З 01 січня 2017 року виплату пенсії припинено, у зв'язку з чим позивач звернувся до Новомосковського міськрайонного суду із позовом. Постановою Новомосковського міськрайонного суду від 13.11.2017 року визнано протиправними дії Пенсійного фонду щодо призупинення виплати пенсії ОСОБА_2 та зобов'язано поновити виплату пенсії з урахуванням компенсації, починаючи з 01.01.2017 року. Разом з тим, 05 жовтня 2017 було йому було призначено пенсію за віком, розмір якої становить 3764,70грн. Після звернення до Пенсійного фонду 05.11.2018 року було повідомлено, що згідно з рішенням суду йому була поновлена пенсійна виплата за НОМЕР_3 від 01.01.2017 р., був проведений перерахунок з урахуванням виплачених сум пенсії за віком, в результаті якого боргПенсійного фонду по пенсії склав 5 288,32грн., який буде виплачений у листопаді 2018 року. Не погодившись, 19 листопада 2018 року позивач звернувся до Пенсійного фонду з проханням повернути пенсію за віком та все ж таки виконати рішення суду щодо сплати заборгованості по пенсії з урахуванням компенсації за 01.01.2017 р. по 31.10.2018 р., оскільки за період з 01.01.2017 року по 31.10.2017 року пенсія взагалі не виплачувалась. Позивач вважає, що Пенсійний фонд неправомірно зробив перерахунок з виплаченої пенсії, призначеної за віком, застосувавши відрахування з пенсії за вислугу років. На звернення відповідач повідомив, що Пенсійний фонд не має права застосовувати ст. 40 Закону №1058, оскільки відповідно до постанови суду була поновлена виплата по особовій справі 146023 (плавсклад за вислугу років) з 01.01.2017 р. по теперішній час. Позивач вважає дії Управління застосування пенсійного законодавства відділ з питань призначення та перерахунку №17 протиправними, просить відновити порушене право.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідача зобов'язано надати відзив на позовну заяву.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

05 березня 2019 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву,в якому заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими. В обґрунтування своєї позиції відповідачем зазначено наступне. ОСОБА_2 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 10.10.2012 отримує пенсію за вислугу років. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області згідно з постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.11.2017 р. по справі №183/5204/17 була поновлена виплата пенсії позивачу по особовій справ НОМЕР_3 від 01.01.2017 року. В результаті перерахунку з 01.01.2017 року по 31.10.2018 року був нарахований борг в сум 53512,49грн. З 05 жовтня 2017 року позивачу призначено пенсію за віком згідно зі ст. 26 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка виплачувалась позивача по особовому рахунку НОМЕР_2. Загальна сума пенсії, що виплачена за період з 05.10.2017 року по 31 жовтня 2018 року склала 48 224,17грн. Враховуючи викладене, борг з урахуванням виплаченим сум (пенсія за віком з 05.10.2017 року), який належить до виплати з урахуванням раніше виплачених сум становить 5288,32грн. (53512,49грн. - 48224,17грн.). Борг в сумі 5288,32грн. та пенсія в сумі 2774,89грн. нараховані позивачу та виплачені у листопаді 2018 року. Окрім того, що оскільки позивач не звертався до пенсійного фонду із відповідною заявою про призначення пенсії за віком, його вимоги є передчасними та необґрунтованими. У зв'язку з чим, відповідач вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 10 жовтня 2012 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, плавсклад морського, річкового флоту.

З 01 січня 2017 року виплату пенсії за вислугу років позивачу припинено.

Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.11.2017 р. по справі №183/5204/17 визнано протиправними дії Новомосковського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо зупинення виплати пенсії ОСОБА_2; визнано незаконним та скасовано розпорядження Новомосковського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 22.12.2016 р. щодо закриття особового рахунку НОМЕР_3, відкритого на ім'я ОСОБА_2; зобов'язано Новомосковське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області поновити виплату пенсії та виплатити пенсію з урахуванням компенсації ОСОБА_2, починаючи з 01.01.2017 року.

З жовтня 2017 року відповідачем призначено позивачу пенсію за віком.

