Рішення № 80656211, 19.03.2019, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1733/18

Провадження № 2/177/152/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 березня 2019 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

11.09.2018 позивач звернувся до суду з позовом, уточнивши який просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором б/н від 11.06.2010 року, станом на 01.07.2018 в розмірі 16065,24 грн., з яких: заборгованість за кредитом 5989,18 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 1905,64 грн., нараховано пені - 6929,22 грн., 500 грн. - штраф (фіксована частина), 741,20 грн. - штраф (процентна складова).

В обґрунтування пред'явлених вимог вказує, що 11.06.2010 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем укладено кредитний договір, шляхом підписання ОСОБА_2 анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідно до умов кредитного договору банк надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 4700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ОСОБА_2 своїм підписом в анкеті-заяві підтвердила, що вказана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею та Банком договір про надання банківських послуг.

Вказаний договір є договором приєднання.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Банк має право встановлювати та змінювати кредитним ліміт, а ОСОБА_2 надає свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Власник картрахунку зобов'язаний слідувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникненню Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору.

Пунктом 1.1.3.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, сторони передбачили можливість односторонньої зміни Банком Тарифів та інших невід'ємних частин Договору.

Банк свої зобов'язання перед ОСОБА_2 виконав належним чином, надавши кредит в обумовленому розмірі, але відповідач не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами, у зв'язку з чим у неї сформувалася заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Також позивач просив вирішити питання про розподіл судових витрат, стягнувши з відповідача на користь банку судовий збір в розмірі 1762 грн.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, правом на участь в судовому засіданні не скористався, просив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, за відсутності представника банку (а.с. 4, 33-34).

Відповідач ОСОБА_2, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності. ОСОБА_2 позовні вимоги визнала частково, просила суд зменшити розмір нарахованої пені, беручи до уваги те, що вона вживає заходів для виконання зобов'язань за кредитним договором, але не має коштів для одноразово внесення платежу, а також враховуючі наявність на її утриманні сина, який визнаний недієздатним та опікуном якого вона визнана. Також просила суд зменшити розмір заборгованості на суму, сплачену нею на погашення заборгованості, після подання до суду вказаного позову (а.с. 80-84).

У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.06.2010 між ПАТ КБ «ПриватБанк», яке змінило найменування на АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 26-31) та ОСОБА_2, укладено кредитний договір, шляхом підписання ОСОБА_2 анкети-заяви (а.с. 8), своїм підписом в якій вона підтвердила факт ознайомлення з Умовами та Правилами кредитування, Тарифами банку та Пам'яткою клієнта, які є невід'ємними складовими договору (а.с. 8 зворот).

29.04.2014 ОСОБА_2 переоформлено кредитну картку на престижну кредитну картку «Gold» («Універсальна, Gold»), за умовами якої визначено пільговий період кредитування - до 55 днів (пільгова ставка діє за умовами погашення до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості); базова % ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості) з 01.04.2013 - 2,3 %, за тратами здійсненими з 01.09.2014 - 2,7 %, за тратами здійсненими з 01.04.2015 - 3,5 %, обов'язковий щомісячний платіж з 01.04.2014 - 5 % від заборгованості (але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості) (а.с. 9).

Також умовами кредитування визначена пеня за несвоєчасне погашення кредиту та /або процентів: пеня - 0,233 % від суми загальної заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн.; пеня = 0,233 % від суми загальної заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше (а.с. 9, 40-41).

Відповідно до п. 2.1.1.7.6. Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову (а.с. 9).

По суті вказаний договір є договором приєднання в розумінні ч. 1 ст. 634 ЦК України, якою визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, що може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, при цьому одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Імперативним приписом ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов'язання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих кредитних коштів, якому відповідає право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України) вимагати їх повернення.

Як слідує з довідки АТ КБ «ПриватБанк», у зв'язку з дією вказаного кредитного договору, ОСОБА_2 видавалися платіжні засоби - картки, остання з яких строком дії до жовтня 2018 (а.с. 48).

Позивачем заявлено вимоги в межах строку дії картки.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, Клієнт надав згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і може бути змінено Банком в будь-який момент (а.с. 18).

На виконання вказаних умов договору кредитний ліміт розміром 4700 грн. змінювався Банком, та з 31.08.2015 складав 4160 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування (а.с. 42).

Відповідно до п. 1.1.3.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, Банк має право здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, в тому числі у виписці по Картковому рахунку згідно п. 1.1.3.1.9 цього договору. Якщо протягом 7 днів Банк не отримав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови.

На виконання вказаного пункту договору банк змінив тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна, Gold» (а.с. 51), що також підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем та витягом з Тарифів, з яких слідує зміна відсоткової ставки за користування кредитом (а.с. 9, 63-65).

Як слідує з розрахунку заборгованості, виписки по рахунку ОСОБА_2, після 01.09.2014 (дати першої зміни відсоткової ставки) вона продовжила користуватися кредитними коштами та погашати заборгованість (а.с. 43-47, 63-65). Будь-яких доказів, про свою незгоду зі зміненими умовами кредитування, відповідач не надала, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вона їх прийняла.

Відповідно до п. 1.1.7.11 Договору, договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк.

За відсутності доводів сторін про інше, суд приходить до висновку, що кредитний договір є діючим.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання перед ОСОБА_2 за кредитним договором б/н від 11.06.2010 виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 4700 грн., натомість позичальник свої зобов'язання не виконувала належним чином, допускала періодичне прострочення платежів, у зв'язку з чим заборгованість за кредитом станом на 01.07.2018 склала 16065,24 грн., з яких 5989,18 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1905,64 грн. - нараховані відсотки; 6929,22 грн. - нарахована пеня; 500 грн. - штраф (фіксована частина), 741,20 грн. - штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем, випискою по рахунку, та не заперечується сторонами (а.с. 43-47, 63-65).

