Рішення № 80654787, 14.03.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/9867/18

2/212/1026/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Пустовіт О.Г., з участю секретаря судового засідання Мігрін Н.С., в порядку ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку окремого провадження, в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Криворізької міської ради, виконавчого комітету Покровської районної у місті ради про встановлення факту спільного проживання, прийняття спадщини в порядку спадкування за законом та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Криворізької міської ради, виконавчого комітету Покровської районної у місті ради про встановлення факту спільного проживання, прийняття спадщини в порядку спадкування за законом та визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що її онук ОСОБА_2 проживав з своєю матір'ю ОСОБА_3 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та були співвласниками квартири. Кожному з них належало по 1/2 частини квартири. В червні 2015 року ОСОБА_2 був призначений в зону АТО. 03.10.2015 року ОСОБА_3 померла. На час смерті ОСОБА_3 ОСОБА_2 знаходився в АТО. Прибувши з зони АТО та поховавши матір ОСОБА_2 мешкав за адресою: АДРЕСА_1. 24.04.2016 року ОСОБА_2 помер. У ОСОБА_2 батьків, дружини та дітей не було, тому його похованням займалась вона. 15.08.2018 року вона звернулась до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак їй було відмовлено, у зв`язку з тим, що нею не надано правовстановлюючі документи на спадкове майно, не надано свідоцтва про смерть ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який помер 24.04.2016 року не прийняв спадщину після смерті своєї матері та не оформив своїх спадкових прав.

На підставі вищенаведеного, ОСОБА_1 просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з матір'ю ОСОБА_3, яка померла 03 жовтня 2015 року та визнати за нею право власності на кватиру №79 в будинку №18 по вулиці Коротченка (ОСОБА_5) в м. Кривому Розі Дніпропетровської області загальною площею 51,0 кв.м., житловою площею 30,1 кв.м., яка складається з 2-х кімнат та розташована на третьому поверсі дев'ятиповерхового будинку в порядку спадкування за законом, після померлого 24 квітня 2016 року, ОСОБА_2

Представник позивача ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів - виконавчого комітету Криворізької міської ради та виконавчого комітету Покровської районної у місті ради ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти позову заперечень не має.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, належала на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло (а.с.15) та копією технічного паспорту (а.с.19-21).

03 жовтня 2015 року померла ОСОБА_3, що підтверджується копією актового запису про смерть №1611 від 03.10.2015 року. ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину після померлої ОСОБА_3, проте своїх спадкових прав у встановленому законом порядку не оформив. З заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався.

ОСОБА_2 помер 24 квітня 2016 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-КИ №685249. Після її смерті залишилось спадкове майно до складу якого входить вищевказана квартира.

Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є позивач, бабуся ОСОБА_2 - ОСОБА_1 Батько ОСОБА_8 - ОСОБА_9 помер 13 березня 2001 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-КИ №356930.

При зверненні ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак їй було відмовлено, у зв`язку з тим, що нею не надано правовстановлюючі документи на спадкове майно, не надано свідоцтва про смерть ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який помер 24.04.2016 року не прийняв спадщину після смерті своєї матері та не оформив своїх спадкових прав (а.с.14).

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Згідно п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

Проаналізувавши зміст вищенаведених статей можна відокремити такі умови, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення: факт, який потребує встановлення, має породжувати юридичні наслідки, тобто від нього повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; встановлення відповідного факту не пов'язано з наявністю спору про право; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту або заявник не має можливості одержати (відновити) загублений (знищений) документ, який посвідчує необхідний факт; встановлення факту потрібно заявникові для конкретної мети.

Встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 зі своєю матір'ю ОСОБА_3, яка померла 03.10.2005 року необхідно позивачу для отримання спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2, який помер 24.04.2016 року.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»). Тому спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за одержанням свідоцтва в будь-який час після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Неодержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не позбавляє його права на спадкування. Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. В той же час, згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді справ даної категорії слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи, наявність в матеріалах спадкової справи повідомлення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно із ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку може застосовуватись, як спосіб захисту, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, відповідно до Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про спадкування".

Стаття 16 ЦК України також передбачає такий спосіб захисту права особи, як визнання права.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. В той же час, згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді справ даної категорії слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи, наявність в матеріалах спадкової справи повідомлення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Судовим розглядом доведено відсутність у позивача можливості у нотаріальному порядку оформити право на спадщину, яка залишилась, що є підставою для звернення до суду за захистом права в судовому порядку шляхом його визнання, що відповідає положенням ст. 16 ЦК України, також встановлено, що визнання за позивачем права власності на спадкове майно не порушує інтереси інших осіб.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що факти, викладені позивачем в позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, підтверджені письмовими доказами, сумніву у їх достовірності суд не має, визнання права власності на спадкове майно не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб. Представник відповідача заперечень з приводу позовних вимог до суду не надала. Позивач наданими суду доказами, довела, що вона має право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_2 у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні

На підставі викладеного, ст. ст. 328, 1216, 1218, 1223, 1262, ч. 3 ст. 1268 ЦК України та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263 265, 315 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Криворізької міської ради, виконавчого комітету Покровської районної у місті ради про встановлення факту спільного проживання, прийняття спадщини в порядку спадкування за законом та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з матір'ю ОСОБА_3, яка померла 03 жовтня 2015 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на кватиру №79 в будинку №18 по вулиці Коротченка (ОСОБА_5) в м. Кривому Розі Дніпропетровської області загальною площею 51,0 кв.м., житловою площею 30,1 кв.м., яка складається з 2-х кімнат та розташована на третьому поверсі дев'ятиповерхового будинку в порядку спадкування за законом, після померлого 24 квітня 2016 року, ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. Г. Пустовіт