Рішення № 80656658, 25.03.2019, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/163/19

Номер провадження № 2/0186/118/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року м. Першотравенськ

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі

головуючої судді: Кривошеї С.С.

при секретарі: Кравченко А.Г.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення права користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення права користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позову зазначають, що їм на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 17 травня 2011 року та договору дарування частини квартири від 19 листопада 2015 року. Відповідач зареєстрований у спірній квартирі, але ніякого права власності не має, право користування тільки з їх дозволу, як власників. Відповідач ОСОБА_3 не проживає у спірній квартирі з 2015 року, що підтверджується актом виданим ПП «Комунальщик-4».

Реєстрація відповідача у квартирі, створює їм перешкоди вільно володіти та користуватися нею.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 О.В. надав заяву, в якій прохав суд розглянути справу за відсутності позивача та його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти постановлення судом заочного рішення.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти постановлення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сторінці Першотравенського міського суду Дніпропетровської області Офіційного веб-порталу «Судова влада України».

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Статтею 150 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Судом встановлено, що рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2011 року було розірвано шлюб між відповідачем ОСОБА_3 та позивачкою ОСОБА_1.

Згідно рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 17 травня 2011 року було частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи орган опіки та піклування виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя, та визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №1530558 від 22 березня 2013 року виданого реєстраційною службою Першотравенського міського управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_1 є власницею 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, на підставі рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 17 травня 2011 року №2-618/11.

Договором дарування 1/2 частини квартири від 19 листопада 2015 року, реєстраційний номер 1-3579 посвідченого державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_6 підтверджується, що ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №47990027 від 19 листопада 2015 року, виданого державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_6, ОСОБА_2 є власницею 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, на підставі договору дарування, нотаріальні бланки серії НАС №651067, НАС №651068, реєстраційний номер 1-3579, виданого 19 листопада 2015 року Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області.

Згідно акту №2162 від 12 грудня 2018 року, виданого ПП «Комунальщик-4», ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований, але не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, з 2015 року по теперішній час.

Відповідно до довідки №03415/6619 від 01 березня 2019 року про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданої головним спеціалістом з міграційної роботи ОСОБА_7, у спірній квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4; ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, як власник 1/2 частини житлового приміщення.

Пунктом 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (п. 3 ч. 1 ст. 346 ЦК України) із зняттям останнього з реєстрації.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Згідно ст.ст. 4, 19 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідач по справі ОСОБА_3 є колишнім чоловіком позивачки ОСОБА_1 (шлюб розірвано відповідно до рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2011 року), зареєстрований у спірній квартирі але не проживає в ній з 2015 року, відсутній без поважної причини в зазначеній квартирі понад один рік, не виявляє наміру та бажання вселитися у спірну квартиру, тому суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно позбавити права користування житловим приміщенням, квартирою №31 будинку №15 по вулиці Гагаріна, міста Першотравенська, Дніпропетровської області.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 263, 264-265, 280-282 ЦПК України, 16, 316, 317, 319, 321, 383, 386, 391, 405 ЦК України, ст.41, 47 Конституції України, ст.150 ЖК України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», - суд

В И Р І Ш И В:

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, права користування житловим приміщенням, квартирою №31 будинку №15 по вулиці Гагаріна, міста Першотравенська, Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Першотравенського міського суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: С.С. Кривошея.