З листопада 2018 року та на виконання постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.11.2017 р. по справі №183/5204/17 Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відновлено виплату позивачу пенсії за вислугу років з 01.01.2017 року та проведено перерахунок сум заборгованості по пенсії за вислугу років.

Так, згідно витягом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про індивідуальний перерахунок, заборгованість по пенсії за відповідача перед ОСОБА_2 за період з 01.2017 по 10.2018, становить 53 512,49грн., в тому числі за 01.2017 р. - 1899,73грн. (в т.ч. 184,11грн. індексації), 02.2017 р. - 1899,73грн.(в т.ч. 184,11грн. індексації), 03.2017 р. - 1899,73грн.(в т.ч. 184,11грн. індексації), 04.2017 р. - 1899,73грн. (в т.ч. 184,11грн. індексації), 05.2017 р. - 1968,00грн.(в т.ч. 184,11грн. індексації), 06.2017 р. - 1968,00грн. (в т.ч. 184,11грн. індексації), 07.2017 р. - 1968грн.(в т.ч. 184,11грн. індексації), 08.2017 р. - 1968,00грн.(в т.ч. 184,11грн. індексації), 09.2017 р. - 1968грн.(в т.ч. 184,11грн. індексації), 10.2017 р. -2774,89грн., 11.2017 р. - 2774,89грн., 12.2017 р. - 2774,89грн., 01.2018 р. - 2774,89грн., 02.2018 р. -2774,89грн., 03.2018 р. -2774,89грн.,04.2018 р. -2774,89грн., 05.2018 р. -2774,89грн., 06.2018 р. -2774,89грн., 07.2018 р. -2774,89грн., 08.2018 р. -2774,89грн., 09.2018 р. -2774,89грн., 10.2018 р. - 2774,89грн. (а.с.23).

Згідно з протоколом про виплати за період 01.10.2017 - 30.11.2018 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, позивачу нараховано та виплачено за цей період пенсії за віком всього на суму 48 224,17грн., в тому числі за 10.2017 р. - 3263,29грн., 11.2017 р. - 3746,74грн., 12.2017 р. - 3746,74грн., 01.2018 р. - 3746,74грн., 02.2018 р. -3746,74грн., 03.2018 р. - 3746,74грн.,04.2018 р. - 3746,74грн.,05.2018 р. - 3746,74грн.,06.2018 р. - 3746,74грн.,07.2018 р. - 3746,74грн.,08.2018 р. - 3746,74грн.,09.2018 р. - 3746,74грн.,10.2018 р. - 3746,74грн. (а.с.22).

Згідно з доводами відповідача, викладеними у відзиві, відповідачем проведено зарахування сум пенсії за віком, нарахованих та виплачених позивачу у періоді з 10.2017 р. по 10.2018 р. (всього 48 224,17грн.), сумі, яку заборгував пенсійний фонд за період з 01.01.2017 - 31.10.2018 р. (всього 53512,49грн.).

Не погодившись з діями відповідача щодо переведення його на пенсію за вислугу років, яка є меншою за пенсію за віком, та щодо зарахуванням суми заборгованості по пенсії позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Листом від 05.11.2018 року за вих.№2220/04-20/27 Відділом з питань виплати пенсій №18 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено, що «…згідно рішення суду була відновлена пенсійна виплата по особовій справі НОМЕР_3 з 01.01.2017 року. В результаті перерахунку з 01.01.2017 року по 31.10.2017 року був нарахований борг в сумі 53 512,49грн. З 05.10.2017 р. Вам було призначено пенсію за віком (шифр 107), особовий рахунок НОМЕР_2. Загальна сума пенсії, виплаченої з 05.10.2017 р. по 31.10.2018 р. складає 48 224,17грн. (розмір пенсії 3746,74грн.). Отже борг, який належить до виплати з урахуванням раніше виплачених сум становить: 53512,49-48224,17=5288,32грн. Борг в сумі 5288,32грн. та пенсія за листопад в сумі 2774,89грн. нарахована та буде виплачена в листопаді 2018 року» (а.с.11).

19 листопада 2018 року позивач звернувся до Новомосковського сервісного центру Пенсійного фонду України із заявою про нарахування та виплату пенсії за віком, яка була нарахована з жовтня 2017 року (а.с.12).

