Ухвала суду № 80656781, 25.03.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 березня 2019 р. Справа № 160/2652/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Первинної профспілкової спілки "Правозахисники країни" до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про:

- визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо припинення перерахунку членських профспілкових внесків на користь Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" за заявами/окремими угодами про безготівкове утримання з грошового забезпечення членських профспілкових внесків її членів, які отримані Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області від Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" в період з 07 листопада 2015 року по 21 березня 2019 року;

- зобов'язання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області утримувати та здійснювати перерахунок членських профспілкових внесків на користь Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" за заявами/окремими угодами про безготівкове утримання з грошового забезпечення членських профспілкових внесків її членів, які отримані Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області від Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" в період з 07 листопада 2015 року по 21 березня 2019 року.

Згідно з п. п. 3, 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на таке.

Мотивуючи заявлений адміністративний позов позивач зазначив, що Первинній профспілковій спілці "Правозахисники країни" 21 березня 2019 року стало відомо, що Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області має намір припинити перерахунок на рахунки Профспілки членських профспілкових внесків. Позивач вказав, що законодавство про профспілки визначає, що роботодавець повинен сприяти діяльності профспілок. Неперерахування членських профспілкових внесків є прямим перешкоджанням діяльності профспілки, адже внаслідок затримки коштів діяльність Профспілки призупиняється фактично повністю, адже за рахунок коштів Профспілки утримується офіс, здійснюється сплата судового збору за подання позовних заяв в інтересах членів Профспілки щодо протиправних дій або бездіяльності, які вчиняються щодо них, справляються витрати на юридичну допомогу, витрати на страхування членів Профспілки за відповідними договорами, витрати на пошту, канцелярію та інше. Профспілка є неприбутковою організацією та існує лише за рахунок вищевказаних внесків.

Відповідно до ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Тобто, з контексту вищенаведених норм видно, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що Первинна профспілкова спілка "Правозахисники країни" звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із цим позовом з метою захисту свого права на подальше функціонування за рахунок отримання від роботодавця відрахувань (членських профспілкових внесків працівників), як це передбачено чинним трудовим законодавством.

Відповідно до положень ст. 243 Кодексу законів про працю України (надалі -КЗпП України) відповідно до Конституції України та Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати професійні спілки з метою представництва, здійснення і захисту своїх трудових та соціально-економічних прав та інтересів, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі професійних спілок.

Держава визнає професійні спілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з власником або уповноваженим ним органом, а також з іншими об'єднаннями громадян.

Статтею 244 КЗпП України визначено, що права професійних спілок, їх об'єднань визначаються Конституцією України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 249 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний сприяти створенню належних умов для діяльності первинних профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі, організації.

За наявності письмових заяв працівників, які є членами професійної спілки, власник або уповноважений ним орган щомісяця безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок професійної спілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в строки, визначені цим договором чи угодою. Власник або уповноважений ним орган не вправі затримувати перерахування зазначених коштів.

Спори, пов'язані з невиконанням власником або уповноваженим ним органом цих обов'язків, розглядаються у судовому порядку.

Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок визначені Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» ( далі - Закон).

Положеннями статті 1 вказаного Закону визначено, що професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); роботодавець - власник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності, галузевої належності або уповноважений ним орган (керівник) чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки (ст.2 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності").

Дія цього Закону поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об'єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об'єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування(ст. 3 Закону).

Статтею 7 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачено, що членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі.

Згідно з положеннями ст. 13-1 вказаного Закону, професійні спілки, їх об'єднання визнають організації роботодавців, їх об'єднання повноважними представниками роботодавців і захисниками їх законних прав і інтересів, сприяють їх діяльності.

Професійні спілки, їх об'єднання взаємодіють з організаціями роботодавців, їх об'єднаннями на принципах соціального діалогу.

Спори (конфлікти), які виникають між ними, вирішуються в порядку, передбаченому законом.

Професійним спілкам, їх об'єднанням забороняється втручатися у діяльність організацій роботодавців, їх об'єднань.

Згідно зі ст. 19 та ст. 26 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.

У питаннях колективних інтересів працівників профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках.

У питаннях індивідуальних прав та інтересів своїх членів профспілки здійснюють представництво та захист у порядку, передбаченому законодавством та їх статутами.

Профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ.

Представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства.

Профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси працівників в органах, що розглядають індивідуальні трудові спори.

Профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси працівників при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) у порядку, встановленому законодавством. Представники профспілок беруть участь у діяльності примирних комісій, трудових арбітражів та інших органів, які розглядають колективний трудовий спір (конфлікт) .

У відповідності до положень ст. 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» роботодавець зобов'язаний сприяти створенню належних умов для діяльності профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі або організації.

Надання для роботи виборного профспілкового органу та проведення зборів працівників приміщень з усім необхідним обладнанням, зв'язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом, охороною здійснюється роботодавцем у порядку, передбаченому колективним договором (угодою).

За наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів.

Спори, пов'язані з невиконанням роботодавцем цих обов'язків, розглядаються в судовому порядку.

З аналізу вищенаведених норм видно, що взаємодія профспілкової організації з організацією - работодавцем грунтується на трудових відносинах, які випливають із взаємовідносин членів профспілкової організації, які одночасно є працівниками організації - роботодавця із таким работодавцем та профспілкою, а також із взаємодії профспілкової організації з работодавцем щодо свого функціонування з метою захисту прав своїх членів.

Суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, із яких виник спір.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 лютого 2018 року по справі № 520/15749/14-ц.

Згідно з ч.1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Враховуючи викладене, помилковим є намагання поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідач у справі є суб'єктом владних повноважень.

Суд відзначає, що у розглядуваних правовідносинах Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області не виступає по відношенню до Первинної профспілкової спілки "Правозахисники країни" суб'єктом владних повноважень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Первинна профспілкова спілка "Правозахисники країни" помилково звернулася із позовною заявою в порядку адміністративного судочинства, оскільки її права не порушуються у сфері публічних -правових відносин та підлягають захисту за правилами цивільного судочинства. Спірні правовідносини, які виникли між Первинною профспілковою спілкою "Правозахисники країни" та Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області не містять ознак публічності, оскільки грунтуються на трудових відносинах, а захист таких прав в силу приписів ч. 1 ст. 19 ЦПК України віднесений до компетенції місцевого суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.5 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Таким чином, захист прав Первинною профспілковою спілкою "Правозахисники країни" повинен здійснюватися у порядку, визначеному ЦПК України, а відтак у відкритті провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 19, 170, 171, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом Первинної професійної спілки "Правозахисники країни" до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Роз'яснити позивачу, що вирішення даного спору здійснюється в порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали разом із адміністративним позовом та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною в адміністративному позові адресою.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня її складення через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Суддя ОСОБА_1