Рішення № 80655463, 18.01.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/6777/18

2/212/522/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого - судді Козлова Ю.В, секретаря судового засідання Стрижак Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача 06 вересня 2018 року звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначив, що на підставі заяви від 20 січня 2011 року відповідач отримав кредит у розмірі 1065,55 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Зобов'язання за вказаним кредитним договором стосовно повернення кредитних коштів ОСОБА_2 належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 20 серпня 2018 року становить 13 551,48 грн., яка складається з :

2608,84 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту),

4250,10 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом,

5571,04 грн. - нараховано пені,

а також штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

500 грн. - штраф (фіксована частина)

621,50 грн. - штраф (процентна складова)

На підставі зазначеного просить суд стягнути вказану суму заборгованості та понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі (у спрощеному провадженні) та призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 16 листопада 2018 року у зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі судовий розгляд справи відкладено.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, у запропонований строк відзив на позовну заяву до суду не надав .

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

20 січня 2011 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (у теперішній час АТ КБ «Приват Банк») надало ОСОБА_2 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 1065,00 грн.Підписана ОСОБА_2 анкета-заява від 20 січня 2011 року є договором про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання цього Договору є прямою та безумовною згодою Держателя відносно прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Відповідно до наданого до матеріалів справи розрахунку видно, що за кредитним договором без номера від 20 січня 2011 року станом на 20 серпня 2018 року ОСОБА_2 має перед банком заборгованість в розмірі 13 551,48 грн., яка складається з :

2608,84 грн. - заборгованість за кредитом (тіло кредиту),

4250,10 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом,

5571,04 грн. - нараховано пені,

а також штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

500 грн. - штраф (фіксована частина)

621,50 грн. - штраф (процентна складова)

Вимогами ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно до вимог ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Вимогами ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн.+ 5% від суми позову.

Згідно зі ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У частині 1 ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Конституційний Суд України в рішенні від 10 листопада 2011 року N 15-рп/2011 зазначає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Отже вбачається, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15, від 11 жовтня 2017 року № 347/1910/15ц.

На підставі зазначеного суд вважає за необхідне стягнути з відповідача лише пеню та відмовити в задоволенні вимоги про стягнення штрафу.

На підставі наведеного, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» загальну суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 12 429,98 грн., яка складається з :

2608,84 грн. - тіло кредиту,

4250,10 грн.- нараховано відсотків за користування кредитом,

5571,04 грн. - нараховано пені.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 14-16, 610-612, 623, 625, 629, 1054-1055 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 77, 78, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»» (місцезнаходження юридичної особи: м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299):

- заборгованість за кредитним договором б/н від 20 січня 2011 року в розмірі 12 429 (дванадцять тисяч чотириста двадцять дев'ять ) гривень, 98 копійок;

- судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Ю. В. Козлов