10 грудня 2018 року Відділом з питань призначення та перерахунку пенсій №17 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підготовлено лист за вих. №Б 18152-18 «Про розгляд звернення», в якому зазначено, що питання щодо поновлення пенсії за віком відповідно до ст. 40 спеціалісти відділу не мають права застосовувати, оскільки згідно з постановою Новомосковського міськрайонного суду №183/5204/17 була поновлена пенсійна виплата по особовій справі 146023 (плавсклад) з 01.01.2017 р. по теперішній час (а.с.13).

Не погодившись, позивача звернувся до суду з даним позовом.

Конституцією України закріплено основи соціальної спрямованості держави.

Так, згідно зі ст.3, ст. 19, ст. 46 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-IV.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною 1 ст. 10 Закону №1058 встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з ч.1 ст. 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з ч.3 ст. 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

На підставі ч.5 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. №22-1 (далі - Порядок №22-1 від 25.12.2005 р.) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за № 1566/11846, заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Згідно п. 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Згідно положень п.4.3 вказаного Порядку, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.

Відповідно до статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно частинами 2-3 статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням троків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм

власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ч. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням троків їх виплати» компенсація громадянам втрати частинидоходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інше.

Згідно з ч.ч. 3-4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням троків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.ст.73-76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В ході судового розгляду справи судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 10.10.2012 року та отримує пенсію за вислугу років.

Виплата пенсії за вислугою років була припинена з 01.01.2017 року, що оскаржено позивачем в судовому порядку (адміністративна справа №183/5204/17).

З 05 жовтня 2017 року позивачу була призначена пенсія за віком, яку він отримував до відновлення пенсії за вислугу років на виконання постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.11.2017 р. у справі №183/5204/17.

Виплата пенсії за вислугу років відновлена позивачу з листопада 2018 року (згідно з доводами відповідача, викладеними у відзиві, у листах від 05.11.2018 р. за вих.№2220/04-20/27, від 10.12.2018 р. за вих.№Б-18152-18 на виконання постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.11.2017 р. по справі №183/5204/17 (а.с.13).

Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність обґрунтованих підстав припинення виплати позивачу пенсії за віком, призначеної з жовтня 2017 року, та невиплати заборгованості пенсії з урахуванням компенсації за вислугу років з 01.01.2017 р. по 31.10.2018 року на виконання постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.11.2017 р. по справі №183/5204/17.

Щодо припинення виплати пенсії за віком, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 129-1 Конституції Українисудове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у справі Soeringvs UK Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили.Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 р. вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.11.2017 року по справі №183/5204/17, яке набуло законної сили 27.11.2017 року, визнано протиправними дії Новомосковського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо зупинення виплати пенсії ОСОБА_2; визнано незаконним та скасовано розпорядження Новомосковського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 22.12.2016 р. щодо закриття особового рахунку НОМЕР_3, відкритого на ім'я ОСОБА_2; та зобов'язано Новомосковське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області поновити виплату пенсії та виплатити пенсію з урахуванням компенсації ОСОБА_2, починаючи з 01.01.2017 року.

Отже є таким, що набуло законної сили та є обов'язковим до виконання судове рішення по справі №183/5204/17, яким зобов'язано пенсійний фонд, окрім іншого, поновити ОСОБА_2 виплату пенсії за вислугу років з 01.01.2017 року.

За таких обставин, суд вважає, що дії відповідача щодо поновлення позивачу виплату пенсії за вислугу років та, відповідно, припинення виплату пенсії за віком, вчинені відповідачем на виконання судового рішення, що набуло законної сили, тобто на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Вимоги позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Управління застосування пенсійного законодавства відділ з питань призначення та перерахунку №17 щодо відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_2 за віком не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 10 Закону №1058 передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з ч.1 ст. 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Згідно з ч.3 ст. 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

На підставі ч.5 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

При цьому, відповідно до п. 1.5, п. 4.1 Порядку №22-1 від 25.12.2005 р. заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Втім, доказів звернення до пенсійного фонду із відповідною заявою про переведення його на пенсію за віком за формою встановленого зразка (за формою 3) у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. №22-1, та відмови пенсійного фонду за результатом розгляду такої заяви позивачем не надано.