Вказаний розмір заборгованості відповідач не заперечила, однак в заяві повідомила про факт часткового погашення заборгованості після подання позову до неї до суду.

Так, відповідач надала суду копії квитанцій на суму 6000 грн. та 1000 грн. датовані відповідно 02.11.2018 та 09.11.2018 (а.с. 52), а також на суму 350 грн. та 1000 грн. датовані відповідно 11.12.2018 та 15.12.2018 (а.с. 84), з яких слідує, що кошти спрямовані на погашення заборгованості.

Факт частково погашення заборгованості позивач не заперечив.

Ухвалою суду від 15.11.2018 позивач повідомлявся про те, що відповідач надала суду докази часткового погашення заборгованості за вище вказаним кредитним договором, у зв'язку з чим позивачу пропонувалося уточнити розрахунок заборгованості, відобразивши в ньому внесені платежі.

Однак, позивач розрахунок заборгованості станом на 01.07.2018 не уточнив, внесені відповідачем суми на погашення заборгованості у вказаному розрахунку не відобразив (а.с. 55-65).

У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором б/н від 11.06.2011 станом на 01.07.2018 складає 16065,24 грн., з яких 5989,18 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 1905,64 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, 6929,22 грн. - заборгованість за пенею; 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 741,20 грн. - штраф процентна складова.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафів (фіксованої та процентної складової) суд вважає такими, що не підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами договору, а саме довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, Gold» передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору.

У той самий час, згідно з пунктами 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг та довідкою про умови кредитування, передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених Договором, більше ніж на 30 днів, в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісії (а.с. 9).

Враховуючи вище викладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, у постанові № 6-1374цс17 від 11.10.2017.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З наданих відповідачем матеріалів вбачається, що у неї на утриманні перебуває син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є інвалідом з дитинства, визнаний недієздатним та опікуном якого призначена мати - ОСОБА_2 (а.с. 81-83).

Незважаючи на непрості життєві обставини, ОСОБА_2 вживає заходів для погашення заборгованості за наданим кредитом, в період з листопада-грудня 2018 сплатила 8350 грн. в рахунок погашення заборгованості, що свідчить про її визнання заборгованості та бажання сплатити її (а.с. 84).

Розмір нарахованої відповідачу пені значно перевищує розмір тіла кредиту, а тому беручи до уваги сімейний стан відповідача, наявність у неї сина, який є інвалідом з дитинства, визнаний недієздатним та перебуває під її опікою, поведінку відповідача, яка свідчить про її добросовісність, бажання сплатити заборгованість за кредитом, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої їй неустойки у вигляді пені з 6929,22 грн. до 3464,61 грн.

Відповідно до ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Оскільки предметом спору є заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором б/н від 11.06.2010, станом 01.07.2018, ОСОБА_2 здійснила часткову сплату заборгованості в загальному розмірі 8350 грн. (6000 грн. +1000 грн. + 1000 грн. + 350 грн.), позивач розрахунку заборгованості з урахуванням внесених платежів суду не надав, тому суд беручи до уваги положення ст. 534 ЦК України, вважає за необхідне зарахувати проведені нею оплати в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитом.

Беручи до уваги, що розмір заборгованості за тілом кредиту складає 5989,18 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 1905,64 грн., а заборгованість за пенею, з урахуванням проведеного судом зменшення складає - 3464,61 грн., суд приходить до висновку про повне погашення, за рахунок проведених платежів, заборгованості за пенею та відсотками станом на 01.07.2018, а також часткове погашення заборгованості за тілом кредиту, відповідно до розрахунку:

8350 грн. (сплачено за квитанціями після пред'явлення позову) - 3464,61 грн. (розмір пені визначений судом станом на 01.07.2018) - 1905,64 грн. (сума нарахованих відсотків станом на 01.07.2018) = 2979,75 грн. (залишок суми погашення за рахунок проведених платежів).

5989,18 грн. (заборгованість за тілом кредиту) - 2979,75 грн. = 3009,43 грн. (розмір заборгованості за тілом кредиту, що залишився невідшкодованим).

Аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, встановивши обставини неналежного виконання ОСОБА_2 кредитно-договірних зобов'язань, часткову обґрунтованість розміру заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості за договором б/н від 11.06.2010 станом на 01.07.2018, часткову оплату заборгованості відповідачем після подання позову до суду, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 3009,43 грн., яку складає заборгованість за тілом кредиту станом на 01.07.2018.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, розмір понесених позивачем судових витрат пов'язаних з розглядом справи, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.1) в розмірі 330,02 грн. (3009,43 грн. розмір задоволених вимог х 100 %/16065,24 грн. розмір заявлених позовних вимог = 18,73 % задоволених вимог; 1762 грн. х 18,73 % /100 % = 330,02 грн. розмір судового збору, що підлягає стягненню пропорційно розмірі задоволених вимог).

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Баку, р. Азербайджан, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для погашення заборгованості № 29092829003111, заборгованість за кредитним договором б/н від 11.06.2010 станом на 01.07.2018 в загальному розмірі 3009 (три тисячі дев'ять) гривень 43 копійки, яку складає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3009 (три тисячі дев'ять) гривень 43 копійки.

Позовні вимоги в частині стягнення неустойки (пені і штрафів), процентів за користування кредитом, а також тіла кредиту в розмірі 2979 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять) гривень 75 копійок - залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Баку, р. Азербайджан, місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570 МФО 305299, у рахунок відшкодування судових витрат 330 (триста тридцять) гривень 02 копійки.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийнятті постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Суботіна