Ухвала суду № 80656792, 20.03.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

20 березня 2019 р. Справа № 120/296/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу

в с т а н о в и в :

29 січня 2019 року ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Вінницькій області № Ф-5869-17 від 17.09.2018 року.

Ухвалою суду від 04.02.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні 26.02.2019 року.

21.02.2019 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно якого проти задоволення адміністративного позову заперечує. Просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні, судом встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до суду, в зв'язку з чим, в порядку статті 123 КАС України, запропоновано позивачу подати заяву про поновлення строку звернення до суду. Розгляд справи відкладено на 19.03.2019 року.

19.03.2019 року до суду надійшла заява представника позивача вх. 15258 про поновлення строку на звернення до адміністративного суду. Обґрунтовуючи свою позицію, представник позивача посилається на колізію норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який визначає, що вимога може бути оскаржена протягом 10 днів та норм Податкового кодексу України, які передбачають право на оскарження рішення контролюючого органу про визначення грошового зобов'язання протягом 1095 днів. Посилаючись на положення п. 56.21 ст. 56 КАС України, представник позивача просив поновити строк на звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Вінницькій області № Ф-5869-17 від 17.09.2018 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання представника позивача про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Стаття 5 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Як передбачає частина перша статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України та не зловживаючи ними.

Як видно із матеріалів справи позивач просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5869-17 від 17.09.2018 року, яку він отримав у вересні 2018 року.

Даною вимогою доведено позивачу про існування в нього заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Згідно з частини першої статті 2 Закону №2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пунктів три та чотири частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пункту дев'ятого частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Таким чином, в разі незгоди з рішенням контролюючого органу платник єдиного внеску має право оскаржити її в адміністративному чи судовому порядку протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання такого рішення.

Так, судом встановлено, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Вінницькій області № Ф-5869-17 від 17.09.2018 року позивачем отримано у вересні 2018 року.

В адміністративному порядку позивач вимогу не оскаржував.

Разом з тим, до суду позивач звернувся лише 29.01.2019 року, тобто з порушенням десятиденного строку судового оскарження вимоги зі сплати єдиного внеску.

При цьому, в клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, позивач не наводить обставин, що унеможливлювали оскаржити вимогу у встановлені строки.

Суд не бере до уваги посилання представника позивача щодо існування колізії норм права, та передбачуваного Податковим кодексом України права на оскарження вимоги протягом 1095 днів, з огляду на наступне.

За положеннями пункту 1.1. статті 1 Податкового кодексу України, цей кодекс регулює відносини,, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з банків, на які поширюються норми Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення Податкового кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відтак, при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону № 2464-VI, строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не застосовується.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 31.01.2019 року в справі № 802/893/18-а.

Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 123 КАС України передбачено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем подано позов з пропуском встановленого строку, доказів поважності причин їх недотримання суду надано не було, доводи представника позивача щодо наявності колізії норм права є помилковими, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 25.03.2019 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович