Рішення № 80655858, 21.03.2019, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/192/19

Номер провадження 2/184/192/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді – Гукової Р.М.,

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Покров Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Північна, 3) до відповідача ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1; фактичне місце проживання не відоме) про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування ним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Орджонікідзевського міського суду з вищевказаним позовом про усунення їй перешкод у користуванні житловим будинком №3 по вул. Північна в м. Покров Дніпропетровської області, шляхом визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування вказаним будинком.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказала на те, що їй на праві власності належить житловий будинок №3 по вул. Північна в м. Покров. Разом з нею у будинку зареєстрований, але з 2003 року не проживає її син ОСОБА_3 Позивач неодноразово зверталась до сина з проханням знятись з реєстрації, однак він кожного разу посилається на брак часу. Факт реєстрації відповідача в будинку позивача, порушує право останньої вільно розпоряджатись своїм майном. Оскільки відповідач не бажає добровільно знятись з реєстрації в зазначеній квартирі, позивач змушена звернутись з даним позовом до суду.

Позивач в судове засідання не з’явилася, надала заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити та провести розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву, згідно якої позовні вимоги визнає та просить суд розглянути справу за його відсутності.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Приписами ст.206 ЦПК України унормовано, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення у цивільній справі», за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності за набувальною давністю належить житловий будинок №3 по вул. Північна в м. Покров Дніпропетровської області (а.с. 8-9). Наведене підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно якого позивачу на праві приватної власності належить будинок №3 по вул. Північна в м. Покров Дніпропетровської області (а.с. 10).

Згідно довідки Виконавчого комітету Покровської міської ради №231 від 23.01.2019 року за адресою: вул. Північна, 3 в м. Покров Дніпропетровської області зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с. 12).

З акту квартального комітету від 23.01.2019р. вбачається, що в житловому будинку №3 по вул. Північна в м. Покров Дніпропетровської області зареєстрований, але не проживає з жовтня 2003 року ОСОБА_3 (а.с. 11).

Статтями 47, 48 Конституції України закріплено право громадян на житло, як найважливішою ланкою соціально-економічного права.

Згідно із ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 статті 383 ЦК України та ст. 150 Житлового кодексу УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Частиною першою ст.156 Житлового кодексу УРСР передбачено, що члени сім’ї власника житлового будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Відповідно до ч. 4 ст. 156 Житлового кодексу УРСР до членів сім’ї власника відносяться особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 цього Кодексу, а саме дружина наймача, їх діти і батьки; членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім’ї власника та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про користування цим приміщенням.

Відповідно до ст..405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Приписами ст.317 ЦК України унормовано, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

У свою чергу п.1 ч.1 ст.346 ЦК України передбачає, що право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

Відповідач, згідно поданої заяви, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Разом з цим, згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 16.11.2016 р. у справі №6-709цс16, в якій Суд прийшов до висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім’ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-якій час.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб, позовні вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням підлягають до задоволення.

Згідно з п.6 ч.1ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 42 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, зважаючи на визнання відповідачем позовних вимог, 50 відсотків судового збору відшкодовується позивачу за рахунок відповідача та 50 відсотків судового збору підлягають поверненню позивачу із державного бюджету.

Оскільки позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у сумі 767,80 грн., замість 768,40 грн., різницю в сумі 0,60 грн. буде враховано при повернення позивачу 50 відсотків судового збору із державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11,42,264-265, 280-283, 289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування ним - задовольнити.

Усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні житловим будинком №3 по вул. Північна в м. Покров Дніпропетровської області, шляхом визнання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування будинком №3 по вул. Північна в м. Покров Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

Повернути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 із Управління державної казначейської служби України у м. Покров Дніпропетровської області код ЄДРПОУ 37691430, що розташоване за адресою вул. Чехова, 15, м. Покров Дніпропетровської області, судовий збір у розмірі 383 (триста вісімдесят три) грн. 60 коп. за квитанцією № 0.0.1173362861.1 від 31.10.2018р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текси рішення складено 21.03.2019р.

Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_4