З цих же підстав, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, вимоги позивача про зобов'язання поновити виплату пенсії за віком.

Щодо вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості по пенсії з урахуванням компенсації за вислугу років з 01.01.2017 р. по 31.10.2018 р., суд зазначає наступне.

В ході судового розгляду справи встановлено, що у період припинення виплати пенсії за вислугу років (з 10.2017 р. по 10.2018 р.) позивачу було призначено, нараховано та виплачено пенсію за віком у загальному розмірі 48 224,17 грн. (а.с.22), про відсутність спір між сторонами.

На виконання постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.11.2017 р. у справі №183/5204/17 відповідачем розраховано суму заборгованості пенсійного фонду по пенсії за вислугу років за період з 01.01.2017 р. по 31.10.2018 р., розмір якої за розрахунком відповідача склав 53 512,49грн. (а.с.23), та здійснено зарахування суми заборгованості з сумами, які фактично сплачені позивачу за період з 10.2017 р. по 10.2018 р. у вигляді пенсії за віком у загальному розмірі 48 224,17грн.

Суд не вбачає порушень з боку відповідача щодо зарахування сум заборгованості по пенсії за вислугу років з сумами, фактично виплаченими та отриманими позивачем у вигляді пенсії за віком, оскільки виплата за один і той же період (10.2017 р. по 10.2018 р.) одразу двох видів пенсії не передбачено чинним законодавством України.

Разом з тим, дослідивши усі докази у їх сукупності суд вважає, що відповідачем не в повній мірі виконано постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.11.2017 р. по справі №183/5204/17 в частині виплати пенсії за вислугу років з урахуванням компенсації, починаючи з 01.01.2017 року.

Так, згідно витягом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про індивідуальний перерахунок, заборгованість по пенсії за вислугу років за відповідача перед ОСОБА_2 за період з 01.2017 по 10.2018, становить 53 512,49грн., в тому числі за 01.2017 р. - 1899,73грн. (в т.ч. 184,11грн. індексації), 02.2017 р. - 1899,73грн.(в т.ч. 184,11грн. індексації), 03.2017 р. - 1899,73грн.(в т.ч. 184,11грн. індексації), 04.2017 р. - 1899,73грн. (в т.ч. 184,11грн. індексації), 05.2017 р. - 1968,00грн.(в т.ч. 184,11грн. індексації), 06.2017 р. - 1968,00грн. (в т.ч. 184,11грн. індексації), 07.2017 р. - 1968грн.(в т.ч. 184,11грн. індексації), 08.2017 р. - 1968,00грн.(в т.ч. 184,11грн. індексації), 09.2017 р. - 1968грн.(в т.ч. 184,11грн. індексації), 10.2017 р. -2774,89грн., 11.2017 р. - 2774,89грн., 12.2017 р. - 2774,89грн., 01.2018 р. - 2774,89грн., 02.2018 р. -2774,89грн., 03.2018 р. -2774,89грн.,04.2018 р. -2774,89грн., 05.2018 р. -2774,89грн., 06.2018 р. -2774,89грн., 07.2018 р. -2774,89грн., 08.2018 р. -2774,89грн., 09.2018 р. -2774,89грн., 10.2018 р. - 2774,89грн. (а.с.23).

Втім, сума заборгованості по пенсії за вислугу років за період з 01.2017 р. по 10.2017 р. вирахована відповідачем без урахування компенсації в розумінні Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням троків їх виплати».

Відповідно до ч. 2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на викладене та з метою повного та ефективного захисту прав, інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача перерахувати суму заборгованості по пенсії за вислугу років, починаючи з 01.01.2017 року з урахуванням компенсації.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи той факт, що позов задоволено частково, судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, підлягають стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у розмірі 384,20грн.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Управління застосування пенсійного законодавства відділ з питань призначення та перерахунку №17 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати суму заборгованості суму заборгованості по пенсії за вислугу років, починаючи з 01.01.2017 року з урахуванням компенсації.

В решті вимог - відмовити.

Судовий збір в розмірі 384,20 грн. стягнути на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) з Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук